Постанова

від 27.06.2013 по справі 13/364

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р.Справа № 13/364 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Правовий центр „Понтифік" - Величко М.М. - директор;

від ЗАТ „Агрофірма „Титанік" - Калусовський А.С. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Правовий центр „Понтифік"

на рішення господарського суду Херсонської області від 29 березня 2013 року

по справі №13/364

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Правовий центр „Понтифік"

до Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Титанік"

про стягнення 151828,72грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 04.06.2013р. та 13.06.2013р. згідно ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 27 .06.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

В червні 2003р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Правовий центр „Понтифік" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Радан" про стягнення 151828,72грн.основного боргу, штрафних санкцій та пені за надані на підставі укладеного між сторонами договору-доручення №001-02-01/СПД та заявки-доручення №01 від 31.07.2002р. юридичні послуги, які було залишено без оплати відповідачем як замовником.

Після скасування ухвалених у справі рішень (рішення господарського суду Херсонської області від 26.08.2003р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2004р.) постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2004р. при новому розгляді справи №13/364 31.08.2004р. ТОВ „Правовий центр „Понтифік" (надалі - ТОВ) в особі директора Величко В.В. та ЗАТ „АФ „Колос", в особі директора Мірошниченка М.О. подали на розгляд господарського суду заяву про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі №13/364 з текстом мирової угоди, підписаної цими особами, за якою в рахунок погашення заборгованості відповідач передає позивачу майно:

- технологічне обладнання та нежилі приміщення, що знаходяться в м.Гола Пристань по вул.Ларіонова, 95-а, та складають єдиний комплекс консервного цеху; обладнання та нежилі приміщення в с.Павлівка Генічеського району Херсонської області по вул.Шевченка, 145-а, що складають єдиний майновий комплекс центральної ремонтної майстерні;

- технологічне обладнання та нежилі приміщення в с.Киселівка Бєлозерського району Херсонської області, що складають єдиний комплекс консервного цеху;

- 37 одиниць транспортних засобів (надалі - майно).

За умовами мирової угоди з моменту її затвердження судом право власності на майно переходить до ТОВ „Правовий центр „Понтифік" (том 3, а.с.10-13).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Правовий центр „Понтифік" та ЗАТ „АФ „Колос" (правонаступник ЗАТ „АФ „Радан"), відповідно до якої ТОВу „Правовий центр „Понтифік" в рахунок погашення 151828,72грн. (у тому числі 119758,59грн. - основний борг та 32070,13грн. штрафні санкції) було передано майновий комплекс консервного цеху, розташованого за адресою: м.Гола Пристань, вул.Ларіонова, 95-а; майновий комплекс центральної ремонтної майстерні, розташований у с.Павлівка Генічеського району по вул.Шевченко, 145-а; майновий комплекс консервного цеху, розташований у с.Киселівка Білозерського району, а також транспортні засоби в кількості 37 одиниць. (том 3, а.с.43-45). Провадження у справі №13/364 припинено.

30.01.2007р. до господарського суду першої інстанції надійшла заява ліквідатора ЗАТ „АФ „Радан" Тимофєєвої Л.В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди, в якій заявник просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди (том 4, а.с.39-40).

Заява була обґрунтована тим, що при підписанні мирової угоди та заяви про її затвердження судом від імені ЗАТ „АФ „Колос" діяв директор Мірошниченко М.О., призначений на цю посаду загальними зборами акціонерів ЗАТ від 19.07.2004р. (протокол №7), проте рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20.11.2006р. (набрало законної сили 30.11.2006р.) усі рішення цих зборів визнано недійсними, у т.ч. й рішення про обрання директором ЗАТ Мірошниченко М.О., відтак ця особа не мала права підписувати від імені ЗАТ мирову угоду та ця обставина є нововиявленою, істотною, стала відома заявнику після набрання чинності рішенням.

11.02.2008р. надійшла заява ЗАТ „АФ „Титанік", підписана Величко М.М. як головою ліквідаційної комісії ЗАТ „АФ „Титанік" , про здійснення процесуального правонаступництва відповідача шляхом заміни ЗАТ „АФ „Колос" на ЗАТ „АФ „Титанік" (правонаступник ЗАТ „АФ „Радан"), та залишення без розгляду поданої від неіснуючого товариства заяви ліквідатора ЗАТ „АФ „Радан" Тимофєєвої Л.В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. Заявник посилався на те, що з 21.08.2007р. в ЄДРЮО та ФОП внесено запис про поновлення в Реєстрі ЗАТ „АФ „Колос", а 06.09.2007р. ЗАТ „АФ „Колос" було перереєстровано в ЗАТ „АФ „Титанік" 16.10.2007р. відкрито ліквідаційну процедуру ЗАТ (справа №6/228-АП-07), головою ліквідаційної комісії ЗАТ є Величко М.М., тому він є єдиною особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ЗАТ без доручення.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. здійснено заміну первісного відповідача Закритого акціонерного товариства „Колос" на його правонаступника - закрите акціонерне товариство „Агрофірма „Титанік", залишено без змін ухвалу господарського суду від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди.

Ухвала суду вмотивована тим, що 19.02.2008р. представником ЗАТ, повноваження якого підтверджені Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 06.09.2007р., подана заява про відкликання заяви про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами, що є підставою згідно із ч.5 ст.114 ГПК України для залишення ухвали від 31.08.2004р. без змін.

05.03.2013р. Закрите акціонерне товариство „Агрофірма „Титанік" (надалі - ЗАТ „АФ „Титанік") звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою , в якій просило поновити строк для подачі заяви про перегляд ухвали господарського суду Херсонської області; переглянути ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами та скасувати її, розглянувши по суті заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди, подану ліквідатором Тимофєєвою Л.В.; прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „Правовий центр „Понтифік" відмовити. Заява від ЗАТ „АФ „Титанік" підписана Малюком Є.В., - ліквідатором ЗАТ „АФ „Титанік", повноваження якого підтверджені даними Витягу ЄДРЮО та ФОП станом на 09.08.2012р.

В обґрунтування заяви ЗАТ „АФ „Титанік" зазначало, що в лютому 2013р. Павлюченко В.В. (який є акціонером ЗАТ „АФ „Титанік") повідомив ліквідатора ЗАТ „АФ „Титанік" про існування рішення Апеляційного суду Херсонської області від 13.02.2013р., яким було задоволено позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Як на підставу для задоволення позову ТОВ „ПЦ „Понтифік" вказувало на наявність ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364. В той же час, як на момент укладання мирової угоди так і на теперішній час майно, яке зазначено в мировій угоді від 31.08.2004р., ТОВ „ПЦ „Понтифік" не передавалось, а частина майна належала (та належить зараз) іншим фізичним особам.

Під час ознайомлення з матеріалами справи №13/364 стало відомо, що ЗАТ „АФ „Титанік" (колишній ЗАТ „АФ Радан") вже зверталось до господарського суду з заявою про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами, проте у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДРЮО та ФОП відомостей про зміну назви та керівництво ЗАТ - стало можливим відкликання цієї заяви директором ТОВ „ПЦ „Понтифік" Величком М.М. З моменту призначення Малюка Є.В. ліквідатором ЗАТ „АФ „Титанік" йому не було відомо про існування ухвали про затвердження мирової угоди від 31.08.2004р., та ніяких вимог щодо майна, зазначеного в ухвалі, на адресу Товариства не надходило.

Під час затвердження мирової угоди місцевий господарський суд затвердив її без належної перевірки правового статусу майна, що було предметом угоди - не врахував наявність застави за кредитним договором з банком „Аваль", існування податкової застави, арештів, накладених на майно Товариства місцевими судами, документів, які підтверджують право власності на автомобіль „Фольксваген Пассат" громадянина Склярова Л.О.

Вироком Суворовського районного суду від 25.10.2011р., який набрав законної сили 18.01.2012р., Величка М.М. було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 та ч.3 ст.358 КК України, та встановлено підробку протоколу загальних зборів ЗАТ „АФ „Титанік" та внесення відповідних відомостей Величком М.М. до ЄДР юр осіб та ФОП. Саме ці відомості і стали підставою для прийняття судом заяви про відкликання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. внаслідок її подання Величко В.В. як головою ліквідаційної комісії ЗАТ.

20.03.2013р. ліквідатором Малюком Є.В. подані заява із додатковими доказами, зокрема, Виписка з ЄДРЮО та ФОП від 01.03.2012р. з даними щодо Малюка Є.В. як голови ліквідаційної комісії ЗАТ „АФ „Титанік".

21.03.2013р. ТОВ „ПЦ „Понтифік" подало до місцевого господарського суду заяву про залишення поданої відповідачем заяви про перегляд ухвали господарського суду від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України, зважаючи на те, що її підписано неуповноваженою особою. На підставі рішення уповноваженого органу товариства державним реєстратором Голопристанської райдержадміністрації 31.10.2007р. до ЄДРЮО та ФОП було внесено відомості про припинення ЗАТ „АФ „Титанік", про голову та членів комісії з припинення, а Величко М.М. зазначено особою - підписантом, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності. Відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 11.06.2011р. по справі №6/228-АП-07 встановлено строк роботи ліквідаційної комісії, головою якої є гр.Малюк Є.В., до 14.10.2011р. Після спливу зазначеного строку повноваження Малюка Є.В. не продовжувалися. Таким чином, у гр.Малюка Є.В. відсутні встановлені законом документи щодо продовження або підтвердження його повноважень, отже, він не має права та повноважень представляти інтереси ЗАТ „АФ „Титанік". Одночасно, наявні в ЄДР записи містять відомості щодо того, що керівником товариства є гр.Сервуля М.А., а єдиною особою, яка має представляти інтереси ЗАТ „АФ „Титанік" без доручення, визнано гр.Величка М.М.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.03.2013р. (суддя Задорожна Н.О.) скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. по справі №13/364 в частині залишення без змін ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по цій справі; скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364 про затвердження мирової угоди та припинення провадження; позов задоволено частково - стягнуто з ЗАТ „Агрофірма „Титанік" на користь ТОВ „Правовий центр „Понтифік" 56503,03грн. основного боргу, 3944,38грн. пені та 1208,94грн. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ „Правовий центр „Понтифік" на користь ЗАТ „Агрофірма „Титанік" 1518,29грн. витрат по оплаті судового збору по заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

Суд першої інстанції відхилив клопотання позивача про залишення без розгляду заяви ліквідатора Малюка Є.В. , дійшовши на підставі наявних у справі матеріалів та положень ч.3 ст.105 ЦК України висновку, що Малюк Є.В. як голова ліквідаційної комісії, призначений судом в межах справи №6/228-АП-07, продовжує здійснювати свої повноваження від імені юридичної особи, в ЄДРЮО та ФОП відсутні відомості щодо зміни ліквідатора. При цьому суд виходив також і із того, що наявні в ЄДРЮО та ФОП відомості стосовно Величка М.М. в якості підписанта, який має право як єдина особа вчиняти юридичні дії від імені ЗАТ, не є єдиним та належним доказом його повноважень, оскільки рішенням Генічеського районного суду від 20.11.2006р. визнано недійсними з 19.07.2004р. рішення загальних зборів ЗАТ „АФ „Радан", оформлені протоколом №7, у т.ч. про обрання Величко М.М. головою наглядової ради. Невнесення державним реєстратором змін до відомостей ЄДРЮО та ФОП згідно постанови Голопристанського райсуду №2а-12/240 від 13.03.2008р. шляхом скасування відповідних записів не нівелює та не спростовує те, що рішення загальних зборів від 19.07.2004р. не створили для відповідача будь-яких юридичних наслідків.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача про відновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами , відхиливши заперечення позивача, пославшись на те, що відповідачем обґрунтовано причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд ухвали у зв'язку із вироком Суворовського районного суду, який набрав чинності 18.01.2012р., а позивачем не надано доказів обізнаності ліквідатора із наявністю вироку суду по кримінальній справі.

Суд відхилив клопотання позивача про зупинення провадження у справі згідно із ч.1 ст.79 ГПК України до вирішення пов'язаних з нею справ , які вирішуються Одеським апеляційним адміністративним судом, дійшовши висновку, що питання повноважень особи, яка звернулась із заявою про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами (Малюка Є.В.), можливо з'ясувати в межах даної господарської справи.

Розглядаючи заяву про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновків, що:

- призначення на посаду директора ЗАТ Сервулі М.А. та обрання головою наглядової ради ЗАТ Величко М.М. відбулось на позачергових зборах акціонерів від 13.04.2006р., рішення яких оформлено протоколом №9, що надало можливість Величко М.М. звернутись із заявою про відкликання заяви Тимофєєвої Л.В. (ліквідатора ЗАТ) про перегляд ухвали від 31.08.2004р.;

- вироком Суворовського районного суду м.Херсона від 25.10.2011р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18.01.2012р., встановлено підробку Величком М.М. виписки із протоколу №9 від 13.04.2006р., внесення до нього завідомо неправдивих відомостей стосовно проведення 13.04.2006р. загальних зборів акціонерів ЗАТ, що мало наслідком протиправне внесення змін до установчих документів ЗАТ „АФ „Колос" та їх державної реєстрації, у т.ч. внаслідок делегування повноважень загальних зборів акціонерів, які є їх виключною компетенцією, наглядовій раді - про обрання головою наглядової ради ЗАТ Величка М.М.;

- за змістом норм розділу ХІІІ ГПК України та п.2 ч.2 ст.112 ГПК України вирок суду від 25.10.2011р. є підставою для перегляду ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами, оскільки факт підробки протоколу №9 від 13.04.2006р. існував, ця обставина є істотною, проте не була відома заявникові; на підставі підробленого протоколу №9 Величко М.М. був обраний головою наглядової ради ЗАТ та наглядовій раді були делеговані виключні повноваження загальних зборів акціонерів, що в подальшому надало можливість призначення Величка М.М. головою ліквідаційної комісії ЗАТ „АФ „Титанік" та особою-підписантом, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ЗАТ (протокол №11 від 26.10.2007р). Це надало можливість, в свою чергу, подання Величком М.М. заяви про відкликання заяви ліквідатора Тимофєєвої Л.В. про перегляд ухвали від 31.08.2004р., що мало наслідком винесення господарським судом ухвали від 19.02.2008р., перегляду якої вимагає ліквідатор ЗАТ Малюк Є.В.

З урахуванням викладеного, суд скасував ухвалу від 19.02.2008р. в частині залишення без змін ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди від 31.08.2004р. та розглянув по суті заяву ліквідатора Тимофєєвої Л.В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р.

При цьому суд першої інстанції встановив, що заява ліквідатора Тимофєєвої Л.В. подана 30.01.2007р. в межах встановленого ч.1 ст.113 ГПК України (в редакції від 11.05.2007р.) процесуального строку (2 місяці), оскільки рішення Генічеського районного суду від 20.11.2006р. набрало законної сили 20.12.2006р.

Обґрунтовуючи перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами та необхідність її скасування, суд першої інстанції зазначив наступне:

- рішенням Генічеського районного суду від 20.11.2006р. встановлено факти, які є нововиявленими обставинами та є істотними для даної справи, не були відомі заявнику, оскільки цим рішенням визнано недійсними рішення загальних зборів від 19.07.2004р., на яких, зокрема, було призначено директором ЗАТ „АФ „Радан" Мірошниченка М.О., який підписав мирову угоду від 31.08.2004р. від імені відповідача;

- саме це рішення загальних зборів надало можливість Мірошниченко М.О. підписати мирову угоду та заяву про її затвердження від 31.08.2004р., внаслідок чого та протиправних дій Величко М.М., як акціонера ЗАТ з часткою 50% у статутному капіталі та одночасно директора ТОВ „ПЦ „Понтифік", передбачалась передача для погашення заборгованості майна, вартість якого значно перевищувала борг за юридичні послуги;

- умови мирової угоди всупереч вимогам ст.78 ГПК України стосувались не лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, а зачіпали інтереси осіб, які не є учасниками судового процесу (АППБ „Аваль", податкові органи);

- судом враховано, що в межах справи №1/371-ПН-07 встановлено факт зловживання гр..Величко М.М. своїми процесуальними правами шляхом одночасного здійснення представництва інтересів як ТОВ „ПЦ „Понтифік", так і ЗАТ „АФ „Титанік" (ЗАТ „АФ „Радан") особисто або іншими особами за його дорученням;

- системне зловживання Величком М.М. своїми управлінськими функціями унеможливило попередні намагання уповноважених представників ЗАТ реалізувати право на перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами.

Скасувавши ухвалу від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами та розглядаючи позовні вимоги ТОВ „ПФ „Понтифік" по суті, суд першої інстанції, застосувавши положення ст.ст.151,161,162,179,216,180,386,387,72 ЦК УРСР, дійшов висновку про часткове задоволення зменшених в ході розгляду справи позовних вимог (т.1 а.с.148), розмір яких становив 113787,41грн., а саме присудив до стягнення з відповідача на користь ТОВ „ПЦ „Понтифік" 56503грн. основного боргу за договором доручення №001-02-01/01/СПД від 31.07.2002р. та заявкою-дорученням №01 від 31.07.2002р. в якості винагороди ТОВ „ПЦ „Понтифік" за надані послуги, та 3944,38грн. пені за несвоєчасну оплату цих послуг. Суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача, зазначивши, що сам факт надання юридичних послуг, що підтверджений належними та допустимими доказами у справі, обумовлює виникнення обов'язку їх оплати.

Суд відмовив у стягненні штрафу, передбаченого п.6.2 договору від 31.07.2002р., з підстав неможливості застосування одночасно штрафу і пені за одне і те саме порушення.

Судові витрати по заявам про перегляд ухвал від 19.02.2008р. та від 31.08.2004р. та пов'язані із розглядом позову ТОВ „ПЦ „Понтифік" згідно до ст.49 ГПК України покладені відповідно на позивача та відповідача.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ „Правовий центр „Понтифік" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 29.03.2013р. та заяву, подану від імені ЗАТ АФ „Титанік" ліквідатором Малюком Є.В. щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. та 31.08.2004р., залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „Правовий центр „Понтифік" зазначає, що оскаржене рішення є необґрунтованим та незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права з таких мотивів:

- судом першої інстанції без наявності належного підтвердження повноважень особи, яка підписала та подала від імені ЗАТ „АФ „Титанік" заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, було не тільки прийнято до розгляду, а і задоволено її. Строк дії повноважень ліквідатора Малюка Є.В. закінчився ще 14.10.2011р. та не продовжувався судом у встановленому законом порядку;

- суд без видалення до нарадчої кімнати та без будь-якого мотивування в усному порядку відмовив у задоволенні заяви ТОВ „ПЦ „Понтифік" про залишення заяви Малюка Є.В. без розгляду на підставі положень п.1 ст.81 ГПК України;

- усі посилання суду на вирок щодо Величка М.М. є тільки безпідставними припущеннями, оскільки Величко М.М. отримав повноваження голови наглядової ради ЗАТ ще 19.07.2004р., строком дії 10 років, останній з 13.01.2003р. є акціонером ЗАТ „АФ „Титанік" та мав достатньо повноважень на прийняття відповідних рішень відносно ЗАТ „АФ „Титанік";

- після спливу строку повноважень ліквідатора Малюка Є.В., встановленого судом, повноваження не продовжувались, а також на даний час будь-які рішення господарського чи адміністративного суду щодо повноважень голови ліквідаційної комісії, як і строку провадження ліквідаційної процедури - відсутні;

- Малюк Є.В. засвідчив свій підпис на заяві печаткою з назвою Товариства та літерою „Д" - дублікат. Проте постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі №2а-3534/08/2170 визнано недійсним дублікат печатки з найменуванням ЗАТ „АФ „Титанік".

- місцевий господарський суд у порушення положень ч.1 ст.79 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання ТОВ „ПФ „Понтифік" про зупинення провадження у справі до отримання відомостей про розгляд апеляційних скарг на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі №2а-3534/08/2170 та на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р.р. по справі №2-а-6-228-АП-07;

- під час розгляду заяви про скасування ухвал за нововиявленими обставинами у судових засіданнях від імені Малюка Є.В. приймали участь інші представники на підставі довіреностей, проте усі довіреності щодо представництва інтересів ЗАТ „АФ „Титанік" видані за підписом Малюка Є.В. поза строком його повноважень скасовані, що підтверджується публікацією в засобах масової інформації (газета „Наддніпрянська правда" №14 від 24.02.2012р).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. поновлено ТОВ „Правовий центр „Понтифік" пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ „Правовий центр „Понтифік" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ЗАТ АФ „Титанік" заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника виходячи з наступного.

Відповідно до ч.7 ст.114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За результатами перегляду оскарженого рішення господарського суду першої інстанції за правилами ст.101 ГПК України суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду , які відповідають обставинам справи, вважає, що суд першої інстанції надав вірну юридичну оцінку доводам ЗАТ „АФ „Титанік" в заяві про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами та на законних підставах скасував цю ухвалу з подальшим правильним вирішенням по суті заяви ліквідатора Тимофєєвої Л.В. про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами.

Так, місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно відмовив у задоволенні клопотання директора ТОВ „ПЦ „Понтифік" про залишення заяви Малюка Є.В. (ліквідатора ЗАТ) без розгляду, поклавши в підґрунтя своїх висновків з цього питання призначення Малюка Є.В. ліквідатором ЗАТ „АФ „Титанік" господарським судом Херсонської області в межах справи №6/228-АП-07, внесення відповідних відомостей в ЄДРЮО та ФОП та відсутність в цьому реєстрі відомостей щодо зміни особи ліквідатора.

Колегія суддів погоджується з правовою оцінкою доводів Величко М.М. як представника позивача та вважає правильними та юридично спроможними висновки оскаржуваного рішення стосовно відсутності підстав вважати Величко М.М. повноважним представником ЗАТ „АФ „Титанік", тим більше, єдиною особою, яка може вчиняти юридичні дії від імені відповідача та одночасно виступати представником позивача в межах судового процесу по даній справі.

Колегія суддів не вбачає підстав для невідновлення ЗАТ „АФ „Титанік" процесуального строку на подання заяви про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами, оскільки в обставинах даної справи, з урахуванням тривалого характеру та складності правовідносин, що склалися навколо здійснення керівництва ЗАТ „АФ „Титанік" та реалізації корпоративних прав акціонерами ЗАТ, наявності численних судових спорів, обізнаність ЗАТ „АФ „Титанік" щодо вироку Суворовського районного суду міста Херсона від 25.10.2011р. та дати набрання ним законної сили (18.01.2012р.), відповідно, й обчислення строку, в межах якого може бути подана заява про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами на підставі п.2 ч.2 ст.112 ГПК України, має оцінюватись судом з позиції норм ч.1, п.2 ч.2 ст.113 ГПК України.

Колегія суддів бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В даному випадку саме обставини справи вимагають застосування правил ч.ч.1,2(п.2) ст.113 ГПК України з їх урахуванням та у питанні відновлення строку звернення до суду відповідно до ст.53 ГПК України слід виходити не з формальних міркувань, а з загальних принципів здійснення правосуддя в оцінці поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Згідно п.2 ч.2 ст.113 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Виходячи з набрання законної сили вироком від 25.10.2011р. 18.01.2012р. строк для подання заяви сплив 18.02.2012р., заяву подано ліквідатором Малюком Є.В. 05.03.2013р., тобто з пропуском строку, протез поважних причин, які виникли за сукупністю обставин цієї справи, що є об'єктивно непереборними для заявника в аспекті дотримання процесуального строку, встановленого п.2 ч.2 ст.113 ГПК України.

Поряд із цим, колегія суддів визнає обґрунтованим відхилення клопотання позивача про зупинення провадження по заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами з мотивів відсутності сукупності визначених процесуальним законом підстав для цього (ч.1 ст.79 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає правильними та юридично обґрунтованими висновки місцевого господарського суду, зроблені в межах розгляду заяви ліквідатора Малюка Є.В. про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами, та погоджується із її скасуванням у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Неспростовним наразі є той факт, що при поданні заяви про відкликання заяви ліквідатора Тимофєєвої Л.В. про перегляд ухвали від 31.08.2004р., Величко М.М. оперував даними ЄДРЮО та ФОП про наявність у нього повноважень, внесення яких пов'язано із незаконним призначенням головою наглядової ради ЗАТ з поданням державному реєстратору підробленої виписки із протоколу №9 від 13.04.2006р. (що встановлено вироком суду від 25.10.2011р. як преюдиційний для даної справи факт) із наступним призначенням головою ліквідаційної комісії ЗАТ у зв'язку із проведенням процедури припинення юридичної особи (протокол №11 від 26.10.2007р. розширеного засідання наглядової ради ЗАТ, витяг з якого був серед документів, поданих державному реєстратору, - в матеріалах апеляційного провадження по справі).

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на чинність рішень наглядової ради, оформлених протоколом №11 від 26.10.2007р., позаяк вони приймались під головуванням Величка М.М. як голови наглядової ради, призначеного на цю посаду визнаними недійсними з 19.07.2004р. рішеннями загальних зборів акціонерів від 19.07.2004р., в подальшому - на підставі підробленої виписки з протоколу №9 від 13.04.2006р., тобто є незаконними як похідні від незаконних рішень від 19.07.2004р. та від 13.04.2006р.

Результати перегляду ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами повністю відповідають обставинам справи та висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними. Так, рішенням Генічеського районного суду від 20.11.2006р. встановлена незаконність рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ від 19.07.2004р., у тому числі про призначення директором ЗАТ Мірошниченка М.О., ці рішення визнані недійсними з моменту їх прийняття - з 19.07.2004р. Ця обставина у розумінні положень ст.112 ГПК України (в редакції, що діяла на час подання заяви ліквідатора Тимофєєвої Л.В.) є нововиявленою та зумовила необхідність скасування ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі внаслідок встановленої судом відсутності повноважень у Мірошниченка М.О. на підписання від імені ЗАТ „АФ „Радан" мирової угоди та заяви про її затвердження на адресу суду.

Разом із цим, суд першої інстанції підставно звернув увагу на невідповідність положень мирової угоди від 31.08.2004р. вимогам ст.78 ГПК України з огляду на домовленості сторін в ній, які виходять за межі правовідносин у спорі про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги.

Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, встановивши, що юридичні послуги за договором доручення від 31.07.2012р. та заявкою-дорученням №01 від 31.07.2012р. фактично надані позивачем на суму 56503,03грн та у зв'язку із простроченням їх оплати позивач правомірно нарахував пеню згідно з умовами договору, а відтак позов підлягав в цій частині задоволенню. Позовні вимоги відповідають положенням ст.ст.625,626, 901,903 ЦК України, які застосовуються до спірних правовідносин відповідно до норми п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003р.

Доводи апелянта стосуються виключно процесуальних моментів, що випливають з самого факту прийняття судом до розгляду заяви ліквідатора Малюка Є.В., безпідставність яких, як і незаконність намагань Величка М.М. одночасно та одноособово здійснювати представництво обох сторін даної справи, обґрунтована судом першої інстанції та додатково - судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та упередженість суду не знаходять об'єктивного підтвердження в матеріалах справи та до уваги колегією суддів не приймаються.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції вбачає неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права (ст.ст.78,114 ГПК України) у вигляді не зазначення в резолютивній частині оскаржуваного рішення результатів розгляду заяв ліквідатора Малюка Є.В. (від 05.03.2013р.) та ліквідатора Тимофєєвої Л.В. (від 30.01.2007р.) про перегляд ухвал від 19.02.2008р. та від 31.08.2004р. (відповідно) за нововиявленими обставинами.

Суд першої інстанції не зважив, що саме ці заяви, подані в порядку ст.ст. 112,113 ГПК України, були предметом розгляду господарського суду та за результатом їх розгляду має бути ухвалене судове рішення із відбиттям процесуального результату в резолютивній частині судового акту, оскільки рішення, ухвалене згідно із п.1 ч.5 ст.114 ГПК України, за своїм змістом повинно відповідати ст.84 ГПК України.

Аналогічно, скасувавши ухвалу від 31.08.2004р. суд першої інстанції не зазначив в резолютивній частині свого рішення про відмову у задоволенні заяви від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди.

Зауваження скаржника з приводу прийняття заяви ліквідатора Малюка Є.В. про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами без вирішення питання поновлення строку колегія суддів вважає слушним та вбачає у цьому порушення норм процесуального права, що не призвело до неправильного вирішення заяви, оскільки останню було прийнято до розгляду відповідною ухвалою та в оскарженому рішенні зроблено з посиланням на ст.53 ГПК України належні висновки з питання поновлення строку, встановленого п.2 ч.2 ст.113 ГПК України.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2013р. підлягає зміні з викладенням його резолютивної частини в іншій редакції для усунення допущених судом першої інстанції помилок.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2013р. по справі №13/364 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Заяву ЗАТ „Агрофірма „Титанік" про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. по справі №13/364 скасувати в частині залишення без змін ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364.

3. Заяву ліквідатора ЗАТ „Агрофірма „Радан" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364 задовольнити.

4. Скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364.

У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди від 31.08.2004р. та припинення провадження по справі відмовити.

5. Позов задовольнити частково.

6. Стягнути з ЗАТ „Агрофірма „Титанік" на користь ТОВ „Правовий центр „Понтифік" 56503,03грн. основного боргу, 3944,38грн. пені та 1208,94грн. судових витрат.

7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з ТОВ „Правовий центр „Понтифік" на користь ЗАТ „Агрофірма „Титанік" 760грн. витрат по сплаті держмита, 759,15грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяв про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.07.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.