Ухвала

від 22.10.2013 по справі 13/364

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К-33276/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 13/364 (2а-7173/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Плаза"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання дій щодо винесення акта від 21.04.2008 №391/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість неправомірними; про визнання нечинним рішення, закріпленого в акті від 21.04.2008 № 391/15-7 про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість; зобов'язання відновити свідоцтво ТОВ "Дніпро-Плаза" як платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство (з урахуванням доповнення та уточнення позовних вимог) звернулось до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (з лютого 2007 року по квітень 2008 року), на протязі яких згідно висновку державного податкового органу у Товариства відсутні оподатковані поставки, Товариство здійснювало оподатковувані операції, за наслідками яких у нього виникло від'ємне значення з податку на додану вартість (далі -ПДВ).

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції, оформлене актом від 21.04.2008 № 391/15-7, про анулювання реєстрації ТОВ "Дніпро-Плаза" як платника ПДВ та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва відновити свідоцтво ТОВ "Дніпро-Плаза" як платника ПДВ.

Вказані судові рішення вмотивовано висновком про те, що твердження відповідача про те, що у позивача були відсутні оподатковані поставки, а обсяг оподаткованих операцій становив "0,00 грн.", що стало підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ, не відповідає дійсності, оскільки Товариство здійснювало операції, за наслідками яких у нього виникло від'ємне значення (різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом), а тому у відповідача не було підстав анулювати реєстрацію Товариства як платника ПДВ.

У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та у позові відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Згідно з пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Об'єктом оподаткування за змістом пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Як встановили суди у справі, що розглядається, Товариство протягом дванадцяти послідовних податкових місяців здійснювало операції як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання, серед яких переважно були операції з придбання товарів (послуг), внаслідок яких у позивача у відповідних податкових періодах 2007 - 2008 роки виникало від'ємне значення з ПДВ (різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом), що відображено у податкових деклараціях з ПДВ відповідних податкових періодів.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність анулювання відповідачем реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 справі № 13/364 (2а-7173/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко