Ухвала

від 20.06.2013 по справі 2а-307/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ К-37276/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Муравйова О.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2а-307/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Меркатор"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Меркатор" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000182301/2/15 від 13.01.2010, №0004102301/2/16 від 13.01.2010.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимг відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 та складено акт №4391/23-209/22540837 від 30.07.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0004102301/0/2517 від 12.08.2009, яким позивачу донараховане зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3625 грн.; № 0004112301/0/2518 від 12.08.2009, яким донараховане позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92155 грн., штрафні (фінансові) санкції - 46078 грн.

В порядку адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією в Полтавській області скасовані податкові повідомлення-рішення № 0004112301/0/2518 від 12.08.2009, №0004112301/1/3376 від 28.10.2009 в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20982 грн.: основний платіж - 13988 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6994 грн.

Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000182301/2/15 від 13.01.2010, яким визначене зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12083 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3625 грн.; №0004102301/2/16 від 13.01.2010, яким визначене позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 78167 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39084 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", зазначені порушення встановлені при дослідженні угоди підряду, укладеної ТОВ „Виробнича фірма „Меркатор" з ПП „ЕМФ „Елетон" від 19.02.2008.

Кременчуцькою ОДПІ досліджено базу даних "Контрагенти", з якої встановлено про кількість працюючих ПП „ЕМФ „Елетон" три особи, в тому числі директор та головний бухгалтер, згідно додатку К1/1 до звітної декларації з податку на прибуток за 2008 рік основні фонди на підприємстві відсутні. Основним постачальником ПП „ЕМФ „Елетон" є Приватне підприємство „Стройзаказ", яке відповідно до тієї ж бази "Контрагенти" не має основних фондів, кількість працюючих одна особа.

З урахуванням наведеного, відповідачем зазначається про відсутність доказів фактичного виконання робіт ПП „ЕМФ „Елетон" на користь позивача.

відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Позивачем 19.02.2008 був укладений договір підряду, за умовами якого останній доручає, а ПП „ЕМФ „Елетон" зобов'язується виконати електромонтажні роботи із матеріалів підрядника -монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Зазначений договір був укладений позивачем на виконання договору генерального підряду, укладеного 15.11.2007 ТОВ „Виробнича фірма „Меркатор" із Товариством з обмеженою відповідальністю „Косметик-Центр", відповідно до умов якого генеральний підрядник - ТОВ „Виробнича фірма „Меркатор" зобов'язався виконати будівельні та монтажні роботи з надбудови мансардного поверху з легких світлопроникних матеріалів над будівлею косметичного салону по вул. Халаменюка в м. Кременчуці і здати виконані роботи.

З метою виконання монтажу електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці позивачем до електромонтажних робіт було залучено спеціалізовану організацію, що має відповідну ліцензію на здійснення будівельної діяльності, видану Полтавською обласною державною адміністрацією 23 листопада 2006 року зі строком дії до 09 листопада 2011 року - ПП „ЕМФ Елетон". В додатку до даної ліцензії визначено право ПП „ЕМФ Елетон" на виконання монтажу конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем електропостачання, електроосвітлення.

Виконання робіт підтверджується копією довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витратах за формою №КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт №3-0-1-1, №4-02-1-1 за формою КБ-2В за березень, липень 2008 року.

Стосовно віднесення до складу податкового кредиту позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 68500 грн., сплачених ТОВ „Виробнича фірма „Меркатор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія".

Судами попередніх інстанцій встановлено відображення ТОВ „Виробнича фірма "Меркатор" у деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2009 року сум податку, віднесених до складу податкового кредиту, сплачених в ціні отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія" робіт з капітального ремонту площадки виробничої бази позивача.

Виконання робіт з благоустрою території орієнтовною площею 10000 м2, розташованої по вул. 40-річчя Жовтня, 29 у м. Кременчуці, шляхом укладення відходів холодного фрезерування (асфальтова суміш) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією. ТОВ "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія"

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

У відповідності із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5).

Таким чином, з огляду на наведені законодавчі приписи юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

У справі, що переглядається є факти яки підтверджують реальність виконання спірних операцій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-307/10/1670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-307/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді О.В. Муравйов О.І. Степашко