Ухвала

від 04.10.2013 по справі 2а-307/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 жовтня 2013 року м. Київ В/800/3949/13

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року

у справі № 2а-307/10/1670 (К-37276/10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Меркатор»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року у справі № 2а-307/10/1670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Меркатор» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року ту ухвалу харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року додана ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року у справі № 2а-1670/11421/11 (К/9991/56911/12).

Дослідивши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість, у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлений судами факт виконання сторонами умов договорів, який підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та платіжними документами, у зв'язку з чим витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою вартості придбаних товарів (робіт, послуг), правомірно віднесені ним до складу валових витрат, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості - до складу податкового кредиту.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року у справі № 2а-1670/11421/11 (К/9991/56911/12), на яку посилається відповідач як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі судом касаційної інстанції були підтверджені висновки судів попередніх інстанцій про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість, з огляду на непідтвердження фактичного придбання та переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-307/10/1670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Меркатор» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна