Ухвала

від 18.06.2013 по справі 2а-3111/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2013 року                                                                                                    Справа № 37807/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді                                               Каралюса В.М., суддів:                                                                   Гулида Р.М., Улицького В.З.,         за участі секретаря судового засідання               Рак Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Тиса» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про скасування податкового повідомлення – рішення, -                                                                                                                           В С Т А Н О В И В : В серпні 2010 року позивач відкрите акціонерне товариство «Машинобудівний завод «Тиса» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000912301/0 1898/23-4/14313211/4/93 від 23.06.2010 року. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позов відкритого акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Тиса» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення № 0000912301/01898/23-4/14313211/4/93 від 23.06.2010 року. Не погодившись із вказаним рішенням суду, таке оскаржив відповідач з мотивів неправильного застосуванням судом першої інстанції норм права, а саме Закону України «Про податок на додану вартість», просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову повністю. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем безпідставно включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку із ненадходженням цього податку до бюджету від кінцевого платника приватного підприємства «Ліга-Трейд». Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у м. Ужгороді проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Тиса» з питань достовірності нарахування суми бюджетного  відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 21.06.2010 р. за № 1430/23-4/14313211. На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010 р. № 0000912301/0 1898/23-4/14313211/4/93, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10176,00 грн. Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу безпідставними, виходячи з наступного. В ході перевірки встановлено, що основним постачальником позивача у вересні 2009 року є ТОВ „ТД „ДНЛ Груп” (353955404617), суми ПДВ по придбаним ТМЦ складає 15556,40 грн. Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартiсть» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарськоїдіяльності платника податку. При цьому пункт 7.5 ст.7 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної. Факт сплати позивачем спірних суми податку на додану вартість в ціні придбаних товарів підтверджується оформленими платіжним дорученням № 81 від 10.09.2009 р. та податковою накладною № 154 від 10.09.2009 р., відповідні суми податкового кредиту підтверджені оформленими належним чином податковими накладними, що свідчить про відсутність порушень з боку позивача вимог податкового законодавства щодо включення спірних сум до податкового кредиту та, відповідно, нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Щодо покликання апелянта на неможливість проведення перевірки контрагента ПП „Ліга-Трейд” та на неотримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання ТОВ „ТД „ДНЛ Груп”, АТЗТ „Укрметалопром”, ТОВ „Стайрон Плюс”, ПП фірма „Патріарх”, ПП „Ліга-Трейд”, зазначене не підтверджує того, що спірні суми податку на додану вартість не надійшли до бюджету від кінцевого платника ПП „Ліга-Трейд”. Не знайшла свого підтвердження і та обставина, що безпосередній постачальник позивача – ТОВ „ТД „ДНЛ Груп” вчинив правопорушення податкового законодавства при визначені сум податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість. Вказаний суб'єкт, який виписував позивачу податкові накладні на спірні суми, був в установленому порядку зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ ТОВ „ТД „ДНЛ Груп”. Дана обставина також свідчить про наявність у позивача всіх правових підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ,  сплачених (нарахованих) ним у звязку з придбанням товару від ТОВ „ТД „ДНЛ Груп”. Системний аналіз п.п. 7.4.1 п.7.4; п. 7.5; п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7; п.10.1 ст. 10 та інших норм  Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що положення вказаного  Закону  не встановлюють обов'язок платника податку при формуванні у податковму обліку та при відображенні у податкових деклараціях сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування враховувати стан дотримання податкової дисципліни іншим платником податку, а також не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється лише на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Разом з тим, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідачем не доведено, що позивачем безпідставно включено спірні суми ПДВ до податкового кредиту у зв'язку із ненадходженням цього податку до бюджету від кінцевого платника ПП „Ліга-Трейд”. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а, відповідно, позов є підставним та підлягає до задоволення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-3111/10/0770 – без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.            Головуючий суддя                                                                                                            В.М. Каралюс суддя                                                                                                   Р.М. Гулид            суддя                                                                                                  В.З. Улицький Повний текст ухваливиготовлений 21.06.2013 року