Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а-1870/6256/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р. Справа № 2а-1870/6256/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-1870/6256/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАСК» (надалі за текстом - ТОВ «ДАСК» позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (надалі за текстом - ДПІ у м. Сумах, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001552305/0/104672 від 27.12.2011 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду 09.10.2012р. в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність України», просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач вважає, що висновок податкового органу про завищення ТОВ «ДАСК» суми податкового кредиту, сформованого за результатами господарських відносин з контрагентами у перевіряємому періоді є необгрунтованими, натомість підприємством були надані належним чином оформлені первинні документи, зокрема податкові накладні, що підтверджують реальність господарських операцій.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАСК» зареєстровано як юридична особа 18.02.2004 р., має ідентифікаційний код 32778484, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сумах (а.с. 11).

У період з 14.11.11 р. по 02.12.11 р. фахівцями ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 р. по 30.09.11 р., за наслідками якої складено Акт № 8956/235/32778484/103 від 09.12.2011 року (а.с. 10-46).

Згідно з висновками акту перевірки, встановлено зокрема заниження податку на додану вартість всього у сумі 148266 грн., у тому числі за квітень 2009 р. в сумі 66733 грн., за червень 2009 р. в сумі 23333 грн., за серпень 2009 р. в сумі 16533 грн., за грудень 2009 р. в сумі 41667 грн., внаслідок порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.5, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначеного акту перевірки 27 грудня 2011 року ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001552305/0/104672 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 148 266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 37 067,00 грн. (т. 1, а.с. 8).

За наслідками розгляду скарг позивача рішеннями ДПС у Сумській області від 13.03.12 р. та ДПС України від 21.06.12 р. у задоволенні скарг позивача на вказане податкове повідомлення-рішення відмовлено (т. 1, а.с. 60-62, 70-72).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), недоведеності їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відповідно відсутності підстав для включення вартості даних послуг до складу податкового кредиту позивача.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Між тим, наявність податкової накладної для визначення правильності формування податкового кредиту вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємих періодах стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП "Гранд-Сервіс" та ТОВ "Фірма Екохол".

Так, 01.12.2008 р. між ТОВ «ДАСК» (Замовник) і ПП «Гранд-Сервіс» (Логістик) укладено Договір № 9196 про надання послуг з логістики (т. 1, а.с. 73-75), згідно з яким Логістик надає, а Замовник приймає та оплачує послуги логістики по визначенню об'ємів, строків та пункту відвантаження зріджених вуглеводневих газів на умовах, передбачених Договором (а.с. 73-74).

Згідно з розділом 2 Договору, ціна послуг з перевезення включає 100 % схеми № 12.2008.2 збірника тарифів логістики (додаток 1 до договору) та податку на додану вартість. Замовник проводить оплату вартості послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Логістика протягом 10 днів з моменту отримання рахунку на оплату. Остаточний розрахунок здійснюється сторонами згідно з актом наданих послуг, який готується Логістиком та надсилається замовнику. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок сторони, яка отримує кошти.

На підтвердження виконання господарської операції позивачем надано акти прийому-виконання послуг від 31.03.09 р., 30.06.09 р., 31.07.09 р., 31.08.09 р. (т. 1, а.с. 76-79) та податкові накладні від 31.03.09 р., 30.06.09 р., 31.08.09 р. (т. 1, а.с. 80-82).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 07.10.09 р. між ТОВ «ДАСК» (сторона 2) і ТОВ «Фірма «Екохол» (сторона 1) укладено Договір про надання послуг № 2 (т. 1, а.с. 85-87), згідно з яким сторона 2 доручає, а сторона 1 бере на себе зобов'язання здійснити наступні роботи: 1) вплив фінансово-економічної кризи на газові заправки в Україні (Шляхи подолання світової фінансової кризи. Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи». Наслідки для економіки України. Подальші дії керівництва країни. Можливі дії Національного банку України. Прогнози інвесторів і підприємців.); 2) аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства Сторони-2 за 2007-2009 роки (Предмет, задачі й метод економічного аналізу. Аналіз фінансового стану. Аналіз прибутку та його використання. Аналіз фінансової звітності. Рекомендації по поліпшенню фінансово-економічного стану. Розробка методики оцінки, прогнозування оптимального введення фінансово-господарської діяльності.); 3) аналіз й оптимізація витрат на підприємстві; 4) джерела економії газу; 5) аналіз сучасного стану довкілля (Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище. Забруднення фунту свинцем. Забруднення атмосферного повітря. Оцінка рівнів шумового впливу транспортних потоків. Природоохоронні заходи. Заходи щодо захисту від шумових впливів. Ефективність зниження екраном концентрацій оксиду й диоксида азоту. Зелені захисні насадження. Концентрації забруднюючих речовин у повітрі після проведення природоохоронних заходів. Заходи щодо охорони ґрунтів. Санітарно-захисна зона. Рекомендації з використання територій.); 6) аналіз законодавства України щодо галузі Сторони-2 (а.с. 85-87).

