Ухвала

від 05.02.2015 по справі 826/6277/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6277/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.14р. у справі №826/6277/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.04.13р. №0001242260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.13р., яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.13р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.14р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.13р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.13р. скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанції слугував висновок касаційної інстанції про те, що не було досліджено первинні документи за господарськими операціями, не було з'ясовано характер та зміст операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ЗАТ «Укрпласткомпозит» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено актом про проведення зустрічної звірки ЗАТ «Укрпласткомпозит».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ЗАТ «Укрпласткомпозит» за період лютий 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.12.12р. №5989/22-621-32378340.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.04.13р. №0001242260, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 64 390 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.п.201.1, 201.2 та 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.06.12р. №37/224/23936919 «Про результати зустрічної звірки ЗАТ «Укрпласткомпозит» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», яким не встановлено ЗАТ «Укрпласткомпозит» за місцезнаходженням; встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ «Укрпласткомпозит» укладено договір поставки від 19.01.12р. №19/01-4, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити і передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених цим договором. Під товаром слід розуміти пристінне обладнання, подіум, острів «Будинок іграшок» тощо.

На підтвердження факту придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Також позивачем надано також докази використання товару у господарській діяльності.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.06.12р. №37/224/23936919 «Про результати зустрічної звірки ЗАТ «Укрпласткомпозит» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

При цьому, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.14р. у справі №826/6277/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.14р. у справі №826/6277/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.