Постанова

від 17.06.2013 по справі 2а-15855/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 08:15 № 2а-15855/10/2670 (вх.5953)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось закрите акціонерне товариство «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» (далі - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010 р. №0000514010/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) і застосовані штрафні (фінансові) санкції), що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011р., позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2013 р. касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2013 р. справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 20.05.2013 р. судом у зв'язку з реорганізацією органів державної податкової служби України замінено неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на належного - Окружну державну податкову службу - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання, призначене на 03.06.2013 р. не прибув, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «ПФ «Трейдметал України» та ТОВ «Компанія «Міст».

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.05.2010 р. по 30.06.2010 р. встановлено його завищення на загальну суму 29736529,00 грн., в тому числі за травень 2010 року в сумі 25729537,00 грн., за червень року в сумі 4006992,00 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2010 р. по 30.06.2010 р. встановлено його заниження всього у сумі 25729537,00 грн. за травень 2010 року та завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року в сумі 4006992,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларації «придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та 0 % показників за період з 01.05.2010 р. по 30.06.2010 p. у загальній сумі 63080263,00 грн. встановлено, що значення вказаного показника (з урахуванням даних уточнених розрахунків) сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентами-постачальниками - ТОВ «ПФ «Трейдметал України» та ТОВ «Компанія «Міст».

В той же час, у зв'язку з неподанням зазначеними підприємствами-постачальниками до податкового органу декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди, податковий орган дійшов висновку про те, що виписані такими постачальниками податкові накладні, вважаються такими, що заповнені з порушенням вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 p. № 165, та не можуть бути прийняті до уваги в якості документів, що підтверджують факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів, дають йому право на податковий кредит та бюджетне відшкодування (формування від'ємного значення).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.09.2010 р. № 469/40-10/34046713, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, пп..7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 25729537,00 грн. за травень 2010 року та завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ за червень 2010 року в сумі 4006992,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки від 20.09.2010р. № 469/40-10/34046713, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 р. № 0000514010/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 38594306, 00 грн. (25729537,00 грн. - за основним платежем, 12864769,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період позивач мав договірні взаємовідносини (договір поставки № 200-09 від 15.12.2009 р.) з ТОВ «ПФ «Трейдметал України», на підтвердження виконання умов яких, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), контрагентом виписані позивачу первинні документи, а саме: податкові накладні, рахунки-фактури, транспортні накладні, які, на думку позивача, є документами, що дають йому право на податковий кредит.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон), пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону, п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону, п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону, п.198.2. ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну (пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону).

Згідно пп.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, платник податку, може включити суми ПДВ з вартості отриманих нематеріальних активів до складу податкового кредиту за умови наявності податкових накладних, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства та використання таких нематеріальних активів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Отже, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.3,4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (діяв у періоді, за який проводилась перевірка), порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 p. № 244 (діяв у періоді, за який проводилась перевірка), реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п.10.1. зазначеного Порядку, облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, за результатом системного аналізу вищезазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що у разі не подання підприємствами-постачальниками до податкового органу декларації з ПДВ за відповідний звітний період (тобто, результатів обліку оподатковуваних операцій з ПДВ), податкові накладні, виписані такими постачальниками вважаються заповненими з порушенням вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, а отже, не можуть підтвердити реальність здійснення господарських операцій та не можуть бути визнані належними первинними документами, в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують право позивача на податковий кредит.

Отже, податковим органом правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 р. № 0000514010/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 38594306, 00 грн. (за основним платежем - 25729537,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12864769,00 грн.).

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко