Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-1935/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 133851/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «АРС-ДІМ» та Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «АРС-ДІМ» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «АРС-ДІМ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.05.2011 року № 0088272302, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в розмірі 13965213 грн., за І квартал 2010 року в розмірі 9303277 грн., за перше півріччя 2010 року в розмірі 13965213 грн., за 9 місяців 2010 року 2858990 грн., за 2010 рік 2858990 грн., та № 0001242302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 211329,00 грн., в тому числі 169063 грн. за основним платежем, та 42266 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0088272302, в решті позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що з врахуванням встановлених фактів порушень з боку відповідача при визначенні показників валового доходу та обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів незавершеного будівництва позивача, особливості розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів, а також те, що суд не вправі переймати на себе повноваження податкових органів та самостійно визначати позивачу суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0088272302 підлягає скасуванню в цілому. Також суд дійшов висновку, що договір простого товариства не може вважатись договором, за яким сторона набуває права власності на об'єкт житлового фонду, відтак першою поставкою новозбудованого житла слід вважати укладені договори міни, тому внаслідок неправомірного застосування пільг з податку на додану вартість позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 169063 грн.

Постанову в апеляційному порядку оскаржили сторони.

Позивач оскаржив постанову в частині відмови в позові, просить постанову у вказаній частині скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позов в цій частині. Вважає, що у зазначеній частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що донарахування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість з операцій поставки житла за договорами міни є неправомірним, оскільки при здійсненні спільної (сумісної) діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг), відтак передання позивачу у власність на підставі договорів про спільну діяльність готового новозбудованого житла і є першою поставкою, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах, а всі подальші операції щодо відчуження такого житла є наступними після першої поставки операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач оскаржив постанову в частині задоволення позовних вимог, просить постанову в цій частині скасувати і прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. Вважає, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що всупереч вимогам пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач не включив до складу валового доходу періоду, що перевірявся, 65947 грн., що становлять різницю, отриману внаслідок викупу ним, як емітентом цінних паперів за ціною, меншою від їх номінальної вартості. Також всупереч вимогам п. 6.1 ст. 6 даного Закону позивач не врахував висновків виїзної планової перевірки ПП «АРС-ДІМ», результати якої оформлені актом від 02.03.2010 року № 4143/23-2/33163043, на підставі якого йому було зменшено податковим органом від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2009 року на суму 13965213 грн., не врахував даний акт при формуванні показників податкової декларації з цього податку за 2010 рік.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення з наступних підстав.

В період 18-22.04.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «АРС-ДІМ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 16.05.2011 року №3043/23-2/33163043.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в сумі 2858990 грн., та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 169063 грн., в тому числі за липень 2010 року на 93917 грн. та серпень 2010 року на 75146 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0088272302 від 30.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в розмірі 13965213 грн., за І квартал 2010 року в розмірі 9303277 грн., за перше півріччя 2010 року в розмірі 13965213 грн., за 9 місяців 2010 року 2858990 грн., за 2010 рік 2858990 грн., та № 0001242302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 211329,00 грн., в тому числі 169063 грн. за основним платежем, та 42266 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів вважає зазначені вище висновки відповідача, а, отже, і оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0088272302 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 30.07.2010 року ПП «АРС-ДІМ» уклало з ОСОБА_1 договір міни, відповідно до якого позивач зобов'язується передати квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язується передати іменні безпроцентні (дисконтні) облігації в кількості 4943 шт., за ціною 95 грн. за штуку. Ціна договору становила 469585 грн., при номінальній вартості однієї облігації 100 грн.

Також 04.08.2010 року ПП «АРС-ДІМ» уклало договір міни з ОСОБА_2, відповідно до якого позивач зобов'язується передати квартиру АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 зобов'язується передати іменні безпроцентні (дисконтні) облігації в кількості 4457 шт., за ціною 95 грн. за штуку. Ціна договору становила 423416 грн., при номінальній вартості однієї облігації 100 грн.

Відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки, на думку податкового органу, ним не включено до складу валового доходу (рядок 01.6 Декларацій відповідних звітних періодів) дохід в загальній сумі 65947 грн., що становить різницю, отриману внаслідок викупу емітентом цінних паперів за ціною меншою від їх номінальної вартості, чим занижено валовий дохід на загальну суму 65947,00 грн.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ПП «АРС-ДІМ» викуповувало власні цінні папери, попередньо випущені в обіг теж по ціні нижче їх номінальної вартості (95 грн. за одну облігацію), а тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, не отримав за цими операціями валового доходу в розумінні наведеної вище норми.

Відповідно до пп. 7.9.1 та пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 даного Закону не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, зокрема, залучені платником податку в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій. Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку коштів або майна у тому числі шляхом погашення (викупу) облігацій.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» дисконтні облігації - це облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 цього Закону облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами розміщення облігацій, якими визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення. Погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій.

Як вбачається з договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.02.2007 року № Т-34/07; 3/06Е/85К, укладеного між ПП «АРС-ДІМ» (Продавець) та ВАТ «Кредобанк» (Покупець) номінальна вартість однієї іменної безпроцентної (дисконтної) облігації Продавця становить 100,00 грн., ціна випуску за один цінний папір 95,00 грн.

Таким чином загальна номінальна вартість цінних паперів складає 5000000,00 грн., а загальна вартість пакету цінних паперів 4750000,00 грн.

Дата закінчення первинного продажу 04.05.2010 року, а дата погашення облігацій 03.05.2016 року.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поняття доходу, як різниці між ціною придбання та номінальною вартістю облігацій, законодавець пов'язує безпосередньо з моментом погашення облігацій, який, як зазначалось вище, в даній спірній ситуації ще не настав.

При цьому, колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції про помилковість тверджень податного органу про те, що згідно з положеннями Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» дохід визначається як різниця, що виникає між номінальною вартістю облігації та ціною придбання, яка повинна бути виплачена власнику облігацій.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з абз. 2 п. 16.4 ст. 16 цього Закону платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Також судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ПП «АРС-ДІМ», результати якої оформлені актом від 02.03.2010 року № 4143/23-2/33163043, встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2009 року на загальну суму 13965213 грн.

Однак позивач в декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в рядку 04.9 відобразив в сумі 14873597 грн., проти встановленого в акті попередньої виїзної перевірки в сумі 1623154 грн., тобто завищив його на 13250443 грн.

Зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2009 року на загальну суму 13965213 грн. за результатами попередньої перевірки проведено відповідачем за рахунок визначення залишку балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на кінець звітного періоду за участю таких витратних статей рахунку 23 «Виробництво»як послуги сторонніх організацій.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Таким чином, при визначенні балансової вартості запасів не включаються витрати (в даному випадку оплата будівельних робіт) спрямовані на їх поліпшення.

Однак відповідач при визначенні залишку балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції використав методику визначення такого залишку з участю таких витратних статей рахунку 23 «Виробництво» як послуги сторонніх організацій, які не можуть вважатись балансовою вартістю товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у залишках незавершеного виробництва.

Посилання відповідача на те, що результати окремих будівельно-монтажних робіт, що придбаваються у підрядних організацій, для цілей податкового обліку належать до категорії запасів відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, та відповідно до категорії товарів згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», спростовується положенням п. 3.1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яким визначено, що норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

Правильність формування позивачем показників приросту (убутку) товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції підтверджується встановленими обставинами та висновками, викладеними в постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 року у справі № 2а-1050/10/0970, якою скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську від 12.03.2010 року № 0000572302/0, прийняте на підставі зазначеного вище акту планової перевірки ПП «АРС-ДІМ» від 02.03.2010 року № 4143/23-2/33163043.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки дана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду не набрала чинності, процедура оскарження не закінчена, відтак визначені відповідачем, на основі попереднього акту перевірки, податкові зобов'язання не є узгодженими, а тому не можуть прийматись за основу при визначенні податкових зобов'язань позивача в даній адміністративній справі.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську від 30.05.2011 року № 0088272302, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0001242302 колегія суддів зазначає наступне.

При реалізації ПП «АРС-ДІМ» двох квартир на підставі зазначених вище договорів міни, укладених ним з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2, податок на додану вартість позивачем не нараховувався та не сплачувався.

Відповідно до пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється: перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Як встановлено судом, ПП «АРС-ДІМ» надавало відповідно до Договору простого товариства від 07.01.2008 року, укладеного ним з підприємцем ОСОБА_3 і ТзОВ «АРС-ДІМ» послуги із спорудження житла.

Після спорудження житла позивач передав підприємцю ОСОБА_3 і ТзОВ «АРС-ДІМ» будівельні роботи по спорудженню зазначеного вище житлового будинку, а також інші послуги, надані при його спорудженні і останніми був сплачений податок на додану вартість в ціні виконаних робіт (наданих послуг).

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що дані послуги із спорудження житла були виконані та передані з врахуванням сум податку на додану вартість і саме ця операція і є першою поставкою у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», а подальші операції щодо поставки такого житла звільняються від оподаткування.

Дані обставини знайшли своє відображення в матеріалах справи, зокрема довідках про вартість виконаних робіт, податкових накладних та актах приймання-передачі.

Щодо виключення з податкового кредиту сум фінансування договорів про спільну діяльність, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 даного Закону.

Отже, позивач правомірно скористався своїм правом на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) платником податків.

Таку ж позицію висловив Вищи адміністративний суд України в ухвалі від 13 березня 2012 року у справі № 2а-3199/08 за позовом ПП «АРС-ДІМ» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки в цій частині вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АРС-ДІМ» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі № 2а-1935/11/0970 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську від 30 травня 2011 року № 0001242302.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2013 року