Ухвала

від 01.07.2013 по справі 911/782/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа №911/782/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу садового товариства «Слава» на ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року

у справі №911/782/13-г (суддя Антонова В.М.)

за позовом садового товариства «Слава»

до публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2013 року провадження у праві №911/782/13-г за позовом садового товариства «Слава» до публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про скасування рішення припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, садове товариство «Слава» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року, справу №911/782/13-г передати на розгляд господарського суду Київської області.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі №911/782/13-г апеляційну скаргу садового товариства «Слава» на ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року у справі № 911/782/13-г було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Представники позивача приймали участь у судовому засіданні та надали свої пояснення, підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду Київської області.

В судове засідання апеляційної інстанції відповідач повноважних представників не направив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників відповідача.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про припинення провадження у справі.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представників позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2013 року садове товариство «Слава» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про скасування рішення засідання комісії по розгляду акту №К018227 від 01.09.2012 року про порушення Правил користування електричної енергією споживачем, оформлене протоколом від 27.12.2012 року №88, на підставі якого садовому товариству «Слава» нараховано до сплати 9 718,27 грн., а також скасувати рішення засідання комісії по розгляду акту №К018228 від 01.09.2012 року про порушення Правил користування електричної енергією споживачем, оформлене протоколом від 27.12.2012 року №89, на підставі якого садовому товариству «Слава» нараховано до сплати 20 793,60 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2013 року провадження у праві №911/782/13-г за позовом садового товариства «Слава» до публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» про скасування рішення припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що спірний протокол засідання комісії по розгляду актів порушення ПКЕЕ № 1 від 21.06.2010 року за своїми ознаками не відноситься до актів, зазначених у ч. 2 ст. 20 ГК України, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

При прийнятті оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний протокол може бути використаний в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, а отже спір такої категорії не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У підпункті 4.2 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Таким чином, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Отже, належним способом захисту прав споживача електроенергії є визнання недійсними рішень комісії по розгляду актів порушення ПКЕЕ, а скасування протоколів, якими оформлено ці рішення, не відноситься до способів захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2011 року №43/294-10(08/63-10).

Дійшовши висновку, що предмет спору не відповідає встановленими законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовляти в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Зазначена правова позиція відображена в постанові №13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Київської області припинив провадження у справі №911/782/13-г необґрунтовано, а тому ухвала господарського суду Київської області від 20.05.2013 року у справі №911/782/13-г підлягає скасуванню, а дана справа має бути направлена на новий розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу садового товариства «Слава» на ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року у справі №911/782/13-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 20.05.2013 року у справі №911/782/13-г скасувати.

3. Справу №911/782/13-г передати на розгляд господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.