Постанова

від 02.07.2013 по справі 5016/4094/2011(6/214)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5016/4094/2011(6/214)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. у справі№ 5016/4094/2011(6/214) господарського суду Миколаївської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Оболонь" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ", третя особазакрите акціонерне товариство "Диаман", простягнення 164 642, 80 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Микусевич О.М., дов. від 06.06.2011

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство "Оболонь" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ" про стягнення грошових коштів у сумі 164 642, 80 грн., з яких: 60 250, 00 грн. - сума штрафу за порушення умов іпотечного договору та 104 392, 80 грн. - сума збитків, спричинених порушенням умов іпотечного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами іпотечного договору від 16.05.2006р., не зважаючи на наявність заборони на розпорядження нерухомим майном - предметом іпотеки, протиправно, не будучи власником такого майна, провів його відчуження, у зв'язку з чим (за порушення умов іпотечного договору) згідно п. 2.4.5. такого договору має сплатити штраф у розмірі 5% вартості предмета іпотеки та відшкодувати позивачу збитки - суму боргу, непогашеного ЗАТ "Диаман", за боргами якого було передано відповідачем позивачу в іпотеку нерухоме майно.

Заявою № 19 від 14.02.2011р. ПАТ "Оболонь" уточнило позовні вимоги, пославшись на практику Верховного суду України, та просило стягнути з відповідача суми штрафу та збитків за порушення умов іпотечного договору в заявлених в позовній заяві розмірах.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.11.2012р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ" на користь публічного акціонерного товариства "Оболонь" спричинені порушенням іпотечного договору збитки в сумі 104 392, 80 грн., штраф за порушення іпотечного договору в сумі 60 250, 00 грн. та 3293, 00 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.02.2010р. по справі № 16/6/10 звернено стягнення на предмет іпотеки, але рішення суду не виконано у зв'язку з відсутністю у відповідача предмету іпотеки, що підтверджує факт порушення відповідачем умов іпотечного договору та факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 543, 554 ЦК України

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. - головуючий, Мацюра П.Ф., Філінюк І.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 20.11.2012р. залишено без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та доведеності факту порушення відповідачем умов договору, а також прийшов до висновку, що ліквідація боржника - ЗАТ "Диаман" не свідчить про погашення боргу перед ПАТ "Оболонь", оскільки задоволення вимог позивача щодо погашення боргу було передбачене шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не у зв'язку з банкрутством боржника та не впливає на обов'язок відповідача, як поручителя, погасити заборгованість перед позивачем, оскільки такий обов'язок було визначено рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.02.2010р. у справі №6/6/10, за яким відбулось звернення стягнення на іпотечне майно відповідача на користь ПАТ "Оболонь" за боргами ЗАТ "Диаман", яке, як юридична особа, існувало та не було виключене із реєстру юридичних осіб.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ІДМ" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 16.05.2006р. між закритим акціонерним товариством "Оболонь" (іпотекодержатель, позивач) (найменування змінено на публічне акціонерне товариство "Оболонь" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства") та товариством з обмеженою відповідальністю "ІДМ" (іпотекодавець, відповідач), який є майновим поручителем ЗАТ "Диаман", укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріусом міського нотаріального округу Машковою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 1167.

Відповідно до умов іпотечного договору від 16.05.2006р. відповідач передав в іпотеку по боргам закритого акціонерного товариства "Диаман" нерухоме майно: нежитловий об'єкт (магазин з кафетерієм), який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пров. Суднобудівників, 12, на яке нотаріусом накладено заборону відчуження.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.02.2010р. у справі №16/6/10 звернено стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.05.2006р., для задоволення вимог ЗАТ "Оболонь" до ЗАТ "Диаман" в сумі 104 392, 80 грн., у зв'язку з чим господарським судом Миколаївської області був виданий відповідний наказ №16/6/10 від 14.04.2010р.

Наказ господарського суду Миколаївської області №16/6/10 від 14.04.2010р. був пред'явлений позивачем на виконання до державної виконавчої служби. Однак Постановою старшого державного виконавця Центрального ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 04.03.2011р. наказ № 166/10 від 14.04.2010 було повернуто стягувачу - ЗАТ "Оболонь" у зв'язку з тим, що іпотечне нерухоме майно за боржником (ТОВ "ІДМ") не зареєстровано.

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення за порушення умов іпотечного договору, зокрема п. п. 1.8., 2.4.5., штрафу у розмірі 5% вартості предмета іпотеки та збитків у розмірі непогашеного ЗАТ "Диаман" перед позивачем боргу.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Зазначеною статтею передбачені і істотні умови, які повинен містити іпотечний договір.

Статтями 629, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 196 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції іпотечний договір від 16.05.2006р., укладений між сторонами у справі, не визнаний в судовому порядку недійсним та таким, що припинив свою дію.

Крім того, судовим рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012р. у справі № 5016/341/2012 (13/32), що набрало законної сили, товариству з обмеженою відповідальністю "ІДМ" відмовлено у позові до публічного акціонерного товариства "Оболонь" про визнання припиненими правовідносин за укладеним між ними іпотечним договором від 16.05.2006р., посвідченим приватним нотаріусом Машковою С.М. за № 1167 та про припинення дії накладеної цим же нотаріусом заборони відчуження від 16.05.2006р. № 1168/67 на предмет іпотеки за вказаним договором: нежитловий об'єкт (магазин з кафетерієм), розташований за адресою пров. Суднобудників, 12, м. Миколаїв.

Відповідно до частині 2 ст. 35 ГПК України зазначені факти є преюдиціальними та не потрібують доказування.

Згідно ст. 9 Закону України "Про іпотеку" відчужувати предмет іпотеки Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Пунктом 1.8. іпотечного договору сторони визначили, що відчуження предмета іпотеки Іпотекодавцем дозволяється лише за письмовою згодою Іпотекодержателя.

У зв'язку з цим судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що факт невиконання відповідачем обов'язків за іпотечним договором від 16.05.2006р. підтверджений постановою старшого державного виконавця Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ від 04.03.2011р. "Про повернення виконавчого документа стягувачеві", якою встановлено відсутність права власності предмета іпотеки у Іпотекодавця (відповідача у справі). Тобто наведене свідчить, що відповідач, як іпотекодавець, без згоди іпотекодержателя провів протиправне відчуження нерухомого майна - предмета іпотеки.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

До видів господарських санкцій у сфері господарювання відносяться: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом п. 2.4.5. іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати дії, пов'язані із зміною права власності на предмет іпотеки або його частини, а також дій, пов'язаних з передачею Предмета іпотеки третім особам. У разі невиконання зазначеного у цьому пункті обов'язку, Іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штраф у розмірі 5% вартості Предмета іпотеки.

Згідно умов іпотечного договору експертна вартість предмету іпотеки складає 1 205 000,00 грн., відтак позивачем та судами попередніх інстанцій вірно визначено, що сума штрафу з розрахунку 5% вартості предмета іпотеки складає 60 250,00 грн. та підлягає стягненню з відповідача, з огляду на порушення ним умов іпотечного договору (пунктів 1.8., 2.4.5.).

Крім того відповідно до пункту 2.4.7 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, яких зазнав іпотекодержатель у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та кредитним договором.

Судами вірно встановлено, що сума збитків, заявлена позивачем до стягнення, дорівнює сумі непогашеного ЗАТ "Диаман" перед ПАТ "Оболонь" боргу, розмір якого встановлено судом - 104392,80 грн. та не підлягає повторному доказуванню.

Майновим поручителем, згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як встановлено судами у даній справі, рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.02.2010р. у справі №6/6/10 було звернуте стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.05.2006р., для задоволення вимог ЗАТ "Оболонь" до ЗАТ "Диаман" в сумі 104 392, 80 грн. Тобто, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позивач фактично задовольнив свої вимоги щодо стягнення вказаної суми боргу боржника - ЗАТ "Диаман" за рахунок заставленого відповідачем, як майновим поручителем, майна.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що вказане рішення господарського суду у справі №16/6/10 визначило обов'язок відповідача, як майнового поручителя, погасити борг іншої особи (ЗАТ "Диаман") перед позивачем., а подальше виключення підприємства-боржника з реєстру юридичних осіб (ліквідація боржника) не має правового значення та не впливає на обов'язок відповідача як поручителя, погасити заборгованість перед позивачем, а також не свідчить про погашення боргу перед ПАТ "Оболонь", оскільки задоволення вимог позивача щодо погашення боргу було передбачене шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не у зв'язку з банкрутством боржника.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо наявності у нього права власності на предмет іпотеки, оскільки такі твердження, як вірно встановлено судом, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою БТІ про реєстрацію нежитлового об'єкту (магазин з кафетерієм), розташованого за адресою пров. Суднобудників, 12, м. Миколаїв за товариством з обмеженою відповідальністю "ІДМ"-1.

При цьому твердження відповідача в касаційній скарзі про внесення господарським судом Миколаївської області виправлень до судового наказу № 16/6/10від 14.04.2010р. колегія суддів касаційної інстанції до уваги не приймає, оскільки такі виправлення стосуються адресної частини нерухомого майна - предмета іпотеки та не стосуються найменування власника такого майна, а відтак такі твердження є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги, оскільки факт порушення відповідачем умов іпотечного договору та факт наявності у відповідача, як майнового поручителя ЗАТ "Диаман", боргу перед позивачем є доведеними.

Виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. у справі № 5016/4094/2011(6/214) - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко