Постанова

від 14.05.2010 по справі 2а-307/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-307/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря - Кусайло Я.Г.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор" до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2010 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

22 січня 2010 року позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Меркатор» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15, від 13 січня 2010 року №0004102301/2/16. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем невірно визначене зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., податку на додану вартість в сумі 78167,00 грн. внаслідок встановлення нікчемності угоди, укладеної ТОВ «Виробнича компанія «Меркатор»із Приватним підприємством «ЕМФ Елетон»та твердження відповідача про невикористання у виробничій діяльності ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»території виробничої бази, податок на додану вартість, включений до вартості робіт по благоустрою якої, віднесено позивачем до складу податкового кредиту. Так, позивачем зазначалося, що угода, укладена ним із ПП «ЕМФ Елетон»мала наслідком виконання робіт, які в подальшому були прийняті замовником будівельних робіт ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Косметик-Центр»і, відповідно безпідставним є твердження про невиконання угоди та спрямованість її виключно на збільшення валових витрат і тим самим заниження оподатковуваного обороту по податку на прибуток підприємства позивача. Стосовно посилання відповідача на відсутність фактичного виконання робіт ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька промислова-виробнича комунальна компанія»по благоустрою виробничої бази, належної позивачеві, підтвердженої невіднесенням витрат до складу валових витрат виробництва, то позивач вказує на ту обставину, що суми податку на додану вартість, віднесені до складу податкового кредиту, були сплачені в складі попередньої оплати за роботи, які на дату проведення оплати фактично виконані не були, що виключило віднесення вартості будівельних робіт до складу валових витрат виробництва. За викладеного, представники позивача просили задовольнити позовні вимоги, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15, від 13 січня 2010 року №0004102301/2/16.

Представники відповідача в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши, що угода будівельного підряду, укладена позивачем із ПП «ЕМФ Елетон»не виконувалася, адже у зазначеного підприємства відсутні виробничі потужності та штат працівників, які б могли виконувати будівельно-монтажні роботи, а суми податку на додану вартість, сплачені в ціні робіт, виконаних ТОВ «Кременчуцька промислова-виробнича комунальна компанія»по благоустрою виробничої бази, належної позивачеві не можуть бути віднесені ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»до складу податкового кредиту, адже вартість робіт не включена підприємством до валових витрат у тому ж звітному періоді. За викладеного, просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові докази, наявні у справі та оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Меркатор»зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15 грудня 1994 року №516-Р, з 27 грудня 1994 року взяте на податковий облік Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією за №1615. У період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва від 16 листопада 2000 року 324102368.

В період з 18 червня 2009 року по 30 липня 2009 року Кременчуцькою ОДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року. За наслідками перевірки складений акт від 30 липня 2009 року №4391/23-209/22540837, за висновками якого встановлені певні порушення вимог податкового законодавства позивачем, винесені податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року №0004102301/0/2517, яким донараховане зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3625,00 грн., від 12 серпня 2009 року № 0004112301/0/2518, яким донараховане зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92155,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 46078,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Кременчуцької ОДПІ, ДПА в Полтавській області. За наслідками оскарження, повторну скаргу ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»було частково задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року № 0004112301/0/2518, від 28 жовтня 2009 року №0004112301/1/3376 та рішення Кременчуцької ОДПІ, прийняте за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20982,00 грн.. в тому числі основного платежу - 13988,00 грн., штрафної (фінансової) санкції - 6994,00 грн.

З урахуванням зазначеного, відповідно до положень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15, яким визначене зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3625,00 грн., всього на суму 15708,00 грн.; від 13 січня 2010 року №0004102301/2/16, яким визначене зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 78167,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39084,00 грн., всього на суму - 117251,00 грн.

В обґрунтування проведеного донарахування сум податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12083,00 грн. Кременчуцькою ОДПІ в акті перевірки зазначено, що позивачем допущене порушення вимог підпункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою; підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Зазначені порушення встановлені при дослідженні угоди підряду, укладеної ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»із ПП «ЕМФ «Елетон»19 лютого 2008 року, відповідно до якої замовник - ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»доручає, а підрядник - ПП «ЕМФ «Елетон»приймає на себе виконання електромонтажних робіт із матеріалів підрядника -монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Кременчуцькою ОДПІ досліджено базу даних «Контрагенти», з якої встановлено про кількість працюючих ПП «ЕМФ «Елетон»- 3 особи, в тому числі директор та головний бухгалтер, згідно додатку К1/1 до звітної декларації з податку на прибуток за 2008 рік основні фонди на підприємстві відсутні. Основним постачальником ПП «ЕМФ «Елетон»є Приватне підприємство «Стройзаказ», яке відповідно до тієї ж бази «контрагенти»не має основних фондів, кількість працюючих - 1 особа.

З урахуванням наведеного, відповідачем зазначається про відсутність доказів фактичного виконання робіт ПП «ЕМФ «Елетон»на користь позивача.

Суд, надаючи оцінку висновкам Кременчуцької ОДПІ враховує наступне.

Позивачем 19 лютого 2008 року був укладений договір підряду, за умовами якого останній доручає, а ПП «ЕМФ «Елетон»зобов'язується виконати електромонтажні роботи із матеріалів підрядника -монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Зазначений договір був укладений позивачем на виконання договору генерального підряду, укладеного 15 листопада 2007 року ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»із ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Косметик-Центр», відповідно до умов якого генеральний підрядник - ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»зобов'язався виконати будівельні та монтажні роботи з надбудови мансардного поверху з легких світлопроникних матеріалів над будівлею косметичного салону по вул. Халаменюка в м. Кременчуці і здати виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору генпідрядник має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт (в тому числі і всього об'єму робіт за договором) субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації шляхом укладання окремих договорів підряду.

З метою виконання монтажу електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці позивачем до електромонтажних робіт було залучено спеціалізовану організацію, що має відповідну ліцензію на здійснення будівельної діяльності, видану Полтавською обласною державною адміністрацією 23 листопада 2006 року зі строком дії до 09 листопада 2011 року - ПП «ЕМФ Елетон». В додатку до даної ліцензії визначено право ПП «ЕМФ Елетон»на виконання монтажу конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем електропостачання, електроосвітлення.

За умовами пункту 1.3 договору підряду від 19 лютого 2008 року ПП «ЕМФ Елетон»має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт (в тому числі і всього об'єму робіт за цим договором) субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації, інших осіб шляхом укладання окремих договорів субпідряду. Саме керуючись наведеними положеннями договору від 19 лютого 2008 року ПП «ЕМФ Елетон»до виконання робіт була задіяна підрядна організація, яка має відповідні дозволи та ліцензії, відповідно до листа від 29 липня 2009 року №18.

На вимогу суду відповідачем до матеріалів справи залучено копію податкового розрахунку ПП «ЕМФ Елетон»відповідно до якого кількість працюючих на підприємстві складає 9 осіб, що не збігається із зазначеним в акті перевірки від 30 липня 2009 року і, за поясненнями представників позивача, надає можливість ПП "ЕМФ Елетон" виконання електромонтажних робіт.

До матеріалів справи позивачем залучено копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витратах за формою №КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт №3-0-1-1, №4-02-1-1 за формою КБ-2В за березень, липень 2008 року.

За поясненнями представників Кременчуцької ОДПІ зустрічних перевірок контрагента позивача -ТОВ «Косметик-Центр»з питань достовірності і підтвердження виконання робіт і передачі виконаних робіт замовнику будівництва не проводилося. Висновки про завищення сум валових витрат, сформованих позивачем зроблені, і з урахуванням змісту акту перевірки від 30 липня 2009 року, виключно за результатами дослідження бази даних «контрагенти»Кременчуцької ОДПІ.

З документів, наявних в матеріалах справи -договору генерального підряду від 15 листопада 2007 року, укладеному позивачем із ТОВ «Косметик-Центр», довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витратах за формою КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В за грудень 2008 року, локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни №17-02-1-1, №37-02-1-1, банківських виписок про перерахування грошових коштів замовником ТОВ «Косметик-Центр»на користь позивача 11 грудня 2008 року в сумі 59808,00 грн. вбачається про фактичне виконання та прийняття електромонтажних робіт, виконаних ПП «ЕМФ Елетон»і позивачем і замовником робіт ТОВ «Косметик-Центр».

Документальних доказів, які б спростовували дійсне виконання електромонтажних робіт на об'єкті косметичний центр по вул. Халаменюка в м. Кременчуці відповідачем до суду надано не було.

Із посиланням на ті ж обставини правовідносин позивача ПП «ЕМФ «Елетон»і твердження про відсутність доказів фактичного виконання робіт ПП «ЕМФ «Елетон»на користь позивача, Кременчуцькою ОДПІ зроблений висновок про безпідставне формування ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»податкового кредиту в розмірі 9667,00 грн.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В матеріалах справи наявні копії та досліджувалися, згідно із змістом акту перевірки Кременчуцької ОДПІ, в ході проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства, податкові накладні від 10 липня 2008 року №21, 06 червня 2008 рок №17, від 04 квітня 2008 року 311, від 20 лютого 2008 року №3, банківські виписки, що підтверджують сплату позивачем на користь ПП «ЕМФ Елетон»вартості електромонтажних робіт за договором від 19 лютого 2008 року з урахуванням податку на додану вартість в сумі 9667,00 грн.

За поясненнями представників відповідача в ході проведення перевірки не включення сум податку на додану вартість, отриманих ПП «ЕМФ Елетон»в складі оплати за виконані роботи від ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»до податкового зобов'язання, не встановлено.

Таким чином, суд вважає доведеним та не спростованим Кременчуцькою ОДПІ факт виконання робіт ПП «ЕМФ Елетон», належного його документального оформлення сторонами договору підряду від 19 лютого 2008 року. Відповідно безпідставним є донарахування позивачеві зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., податку на додану вартість в сумі 9667,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкції за визначення вказаних сум податкових зобов'язань.

Крім описаного, Кременчуцькою ОДПІ в ході проведення перевірки встановлено безпідставне, в порушення вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». віднесення до складу податкового кредиту позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 68500.00 грн., сплачених ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія». Зазначеною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»забороняється включення платником податку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку із придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Судом встановлено відображення ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»у деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2009 року сум податку, віднесених до складу податкового кредиту, сплачених в ціні отриманих від ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»робіт з капітального ремонту площадки виробничої бази позивача.

Зазначені роботи виконувались відповідно до умов договору від 27 січня 2009 року, пунктом 1.1 якого передбачено виконання робіт з благоустрою території орієнтовною площею 10000 м 2 , розташованої по вул. 40-річчя Жовтня, 29 у м. Кременчуці, шляхом укладення відходів холодного фрезерування (асфальтова суміш) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією. ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»має ліцензію, видану Полтавською обласною державною адміністрацією на здійснення будівельної діяльності зі строком дії з 08 лютого 2007 року до 08 лютого 2012 року. Роботи виконані відповідно до наявного в матеріалах справи локального кошторису з розрахунком договірної ціни від 27 березня 2009 року №18-0-1-1.

ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»позивачеві надано податкові накладні від 27 січня 2009 року №1, від 29 січня 2009 року №2, від 25 лютого 2009 року №3, від 26 лютого 2009 року №4, від 30 березня 2009 року №5.

Відповідачем зазначено, що вказані податкові накладні не містять всупереч підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг). Однак суд зауважує на тому, що за змістом перелічених податкових накладних предметом наданих послуг є саме виконання робіт по благоустрою території виробничої бази за договором від 27 січня 2009 року, що відповідає дійсним обставинам справи.

Кременчуцькою ОДПІ заперечується правомірність віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні робіт, виконаних ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»з підстав відсутності на дату вчинення таких робіт права власності в позивача на земельну ділянку, на якій розташована виробнича база ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»та фактично виконувалися роботи з благоустрою.

Відповідно до наказу від 21 січня 2009 року №18/ОС по підприємству позивача, ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»виконувалися роботи з капітального ремонту виробничої бази, розташованої по вул. 40-річчя Жовтня, 29 в м. Кременчуці. За поясненнями представників ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»на території виробничої бази розташовані виробничі потужності підприємства, а твердження відповідача про не встановлення в ході огляду території, розташованої за адресою вул. 40-річчя Жовтня, 29 в м. Кременчуці не відповідають дійсності, адже наявності асфальтового покриття, роботи з укладення якого здійснювалися ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»за локальним кошторисом, копія якого залучена до матеріалів справи, відповідачем не заперечується.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Посилання Кременчуцької ОДПІ на ту обставину, що позивачем не було віднесено у тому ж звітному періоді, в якому сформований податковий кредит з урахуванням сум податку на додану вартість сплачених на користь ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія»в складі оплати робіт відповідач спростовує тим, що своє право на формування податкового кредиту використав у відповідності до вищенаведених положень Закону України «Про податок на додану вартість», а щодо віднесення вартості робіт до складу валових витрат підприємства у тому ж звітному періоді, позивач вказує на невикористання свого права у зв'язку із тим, що оплата на користь підрядника була попередньою і на дату виписки податкових накладних фактично роботи ще не були виконані.

Інших доказів невикористання у виробничій діяльності позивача виробничої бази, належної ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»Кременчуцькою ОДПІ наведено не було. Таким чином суд вважає недоведеним факт невикористання у господарській діяльності об'єкту, поліпшення і благоустрій якого забезпечувався ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія».

До матеріалів справи залучені копії податкових декларацій ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія», з яких вбачається про віднесення до складу податкового зобов'язання підприємства сум податку на додану вартість в розмірі 68500,00 грн., отриманих від ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор». Відповідно, суд вважає безпідставним посилання Кременчуцької ОДПІ на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням викладеного, суд вважає податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ, якими визначені ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор»податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12083,00 грн., податку на додану вартість в сумі 78167,00 грн., застосовано шщтрафні (фінансові) санкції безпідставними, а позовні вимоги ТОВ «Виробнича фірма «Меркатор» такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку винесеним Кременчуцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням суд зважає на те, що відповідно до положень пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що для повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача необхідним є вихід поза межі позовних вимог в частині визначення позивачеві суми зобов'язання з податку на прибуток підприємств і розгляду підлягає питання про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 28 жовтня 2009 року №0004102301/1/3375, від 12 серпня 2009 року №0004102301/0/2517.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року №0004102301/0/2517, від 28 жовтня 2009 року №0004102301/1/3375, від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15, №0004102301/2/16.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року №0004102301/0/2517, від 28 жовтня 2009 року №0004102301/1/3375, від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15, №0004102301/2/16.

Стягнути з Державного бюжету України на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор" (код ЄДРПОУ 22540837) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2010 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва