Рішення

від 26.06.2013 по справі 910/7066/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7066/13 26.06.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київ

до першого відповідача Деснянської районної у м. Києві ради, м. Київ

до другого відповідача Деснянської районної у місті Києві ради в особі ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради, м. Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсвіт", м. Київ

про визнання недійсним пункту рішення

за участю представників сторін:

від прокуратури: Холявінська І.В. - прокурор

від позивача: Семенюк Н.М. - юрисконсульт

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

від третьої особи: Загоровська Н.В. - юрисконсульт

Громадянин України: ОСОБА_5 - юрисконсульт

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ : Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до першого відповідача Деснянської районної у м. Києві ради до другого відповідача Ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради зокрема:

· визнати недійсними позицій № 1, № 2, № 3, № 4 додатку до рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках", згідно з додатком позиції №1, № 2, №3, № 4: включено до приватизації шляхом викупу нежитлові приміщення по вул. Закревського, 29; вул. Бальзака, 64; вул. Сабурова, 3; вул. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представників першого та другого відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 року, за приписами ст. 24 ГПК України, замінено неналежного відповідача у справі - Ліквідаційну комісію з припинення Деснянської районної у місті Києві ради на належного відповідача - Деснянську районну у місті Києві раду в особі ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради. Одночасно, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсвіт" та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

До суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за приписами ст. 27 ГПК України.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Судом прийнято до уваги, що питання про допущення або залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінені ії наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків в майбутньому.

Дослідивши вказане клопотання, мотиви його подання, суд дійшов висновку що Товариством з обмеженою відповідальністю "Техком" не доведено його юридичного інтересу до справи, в т. ч. чи буде у зв'язку з прийняттям рішення по даній справі вказану особу наділено новими правами в майбутньому, в зв'язку з чим підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Позивач у справі - Київська міська рада, надала суду пояснення по справі, відповідно до яких підтримала позов прокурора у зв'язку з наступним, зокрема:

· рішенням Київської міської ради № 84-1/84 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва", згідно з яким спірні приміщення віднесені до комунальної власності територіальної громади м. Києва;

· Деснянська районна у м. Києві рада на час винесення спірного рішення № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" від 28.10.2008 року не мала відповідних повноважень, оскільки майно знаходилося у власності територіальної громади м. Києва.

· оскільки вказане рішення відповідачем прийнято з перевищенням повноважень та без залучення Київської міської ради, тому про його прийняття позивач дізнався саме з позовної заяви прокурора, а тому строк позовної давності не пропущено.

Перша третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсвіт", за приписами ст. 22 ГПК України, надала суду пояснення по справі, за змістом яких проти позову заперечила, зокрема у зв'язку з наступним:

· провадження у справі підлягає припиненню за ознаками ст. 80 ГПК України, оскільки згідно з п. 2 рішення Київської міської ради від 09.09.2010 року № 7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" Деснянську району у м. Києві раду припинено з 31.10.2010 року шляхом ліквідації;

· прокурор та позивач пропустили строк позовної давності оскільки Київська міська рада була обізнана про проведення процедури приватизації починаючи з 2009 року;

· рішення Деснянської районної у м. Києві ради № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" від 28.10.2008 року прийнято у межах повноважень та на підставі закону;

· вказане рішення є ненормативним актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію з моменту реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДСВІТ" права власності на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О.Сабурова, 3, а тому не може бути скасоване чи змінене, що зазначено у рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року;

· на виконання умов Договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 25.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДСВІТ" перераховано 1 812 360, 00 грн. на рахунок Фонду державного майна, а тому відсутні порушення інтересів держави.

Разом з тим, третя особа у справи надала суду клопотання про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності за приписами ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, оскільки позивачем пропущено такий строк.

Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню, на тих підставах, що п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 року визначено, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Надані суду пояснення третьої особи містять посилання на приписи п. 6 ст. 80 ГПК України, оскільки згідно з п. 2 рішення Київської міської ради від 09.09.2010 року № 7/4819 "Про питання організації управління районами в м. Києві" Деснянську раду припинено з 31.10.2010 року шляхом ліквідації. Втім, в силу норм ст. ст. 17, 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. ст. 105, 111 ЦК України, ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Як вбачається з довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.06.2013 року, у державному реєстрі відсутній запис про припинення діяльності юридичної особи - Деснянської районної у м. Києві ради. Тобто ліквідаційна процедура не завершена та зазначена установа знаходиться в єдиному державному реєстрі, а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі за ознаками п. 6 ст. 80 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, вислухавши доводи першого відповідача, висновок прокурора, суд встановив:

До початку розгляду справи по суті, прокурор надав суду заяву про уточнення позовних вимог, та просить суд зокрема:

· визнати поважними причини пропуску строку позовної давності на звернення з позовом до суду;

· визнати недійсним пункт 1 рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" згідно з додатком про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках шляхом викупу нежитлового приміщення по вул.. Закревського, 29, нежитлового приміщення по вул. Бальзака, 64, нежитлового приміщення по вул.. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва.

Дослідивши подану заяву, з урахуванням положень п. п. 3.10, 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року, суд приходить до висновку, прокурором не змінено ані предмет, ані підстави позову, а заява пов'язана із більш коректним викладенням вимог. Тому спір вирішується з урахуванням вказаних змін.

За приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України прокурор (позивач) вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які є об'єктивними та не залежать від прокурора та позивача, в тому числі своєчасне звернення з позовом, доведені прокурором. Одночасно позивачем доведені обставини, завдяки яким він довідався про порушене право.

Законодавець встановлює, що до поважних причин відносяться лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін, та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, як це зазначено у ч. 4 статті 267 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності, а тому порушене право підлягає захисту у відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Позовні вимоги прокурора мотивовані проведеною Прокуратурою Деснянського району міста Києва перевіркою щодо законності приватизації майна територіальної громади м. Києва.

Так, прокурором встановлено, що рішенням Деснянської районної у м. Києві ради від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" затверджено перелік об'єктів комунальної власності Деснянського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу", згідно з додатком: включено до приватизації шляхом викупу нежилі приміщення, зокрема:

· вул. Закревського, 29;

· вул. Бальзака, 67;

· вул. Сабурова, 3;

· вул. Закревського, 51/2;

· вул. Братиславська, 51/2;

· вул. Жукова, 21-а, у Деснянському районі м. Києва.

Однак, на думку прокурора, вказане рішення Деснянської районної у м. Києві ради у частині приватизації нежилих приміщень суперечить вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсними в судовому порядку.

Судом враховано, що вирішуючи спори про визнання правочинів, рішень органів місцевого самоврядування, недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що прокурор обґрунтовано стверджує про протиправність включення спірного майна до об'єктів приватизації у зв'язку з наступним, зокрема:

Як свідчать фактичні обставини справи, рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 року № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" затверджено перелік комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади районів м. Києва та перелік майна, яке перебуває у власності м. Києва, відповідно до якого нежилі власності приміщення на вул. Закревського, 29, вул. Бальзака, 67, вул. Сабурова, 3, вул. Закревського, 51/2, вул. Братиславська, 51/2, вул. Жукова, 21-а у м. Києві передано до комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва.

В подальшому, рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 "Про районні у місті Києві ради" вирішено утворити районі у м. Києві ради згідно з переліком, що реорганізуються відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київради від 27.04.2001 року № 280/1257 "Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно - територіальної реформи".

Пунктом 7.1 вказаного рішення встановлено, що пропозиції щодо передачі у відання новоутворених районних у м. Києві рад майна, коштів, підприємств, установ та організацій внесено на розгляд Київської міської ради. Разом з тим, районні у м. Києві ради, утворені згідно з зазначеним рішенням, є правонаступниками прав і обов'язків в частині майна, переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до нового адміністративно-територіального устрою, як це зазначено у пункті восьмому.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року № 84-1/84 "Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" внесено зміни до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, зокрема, до нього включено нежитлові будинки на вул. Закревського, 29, вул. Бальзака, 67, вул. Сабурова, 3, вул. Закревського, 51/2.

Тобто, повноваження, щодо здійснення правомочностей володіння, користування та розпорядження вказаними об'єктами нерухомості з 28.08.2008 року було покладено на Київську міську раду.

Однак, не зважаючи на наявність рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року № 84-1/84, Деснянською районною у м. Києві радою, рішенням від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках", затверджено перелік об'єктів комунальної власності Деснянського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу", згідно з додатком: включено до приватизації шляхом викупу нежилі приміщення, зокрема:

· вул. Закревського, 29;

· вул. Бальзака, 67;

· вул. Сабурова, 3;

· вул. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", далі Закон, визначено поняття приватизації державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є, зокрема, окреме індивідуально визначене майно.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Частиною 1 статті 59 названого закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

До виключної компетенції рад віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності, згідно пункту 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом або викупу.

Статтею 11 Закону України " Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно звернувся з позовом, оскільки на час винесення спірного рішення № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" від 28.10.2008 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності Деснянського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу" у Десняньскої районної у м. Києві були відсутні повноваження щодо розпорядження спірними об'єктами нерухомості, в т. ч. щодо їх приватизації.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 року № 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, спірне рішення органу місцевого самоврядування від 28.10.2008 року в частині включення до об'єктів малої приватизації нежилих приміщень по вул. Закревського, 29, вул. Бальзака, 67, вул. Сабурова, 3, вул. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва, прийнято ним без належних повноважень та за відсутності волевиявлення органу, уповноваженого розпоряджатися об'єктами комунальної власності м. Києва - Київської міської ради, а тому підлягає в цій частині визнанню недійсним.

Посилання третьої особи на рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року приймається судом до уваги. Однак, твердження, що спірне рішення органу місцевого самоврядування є ненормативним актом одноразового застосування, а тому не може бути скасоване чи змінене, є хибним, оскільки у вказаному рішення йдеться про зміну або скасування такого ненормативного акту саме суб'єктом, який його прийняв - органом місцевого самоврядування, а не в судовому порядку.

Питання виконання процедури приватизації спірного нерухомого майна та, за її наслідками, договорів купівлі-продажу та набуття права власності на об'єкти малої приватизації не стосується предмету спору та не входить до предмету доказування у справі.

Відносно ліквідації Деснянської районної в м. Києві ради та призначення ліквідаційної комісії суд зазначає наступне, зокрема:

Відповідно до частин першої і другої статті 1 ГПК країни:

- підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

- у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з частиною першою статті 21 ГПК сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

За приписом частини третьої статті 105 ЦК України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 111 названого Кодексу).

Частиною сьомою статті 59 ГК України також передбачено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Тобто, ліквідаційна комісія не має статусу ані юридичної, ані фізичної особи, ані державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною (і взагалі учасником) судового процесу й виступати в ньому від власного імені.

Відтак, у період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи і отже може бути учасником процесу на загальних підставах. Таку правову позицію викладено і в абзаці другому пункту 21 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств". Таким чином, підприємство чи організація до дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його (її) припинення не позбавлено права брати участь в судовому процесі. Відповідні процесуальні документи (заяви, скарги, відзиви тощо) підписуються особами, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами; зокрема, такою особою може бути й голова ліквідаційної комісії, що кореспондується з приписами ст. ст. 17, 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час звернення з позовом прокурором доведено порушення інтересів держави на час винесення спірного рішення органу місцевого самоврядування у частині включення спірних об'єктів нерухомості до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

За такими обставинами, позов Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, до Деснянської районної у м. Києві ради, Ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради про визнання недійсним пункту 1 рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" згідно з додатком про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках шляхом викупу нежитлового приміщення по вул.. Закревського, 29, нежитлового приміщення по вул. Бальзака, 64, нежитлового приміщення по вул.. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню частково. В частині вимог до Ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з першого відповідача в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 1, 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 2, 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 25, 26, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст. ст. 17, 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. ст. 105, 111, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. 59 ГК України, ст. ст. 1, 4 2 , 4 3 , 21, 22, 24, 27, 29, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 69, 75, 81 1 , 82, 82 1 , 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянської районної у м. Києві ради, Деснянської районної у місті Києві в особі Ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 28.10.2008 року № 32 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" згідно з додатком про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках шляхом викупу нежитлового приміщення по вул.. Закревського, 29, нежитлового приміщення по вул. Бальзака, 64, нежитлового приміщення по вул. Закревського, 51/2 у Деснянському районі м. Києва.

3. У задоволені вимог до Деснянської районної у місті Києві ради в особі ліквідаційної комісії з припинення Деснянської районної у місті Києві ради - відмовити.

4. Стягнути з Деснянської районної у м. Києві ради, 02225, м. Київ, Проспект Маяковського, буд. 29, код ЄДРПОУ 26077566, на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 1 147 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.07.2013 року.

Суддя Ю.О. Підченко