Договором передбачено, що роботи будуть здійснюватися шляхом застосування загальнонаукових, спеціальних та власних методів аналізу. Надана Стороною-2 інформація для проведення робіт буде тестуватись на наявність та одночасно на відсутність суттєвих розбіжностей між фактичними даними фінансово-господарської діяльністю Сторони-2. За виконання робіт за цим договором Сторона-2 сплачує Стороні-1 винагороду по факту виконання робіт. Вартість робіт сторонами визначається і узгоджується в калькуляції вартості робіт. Оплата здійснюється виключно у національній валюті України та в безготівковій формі, також передбачена сплата векселем. Оплата роботи Стороні-1 здійснюється Стороною-2 згідно акту узгодження ціни та акту приймання-передачі робіт.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем було надано акт прийому-виконання робіт від 28.12.09 р., калькуляцію на виконані роботи від 28.12.09 р., податкову накладну № 28121 від 28.12.09 р. (т. 1, а.с. 88-90), витяги з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ДАСК» (т. 1, а.с. 141-263, т. 2, а.с. 1-74).

Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних послуг по взаємовідносинам з ПП «Гранд-Сервіс» не вбачається, які конкретно послуги логістичного характеру були надані ПП «Гранд-Сервіс» позивачеві, у чому полягала суть цих операцій та які позитивні результати для фінансово-господарської діяльності позивача вони потягли.

З наданого позивачем акту приймання-виконання робіт з приводу одержання послуг з аналізу впливу фінансово-економічної кризи на газові заправки України не є зрозумілим, які конкретно роботи були виконані для позивача, яким чином було визначено їхню вартість, вказаний Акт лише дослівно відтворює положення відповідного договору щодо його предмету; з калькуляції на виконані роботи (т. 1, а.с. 88) не є зрозумілим, яким чином визначено вартість наданих ТОВ «Фірма «Екохол» послуг, не обґрунтовано визначення вартості наданих послуг саме в розмірі 250 000 грн.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки надані позивачем акти прийому-виконання послуг не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, тому вони не можуть визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Також з наданих позивачем на підтвердження реальності проведених ТОВ «Фірма «Екохол» робіт витягів з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ДАСК» не вбачається, що вказані роботи виконані саме фахівцями ТОВ «Фірма «Екохол».

Підтвердження наявності у ТОВ «Фірма «Екохол» трудових ресурсів з відповідним рівнем фахової підготовки для виконання подібних робіт в матеріалах справи немає.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Фірма «Екохол» і ПП «Гранд-Сервіс» не звітували перед податковими органами про результати фінансово-господарських відносин з позивачем, місцезнаходження підприємств не підтверджено; основним видом діяльності ТОВ «Фірма «Екохол» згідно з витягом з ЄДРПОУ є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, ПП «Гранд-Сервіс» - консультування з питань комерційної діяльності та управління.(т. 1а.с. 97, т. 1а.с. 100, т. 2 а.с. 76, т. 2 а.с. 85-86).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено використання наданих ПП «Гранд-Сервіс» та ТОВ «Фірма «Екохол» послуг в межах господарської діяльності ТОВ «ДАСК».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження фактичного надання послуг від контрагентів ПП «Гранд-Сервіс» і ТОВ «Екохол» та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) позивача, недоведеності їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відповідно відсутності підстав для включення вартості даних послуг до складу податкового кредиту позивача.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем приписів пп. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.7.3, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 /97-ВР від 03.04.97р., безпідставності включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 66733 грн., в т.ч. за квітень 2009 р.- 66733 грн. та наявності підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження податку на додану вартість у сумі 66733 грн. ґрунтуються на судженнях відповідача про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту квітня 2009 року податкової накладної від 31.03.2009 р. Будь-яких інших порушень, які б мали місце в квітні 2009 р. та в повному обсязі обґрунтовували розмір здійснених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням донарахувань, актом перевірки № 8956/235/32778484/103 від 09.12.2011 року не встановлено та відповідачем не наведено.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2. цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право на податковий кредит відповідно до приписів п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» виникає по першій з подій, а саме: даті оплати товарів (робіт, послуг), або даті отримання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового кредиту за квітень 2009 року включено суми ПДВ по податковій накладній від 31.03.2009 р., отриманій від ПП «Гранд-Сервіс» саме у квітні, що підтверджується реєстрами отриманих і виданих податкових накладних та поштовим конвертом зі штемпелем про дату відправлення, наявних в матеріалах справи.

Доводи відповідача щодо неподання позивачем скарги на контрагентів про ненадання податкової накладної у тому періоді, в якому її було виписано, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки подання скарги на постачальників за приписами п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є правом, а не обов'язком покупця, та відсутність такої скарги не обмежує права платника податку на формування податкового кредиту при наявності у нього належним чином оформленої податкової накладної.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за квітень 2009 року, оскільки право на податковий кредит у вказаному періоді у позивача виникло по першій з подій, передбаченої п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме по даті отримання податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність та обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 66733 грн. по податковій накладній від 31.03.2009 р., виписаної ПП «Гранд Сервіс».

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК» - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-1870/6256/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001552305/0/104672 від 27.12.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Сумах в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 66733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16683 грн.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК» в цій частині позовних вимог - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001552305/0/104672 від 27.12.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Сумах в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 66733 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16683 грн.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-1870/6256/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.