Ухвала

від 27.06.2013 по справі 5020-3/039-5/506-10/010-12/255

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 червня 2013 року Справа № 5020-3/039-5/506-10/010-12/255

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - суддів:Кривди Д.С. (доповідач), Бернацької Ж.О., Жаботиної Г.В., розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4 на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 у справі№ 5020-3/039-5/506-10/010-12/255 господарського суду міста Севастополя за позовомСевастопольської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л.", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, 2.Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.ОСОБА_7, 2.ОСОБА_4, 3.Приватне підприємство "Югра", за участюПрокурора міста Севастополя провизнання об'єкта незавершеного будівництва об'єктом самочинного будівництва та знесення об'єкта,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга цієї статті).

Таким чином колегія зауважує, що в касаційній скарзі має чітко зазначатись, які саме норми права порушено господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень, при цьому в касаційній скарзі не допускається посилань на обставини справи та оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі.

У поданій касаційній скарзі вимога щодо скасування рішення та постанови у справі ґрунтується на твердженні про порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права, зазначаючи при цьому, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень взято до уваги лише один висновок експерта, не зазначаючи про існування іншого; не враховано те, що за скаржником в органах БТІ зареєстровано право приватної власності на спірний об'єкт; відтак оскаржувані судові рішення прийняті без врахування всіх обставин та оцінки доказів у справі. При цьому скаржником в касаційній скарзі не зазначається, які саме норми права, із зазначенням їх конкретних пунктів та статей, були порушені господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень.

Таким чином посилання скаржника на порушення судами норм матеріального і процесуального права зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судами обставин справи, тоді як згідно імперативних вимог статей 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями їх переоцінки.

Крім того колегія зауважує, що згідно частини четвертої статті 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" N 5515-VI від 6 грудня 2012 року, установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом 2.11 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено порядок справляння судового збору зі справ, в яких позовна заява об'єднує дві і більше позовних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, зазначаючи при цьому, що судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору у даній справі об'єднує в собі дві позовні вимоги: про визнання об'єкта незавершеного будівництва об'єктом самочинного будівництва та знесення об'єкта.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір окремо за кожну з немайнових вимог, а саме: 1605,80грн (802,90+802,90).

Однак заявником до касаційної скарги додано платіжне доручення № ПН613 від 31.05.2013 про сплату судового збору в сумі 803грн. Отже судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову (частина четверта статті 27 ГПК України)

Однак скаржником до касаційної скарги не додано доказів надіслання копії касаційної скарги ОСОБА_7 та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4, 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 86, пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 у справі № 5020-3/039-5/506-10/010-12/255 господарського суду міста Севастополя повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Д. Кривда

Судді Ж. Бернацька

Г. Жаботина