Ухвала

від 12.08.2013 по справі 801/5250/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5250/13-а

12.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/5250/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 25.06.13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176)

до Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим (вул. Назукина, 1, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. задоволено адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про стягнення.

Стягнуто з Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37986011, р/р№31114030700024, відкритий за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 14010200 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (вул. Десантників,1, смт. Приморський, м. Феодосія, АР Крим, 98176; ЄДРПОУ 14309008; банківські реквізити: р/р№26040002030463 в АТ «Місто Банк», МФО 328760) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2805792,00 грн. та пеню за прострочення бюджетного відшкодування в розмірі 34822,56 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (вул. Десантників,1, смт. Приморський, м. Феодосія, АР Крим, 98176; ЄДРПОУ 14309008; банківські реквізити: р/р№26040002030463 в АТ «Місто Банк», МФО 328760) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі- позивач, ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим про стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» 13.07.2001 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00№440112 від 13.07.2001 року та довідка з ЄДРПОУ серії АБ№051583 від 17.09.2008 оку (т.1 а.с.36-37).

Згідно з довідкою №895 від 08.11.2010 року позивач перебуває на податковому обліку у Феодосійській об'єднаній державній податковій інспекції (правонаступник Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції) за № 297 (т.1 а.с.41).

Позивачем 01.08.2001 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за №00438442 (т.1 а.с.42).

20.12.2011 року позивачем до податкового органу надано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, яку зареєстровано за №9012804134 (а.с.89-90).

У рядку 23 Декларації позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітний період у розмірі 2805792,00 грн. Разом з декларацією позивачем надані Додаток 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)», а також Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» (т.1 а.с.92,94).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПУ України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПК України).

Посадовими особами Феодосійської міжрайонної податкової інспекції АР Крим у період з 16.01.2012 року по 27.01.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт №382/23-4/14309008 від 09.02.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем, у тому числі п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.5 ст. 201, п.п.14.1.18, п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на 2805792,00 грн. (т.1 а.с.56-75).

На підставі акту перевірки, відповідачем 15.02.2012 року винесене податкове повідомлення-рішення №0000082304, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 2805792,00 грн. по декларації за листопад 2011 року №9012804136 від 20.12.2011 року, а також визначено розмір штрафних санкцій в сумі 1402896,00 грн. (т.1 а.с.53).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим, податкове повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року визнано протиправним та скасовано. (т.1 а.с.11-22,23-27)

Вказаним судовим рішенням визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України.

Отже, з урахуванням приписів статей 72 та 255 КАС України обставини, встановлені в адміністративній справі №2а-2185/12/0170/18, є такими, що не потребують доказування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність за позивачем права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн.

Пунктами 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п.200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18.

Таким чином, з 26.03.2013 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим, якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року та визнано за позивачем право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 2805792,00 грн. набрала законної сили.

Сумуючи вище викладене, податковий орган повинен був протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання названого судового рішення, направити на адресу Управління державної казначейської служби України у м. Феодосії , висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Щодо заперечень податкового органу про те, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000082304 від 15.02.2012 року не закінчена внаслідок подання касаційної скарги, а отже, у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, то суд зазначає наступне.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений принцип обов'язковості судових рішень, який передбачає, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч.1 ст.255 КАС України).

З огляду на зазначене вище, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року по справі №2а-2185/12/0170/18, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання, у тому числі Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Вказаним спростовуються доводи податкового органу про відсутність за ним обов'язку направити протягом 5 днів з дня отримання судового рішення до казначейства висновок про суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача.

Встановлено, що ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року по справі №2а-2185/12/0170/18 отримана Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим 15.04.2013 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу податкового органу із номером 4093/9 на копії цього рішення (т.2 а.с.183).

Отже, з 15.04.2013 року відповідачу стало відомо про закінчення процедури судового оскарження суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача за листопад 2011 року.

Але, у визначений п.200.15 ст.200 ПК України строк податковим органом не було направлено на адресу територіального органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», чим порушено встановлене законом право позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Пунктами 8-9 названого Порядку встановлено, що Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Посилаючись на положення п.200.13 ст. 200 ПК України, а також Постанови від 17.01.2011 року № 39, відповідач Управління Державної податкової служби України у м. Феодосії заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки обов'язок щодо відшкодування з бюджету податку виникає у казначейства тільки після надходження від податкового органу відповідного висновку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. Позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган казначейської служби діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 200.13 ст.200 ПК України є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

З урахуванням зазначеного обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2805792,00 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Державного бюджету пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Згідно з п.200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як встановлено ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, якою у судовому порядку визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2011 року, отримано податковим органом 15.04.2013 року.

Отже, з урахуванням положень п.200.15 ст.200 ПК України податковий орган повинен був протягом п'яти днів з дня отримання цього рішення, тобто 22.04.2013 року (з урахуванням вихідних) направити на адресу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

В свою чергу, орган казначейської служби повинен був протягом п'яти операційних днів після отримання цього висновку, а саме 29.04.2013 року (з у рахуванням вихідних днів) у відповідності до положень п.200.13 ст. 200 ПК України видати платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.

Але, вказані дії відповідачами вчинені не були, що призвело до виникнення з 30.04.2013 року заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2805792,00 грн.

У заяві від 19.06.2013 року (т.2 а.с.173), якою позивачем остаточно визначено зміст позовних вимог, він просив стягнути на його користь пеню за період з 30.04.2013 року по 19.06.2013 року (всього за 51 день).

Постановою Національного банку України від 21.03.2012 року №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку в розмірі 7,5 % річних.

Постановою Національного банку України від 06.06.2013 року №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 10 червня 2013 року установлено облікову ставку в розмірі 7,0 % річних.

Враховуючи встановлені обставини, на користь позивача підлягає стягненню пеня, яка нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 34822,56 грн., що визначено наступним чином: за період з 30.04.2013 року по 09.06.2013 року - 28365,40 грн. (2805792,00 грн.х120% х 7,5% х 41 день/ 365 днів); за період з 10.06.2013 року по 19.06.2013 року - 6457,16 грн. (2805792,00 грн.х120% х 7,0 % х 10 днів/365днів).

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. по справі № 801/5250/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко