Постанова

від 21.11.2006 по справі 14/8/606

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/8/606

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" листопада 2006 р.                                                          Справа №  14/8/606

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:

Клюки В.Ф. - представника за довіреністю №1 від 14.04.2006р.,

Лунєвої І.Д. - представника за довіреністю від 27.09.2006р.,

від відповідача:

Білявського Ю.С. - представника за довіреністю №2119 від 23.12.2004р.,

Заєць Н.О. - представника за довіреністю №733 від 05.04.2004р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Управління

будівництва Хмельницької АЕС", м.Нетішин

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "15" червня 2007 р. у справі №  14/8/606 (суддя Гладюк В.Ф.)

за позовом Приватного підприємства "Ірена-Плюс", м.Хмельницький  

до Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", м.Нетішин

про відшкодування 835347 грн. збитків,

з перервою в судовому засіданніз 31 жовтня 2006 року по 21 листопада 2006 року

згідно ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. у справі №14/8/606 позов Приватного підприємства "Ірена-Плюс" до Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення 835347,00грн. збитків, завданих втратою переданої на зберігання стрічки транспортерної задоволено в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат в сумі 1818,00грн., серед яких 1700,00грн. витрат з держмита й 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати позивача отримати стрічку транспортерну в кількості 1683,22кв.м. та стягнути з ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на користь ПП "Ірена-Плюс" вартість 1037,78кв.м. стрічки транспортерної з урахуванням зміни її природних властивостей (якості).  

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:

-  господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач, передавши в 1999 році відповідачу стрічку транспортерну, лише в грудні 2004 року звернувся з вимогою про її повернення, не врахувавши, що відповідно до ГОСТ 20-85 "ленты конвейерные резинотканевые" гарантійним строком зберігання та гарантійним строком експлуатації стрічок є 12 місяців з дня виготовлення;

- не досліджено  судом тієї обставини, що договір зберігання укладено Управлінням комплектації будівельними матеріалами АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", проте, позивач зазначає відповідачем ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", заміна первісного відповідача належним, в порушення ст.24 Господарського процесуального кодексу України, не здійснювалась;

- дійшовши помилкового висновку про відсутність у відповідача стрічки транспортерної в кількості 22 рулонів, суд застосував п.п.1 п.1 ст.951 Цивільного кодексу України щодо обов'язку зберігача відшкодувати збитки в сумі 835347,00грн, завдані втратою (пошкодженням) речі, переданої на зберігання, однак, суд не врахував факт наявності у відповідача згідно наявних в матеріалах справи бухгалтерської довідки відповідача та акту експертизи, підписаного представника позивача, 13 рулонів (1683,22кв.м.) стрічки транспортерної.

Позивач з апеляційною скаргою не погоджується, виклавши свої заперечення у письмовому відзиві №310 від 30.10.2006р. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. у даній справі залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати позивача отримати стрічку транспортерну в кількості 1683,22кв.м. та стягнути з ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на користь ПП "Ірена-Плюс" вартість 1037,78кв.м. стрічки транспортерної з урахуванням зміни її природних властивостей (якості).

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі відповідача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.09.1999р. між Управлінням комплектації будівельними матеріалами                    АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та Приватним підприємством "Ірена-Плюс" було укладено договір зберігання за №458, а 04.10.99р. сторонами підписано додаток №1 до цього договору (т.1 а.с.5,6), відповідно до яких Управління комплектації будівельними матеріалами АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" зобов'язалось прийняти від ПП "Ірена-Плюс" на відповідальне зберігання стрічку транспортерну в кількості 22 рулонів (2721кв.м.) на загальну суму 835347,00грн. виробництва Мінгечаурського заводу РТІ АВО "Азрезинотехніка" (Азербайджан).

Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на момент укладення сторонами договору, правовідносини із зберігання майна регулювалися главою 36 ("Схов").

В Цивільному кодексі України від 16.01.2003р., положення якого у відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу також застосовуються до даного спору, правовідносини із зберігання майна регламентовані главою 66 "Зберігання" (статті 936-978).  

У відповідності до ч.1 ст.413 глави 36 Цивільного кодексу Української РСР за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.

Аналогічне визначення договору зберігання містить ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст.938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час зажадати його від охоронця, а охоронець  зобов'язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову (ч.1 ст.415 Цивільного кодексу УРСР та ч.1 ст.953 ЦК України).

Згідно з ст.949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч.1 ст.950 Цивільного кодексу України).

Якщо в законі або в договорі не передбачено обов'язку охоронця відшкодувати збитки, завдані втратою, нестачею або пошкодженням майна, охоронець відповідає за втрату і нестачу майна - в розмірі вартості втраченого майна або майна, якого не вистачає (п.1 ч.1 ст.419 Цивільного кодексу УРСР).

Частина 1 ст.951 Цивільного кодексу України також зазначає, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Згідно п.1.4 додатку №1 до договору №458 від 22.09.1999р. сторони домовилися, що відповідач добровільно бере на себе витрати, пов'язані зі зберіганням майна, переданого по договору та даному додатку на протязі всього терміну дії договору та додатку.

Як передбачено пунктом 4.3 договору, він набирає сили з моменту підписання обома сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Розділом 3 додатку до договору сторони погодили, що Управління комплектації будівельними матеріалами АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" зберігає передане йому майно протягом всього строку дії договору та додатку до нього.                     ПП "Ірена-Плюс" вправі вимагати повернення переданого на зберігання майна в будь-який час, пред'явивши зберігачу усну або письмову вимогу про повернення майна.

На виконання умов договору №458 від 22.09.1999р. та додатку до нього Приватне підприємство "Ірена-Плюс" передало, а Управління комплектації будівельними матеріалами АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" -  прийняло на відповідальне зберігання 22 рулони (2721кв.м.) стрічки транспортерної чотирьохшарової на суму 835347,00грн. виробництва Мінгечаурського                               заводу РТІ АВО "Азрезинотехніка" (Азербайджан), про що сторонами 04.10.1999р. складено акт приймання-передачі, підписаний представниками сторін (т.1 а.с.7).

Факт прийому-передачі сторонами стрічки транспортерної підтверджується також накладною б/номера від 04.10.1999р., податковою накладною від 04.10.1999р. (копії яких знаходяться в матеріалах даної справи, т.1 а.с.13,39,69,70), в яких міститься посилання на акт приймання-передачі від 04.10.1999р. як на підставу їх оформлення.

19.01.2005р., посилаючись на те, що пред'явлені Відкритому акціонерному товариству "Управління будівництва Хмельницької АЕС" листи №88 від 06.11.2004р., №38 від 17.12.2004р. з вимогою про повернення переданої на зберігання стрічки в кількості 22 рулонів (2721кв.м.) залишені товариством без задоволення, Приватне підприємство "Ірена-Плюс" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання №458 від 22.09.1999р.

Як стверджує позивач, факт знаходження стрічки транспортерної в кількості 22 рулонів (2721кв.м.) встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у справі №7/6/2377, однак, на момент звернення з позовом до суду стрічка, яка передавалась на зберігання, у відповідача відсутня, про що свідчить доповідна записка заступника директора підприємства Лунєвої І.Д.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії договору зберігання №458 від 22.09.1999р., додатку №1 до цього договору, акту приймання-передачі від 04.10.1999р., листів-вимог №88 від 06.11.2004р., №38 від 17.12.2004р. з доказами їх відправлення, доповідної записки заступника директора Лунєвої І.Д. від 22.12.2004р., накладної б/номера від 04.10.1999р., довіреності №770136 від 03.10.1999р., виданої  представнику Управління комплектації будівельними матеріалами АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" Ісакову М.С., судових рішення та постанови, відповідно, від 13.03.2003р. та 26.09.2003р. у справі №7/6/2377 (т.1 а.с.5-19).

Відповідач в ході судового розгляду справи надав акт інвентаризації, складений 23.03.2005р. комісією в складі заступника голови правління, голови ревізійної комісії, начальників відділу майна, відділу маркетингу, ВПОВ, бухгалтера, заступника головного бухгалтера та м.в.о. ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на предмет наявності чи відсутності взятої у позивача на зберігання відповідно до договору №458 від 20.09.1999р. стрічки транспортерної (т.1 а.с.51).

Даним актом відповідач підтверджує прийняття від позивача за договором зберігання №458 від 22.09.1999р. 2721кв.м. стрічки транспортерної на загальну суму 835347,00грн.

Разом з тим, в даному акті зазначається, що отримана від позивача стрічка в кількості 2721кв.м. перейшла у власність АТ "УБ ХАЕС", оскільки 04.10.1999р. по накладній б/номера з посиланням на акт приймання від 04.10.1999р. ПП. "Ірена-Плюс" оформило відпуск стрічки на УКБМ АТ "УБ ХАЕС" в рахунок взаєморозрахунків.

Однак, твердження відповідача про проведення розрахунків за стрічку не можуть бути взяті до уваги, оскільки договором №458 від 22.09.1999р. сторони не погоджували проведення розрахунків.

Доводи відповідача про передачу йому стрічки у власність, належними доказами, всупереч правилам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені.

Факт передачі позивачем відповідачу на зберігання відповідно до умов договору №458 від 22.09.1999р. стрічки транспортерної в кількості 22 рулонів (2721кв.м.) на суму 835347,00грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами й не спростовується позивачем й, власне, відповідачем.

Докази зміни чи припинення зобов'язань, які виникли саме за цим договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу Української РСР та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом                           (ст.162 Цивільного кодексу УРСР та ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтями 165 ЦК УРСР та ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оцінивши надані сторонами докази і доводи в сукупності, господарський суд першої інстанції встановив, що передана на зберігання стрічка транспортерна у відповідача відсутня, і, з врахуванням того, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання зобов'язань по договору № 458 від 22.09.1999р. щодо повернення позивачеві стрічки транспортерної, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача понесених збитків по договору зберігання № 458 від 22.09.99р. у сумі 835347 грн., що становить вартість переданої на зберігання стрічки транспортерної, та необхідність задоволення цієї вимоги.

Проте, судова колегія з таким висновком суду погоджується не в повному обсязі, зважаючи на наступне.

Так, дійшовши правильного висновку, що відповідачем умови договору зберігання №458 від 22.09.1999р. належним чином не виконуються і відповідач на вимоги позивача, як поклажодавця за договором (листи ) щодо повернення переданої на зберігання стрічки в кількості 22 рулонів (2721кв.м.) не відреагував, стрічку, що знаходилась на зберіганні, як того вимагають ч.1 ст.415 ЦК УРСР та ст.938 ЦК України, місцевий господарський суд, разом з тим, залишив без уваги факт наявності у відповідача певної кількості стрічки транспортерної.

Зокрема, згідно поданої відповідачем довідки, яка була ним подана в процесі судового розгляду справи, станом на 28.02.2005р. (т.1 а.с.65), тобто після складення заступником директора ПП. "Ірена-Плюс" доповідної записки (т.1 а.с.12) та звернення позивача з позовом до суду, на балансі ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" рахується стрічка транспортерна в кількості 1683,22кв.м., що еквівалентно                    13 рулонам.

Наявність такої ж кількості стрічки, тобто 13 рулонів, зафіксована експертом Хмельницької торгово-промислової палати Худецькою Л.В. у висновку експертизи                 №В-107 від 14.06.2006р. (т.2 а.с.9-10), проведеної на замовлення позивача.

Таким чином, враховуючи факт наявності у відповідача 13 рулонів переданої на зберігання стрічки транспортерної, колегія суддів дійшла висновку, що сума збитків, завданих відповідачем позивачу, повинна визначатись лише різницею між наявною та відсутньою стрічкою.

Оскільки докази повернення відповідачем позивачу, на вимогу останнього, 9-ти рулонів стрічки транспортерної в матеріалах справи відсутні, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі вартості відсутніх 9-ти рулонів стрічки (1037,78кв.м.), тобто в сумі 318598,46грн.

Решта, тобто 13 рулонів переданої на зберігання стрічки транспортерної, які наявні у відповідача, підлягають поверненню позивачу.

У висновку експертизи №В-107 від 14.06.2006р., вказано, що наявна у відповідача стрічка транспортерна не відповідає вимогам стандарту по упаковці, зберіганню та якості.

Проте, звертаючись з позовом до суду, позивач ставив вимогу лише про відшкодування збитків у розмірі вартості відсутньої стрічки транспортерної.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 21.11.2006р. слід змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 835347,00грн. збитків та судових витрат.

Стягненню на користь позивача підлягає 318598,46грн. збитків, 648,37грн. витрат з державного мита й 45,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову слід відмовити.

Твердження відповідача про те, що судом не досліджено тієї обставини, що договір зберігання укладено Управлінням комплектації будівельними матеріалами            АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", проте, позивач зазначає відповідачем ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", заміна первісного відповідача належним, в порушення ст.24 Господарського процесуального кодексу України, не здійснювалась, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не спростовується, що правовідносини з договору схову №458 від 22.09.1999р. склались між сторонами у справі та, крім того, це стверджується судовим рішенням у справі №7/6/2377.

  Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2006 року                   у справі №14/8/606 змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Ринкова, 5, код 21339688) на користь Приватного підприємства "Ірена-Плюс" (м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалка, 9, код 23845757) 430635грн.00коп. збитків, 1700грн.00коп. витрат по оплаті державного мита та 60грн.73коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", м. Нетішин залишити без задоволення.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Наказ господарського суду Хмельницької області від 26 червня 2006 року №14/8/606 визнати таким, що втратив чинність.

5. Матеріали справи №14/8/606 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд