Рішення

від 25.06.2013 по справі 923/446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа № 923/446/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЛОН ГРАНДІС", м. Київ,

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1", м. Нова Каховка Херсонської області,

до відповідача-3 Державного реєстратора виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, м. Нова Каховка Херсонської області,

про визнання недійсним договору купівлі продажу, спонукання виконати певні дії, скасування державної реєстрації змін до статуту відповідача-2,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Компанії "Натавіль Лімітед" (Nataville Limited), Республіка Кіпр,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЛОН ГРАНДІС", м. Київ,

про визнання права власності на частку 100% в статутному капіталі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1",

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, представник, дов. від 16.04.13 р.;

відповідача-1: не прибув;

відповідача-2: не прибув;

відповідача-3: не прибув;

3-тьої особи: Суічмезов Р.В., представник, дов. від 22.02.13 р.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить: визнати недійсним нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1", укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС", щодо відчуження 30% статутного капіталу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.11.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за № 28970; зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС" 12 600 гривень 00 коп., отриманих за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1" від 27.11.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.11.2008 р., зареєстрованим в реєстрі за № 28970; зобов'язати ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС" повернути ОСОБА_1 30 % статутного капіталу ТОВ "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1", набутих за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 27.11.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.11.2008 р., зареєстрованим в реєстрі за № 28970; скасувати державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1", проведену 01.12.2008 р. Державним реєстратором

Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, номер запису 15011050008001380,

здійснених на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки у

статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1", укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.11.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за № 28970. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 203, 215, 216, 227, 228 ЦК України, ст. ст. 3, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 1, 22, 23, 24, 25, 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 25, 27 Господарського кодексу України, а також на те, що Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не було отримано відповідного дозволу Антимонопольного комітету України на укладення вказаного правочину, на думку позивача спірний правочин суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки призводить до обмеження конкуренції на ринку певного товару (ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 203 ЦК України). Крім того, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач-1 ввів в оману позивача, іншу сторону правочину, щодо отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, а також представив суду копію довідки ТОВ "Завод Будівельних Матеріалів № 1" вих. № 265/1 від 10.06.2013 р. про вартість активів зазначеного ТОВ станом на 31.12.2008 р.

Відповідачі, повідомлені про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомили. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представили.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Третя особа у справі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЛОН ГРАНДІС" у якій просить: визнати за Компанію «Натавіль Лімітед» (Nataville Limited), юридична особа, зареєстрована 18 вересня 2007 року за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 208281, (зареєстрована за адресою: Темістоклі Дерві, 5 Еленіон Білдінг, 2-й поверх, Р.С.1066, Нікосія, Кіпр) право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" (ЄДРПОУ 35115625, 74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вулиця Першотравнева, будинок 79) в розмірі 100%. В обґрунтування позовних вимог третя особа посилається на положення ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13, 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 3, 16, 115, 140, 148, 190, 317, 321, 392 ЦК України, ст. 66 ГК України, а також на те, що Компанією «Натавіль Лімітед» (Nataville Limited) було отримано листа від ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС" від 22.04.2013 року, в якому останнє посилається на те, що недійсність оскаржуваного у справі № 923/446/13 договору тягне за собою недійсність Договору купівлі-продажу частки (50%) ТОВ «Завод Будівельних Матеріалів № 1» від 04.03.2009 року укладеного між ТОВ «Аквілон Грандіс» та Компанією «Натавіль Лімітед». Вказана обставина, на думку третьої особи, свідчить про невизнання відповідачем-1 за первісним позовом його права власності на 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1".

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги третьої особи, а також заперечував проти первісного позову, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що відповідачами 1 та 2 дотримано всіх вимог встановлених при укладенні оспорюваного договору, позивачем не вказано в чому полягає порушення його прав, крім того позивачем пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим подано заяву про застосування строку позовної давності.

Представник позивача за первісним позовом в ході судового засідання заперечував проти позову третьої особи, відповідно до письмових заперечень, посилаючись на те, що відповідно до статуту ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1», статутний капітал сформований за рахунок вкладів учасників у вигляді грошових внесків, то з моменту формування статутного капіталу, товариство є власником грошових коштів переданих до статутного капіталу і компанія «Натівіль Лімітед» не є власником цих коштів. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. З огляду на вищевикладене, на думку позивача за первісним позовом, компанії "Натавіль Лімітед" не належить право власності на 100 % грошових коштів, якими сформовано стутатний капітал ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", а обраний третьою особою спосіб захисту права власності не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не доведений доказами в силу ст. 33 ГПК України, оскільки позивач компанія "Натавіль Лімітед" не є власником грошових коштів ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" в розмірі 100 %, якими сформовано статутний капітал останнього. Крім того, як стверджує позивач за первісним позовом, у позові третьої особи не зазначено посилання на будь-які обставини, які свідчать про те, що відповідач - ТОВ "Аквілон Грандіс" оспорює або не визнає право власності компанії "Натавіль Лімітед" на частку в статутному капіталі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" в розмірі 100%. На думку позивача за первісним позовом, відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження по справі за позовом третьої особи.

Ухвалою по справі від 11.06.2013 р. продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

У судовому засіданні 25.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

27.11.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС" укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1", щодо відчуження 30% статутного капіталу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.11.2008 р., зареєстрований в реєстрі за № 28970.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Відповідачем 1 та Відповідачем 2 не було отримано відповідного дозволу Антимонопольного комітету України на укладення вказаного правочину.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (редакція, яка діяла на момент укладення договору) концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року; у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.

При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.

Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума неттоактивів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів - сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність.

Порядок обчислення порогових показників, що використовуються для цілей цієї статті, а також його особливості стосовно окремих категорій суб'єктів господарювання встановлюються Антимонопольним комітетом України.

Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрацією визнається: злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого; набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується; призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання. Безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем у первісній позовній заяві не зазначені власні права або законні інтереси, порушення яких, через недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" (N 2210-ІІІ), стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду. Натомість, позивач у первісній позовній заяві зазначає, що захист економічної конкуренції має державний та суспільний інтерес та підлягає судовому захисту.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вказана обставина свідчить про відсутність у позивача права на позов, у розумінні ст. 1 ГПК України, і є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню по суті, судом не застосовується трирічний строк позовної давності за відповідною заявою відповідача-1.

Компанія "Натавіль Лімітед" (Nataville Limited) є засновником (учасником) ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" із часткою у статутному капіталі у розмірі 100 % статутного капіталу, відповідно до статуту ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", який затверджено рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "ЗБМ № 1" від 22.04.2013 року.

Компанією "Натавіль Лімітед" (Nataville Limited) отримано листа від ТОВ "АКВІЛОН ГРАНДІС" від 22.04.2013 року, в якому останнє посилається на те, що недійсність оскаржуваного у справі № 923/446/13 договору тягне за собою недійсність Договору купівлі-продажу частки (50%) ТОВ "Завод Будівельних Матеріалів № 1" від 04.03.2009 року укладеного між ТОВ "Аквілон Грандіс" та Компанією "Натавіль Лімітед".

Відповідно до приписів ст. 15 ЦК України права та інтереси особи підлягають захисту у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншими особами.

Згідно з приписами ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Перехід права власності до Компанії "Натавіль Лімітед" (Nataville Limited) на спірні майнові права відбувся на підставі Договору купівлі-продажу від 04.03.2009 року (50%) укладеного з ТОВ "Аквілон Грандіс" та Договору купівлі-продажу від 04.03.2009 року (50%) укладеного з ОСОБА_1

Вказані договори укладені у встановленому законодавством порядку, в судовому порядку недійсними не визнані, відносно них дії презумпція дійсності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежена у його здійсненні, лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вказаних обставин, позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню. Позов третьої особи у справі підлягає задоволенню, а заперечення проти нього позивача за первісним позовом не приймаються судом до уваги.

Вжиті по справі заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню, відповідно до ст. 68 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача за позовом третьої особи та позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Позов третьої особи у справі задовольнити.

3. Визнати за Компанію «Натавіль Лімітед» (Nataville Limited), юридична особа, зареєстрована 18 вересня 2007 року за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 208281, (зареєстрована за адресою: Темістоклі Дерві, 5 Еленіон Білдінг, 2-й поверх, Р.С.1066, Нікосія, Кіпр) право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» (ЄДРПОУ 35115625, 74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вулиця Першотрпвнева, будинок 79) в розмірі 100% (сто відсотків).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЛОН ГРАНДІС" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, б. 52, оф. 37, код ЄДРПОУ - 35467087) на користь Компанії "Натавіль Лімітед" (Nataville Limited) (1066 (юридична особа, зареєстрована 18 вересня 2007 року за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 208281, (зареєстрована за адресою: Темістоклі Дерві, 5 Еленіон Білдінг, 2-й поверх, Р.С.1066, Нікосія, Кіпр, адреса для листування - 01001, місто Київ, вул. Десятинна, 4/6, кімн. 2-18) 3441грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалами по справі від 25 квітня 2013 року та від 29 квітня 2013 року.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "01" липня 2013 р.

Суддя Ю.В. Гридасов