Рішення

від 25.06.2013 по справі 44/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 44/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

Секретар судового засідання Гудкова К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора», м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району м. Донецька»

про : стягнення 53 655,99 грн. збитків

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа № 44/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району м. Донецька» про відшкодування збитків у розмірі 53 655,99 грн., спричинених затопленням торгівельного магазину GOURMET за адресою: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 15.

На підтвердження позову надано суду у копіях: договір оренди б/н від 16.02.2007 р. з додатком, акти прийняття-передачі об'єкту оренди від 16.02.2007р., акти від 01.12.2008р., від 18.11.2008р. про затоплення, заяву від 21.10.2008р., договір підряду б/н від 04.12.2008р. на виконання ремонтних робіт, договірна ціна ремонту магазину, локальну смету на ремонтно-будівельні роботи, стогову відомість ресурсів до локальної смети, рахунок № 1 від 05.01.2009р. на оплату ремонтних робіт, платіжне доручення № 39 від 09.01.2009р. на суму 31 202,40 грн., акти списання № 3/12-1 від 03.12.2008р., № 3/12-2 від 03.12.2008р., накладні та видаткові накладні на придбання товару, статутні документи підприємства.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що він не є юридичною особою, тому не може бути відповідачем у цій справі. Стверджував, що за розпорядженням Донецького міського голови від 4.07.2003р. № 772 «Про реорганізацію державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька» Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» стало правонаступником майнових прав та обов'язків державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька», а КП «ЖЕК-6» знаходиться у підлеглості КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» (а.с.77).

Також відповідач зазначав, що згідно свідоцтва про право власності від 30.01.2002р. власником спірного приміщення є ТОВ «Восход», а не позивач. Договір на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території між балансоутримувачем та власником приміщення укладений не був. Позивач звертався до «ЖЕУ-6» з проханням замінити стояк центрального опалення за власний рахунок у зв'язку з поривом в перекритті між магазином та квартирою № 21 минуючи торгівельний зал по під'їзду будинку. Відповідач стверджує, що позивачем не встановлена та недоказана причина пориву центрального опалення та не встановлено причину пошкодження майна позивача (а.с.96-97).

На підтвердження заперечень надано суду у копіях: розпорядження Донецького міського голови від 04.07.2003р. № 773, статут Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського района м. Донецька», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 311925, перелік складових тарифів (структури) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.04.2009р. призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

06.11.2009р. до Господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи № 44/26 без виконання призначеної експертизи разом із листом Науково-дослідного інституту судових експертиз, вмотивованим відсутністю оплати з боку сторін витрат з проведення експертизи.

Склад суду змінювався. Розпорядженням від 19.09.2012р. справа № 44/26 передана на повторний автоматичний розподіл, за результатом якого справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою сторін.

У судове засідання, що відбулось 25.06.2013., сторони не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 04.06.2013р. не виконали.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Донецького міського голови від 04.07.2003р. № 773 «Про реорганізацію державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька» реорганізовано Державне комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька» та утворено на його базі у тому числі Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» та Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району міста Донецька» та встановлено, що Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька» (а.с.78).

Згідно зі Статутом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» (а.с.79) у підпорядкуванні підприємства знаходяться комунальні підприємства, у тому числі «Житлово-експлуатаційна контора-6» (п.1.4 Статуту підприємства).

Відповідно до Витягу Державної реєстраційної служби серії АА № 275876 (а.с.135-136) Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району міста Донецька» припинено за рішенням засновників 26.05.2009р. і його правонаступником є Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька».

В матеріалах справи відсутній розподільчий баланс про передачу майна реорганізованого державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району міста Донецька» до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька». Проте, у відзиві від 06.04.2009р. (а.с.96) Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» зазначає, що будинок № 15 по пр.-ту Ілліча в м. Донецьку знаходиться на його балансі і на обслуговуванні ЖЕК-6. Тобто, Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» не заперечує факту правонаступництва прав та обов'язків відповідача у цій справі.

За приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне замінити відповідача - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району міста Донецька» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька».

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду спору по суті, неявка представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду, тому справа розглядається у порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними доказами без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

16.02.2007р. між Приватним підприємством «Магазин «Вікторія» як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС ОБЖОРА» як орендарем укладено договір оренди нежитлових приміщень. За умовами цього договору орендодавець зобов'язався, серед іншого, забезпечити безперебійну роботу систем забезпечення і організувати надання комунальних послуг у повному обсязі, необхідному для нормальної господарської роботи орендаря, а орендар зобов'язався, серед іншого, забезпечити схоронність інженерних мереж, комунікацій і обладнання об'єкта оренди, самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт, а також роботи, пов'язані з прокладанням і ремонтом скритих і зовнішніх комунікацій, перепланування та переобладнання об'єкта оренди. Об'єкт оренди передається та повертається з оренди за актом приймання-передчі. Сторонами встановлено строк дії договору з 16.02.2007р. по 16.01.2010р. (а.с.8-11).

На підставі цього договору ТОВ «ТС ОБЖОРА» отримав від орендодавця за актом приймання-передачі від 16.02.2007р. у строкове платне користування магазин загальною площею 761,0 кв.м., що знаходиться у м. Донецьк, пр.-т Ілліча, буд.15, який не потребує поточного ремонту та готовий до експлуатації (а.с.12)

18.11.2008р. комісією у складі представників ЖЕУ-6 Ворошиловського району м.Донецька складено акт про те, що 16.11.2008р. внаслідок пориву труби центрального опалення у підвальному приміщенні по пр.-ту Ілліча, буд.15, відбулось залиття роздягальні, столової та винного погребу, які належать магазину «Обжора» (а.с.14).

01.12.2008р. представниками ТОВ «ТС ОБЖОРА» та представниками ЖЕУ-6 Ворошиловського району м. Донецька складено ще один акт (а.с.13), яким зафіксовано, що 30.11.2008р. приблизно о 17-00 год. відбулось залиття торгівельного залу ТОВ «ТС ОБЖОРА» - «GOURMET», що розташований за адресою: м. Донецьк, пр.-т Ілліча, буд.15, площа затоплення 50 кв.м.

Зазначене затоплення відбулось внаслідок пориву труби центрального опалення у перекритті між магазином «GOURMET» і вищестоящою квартирою № 21, після відкриття співробітниками ЖЕУ-6 кулькового крану стояка центрального опалення.

Цим актом також зафіксовано, що в результаті затоплення пошкоджено: динамік акустичний, модель DYNACORD DL84D121874 у кількості 1 одиниці; світильники, модель Antarres HIT - CRI G12 W36 у кількості 2 одиниці; ваги підвісні модель SM-300-K15 кількістю 1 штука; підвісна стеля та стіни з гіпсокартону, обклеєні шпалерами під фарбування, пофарбовані водоемульсійною фарбою загальною площею 50 кв.м.

03.12.2008р. комісією з представників ТОВ «ТС ОБЖОРА» складено акт списання № 3/12-1 (а.с.33), згідно з яким позивачем списано та вилучено з обліку 415 одиниць товарів (харчова продукція) на загальну суму 8 276,56 грн.

Цього ж дня за актом № 3/12-2 від 03.12.2008р. позивачем списано та вилучено з обліку динамік акустичний, модель DYNACORD DL84D121874 у кількості 1 одиниці; світильники, модель Antarres HIT - CRI G12 W36 у кількості 2 одиниці; ваги підвісні модель SM-300-K15 кількістю 1 штука на загальну суму 11 814,20 грн. (а.с.34)

Вартість списаної і вилученої продукції та обладнання підтверджується наявними у справі видатковими накладними (а.с.35-55)

Матеріали справи свідчать, що 04.12.2008р. між позивачем як замовником та ТОВ «Звезда-С» як підрядником укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт б/н (а.с.16). За цим договором підрядник зобов'язався протягом 30 календарних днів виконати ремонтні роботи на об'єкті позивача - магазин № 4 GOURMET ТС ОБЖОРА, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.-т Ілліча, буд.15, а позивач - оплатити виконані роботи у строк не більше 60-ти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Вартість робіт за цим договором сторонами встановлено на рівні 31 202,40 грн. з ПДВ.

Згідно локальної смєти та ітогової відомості ресурсів до локальної смєти (а.с.21-29) підрядником здійснювався демонтаж/монтаж підвісної стелі та стін з гіпсокартону з подальшим їх обробленням.

30.12.2008р. підрядником та позивачем складено акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт, а 09.01.2009р. позивач такі роботи оплатив за платіжним дорученням №39 на суму 31 202,40 грн. (а.с.18-31)

Предметом спору у цій справі є стягнення з матеріальної шкоди (збитків) з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6 Ворошиловського району м.Донецька» у розмірі 53 655,99 грн., що складається з вартості списаного майна та вартості ремонтних робіт та виникли внаслідок затоплення приміщення позивача.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76 (далі - Правила).

Розділом 2 Правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Отже, складовою технічного обслуговування є, зокрема, планові огляди, які розподіляються на загальні та профілактичні.

Пункт 2.1.5 Правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведено відповідно у додатках 2 та 3 Правил. Відповідно до додатку 2 до пункту 2.1.5 Правил профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання здійснюється кожні 3-6 місяців.

Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються у відповідних журналах.

Відповідно до п. 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Відповідно до пункту 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є, зокрема, у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Таким чином, обов'язком відповідача як виконавця житлово-комунальних послуг є не тільки огляд внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, а й здійснення їх технічного обслуговування, порядок та особливості якого визначені положеннями спеціального законодавства.

