Ухвала

від 10.08.2015 по справі 826/7586/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 серпня 2015 року м. Київ№ 826/7586/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 року №0001642270 та №0001652270.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представником позивача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням сторонами податкового компромісу відповідно до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що між сторонами досягнуто податкового компромісу, що є підставою для примирення у відповідності до п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подане клопотання, вивчивши наявні матеріали у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» (код ЄДРПОУ 31352819) з питань дотримання податкового законодавства по відносинам з ТОВ «Тантал-1» (код ЄДРПОУ 34530828), ТОВ «Укркепіталгрупп» (код ЄДРПОУ 35431899) за весь період відносин.

За результатами перевірки складено акт від 04.02.2013 р. № 57/1-22-70-31352819, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 4 п.п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат на суму 3418240 грн., у т.ч. по періодам: 1 кв. 2010 року - на 639509 грн., за 2 кв. 2010 року - на суму 462389 грн., за 3 кв. 2010 року - на 1592515 грн., за 4 кв. 2010 року - на 723827 грн., що призвело до заниження податку на 854 560 грн. та п.п. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит на 1675800 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоді квітень 2010 року у розмірі 152470 грн., а також до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 562 028 грн. за період січня - листопада 2010 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 04.02.2013 р. № 57/1-22-70-31352819 , відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 р.:

- № 0001642270, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 562 028 грн. за основним платежем та на 140 507 грн. за штрафними санкціями,

- № 0001652270, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 854 560 грн. за основним платежем та на 213 640 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення є незаконними та мають бути скасовані, оскаржив їх до суду. Відтак, грошові зобов'язання за вказаними рішеннями є неузгодженими.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.04.2015 року про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених податкових зобов'язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 року № 63-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» № 63-VIII, який набрав чинності починаючи із 17 січня 2015 року, розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Так, згідно з п.п. 1, 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

При цьому, пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому, 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно з п. 3 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем повідомлено відповідача про застосування податкового компромісу стосовно грошових зобов'язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 15.02.2013 року №0001642270 та №0001652270, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Поряд з цим, з метою завершення процедури досягнення податкового компромісу позивачем перераховано до державного бюджету 5% від загальної суми заниження податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, а саме сплачено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28 101,40 грн. згідно платіжного доручення №180 від 24.04.2015 р. та суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42 728,00 грн. згідно платіжного доручення №181 від 24.04.2015 р.

В свою чергу, відповідачем погоджено застосування податкового компромісу за заявою позивача про намір досягнення податкового компромісу та прийнято рішення від 28.04.2015 №7762/10/26-50-22-07 про погодження застосування податкового компромісу.

Згідно з п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Частиною 3 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Враховуючи викладене, перевіривши зазначені у клопотаннях доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представників позивача і відповідача та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/7586/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 року №0001642270 та №0001652270.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко