Постанова

від 13.06.2013 по справі 826/5943/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2013 року 10:34 № 826/5943/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша Будівельна Фірма» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 р. № 0002582220 та № 0002592220; визнання протиправним та скасування наказу № 660 від 21.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» за участю представників сторін:

від позивача: Хомишин М.А. (довіреність № б/н від 22.04.2013 р.)

від відповідача: Тернова Г.В. (довіреність № 741/9110 від 18.02.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 13.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Будівельна Фірма» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 р. № 0002582220 та № 0002592220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5943/13-а, та призначено справу до судового розгляду.

16.05.2013 р. позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002582220 та № 0002592220 від 16.04.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 660 від 21.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

В судовому засіданні 13.06.2013 р. представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а також, на думку позивача, під час проведення зазначеної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 439 309,00 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 364 804,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 13.06.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Укрбудсфера», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Укрбудсфера» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати) так і податковий кредит.

В наданих запереченнях відповідачем зазначено, що в Акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 31.08.2012 року № 206/22-02/37496460 «Про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера» (код за ЄДРПОУ 37496460) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 14.02.2012 року», контролюючим органом було встановлено відсутність такого контрагента позивача за місцем його реєстрації (місцем знаходження), що відповідно унеможливлює отримання первинної документації на підтвердження товарності (фактичності) господарських операцій із позивачем; встановлено наявність в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС кримінальної справи № 73-00209, що порушена за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_4, який в період 2011 року перебував на посаді директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост», за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом створення фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Укрбудсфера» та інших, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а також встановлено відсутність факту реального товарного характеру господарських операцій між ТОВ «Укрбудсфера» та його контрагентами щодо виконання будівельних робіт, зважаючи на відсутність у ТОВ «Укрбудсфера» будь-яких матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Будівельна Фірма» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбудсфера» за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт № 1116/22-221-34426851 від 29.03.2013 року, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 439 309,00 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 364 804,00 грн.

Як було встановлено в Акті перевірки, в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Укрбудсфера», щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт, а саме:

- Договір підряду № 16/01-12 від 16.01.2012 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Борщагівська, 152-А, 152-В в м. Києві (комплекс робіт по влаштуванню стяжок з використанням матеріалів субпідрядника, та штукатурних робіт з матеріалів підрядника);

- Договір підряду № 27/01-12 від 27.01.2012 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Воскресенська, 7 (перша черга), (комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій);

- Договір підряду № 25/06-12 від 25.06.2012 р., щодо будівництва житлового комплексу з об'єктами медичного та соціально-побутового призначення по вул. Воскресенська, 7 (комплекс робіт по влаштуванню стяжок з використанням матеріалів субпідрядника, та штукатурних робіт з матеріалів підрядника);

- Договір підряду № 15/08-11 від 15.08.2011 р., щодо виконання комплексу монолітно-каркасних робіт на об'єкті за адресою: вул. Григоренка, 23 в м. Києві;

- Договір підряду № 20/12-11 від 20.12.2011 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Воскресенська, 7 (комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій).

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 16.04.2013 року № 0002582220, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 486 716,00 грн., з яких 439 309,00 грн. - основного платежу та 47 407,00 грн. - застосованої штрафної (фінансової) санкції;

- від 16.04.2013 року № 0002592220, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 456 005,00 грн., з яких 364 804,00 грн. - основного платежу та 91 201,00 грн. - застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Однак, вважаючи протиправними наказ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 660 від 21.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», а також податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 р. № 0002582220 та № 0002592220, - позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, підставою для проведення документальної позапланової перевірки можливе за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 79 Податкового кодексу України встановлені особливості проведення саме документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення документальних невиїзних перевірок передбачений п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України. Так, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуваний наказ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 660 від 21.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача, був прийнятий з підстав, визначених п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме, за наслідками отримання Акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 31.08.2012 року № 206/22-02/37496460 «Про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера» (код за ЄДРПОУ 37496460) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 14.02.2012 року», в якому контролюючим органом було встановлено відсутність такого контрагента позивача за місцем його реєстрації (місцем знаходження), що відповідно унеможливлює отримання первинної документації на підтвердження товарності (фактичності) господарських операцій із позивачем; встановлено наявність в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС кримінальної справи № 73-00209, що порушена за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_4, який в період 2011 року перебував на посаді директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост», за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом створення фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Укрбудсфера» та інших, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а також встановлено відсутність факту реального товарного характеру господарських операцій між ТОВ «Укрбудсфера» та його контрагентами щодо виконання будівельних робіт, зважаючи на відсутність у ТОВ «Укрбудсфера» будь-яких матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності.

А отже, в даному випадку, вбачалося порушення таким контрагентом позивача ТОВ «Укрбудсфера» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Укрбудсфера» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

В даному випадку позивачем не заперечувалося отримання від податкового органу передбаченого податковим кодексом України обов'язкового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Укрбудсфера».

Однак, як також підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, надані ТОВ «Перша Будівельна Фірма» пояснення та документи за наслідками отриманого запиту, - не були вичерпними та достатніми для висновку контролюючого органу про відсутність порушень з боку позивача при здійсненні взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Укрбудсфера», оскільки зокрема, в даному випадку такі правовідносини позивача із ТОВ «Укрбудсфера» стосувалися виконання останнім будівельних робіт у великих обсягах (житловий комплекс), що відповідно передбачали наявність достатніх основних фондів, устаткування та значних трудових ресурсів, проте як жодних підтверджень щодо фактичності (реальності) надання таких послуг саме контрагентом ТОВ «Укрбудсфера», позивачем, на підтвердження наданих пояснень надано не було.

А саме, суду не було надано субпідрядних договорів чи договорів найму працівників контрагентом ТОВ «Укрбудсфера». Тобто в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що роботи за договорами із позивачем виконані саме за участю ТОВ «Укрбудсфера» (контрагента позивача), внаслідок правовідносин із яким позивачем формувалися валові витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді.

Також, слід зазначити, що відповідно до звітності контрагента позивача, дохід від його реалізації робіт і послуг, наданих контрагентом є мінімальним (14 тис. грн.).

Крім того, не було підтверджено допустимими доказами передачу матеріалів для здійснення будівельних робіт від позивача до контрагента ТОВ «Укрбудсфера», а також наявності в такого контрагента своїх матеріалів, оскільки деякі договори із позивачем на виконання будівельних робіт передбачали використання ТОВ «Укрбудсфера» власних матеріалів.

З приводу наведеного, згідно наявної у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС інформації по контрагенту позивача ТОВ «Укрбудсфера», в останнього були відсутні будь-які матеріальні та трудові ресурси (основні засоби, складські приміщення, устаткування, транспорт, робочий персонал), що відповідно були необхідні для здійснення такого виду діяльності, як надання будівельних послуг (будівництво житлового комплексу), а відповідно, в даному випадку, надання позивачем допустимих доказів на підтвердження фактичності (реальності) таких господарських взаємовідносин, - було необхідним, чого позивачем надано та пояснено не було.

Зважаючи на зазначене, що підтверджується наявними у справі доказами, суд вважає що відповідачем було правомірно прийнято оскаржуваний наказ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, та таку перевірку було проведено контролюючим органом з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, у відповідності до вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем до моменту початку проведення такої (документальної позапланової невиїзної) перевірки було надано позивачу копію рішення (наказу) про проведення зазначеної перевірки, тобто така перевірка без вручення позивачу відповідних, передбачених ПКУ документів, відповідачем не проводилася.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу під час видачі наказу на проведення перевірки - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході перевірки встановлено, що позивачем до складу валових витрат та до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді було включено суми коштів (суми ПДВ) по правовідносинах із контрагентом ТОВ «Укрбудсфера».

Так, у перевіряємому періоді позивачем (Підрядником) було укладено ряд договорів підряду із контрагентом ТОВ «Укрбудсфера» (Субпідрядником) щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт, а саме:

- Договір підряду № 16/01-12 від 16.01.2012 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Борщагівська, 152-А, 152-В в м. Києві (комплекс робіт по влаштуванню стяжок з використанням матеріалів субпідрядника, та штукатурних робіт з матеріалів підрядника);

- Договір підряду № 27/01-12 від 27.01.2012 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Воскресенська, 7 (перша черга), (комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій);

- Договір підряду № 25/06-12 від 25.06.2012 р., щодо будівництва житлового комплексу з об'єктами медичного та соціально-побутового призначення по вул. Воскресенська, 7 (комплекс робіт по влаштуванню стяжок з використанням матеріалів субпідрядника, та штукатурних робіт з матеріалів підрядника);

- Договір підряду № 15/08-11 від 15.08.2011 р., щодо виконання комплексу монолітно-каркасних робіт на об'єкті за адресою: вул. Григоренка, 23 в м. Києві;

- Договір підряду № 20/12-11 від 20.12.2011 р., щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Воскресенська, 7 (комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій).

Отже, відповідно до сутності таких господарських операцій (виконання будівельних робіт на великих об'єктах - житлових комплексах), вбачається необхідність наявності в такого контрагента позивача ТОВ «Укрбудсфера» відповідної матеріально-технічної бази та значних трудових ресурсів, чого позивачем в даному випадку доведено не було, та зазначеного не підтверджується наявними у справі доказами.

З даного приводу відповідачем було отримано Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 31.08.2012 року № 206/22-02/37496460 «Про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера» (код за ЄДРПОУ 37496460) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 14.02.2012 року», в якому контролюючим органом було встановлено відсутність такого контрагента позивача за місцем його реєстрації (місцем знаходження), що відповідно унеможливлює отримання первинної документації на підтвердження товарності (фактичності) господарських операцій із позивачем; встановлено відсутність факту реального товарного характеру господарських операцій між ТОВ «Укрбудсфера» та його контрагентами щодо виконання будівельних робіт, зважаючи на відсутність у ТОВ «Укрбудсфера» будь-яких матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності.

Враховуючи вищезазначене, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції ТОВ «Укрбудсфера» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (кількість працюючих - 1 особа), виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, як надання послуг з виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми.

В зв'язку з цим ТОВ «Укрбудсфера» фактично не могло здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Укрбудсфера» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів (кількість працюючих - 1 особа) - здійснення основного виду діяльності є не можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Укрбудсфера» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Укрбудсфера».

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Укрбудсфера» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС є наявною кримінальна справа № 73-00209, що порушена за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_4, який в період 2011 року перебував на посаді директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост», за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом створення фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання) ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Укрбудсфера» (контрагента позивача) та інших, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Як вбачається з Акта «Про неможливість проведення перевірки» контрагента позивача ТОВ «Укрбудсфера» , невстановлені особи, отримавши замовлення від реально діючих СГД на переведення безготівкових коштів у готівку, уклали «фіктивні» угоди з реально діючими СГД на поставку товарів та надання різноманітних послуг. Отримавши на розрахункові рахунки транзитних підприємств, в тому числі контрагента позивача ТОВ «Укрбудсфера» платежі з призначенням за товар та послуги з ПДВ, в послідуючому перераховували отримані кошти на рахунки торговців цінними паперами ТОВ «Атрброк» (код ЄДРПОУ 36632200), ТОВ «Стандартброк» (код ЄДРПОУ 3659189), ТОВ «ІК Саксесфул Інвестментс» (код ЄДРПОУ 37045026) та інші, з призначенням платежу за викуп простих векселів без ПДВ, а фіктивний податковий кредит формувався за рахунок ТОВ «Торгбудкомплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37634764), ТОВ «Капіталторг Україна» (код ЄДРПОУ 7567379) та ТОВ «НВП»Будпромпостач» (код ЄДРПОУ 36678800).

В подальшому з метою отримання податкового кредиту, так як викуп векселів здійснювався без ПДВ, транзитні підприємства формували його за рахунок підприємств з ознаками фіктивності, та в подальшому безготівкові кошти перераховувалися на рахунки фізичних осіб.

Така незаконна діяльність вказаного механізму, який направлений на ухилення від сплати податків живого сектору економіки, суттєво впливає на недотримання Державним бюджетом України податків, що виражається в несплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Крім того, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів контрагента позивача, контролюючим органом було встановлено, що за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2011 рік склала 81 009 тис. грн. Основні засоби у ТОВ «Укрбудсфера» відповідно до декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року відсутні. Значення в рядках 06.1 «Загальновиробничі витрати», в рядку 06.3 «витрати на збут» відсутні.

За даними Декларацій з податку на прибуток, виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за І півріччя 2012 рік склала 14 420 тис. грн. Основні засоби у ТОВ «Укрбудсфера» відповідно до декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 відсутні. Значення в рядках 06.1 «Загальновиробничі витрати», в рядку 06.3 «витрати на збут» відсутні.

Відповідно до Довідки по формі 1-ДФ (кількість працюючих на підприємстві) у 2011 році та в І кварталі 2012 року на підприємстві рахується 1 працівник.

Отже, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином контрагент ТОВ «Укрбудсфера», без наявності жодної матеріально-технічної бази (устаткування) та відповідних трудових ресурсів (кількість працюючих - 1 особа), мав змогу виконувати будівельні роботи по влаштуванню монолітних конструкцій, будівельні роботи по влаштуванню стяжок, монолітно-каркасні та штукатурні роботи на об'єктах будівництва житлових комплексів.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив на тому, що зазначеними договорами підряду між позивачем та контрагентом ТОВ «Укрбудсфера» не було заборонено залучення ТОВ «Укрбудсфера» субпідрядних організацій з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Протею, як підтверджується наявними матеріалами справи, доказів щодо укладення ТОВ «Укрбудсфера» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності матеріально-технічної бази (устаткування) та відповідних трудових ресурсів (а не однієї особи) для здійснення такого виду діяльності (виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми) - позивачем до суду надано також не було, та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що йому не відомо ким саме (ТОВ «Укрбудсфера» чи кимось іншим), виконувалися такі будівельні роботи за договорами із ТОВ «Перша Будівельна Фірма».

Отже, доказами по справі підтверджується, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Укрбудсфера» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначений контрагент позивача ТОВ «Укрбудсфера» за місцем його реєстрації не знаходиться, а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство (без його фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мало змогу виконувати будівельні роботи у великих обсягах та на значні суми.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Укрбудсфера» була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагент позивача ТОВ «Укрбудсфера» та його посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Укрбудсфера» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати посадових осіб товариства, порушено кримінальну справу за фактом створення фіктивного підприємства (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ), - відсутність в товариства жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, не підтверджує реальності надання таких послуг.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентом ТОВ «Укрбудсфера» не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як зазначається в рішення ВАС України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків податкових накладних і платіжних доручень не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування податкового кредиту, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Укрбудсфера» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки такий контрагент ТОВ «Укрбудсфера» особисто фактично не міг виконувати будівельних робіт (у великих обсягах та на значні суми), зважаючи на встановлення відсутності в останнього матеріально-технічних можливостей та трудових ресурсів (на підприємстві працює одна особа),а доказів щодо укладення ТОВ «Укрбудсфера» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем до матеріалів справи надано не було.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, а саме того, що контрагент позивача ТОВ «Укрбудсфера» та його посадові особи за місцем реєстрації не знаходяться (первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій в розрізі правовідносин із контрагентами отримати не можливо), та матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення задекларованого виду діяльності (будівельні роботи) ТОВ «Укрбудсфера» не має, а відповідно фактично не мало можливості виконувати взяті на себе зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 р. № 0002582220 та № 0002592220, а також правомірність прийняття наказу № 660 від 21.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, не довів суду, що виконання вказаних будівельних робіт здійснювалося саме контрагентом ТОВ "Укрбудсфера", або іншими суб'єктами господарювання на підставі субпідрядних договорів, укладених вказаним контрагентом, внаслідок чого було сформовано податковий кредит та збільшені валові витрати. А відтак, суд погоджується із висновками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 02.07.2013 р.