На вимогу суду, викладену в ухвалах від 24.03.2009р. (а.с.95), 04.06.2013р. (а.с.125), позивачем не надано документи, які підтверджують виконавця комунальних послуг за об'єктом, розташованим у магазині «GOURMET» за адресою: м. Донецьк, пр.-т Ілліча, буд.15 (договори про надання комунальних послуг станом на момент залиття об'єкту). Згідно відзиву відповідача (а.с.96) договір на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території між балансоутримувачем будинку (відповідачем) та власником приміщення не укладався.

Проте, виконання відповідачем обов'язків, пов'язаних з наданням житлово-комунальних послуг, чинним законодавством не ставиться у залежність від укладання між балансоутримувачем будинку (відповідачем) та власником приміщення договору на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Наявним в матеріалах справи актом від 01.12.2008р. (а.с.13), складеним за участю відповідача та підписаним ним без зауважень, зафіксовано факт затоплення 30.11.2008р. приміщення позивача у зв'язку з поривом труби центрального опалення в перекритті між магазином «GOURMET» і вищестоящою квартирою № 21.

Отже, причиною пошкодження майна позивача внаслідок його затоплення 30.11.2008р. була несправність трубопроводу центрального опалення, відповідальність за належний стан яких, в свою чергу, несе відповідач як балансоутримувач будинку.

Матеріали справи не містять журналу з графіком технічного та профілактичного обслуговування елементів житлового будинку № 15 по пр.-ту Ілліча в м. Донецьк та їх результати, ведення якого (журналу) покладено чинним законодавством на відповідача.

Таким чином, відповідач не довів суду що він вжив усіх належних заходів для організації безперебійної роботи системи зокрема теплопостачання будинку № 15 по пр.-ту Ілліча в м. Донецьк, а також те, що відповідач належним чином виконував покладені на нього обов'язки, передбачені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом, при складанні акту від 01.12.2008р. представниками ТОВ «ТС ОБЖОРА» та ЖЕУ-6 зафіксовано, що внаслідок затоплення було пошкоджено наступне майно позивача: динамік акустичний, модель DYNACORD DL84D121874 у кількості 1 одиниці; світильники, модель Antarres HIT - CRI G12 W36 у кількості 2 одиниці; ваги підвісні модель SM-300-K15 кількістю 1 штука; підвісна стеля та стіни з гіпсокартону, обклеєні шпалерами під фарбування, пофарбовані водоемульсійною фарбою загальною площею 50 кв.м.

Ухвалою від 08.04.2009р. судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі. Зазначена експертиза проведена не була у зв'язку з відсутністю оплати з боку сторін витрат з проведення експертизи.

Суд враховує, що судова експертиза призначається у випадку коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. У зв'язку з відсутністю експертного висновку будівельно-технічної експертизи, спір розглядається за наявними у справі доказами.

На підтвердження розміру збитків позивач посилався серед іншого і на договір підряду б/н від 04.12.2008р. на виконання ремонтних робіт, договірну ціну ремонту магазину, локальну смету на ремонтно-будівельні роботи, ітогову відомість ресурсів до локальної смети, рахунок № 1 від 05.01.2009р. на оплату ремонтних робіт та платіжне доручення № 39 від 09.01.2009р. на суму 31 202,40 грн.

Суд вважає, що ці документи є належними доказами понесення позивачем реальних витрат на відновлення свого порушеного права - виконано ремонтні роботи спірного об'єкту (підвісна стеля та стіни з гіпсокартону) на суму 31 202,40 грн., тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню як обґрунтовані. Відповідачем протилежного не доведено.

В іншій частині розміру збитків (визначених на підставі актів списання майна) суд відмовляє за недоведеністю.

Як вже встановлено судом, 03.12.2008р. комісією з представників ТОВ «ТС ОБЖОРА» складено акт списання № 3/12-1 (а.с.33), згідно з яким позивачем списано та вилучено з обліку 415 одиниць товарів (харчова продукція) на загальну суму 8 276,56 грн.

Цей акт мотивований проведенням ТОВ «ТС ОБЖОРА» перевірки товарів і визначення їх непридатними.

Відповідно до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», яким регулюються відносини між продавцями і споживачами, визначається правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Позивач вважає, що перелічені в цьому акті харчові продукти неякісні. Відповідно до визначення якості харчового продукту, то за законом «якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт». Так відповідно до цього закону непридатний харчовий продукт - це харчовий продукти вважається непридатним до споживання людиною, якщо він: містить отруйну або шкідливу речовину, яка робить його небезпечним для здоров»я людини (за винятком речовин, які не с доданими речовинами, якщо такі речовини є присутніми на рівнях, які не вважаються шкідливими для здоров'я людини); містить додані отруйні або шкідливі речовини (за винятком пестицидів у сільськогосподарській сировині, а також харчових добавок, барвників або лікарських препаратів для тварин, які дозволені і не перевищують встановлених максимальних меж залишків або рівнів включення); не відповідає обов'язковим мінімальним специфікаціям якості; підготовлений, запакований чи у якийсь інший спосіб вироблений або знаходиться в обігу таким способом або за таких умов, що може спричинити його забруднення та небезпеку для здоров'я людини; повністю або частково отриманий з хворої тварини або тварини, що було забитим яким - небудь іншим способом, окрім, як на бойні, яка перебуває під наглядом; знаходиться у контейнері або упаковці, який частково або повністю складається з отруйних або шкідливих речовин (речовини), що може зробити харчовий продукт небезпечним для здоров'я людини; цілеспрямовано повергнутий іррадіації, за винятком використання іррадіаціоной технології для прийнятних технічних цілей і у відповідність до встановлених міжнародних вимог безпечного використання та застосуванням радіаційної іонізуючої технології; містить харчову добавку, яка не затверджена для використання в Україні, або харчову добавку, яка не дозволена для використання у певному харчовому продукті, або харчову добавку яка затверджена для використання у певному харчовому продукті, але була включена в обсязі, що перевищує рівень включень, встановлений санітарними заходами або технічними регламентам або, якщо такі відсутні, - рівень включень, встановлений відповідними міжнародними організаціями; містить пестициди або ветеринарні препарати чи їх залишки, які не дозволені у харчовому продукті, або залишки пестицидів або ветеринарних препаратів у харчовому продукті перевищують максимальні межі залишку, встановлені санітарними заходами, або, якщо останні відсутні, - максимальні межі залишку, встановлені відповідними міжнародними організаціями; якщо який-небудь корисний інгредієнт був частково або повністю виключений з харчового продукту, якщо яка-небудь речовина була частково або повністю замінено в харчовому продукті, якщо пошкодження або недоброякісність харчового продукту була прихована у спосіб або для збільшення обсягу чи ваги, або для зменшення його якості чи властивостей, або необґрунтовано (безпідставно) робить його привабливішим або таким, що має більш велику цінність; іншим чином не відповідає відповідним санітарним заходам або технічним регламентам.

Встановлення харчового продукту як непридатного або перевірку якості продуктів виробляють спеціальні лабораторії, які мають акредитацію (ст.9) шляхом проведення досліджень та за результатами дослідження видається припис або постанову. У відповідності до ст. 17 цього Закону процедури контролю, інспектування та визначення якості та придатності продуктів харчування повинно проводитися без зволікань це основоположний принцип.

В матеріалах справи відсутні докази перевірки якості продуктів, перелічених у акті № 3/12-1, спеціальною лабораторією, яка має відповідну акредитацію.

Також слід зазначити, що товари (харчова продукція), списані за актом № 3/12-1, відсутні у переліку пошкодженого майна позивача, зазначеному у акті про затоплення від 30.11.2008р.

Матеріали справи не містять доказів виклику представників відповідача (ЖЕУ-6) для участі у інвентаризації зіпсованих товарів, непридатних, на думку позивача, для подальшої реалізації та для складання акту списання № 3/12-1.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент затоплення магазину «GOURMET», перелічена у акті списання № 3/12-1 від 03.12.2008р. продукція знаходилась у цьому магазині саме у названому асортименті та кількості і що термін придатності її до споживання не сплив.

На підставі викладеного, наданий позивачем акт списання № 3/12-1 від 03.12.2008р. не є доказом непридатності харчових продуктів, що сталася з причини саме затоплення відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України та Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»

За актом № 3/12-2 від 03.12.2008р. позивачем списано та вилучено з обліку динамік акустичний, модель DYNACORD DL84D121874 у кількості 1 одиниці; світильники, модель Antarres HIT - CRI G12 W36 у кількості 2 одиниці; ваги підвісні модель SM-300-K15 кількістю 1 штука на загальну суму 11 814,20 грн. (а.с.34). Проте, матеріали справи не містять відомостей про ступінь пошкодження цього майна, чи підлягало воно ремонту і виходячи з чого позивач дійшов висновку про непридатність цього майна до експлуатації. Отже, акт списання № 3/12-2 від 03.12.2008р. також не є доказом розміру реальних збитків, які поніс позивач внаслідок затоплення приміщення, що відбулось 30.11.2008р.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 25, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора 6 Ворошиловського району міста Донецька» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька».

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» про стягнення збитків у розмірі 53 655,99 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 70, код ЄДРПОУ 05478812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30, код ЄДРПОУ 33967456) збитки у розмірі 31 202,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 68,44 грн. та 311,20 грн. - державне мито.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.06.2013р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 3 прим.

1 - у справу

2- сторонам

(062) 381-91-20