Рішення

від 05.12.2008 по справі 41/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/201

05.12.08

За позовом     Державного підприємства «Свердловантрацит»

до                      Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»

про                  спонукання укласти договір

                                                                                                                    Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:      Читідзе Т.Г. –довіреність № 14-04д від 08.01.08;

від відповіда:     Олійник А.Г. –довіреність № 09-01 від 17.03.08;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Свердловантрацит»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про спонукання укласти договір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення приписів встановлених ст. 181 Господарського кодексу України, навмисно ухиляється від укладення з позивачем договору про спільне використання технологічних мереж, та продовжує безпідставно використовувати електропідстанцію «Марс», що знаходиться на балансі позивача.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, спонукавши відповідача укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних мереж, а також стягнути  з відповідача витрати пов'язані з розглядом справи, 85 грн. –державного мита та 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 11.08.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.09.2008 р.

09.09.2008 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 29.09.2008 р.

В судовому засіданні 29.09.2008 р. представник позивача подав письмові уточнення до позовних вимог.

29.09.2008 р. судом оголошено перерву на 13.11.2008 р.

В судове засідання 13.11.2008 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.12.2008 р.

В судовому засіданні 05.12.2008 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.12.2008 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Свердловантрацит»було зареєстровано в якості юридичної особи у Виконавчому комітеті Свердловської міської ради Луганської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 332003 серія А00 (копія у справі).

Відокремлений підрозділ «Енергоуправління» (далі –ВП «Енергоуправління») є структурним підрозділом позивача без права юридичної особи і діє на підставі Положення від 20.03.2006 р. затвердженого Генеральним директором позивача Є.П. Горовим.  

На балансі ВП «Енергоуправління»ДП «Свердловантрацит»знаходиться електропідстанція «Марс», яка є джерелом живлення водовідливного комплексу шахти «ім. Войкова»що належить ДП «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»яке є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП «Обласна дирекція «Укрвуглеторфреструктуризація», згідно Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р. «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вугледобувних підприємств», іншого джерела живлення шахта «ім. Войкова»не має.

29.04.2008 р. ВП «Енергоуправління»ДП «Свердловантрацит»підготував для ДП «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»супровідний лист № 352 разом з трьома підписаними, з боку позивача, примірниками договору про спільне використання технологічних мереж № 1215/13-08 від 25.04.2008 р., предметом регулювання якого є орендне використання відповідачем електропідстанції «Марс». Вказаним листом позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути, підписати на протязі 20 днів, та повернути два з трьох направлених екземплярів Договору.

30.04.2008 р. супровідний лист № 352 разом з примірниками договору, був отриманий головним механіком шахти «ім. Войкова»Уханьовим Ю.А., про що свідчить його підпис на вказаному листі. Однак, жодної відповіді на надісланий лист позивач так і не отримав, як і підписаних відповідачем договорів.

З цих підстав позивач просить спонукати  відповідача укласти договір про спільне використання технологічних мереж.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Згідно ст. 174 Господарського кодексу України,  господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

        Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2, та 3 ст. 181 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

П.1 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язанні укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Судом встановлено, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що громадянин Уханьов Ю.А. є штатним працівником відповідача, або є уповноваженою особою на отримання його вхідної кореспонденції, не надано також інших доказів направлення чи вручення відповідачу будь-якої кореспонденції з вимогою укласти договір про спільне використання технологічних мереж, предметом регулювання якого було б спільне використання електропідстанції «Марс».

Оскільки позивач не дотримався обов'язкової процедури укладення договору  яка передує зверненню до суду, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині спонукання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних мереж нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

13.02.2009р.