Постанова

від 20.06.2013 по справі 826/6277/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року № 826/6277/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Забава" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення - рішення №0001242260 від 16.04.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 квітня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2013 року № 0001242260.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ЗАТ «Укрпласткомпозит». Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні 20 червня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 20 грудня 2012 року № 5989/22-621-32378340 про результати виїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» (код ЄДРПОУ 32378340) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ЗАТ «Укрпласткомпозит» (код ЄДРПОУ 23936916) за період лютий 2012 року.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення на перевірку від 18 грудня 2012 року № 2627, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 13 серпня 2012 року № 1125, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ЗАТ «Укрпласткомпозит» (код ЄДРПОУ 23936916) за період лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 грудня 2012 року № 5989/22-621-32378340.

Як висновок проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1., 201.2 та 201.6. статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого, зменшено від'ємне значення податку на додану вартість рядка 19 Декларації у сумі 64390,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 січня 2013 року № 0000122260 Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 64390,00 грн., за штрафними санкціями - 16098,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» задоволена частково, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 січня 2013 року № 0000122260 скасовано в частині застосованої фінансової санкції у розмірі 16098,00 грн., в іншій частині - залишено без змін. (копія рішення Державної податкової служби у місті Києві від 25 березня 2013 року № 2772/10/12-1-03 міститься в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2013 року № 0001242260, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1., 201.2 та 201.6. статті 201 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 64390,00 грн.

Висновки податкового органу щодо вищезазначених порушень податкового законодавства мотивовані наступним: до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшов акт від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС № 37/224/23936916 від 26 червня 2012 року про результати зустрічної звірки ЗАТ «Укрпласткомпозит» (код за ЄДРПОУ 23936916) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку. Згідно отриманого акту встановлено, що ЗАТ «Укрпласткомпозит» (код за ЄДРПОУ 23936916), (стан платника 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»), основний вид діяльності - виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Не підтверджено взаємовідносини з жодним контрагентом, який формує ЗАТ «Укрпласткомпозит» податковий кредит за лютий 2012 року.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» та Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» та Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» та Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» укладено Договір № 19/01-1, за умовами якого Постачальник (ЗАТ «Укрпласткомпозит») зобов'язується виготовити, поставити і передати у власність Покупцеві товар, а Покупець (ТОВ «Альфа-Забава») зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору від 19 січня 2012 року № 19/01-1 найменування товару, його асортимент, кількісні і якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціях а також загальна вартість товару, поставки якого, здійснюватиметься відповідно до цього Договору, указуються в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину Договору.

Згідно Специфікації на товар від 19 січня 2012 року позивачу поставлено наступний товар: пристінне обладнання «Будинок іграшок» на суму 23 333,45 грн.; подіум 0,6х0,6 на суму 1633,31 грн.; острів «Будинок іграшок» на суму 65 333, 80 грн.; пристінне обладнання «Кідпарад» на суму 23 999,76 грн.; острів «Кідпарад» на суму 22664,00 грн.; шафа-купе на суму 13 500, 00 грн.; крісло+подіум на суму 7083,34 грн.; касовий вузол на суму 17916,81 грн.; подіум R 0,9х1,4 на суму 10000,00 грн.; подіум R 0,9х1,2 на суму 3000, 00 грн.; подіум R 0,7х1,2 на суму 3 033,42 грн.; щіт 1,2х2,1 на суму 11883,41 грн.; полка полікарбонатна 0,58х1,2 на суму 2966,80 грн.; стелаж основний для книг і іграшок на суму 12333, 44 грн.

Також, згідно специфікації на товар від 27 січня 2012 року позивачу поставлено наступний товар: пристінне обладнання «Будинок іграшок» на суму 24 666, 79 грн.; подіум 0,6х0,6 на суму 1399,98 грн.; острів «Будинок іграшок» на суму 53667,05 грн.; пристінне обладнання «Кідпарад» на суму 15999,84 грн.; острів «Кідпарад» на суму 16998, 00 грн.; шафа-купе на суму 13500,00 грн.; касовий вузол на суму 17916,77 грн.; подіум R 0,9х1,4 на суму 16875,27 грн.; подіум R 0,9х1,2 на суму 3600,00 грн.; подіум R 0,7х1,2 на суму 3033,42 грн.; щіт 1,2х2,1 на суму 6200,00 грн.; полка полікарбонатна 0,58х1,2 на суму 1483,40 грн.; стелаж основний для книг і іграшок на суму 12333,44 грн.; острів БИ 1,5 на суму 6501,00 грн.

Згідно з видатковими накладними від 23 березня 2012 року № 23/03-1, рахунків - фактур № 8 від 19 січня 2012 року та № 27/01 від 27 січня 2012 року Закрите акціонерне товариство «Укрпласткомпозит» поставило на адресу позивача обумовлений договором товар на загальну суму 495 427, 91 грн. з ПДВ.

При цьому, Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» виписано позивачу податкові накладні від 02 лютого 2012 року № 2, від 24 лютого 2012 року № 3.

На підтвердження доставки обумовленого товару, позивачем додано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, копії яких долучені до матеріалів справи.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Укрпласткомпозит» (код за ЄДРПОУ 23936916) здійснює діяльність у сфері виробництва скловолокна, будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивачем не надано документів, хоч і неодноразово витребувано судом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем у Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит» товарів, та доказів використання отриманих послуг під час ведення власної господарської діяльності із іншими контрагентами - покупцями.

Крім цього, як вже зазначалось, попередніми перевірками податкових органів встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагента позивача, Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит», у якого позивачем було придбано товари.

Надані позивачем копії Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб свідчить про статус юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит», водночас, не підтверджує реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не наведено, що придбані у Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит» послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Крім цього, в частині висновків Акта перевірки щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 64390,00 грн. Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відображав суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» у зв'язку з придбанням товарів.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведеності факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено вище при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача товарів, придбаних у Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит», що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1., 201.2 та 201.6. статті 201 Податкового кодексу України, а отже про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2013 року № 0001242260 документально не підтверджуються та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 01.07.2013