Постанова

від 25.06.2013 по справі 801/5250/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2013 р. (14:34) Справа №801/5250/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - Облетової Г.В., довіреність №001/7 від 10.01.2013 року,

Митрофанової І.А., довіреність № 001/8 від 10.01.2013 року,,

відповідача (Феодосійської ОДПІ) - Макієнко Н.Ю., довіреність № 2 від 22.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,

Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим

про стягнення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим з позовними вимогами щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2011 року у сумі 2805792,00 грн., пені у розмірі 11069,43 грн.

Заявою від 11.06.2013 року позивач уточнив позовні вимоги шляхом збільшення суми пені, яка має бути стягнута з відповідачів за прострочення бюджетного відшкодування та просив стягнути на його користь пеню в сумі 29749,08 грн.

Крім того, заявою від 19.06.2013 року позивачем також збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування. У заяві позивач просив стягнути на його користь пеню в розмірі 34822,56 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією в порушення норм податкового законодавства не було направлено до територіального відділення Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування, що підлягає стягненню з Державного бюджету на рахунок ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» за рішенням суду, яке набрало законної сили. Крім того, у позовній заяві позивач вказав на те, що нормами Податкового кодексу України регламентовано строк, протягом якого податковим органом надається висновок казначейській службі про суму бюджетного відшкодування, а також строки, протягом яких казначейською службою має бути повернуто платнику податку суму бюджетної заборгованості. Враховуючи, що відповідачами порушено ці строки, позивач просив на підставі п.200.23 ст.200 ПК України стягнути на його користь пеню.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2013 року, представниками позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що у відповідності до положень Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейської служби висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. В даному випадку, позивач здійснив процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012 року №0000082304. Однак, Феодосійська ОДПІ АР Крим ДПС, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Таким чином, оскільки в даному випадку процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012 року №0000082304 не закінчилась, у податкового органу відсутній обов'язок щодо подання висновку до органу казначейства.

Відповідач Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення судової повістки факсограмою. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що у відповідності до положень пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України підставою для перерахування суми бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на банківський рахунок платника податку є наданий органом державної податкової служби на адресу органу Державного казначейства відповідний висновок. Проте, до Управління висновок податкового органу щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість не надходив, тому законних підстав для здійснення заходів щодо бюджетного відшкодування в Управління не має.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Повноваження Державної казначейської служби України визначені у Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, відповідно до п. 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (п.7 Положення).

Враховуючи зазначене, відповідачі, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктами владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» 13.07.2001 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00№440112 від 13.07.2001 року та довідка з ЄДРПОУ серії АБ№051583 від 17.09.2008 оку (т.1 а.с.36-37).

Згідно з довідкою № 895 від 08.11.2010 року позивач перебуває на податковому обліку у Феодосійській об'єднаній державній податковій інспекції (правонаступник Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції) за № 297 (т.1 а.с.41).

Позивачем 01.08.2001 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за №00438442 (т.1 а.с.42).

Враховуючи вимоги податкового законодавства, позивачем 20.12.2011 року до податкового органу було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, яку зареєстровано за №9012804134 (а.с.89-90).

У рядку 23 Декларації позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітний період у розмірі 2805792,00 грн. Разом з декларацією позивачем надані Додаток 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)», а також Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» (т.1 а.с.92,94).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 Розділу V Податкового кодексу України ф(далі по тексту - ПК України).

У відповідності до п.200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПК України).

На підставі зазначеного вище, посадовими особами Феодосійської міжрайонної податкової інспекції АР Крим у період з 16.01.2012 року по 27.01.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ФСК «Море» (ЄДРПОУ 14309008) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт №382/23-4/14309008 від 09.02.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем, у тому числі п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.5 ст. 201, п.п.14.1.18, п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на 2805792,00 грн. (т.1 а.с.56-75).

Враховуючи виявлені перевіркою порушення, податковим органом 15.02.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082304, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 2805792,00 грн. по декларації за листопад 2011 року №9012804136 від 20.12.2011 року, а також визначено розмір штрафних санкцій в сумі 1402896,00 грн. (т.1 а.с.53).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим, податкове повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року визнано протиправним та скасовано.

Названим судовим рішенням визнано право ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18, з урахуванням виправленої ухвалою від 11.06.2013 року описки, залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням приписів статей 72 та 255 КАС України обставини, встановлені в адміністративній справі №2а-2185/12/0170/18, є такими, що не потребують доказування.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про наявність за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн.

Пунктами 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п.200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як було встановлено судом вище, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18.

Таким чином, з 26.03.2013 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим, якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року та визнано за позивачем право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн. є такою, що набрала законної сили.

З урахуванням зазначеного вище, керуючись положеннями п.200.15 ст. 200 ПК України, податковий орган повинен був протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання названого судового рішення, направити на адресу Управління державної казначейської служби України у м. Феодосії , висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Стосовно заперечень податкового органу про те, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року не закінчена внаслідок подання касаційної скарги, а отже, у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, то суд зазначає наступне.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений принцип обов'язковості судових рішень, який передбачає, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч.1 ст.255 КАС України).

З огляду на зазначене вище, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання, у тому числі Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Зазначеним вище спростовуються доводи податкового органу про відсутність за ним обов'язку направити протягом 5 днів з дня отримання судового рішення до казначейства висновок про суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача.

Під час розгляду справу судом встановлено, що ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року по справі №2а-2185/12/0170/18 отримана Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим 15.04.2013 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу податкового органу із номером 4093/9 на копії цього рішення (т.2 а.с.183).

Отже, з 15.04.2013 року відповідачу стало відомо про закінчення процедури судового оскарження суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача за листопад 2011 року.

Однак, у визначений п.200.15 ст.200 ПК України строк податковим органом не було направлено на адресу територіального органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», чим порушено встановлене законом право позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Пунктами 8-9 названого Порядку встановлено, що Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Посилаючись на положення п.200.13 ст. 200 ПК України, а також Постанови від 17.01.2011 року № 39, відповідач Управління Державної податкової служби України у м. Феодосії заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки обов'язок щодо відшкодування з бюджету податку виникає у казначейства тільки після надходження від податкового органу відповідного висновку.

З приводу наданих відповідачем заперечень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. Позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган казначейської служби діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 200.13 ст.200 ПК України є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2805792,00 грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з Державного бюджету пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Згідно з п.200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як було встановлено судом вище, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, якою у судовому порядку визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2011 року, отримано податковим органом 15.04.2013 року.

Отже, з урахуванням положень п.200.15 ст.200 ПК України податковий орган повинен був протягом п'яти днів з дня отримання цього рішення, тобто 22.04.2013 року (з урахуванням вихідних) направити на адресу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

В свою чергу, орган казначейської служби повинен був протягом п'яти операційних днів після отримання цього висновку, а саме 29.04.2013 року (з у рахуванням вихідних днів) у відповідності до положень п.200.13 ст. 200 ПК України видати платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.

Проте, вказані дії відповідачами вчинені не були, що призвело до виникнення з 30.04.2013 року заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2805792,00 грн.

У заяві від 19.06.2013 року (т.2 а.с.173), якою позивачем остаточно визначено зміст позовних вимог, він просив стягнути на його користь пеню за період з 30.04.2013 року по 19.06.2013 року (всього за 51 день).

Постановою Національного банку України від 21.03.2012 року № 102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку в розмірі 7,5 % річних.

Постановою Національного банку України від 06.06.2013 року № 209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 10 червня 2013 року установлено облікову ставку в розмірі 7,0 % річних.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, на користь позивача підлягає стягненню пеня, яка нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 34822,56 грн., що визначено наступним чином:

за період з 30.04.2013 року по 09.06.2013 року - 28365,40 грн. (2805792,00 грн.х120% х 7,5% х 41 день/ 365 днів),

за період з 10.06.2013 року по 19.06.2013 року - 6457,16 грн. (2805792,00 грн.х120% х 7,0 % х 10 днів/365днів).

Таким чином, вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 161 КАС України під час прийняття постави суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з платіжним дорученням № 70224 від 14.05.2013 року (т.1 а.с.2) позивачем за подання даного адміністративного позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2294,00 грн.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму судового збору у розмірі 2294,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 01.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37986011, р/р№31114030700024, відкритий за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 14010200 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (вул. Десантників,1, смт. Приморський, м. Феодосія, АР Крим, 98176; ЄДРПОУ 14309008; банківські реквізити: р/р№26040002030463 в АТ «Місто Банк», МФО 328760) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2805792,00 грн. та пеню за прострочення бюджетного відшкодування в розмірі 34822,56 грн.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (вул. Десантників,1, смт. Приморський, м. Феодосія, АР Крим, 98176; ЄДРПОУ 14309008; банківські реквізити: р/р№26040002030463 в АТ «Місто Банк», МФО 328760) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.