Рішення

від 20.06.2013 по справі 910/7873/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7873/13 20.06.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/7873/13

за позовом комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»;

про стягнення 12370,55 грн.

Представники сторін:

від позивача: Магратій Я.В., довіреність № 02 від 04.01.2013р.;

від відповідача: Васютін А.Г., довіреність № 7 від 02.01.2013р.;

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось комунальне підприємство «Київський центр нових технологій в стоматології» (надалі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (надалі - відповідач) про стягнення 12370,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за Договором № 525 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 05.11.2008р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11093,62 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 731,88 грн. та 3% річних у сумі 544,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/7873/13 та призначено розгляд справи на 30.05.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 30.05.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, та частково надано витребувані судом докази.

Представник відповідача в судове засідання 30.05.2013р. не з'явився, витребувані докази не подав, проте 20.05.2013р. через канцелярію суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання повноважного представника.

Ухвалою від 30.05.2013р. суд відклав розгляд справи на 20.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 20.06.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів направлення на адресу відповідача документів, передбачених п. 5.1. договору, та отримання їх останнім, тому відповідно у відповідача не виник обов'язок по оплаті наданих послуг.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Крім того, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач змінив організаційно-правовву форму та на даний час є приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено Договір № 525 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 05.11.2008р., згідно з умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання по наданню замовнику медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника. Під медичними послугами розуміються наступні види допомоги: хірургічна стоматологічна допомога та терапевтична стоматологічна допомога.

Умовами п.п. 3.1., 3.3. договору встановлено, що при необхідності надання медичної допомоги, клієнт звертається до цілодобової диспетчерської служби замовника, лікар-координатор приймає заяву на медичну послугу, після чого лікар-координатор дає телефонну заяву виконавцю та узгоджує час прийому клієнта у виконавця. Після огляду клієнта виконавець зобов'язаний узгодити обсяг необхідної стоматологічної допомоги шляхом направлення замовнику схеми-калькуляції факсом або електронною поштою.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість обумовлених видів медичних послуг визначається прейскурантом виконавця, погодженим із замовником.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору, оплата послуг замовником здійснюється на підставі: рахунку; схеми-калькуляції стоматологічних послуг; акту виконаних робіт; заяви клієнта на здійснення страхової виплати. Дані документи надаються виконавцем замовнику не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. Оплата змовником рахунку здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту одержання, зазначених у п. 5.1. договору, документів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 11.1 договору).

На день розгляду справи сторони не надали суду доказів розірвння Договору № 525 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 05.11.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав стоматологічні послуги по лікуванню застрахованих відповідачем осіб, про що свідчать схеми-калькуляції запланованого стоматологічного лікування, в якіх містяться дані клієнтів, яким надавались медичні послуги.

За твердженнями позивача, відповідач не оплатив надані медичні послуги на загальну суму 11093,62 грн., яка виникла за рахунками-фактури № СФ-0000003 від 31.03.2010р., № СФ-0000008 від 31.05.2010р., № СФ-0000018 від 31.12.2010р., № СФ-00000121 від 31.12.2011р., № СФ-0000008 від 31.03.2012р., № СФ-0000017 від 31.07.2012р., № СФ-0000026 від 28.09.2012р., № СФ-0000033 від 30.11.2012р., № СФ-0000035 від 31.12.2012р.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зазначені рахунки були надіслані на адресу відповідача рекомендованим листом 12.04.2013р., тобто разом з позовною заявою.

Проте, відповідачем не були вжиті заходи щодо врегулювання спору до порушення провадження у справі та не вчинено дії по сплаті заборгованості.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 11093,62 грн.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі п. 7.2. договору просить стягнути з останнього пеню в сумі 731,88 грн., а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 544,74 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Проте, до матеріалів справи не надано доказів, що представник відповідача отримав виставлені позивачем для оплати рахунки-фактури № СФ-0000003 від 31.03.2010р., № СФ-0000008 від 31.05.2010р., № СФ-0000018 від 31.12.2010р., № СФ-00000121 від 31.12.2011р., № СФ-0000008 від 31.03.2012р., № СФ-0000017 від 31.07.2012р., № СФ-0000026 від 28.09.2012р., № СФ-0000033 від 30.11.2012р., № СФ-0000035 від 31.12.2012р. в той же день, дата якого вказана на відповідному рахунку.

При цьому, належними доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується направлення відповідачу рахунків-фактур, за якими виникла заборгованість, тільки 12.04.2013р.

Отже, за вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не доведена належним та допустимими доказами правомірність та обгрунтованість нарахування відповідачу пені в сумі 731,88 грн. та 3% річних у сумі 544,74 грн. за час прострочки платежів, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягать.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає вднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» (03057, м. Київ, пров. Польовий, 7, код ЄДРПОУ 19071422) 11093 грн. 62 коп. - боргу, 1542 грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.07.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов