Постанова

від 03.09.2013 по справі 5020-3/039-5/506-10/010-12/255

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 5020-3/039-5/506-10/010-12/255

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. (доповідач) - головуючого, Катеринчук Л.Й., Кузьменка М.В. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. у справігосподарського суду Автономної Республіки Крим за позовомСевастопольської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л."; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради; 2) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_4, Приватне підприємство "Югра" провизнання об'єкта незавершеного будівництва об'єктом самочинного будівництва та знесення об'єкта за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -1: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -2: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.12.2009р. у справі №5020-3/039-5/506-10/010-12/225, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р., позов задоволено повністю. Визнано об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1 (підвал, 1-й поверх та початок 2-го поверху готельного комплексу), наданої ТОВ "В.А.Л. за договором оренди земельної ділянки від 11.04.2002 для будівництва готельного комплексу - об'єктом самочинного будівництва. Прийнято рішення про знесення об'єкту незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1, як об'єкт самочинного будівництва. Доручено виконання цього рішення органам Державної виконавчої служби. Судом вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.01.2010р. виправлено допущену описку в резолютивній частині рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2009р., виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення від 18.12.2009 в наступній редакції: "Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "В.А.Л." (м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, 158-А, ідентифікаційний код 31331406) знести самочинно збудований об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1, яка належить Севастопольській міській Раді (м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л." (м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, 158-А, ідентифікаційний код 31331406)." Пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2009р. викладено у наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л." (м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, 158-А, ідентифікаційний код 31331406; відомостей про поточні рахункі не маємо) на користь Севастопольської міської Ради (м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845; відомості про поточні рахункі не маємо) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.". Пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2009 виключено. Пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2009р. читати відповідно як пункт 4.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 316, 325, 334, 346 Цивільного кодексу України, ст. 41, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2002р. між Севастопольською міською радою та ТОВ "В.А.Л." на підставі рішення Севастопольської міської ради № 955 від 18.12.2001р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,40 га по АДРЕСА_1 строком до 01.01.2027р., для будівництва готельного комплексу.

Підпунктом 1.4 вказаного договору встановлено, що відповідач зобов'язаний здати в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт (готельний комплекс) державної приймальної комісії у строк, встановлений проектом будівництва, але не пізніше 01.05.2007р..

02.08.2005р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі було надано відповідачеві дозвіл на виконання будівельних робіт № 251/661, строк дії якого був встановлений до 31.12.2005р..

Листом №1834 від 07.09.2007р. Управління містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації повідомило позивача про те, що протягом двох років будівництво готельного комплексу по АДРЕСА_1 на вказаній земельній ділянці, наданої в оренду відповідачеві, не здійснюється у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, якість фактично виконаних будівельних робіт (підвал, перший та начало другого поверхів 16-ті поверхового готельного комплексу) не відповідає вимогам ДБН В.1.1-12-2006 "Будівництво у сейсмічних районах України", зазначений об'єкт незавершеного будівництва, також не відповідає вимогам чинного санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Відповідно до листа Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Севастополі №57 від 15.01.2008р. на момент перевірки відповідності зазначених будівельних робіт вимогам земельного законодавства України на вказаній земельній ділянці, що орендується відповідачем згідно з умовами договору оренди земельної ділянки від 11.04.2002р., знаходиться незавершена будівництвом кам'яна споруда, розташована на ділянці орієнтовною площею 0,02 га; на момент проведення перевірки будь-які будівельні роботи на зазначеній ділянці не здійснювались.

Спір виник у зв'язку з відсутністю дозволу у відповідача на будівництво та істотним порушенням будівельних норм та правил, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 376 Цивільного кодексу України, об'єкт, розташований на земельній ділянки по АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва.

Задовольняючи позов, суд попередніх інстанцій виходив з того, що спірний об'єкт є самочинним будівництвом, оскільки належний дозвіл на виконання будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1, який повинен бути отриманий у встановленому порядку, відповідачем суду не наданий, та станом на 15.12.2009р. договір оренди земельної ділянки між ТОВ "В.А.Л." та Севастопольською міською радою у єдиному державному реєстрі земель не зареєстрований.

В ході апеляційного перегляду справи, ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. до участі у справі №5020-3/039-5/506-10/010-12/255 залучені у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ПП "Югра", виходячи з того, що згідно апеляційних скарг ПП "Югра" здійснював будівництво спірного об'єкту та був попереднім власником будівельних матеріалів, використаних при будівництві, а ОСОБА_4 є теперішнім власником цих матеріалів.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 20.12.2012р. по справі №22ц/2790/2684/2012 було скасовано рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.07.2012, яким було визнано за ОСОБА_4 право власності на будівельні матеріали які були використані у процесі будівництва у вигляді незавершеного будівництвом об'єкту нерухомого майна - двоповерхового гостинного котеджу №2 першої черги будівництва готельного комплексу, який розташовано на земельній ділянці загальною площею 0,400 га. за адресою: АДРЕСА_1, та в задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ "В.А.Л.", ПП "Югра" про визнання права власності на будівельні матеріали у вигляді об'єкту незавершеного будівництва - відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України (у редакції на час укладення договору купівлі-продажу будівельних матеріалів, які були використані у процесі будівництва у вигляді незавершеного будівництва №б/н від 08.12.2009р.) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Тобто, виходячи з положень зазначеної статті укладення договору щодо об'єкта незавершеного будівництва можливе лише після реєстрації права власності на такий об'єкт, доказів здійснення якої матеріали справи не містять.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України (у редакції на час укладення договору купівлі-продажу будівельних матеріалів, які були використані у процесі будівництва у вигляді незавершеного будівництва №б/н від 08.12.2009) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наданий заявниками апеляційних скарг договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, які були використані у процесі будівництва у вигляді незавершеного будівництва №б/н від 08.12.2009р., нотаріально не посвідчений, в зв'язку з чим враховуючи положення ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України є нікчемним та не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків, що свідчить про відсутність у матеріалах справи доказів належності спірного об'єкту ПП "Югра" та ОСОБА_4

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. у справі № 5020-3/039-5/506-10/010-12/255 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Л.Й. Катеринчук

М.В. Кузьменко