Ухвала

від 12.09.2013 по справі 826/6277/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6277/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі Бабенко Д.В.

за участю:

представника позивача Шевченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЗАБАВА" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЗАБАВА" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення-рішення №0001242260 від 16.04.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2013 року № 0001242260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем, згідно наказу від 13 серпня 2012 року № 1125, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ЗАТ «Укрпласткомпозит» за період лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 грудня 2012 року № 5989/22-621-32378340.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1., 201.2 та 201.6 . статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення податку на додану вартість рядка 19 Декларації у сумі 64390,00 грн., на підставі чого, податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 січня 2013 року № 0000122260 Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 64390,00 грн., за штрафними санкціями - 16098,00 грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» її задоволена частково, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 січня 2013 року № 0000122260 скасовано в частині застосованої фінансової санкції у розмірі 16098,00 грн., в іншій частині - залишено без змін.

На підставі зазначеного, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2013 року № 0001242260, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1., 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 64390,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати оскаржуване податкове-повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Разом з тим, Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Надаючи правову оцінку висновку суду першої інстанції щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» та Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» укладено Договір № 19/01-1, за умовами якого Постачальник (ЗАТ «Укрпласткомпозит») зобов'язується виготовити, поставити і передати у власність Покупцеві товар, а Покупець (ТОВ «Альфа-Забава») зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору від 19 січня 2012 року № 19/01-1 встановлено, що найменування товару, його асортимент, кількісні і якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціях а також загальна вартість товару, поставки якого, здійснюватиметься відповідно до цього Договору, указуються в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину Договору.

Згідно п. 2.6 Договору, одночасно з товаром, поставки якого здійснюються на підставі узгодженої сторонами Специфікації, Постачальник передає Покупцеві оригінал Специфікації, рахунок, накладну, податкову накладну. Покупець зобов'язаний підписати накладну і Специфікацію і передати уповноваженій особі Постачальника або надіслати за допомогою поштового зв'язку.

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна і загальна вартість товару узгоджується сторонами в специфікації на товар.

Оплата товару Покупцем здійснюється в безготівковому порядку шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунків, виставлених Постачальником, за кожну партію товару, що поставляється, на умовах і в термін узгоджені сторонами в Специфікації (п. 3.3 Договору).

На підтвердження факту реальності виконання Договору поставки від 19 січня 2012 року № 19/01-1, позивачем було надано специфікації на товар, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, товарно-транспортна накладна.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, згідно Специфікації на товар від 19 січня 2012 року позивачу поставлено наступний товар: пристінне обладнання «Будинок іграшок»; подіум 0,6х0,6; острів «Будинок іграшок»; пристінне обладнання «Кідпарад»; острів «Кідпарад»; шафа-купе; крісло+подіум; касовий вузол; подіум R 0,9х1,4; подіум R 0,9х1,2; подіум R 0,7х1,2; щіт 1,2х2,1; полка полікарбонатна 0,58х1,2; стелаж основний для книг і іграшок. Загальна вартість товару (в т.ч. ПДВ) складає 262 417, 85 грн.

Також, згідно специфікації на товар від 27 січня 2012 року позивачу поставлено: пристінне обладнання «Будинок іграшок»; подіум 0,6х0,6.; острів «Будинок іграшок»; пристінне обладнання «Кідпарад»; острів «Кідпарад»; шафа-купе; касовий вузол; подіум R 0,9х1,4; подіум R 0,9х1,2; подіум R 0,7х1,2; щіт 1,2х2,1; полка полікарбонатна 0,58х1,2; стелаж основний для книг і іграшок; острів БИ 1,5. Загальна вартість товару, згідно специфікації, склала 233 010, 00 грн. (разом з ПДВ).

Згідно з видатковими накладними від 23 березня 2012 року № 23/03-1, рахунків - фактур № 8 від 19 січня 2012 року та № 27/01 від 27 січня 2012 року Закрите акціонерне товариство «Укрпласткомпозит» поставило на адресу позивача обумовлений договором товар на загальну суму 495 427, 91 грн. з ПДВ.

При цьому, Закритим акціонерним товариством «Укрпласткомпозит» виписано позивачу податкові накладні від 02 лютого 2012 року № 2, від 24 лютого 2012 року № 3 на вказані суми.

На підтвердження доставки обумовленого товару, позивачем додано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної від 05.03.2012 року, в якій зазначено, що вантаж - ДСП меблева та фурнітура в кількості 182,000 шт.. Вантажовідправником є ПП «ДАС-Центр», вантажо отримувачем - ТОВ «УКРАПЛАСТКОМПОЗИТ». Тобто факт поставки товару ТОВ «Альфа-Забава», який є Покупцем за Договором № 19/01-1, даною товарно-транспортною накладною не підтверджується.

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.

Разом з тим, колегія суддів, дослідивши зазначені документи, акцентує увагу на тому, що згідно видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, було поставлено товар на загальну суму 495 427, 85 грн. Згідно копії банківської виписки від 23.03.2012 року (а.с. 58) визначено призначення платежу «Переказ коштів між власними рахунками» на суму 160 000, 00 грн., що на думку колегії суддів, не є здійсненням оплати за поставлений товар. Таким чином, наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок підтверджується оплата товару на суму 233 010,00 грн., що не відповідає сумі коштів, вказаній у податкових та видаткових накладних.

Крім того, в матеріалах справи відсутні копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також, як вірно зауважив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем у Закритого акціонерного товариства «Укрпласткомпозит» товарів, та доказів використання отриманих послуг під час ведення власної господарської діяльності із іншими контрагентами - покупцями.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано поставлено під сумнів реальність виконання умов договору поставки від 19 січня 2012 року № 19/01-1 між позивачем та ЗАТ «Укрпласткомпозит», з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується в повній мірі факт реального здійснення вказаної господарської операції, зокрема в частині доставки товару Покупцю та оплати за нього, а також використання товару у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковий орган мав всі підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, і погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення №0001242260 від 16.04.2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 , 197 , 198 , 200 , 205 , 206 , 254 КАС України , суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЗАБАВА" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЗАБАВА" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення-рішення №0001242260 від 16.04.2013 року - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя І.О. Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено13 вересня 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.