Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-7832/09/6/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Київ К/9991/13476/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Євпаторії в Автономній Республіці Крим (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі № 2а-7832/09/6

за позовом дочірнього підприємства "Рів'єра+" товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Євпаторія" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання дій неправомірними, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року Підприємство звернулося до окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії ДПІ з анулювання реєстрації Підприємства платником ПДВ, визнати нечинним рішення ДПІ про анулювання цієї реєстрації та зобов'язати ДПІ відновити зазначену реєстрацію.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ про анулювання реєстрації Підприємства платником ПДВ, оформлене актом від 28.04.2009 № 6/15-2; відповідача зобов'язано вчинити необхідні дії з відновлення свідоцтва № 100133269 про реєстрацію позивача платником ПДВ; в решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх передчасністю.

Зазначені судові акти попередніх інстанцій мотивовані тим, що поняттям «оподатковувана операція з ПДВ» охоплюється як виникнення податкового зобов'язання у продавця, так і формування податкового кредиту у покупця, а тому декларування платником лише податкового кредиту не означає відсутність оподатковуваних поставок у розумінні підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» як підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права (зокрема, пункту 1.1 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість») та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у позові Підприємства. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами було помилково ототожнено операції з поставки товару, які передбачають передачу права власності на товар та є підставою для виникнення у постачальника податкових зобов'язань, із затратними операціями з придбання товару, за результатами яких, навпаки, зменшується податкове навантаження з ПДВ покупця. На думку податкового органу, відсутність оподатковуваних поставок за змістом підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» означає саме відсутність операцій, за наслідками яких у платника виникають податкові зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що згідно з актом від 28.04.2009 № 6/15-2 податковим органом було анульовано реєстрацію Підприємства платником податку на додану вартість з причин подання позивачем податкових декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних місяців протягом періоду з 01.10.2007 по 20.04.2009 з декларуванням лише податкового кредиту без визначення податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Згідно з визначеннями, наведеними у пункті 1.4 статті 1 цього ж Закону:

поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу;

поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

В силу вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг , місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 названого Закону визначено дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 цієї ж статті Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду… складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Системний аналіз наведених приписів Закону свідчить на користь висновку, що оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які мають двосторонній характер, викликає відповідні зміни у податковому обліку як постачальника, так і платника, причому виникненню податкових зобов'язань з ПДВ у постачальника товарів (робіт, послуг) кореспондує право покупця на віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Іншими словами, як правильно зазначили судові інстанції, оподатковувана поставка у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» охоплює правовідносини як щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ постачальникові, так і формування податкового кредиту покупцем.

Наведене підтверджується також і правовою сутністю податкового кредиту, який складається із сум ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникові у складі ціни товару та засвідчуються належним чином оформленими податковими накладними.

Тому декларування платником податкового кредиту без одночасного визначення податкових зобов'язань у цьому ж звітному періоді не може розглядатись як відсутність оподатковуваних поставок у платника.

Відтак з огляду на установлені судами обставини справи, зокрема - факт відображення позивачем податкового кредиту у деклараціях з ПДВ, поданих за період з 01.10.2007 по 20.04.2009, анулювання реєстрації Підприємства платником ПДВ на підставі підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не можна визнати правомірним.

Оскільки висновки судів відповідають правильному застосуванню норм матеріального права, а обставинам даної справи надана об'єктивна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Євпаторії в Автономній Республіці Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 у справі № 2а-7832/09/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько