Ухвала

від 25.06.2013 по справі 19/109-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про роз'яснення рішення

"25" червня 2013 р.Справа № 19/109-10

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Міньковський С.В.

судді: Хотенець П.В. , Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю

позивача - Халабурдін С.В. (дов. від 14.06.13 р.),

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом АТВТ "Харківський канатний завод" м. Харків

до ВАТ "Міжнародний комерційний банк", м.Київ , Концерн "Харківський канатний завод" м.Харків

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Керуючий санацією ПАТ «Харківський канатний завод» звернувся із заявою про роз'яснення судового рішення, зазначаючи, що ст. 216 ЦК України, та ст. 208 ГК України визначені правові наслідки визнання правочину недійсним, однак, ПАТ «Піреус Банк МКБ» оригінали правовстановлюючих документів, отримані за недійсними договорами, не повертає. У зв'язку з чим просить роз'яснити чи зобов'язане Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» повернути Публічному акціонерному товариству «Харківський канатний завод» оригінали правовстановлюючих документів, а також чи є порушенням ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України неповернення Публічним акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» Публічному акціонерному товариству «Харківський канатний завод» оригіналів правовстановлюючих документів.

В судове засідання представники відповідачів не з'явились, про причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду заяви сторони були повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ст. 89 ГПК України неявка осіб, які брали участь у справі не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Присутній в судовому засіданні представник ПАТ «Харківський канатний завод» зазначив, що частина рішення суду про наслідки визнання договорів недійсними викликає труднощі, а саме незрозуміло чи спричиняє визнання договорів недійсними обов'язок сторони повернути іншій стороні такі документи, що отримані за недійсними договорами.

Вивчивши матеріали справи, заяву про роз'яснення рішення суду, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.07.2010 (судді: Міньковський С.В., Суярко Т.Д., Хотенець П.В.) позов задоволено, визнано недійсними договори іпотеки - договори про задоволення вимог іпотекодержателя (реєстраційні №№ І/07-64, І/07-65, І/07-66, І/07-67 від 12.12.2007) та договір застави - реєстраційний №3/07-68 від 12.12.2007, укладені між АТВТ "Харківський канатний завод", правонаступником якого є ПАТ «Харківський канатний завод» та ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ПАТ "Піреус банк МКБ".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 21 січня 2011 року рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2010 залишено без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до ч.3 п.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. N 6 «Про судове рішення» здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснюючи рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2010 у справі № 19/109-10, суд відзначає, що при прийнятті рішення про визнання договорів недійсними колегія суддів виходила з того, що спірні договори укладені з порушенням вимог закону, а тому є підстави для визнання їх недійсними.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Ч. 4 цієї ж статті встановлено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У свою чергу, наслідки визнання правочинів недійсними імперативно встановлені чинним законодавством України та не можуть бути змінені ані сторонами такого правочину, ані іншими особами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Жодних виключень, які б дозволяли або допускали не повертати отримане за недійсним правочином чинне законодавство України не містить.

Рішенням господарського суду визнано недійсними договори іпотеки - договори про задоволення вимог іпотекодержателя (реєстраційні №№ І/07-64, І/07-65, І/07-66, І/07-67 від 12.12.2007), предметом яких є нерухоме майно, що є власністю ПАТ «Харківський канатний завод».

З п. 2.1.1. договорів іпотеки від 12.12.2007, які визнані недійсними вбачається, що документами, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно є свідоцтво про право власності за № П-14, видане 24.05.1993 Фондом державного майна України, державний акту № 2 про викуп від 25.12.1991, рішення виконкому Жовтневої районної ради № 55-4 від 22.06.1998, витяги про реєстрацію права власності.

З листів ПАТ «Піреус Банк МКБ» від 26.05.2009 № 269/124, 26.05.2009 № 270/123, 24.02.2011 вих. № 356, вбачається, що вказані документи утримуються ПАТ «Піреус Банк МКБ».

Таким чином, оскільки договори іпотеки - договори про задоволення вимог іпотекодержателя (реєстраційні №№ І/07-64, І/07-65, І/07-66, І/07-67 від 12.12.2007) визнані недійсними, то наступають правові наслідки, встановлені законом, серед яких є повернення всього отриманого за цими договорами.

Отже, з приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України вбачається, що ПАТ «Піреус Банк МКБ» зобов'язане повернути Публічному акціонерному товариству «Харківський канатний завод» оригінали правовстановлюючих документів, а саме свідоцтво про право власності за № П-14, видане 24.05.1993 Фондом державного майна України, державний акт № 2 про викуп від 25.12.1991, рішення виконкому Жовтневої районної ради № 55-4 від 22.06.1998 р., які були отримані за недійсними договорами.

Роз'яснюючи рішення у частині наявності порушень ПАТ «Піреус Банк МКБ» ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України колегія суддів виходить з наступного.

Наведеними нормани закону прямо передбачено виникнення обов'язку з повернення всього отриманого за недійсним договором, а тому невиконання такого обов'язку не може розцінюватися інакше, аніж порушення ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України.

З огляду на викладене, неповернення Публічним акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» Публічному акціонерному товариству «Харківський канатний завод» оригіналів правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право власності № П-14, виданого 24.05.1993 Фондом державного майна України, державного акту № 2 про викуп від 25.12.1991, рішення виконкому Жовтневої районної ради № 55-4 від 22.06.1998 р. є порушенням ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 89 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» про роз'яснення рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2010 у справі № 19/109-10 задовольнити.

2. Роз'яснити рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2010 у справі № 19/109-10 таким чином, що Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» зобов'язане повернути Публічному акціонерному товариству «Харківський канатний завод» оригіналів правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право власності за № П-14, виданого 24.05.1993 Фондом державного майна України, державного акту № 2 про викуп від 25.12.1991, рішення виконкому Жовтневої районної ради № 55-4 від 22.06.1998 р.

3. Ухвалу направити позивачу, відповідачам.

Головуючий суддя Суддя Суддя Міньковський С.В. Хотенець П.В. Суярко Т.Д.