Постанова

від 03.10.2013 по справі 910/7873/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Справа № 910/7873/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В., суддіХодаківська І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі№ 910/7873/13 господарського судуміста Києва за позовомКомунального підприємства "Київський центр нових технологій в стоматології" доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" простягнення 12 370, 55 грн. в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський центр нових технологій в стоматології" (далі за текстом - КП Київський центр нових технологій в стоматології") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі за текстом - ВАТ "СК "Нова") про стягнення 12 370, 55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" на користь КП "Київський центр нових технологій в стоматології" 11 093, 62 грн. - боргу, в іншій частині вимог в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" (далі за текстом - ПАТ "СК "Нова") звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року у справі № 910/7873/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 910/7873/13 апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Нова" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "СК "Нова" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 910/7873/13 та передати справу на новий розгляд до апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст.ст. 526, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.10.2013 року № 03-05/2396 для перегляду в касаційному порядку справи № 910/7873/13 у зв'язку із завантаженістю судді Данилової Т.Б., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Ходаківська І.П., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2008 року між КП "Київський центр нових технологій в стоматології" та ВАТ "СК "Нова", правонаступником якого є ПАТ "СК "Нова", укладено Договір № 525 про надання медичної допомоги стоматологічною установою, згідно з умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання по наданню замовнику медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника. Під медичними послугами розуміються наступні види допомоги: хірургічна стоматологічна допомога та терапевтична стоматологічна допомога.

Пунктами 3.1., 3.3. вказаного Договору сторони погодили, що при необхідності надання медичної допомоги, клієнт звертається до цілодобової диспетчерської служби замовника, лікар-координатор приймає заяву на медичну послугу, після чого лікар-координатор дає телефонну заяву виконавцю та узгоджує час прийому клієнта у виконавця. Після огляду клієнта виконавець зобов'язаний узгодити обсяг необхідної стоматологічної допомоги шляхом направлення замовнику схеми-калькуляції факсом або електронною поштою.

За умовами п. 4.1. Договору вартість обумовлених видів медичних послуг визначається прейскурантом виконавця, погодженим із замовником.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Договору оплата послуг замовником здійснюється на підставі: рахунку; схеми-калькуляції стоматологічних послуг; акту виконаних робіт; заяви клієнта на здійснення страхової виплати. Дані документи надаються виконавцем замовнику не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. Оплата замовником рахунку здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту одержання, зазначених у п. 5.1. договору, документів.

Договір, згідно положень п. 11.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє безстроково.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на момент розгляду справи місцевим господарським судом докази розірвання Договору № 525 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 05.11.2008 року - відсутні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач надав стоматологічні послуги по лікуванню застрахованих відповідачем осіб, що підтверджується схемами-калькуляції запланованого стоматологічного лікування, в яких містяться дані клієнтів, яким надавались медичні послуги.

Так, судами досліджено, що відповідач не оплатив надані медичні послуги на загальну суму 11 093, 62 грн., що підтверджується рахунками-фактури № СФ-0000003 від 31.03.2010 року, № СФ-0000008 від 31.05.2010 року, № СФ-0000018 від 31.12.2010 року, № СФ-00000021 від 30.12.2011 року, № СФ-0000008 від 31.03.2012 року, № СФ-0000017 від 31.07.2012 року, № СФ-0000026 від 28.09.2012 року, № СФ-0000033 від 30.11.2012 року, № СФ-0000035 від 31.12.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що вказані рахунки були надіслані на адресу відповідача рекомендованим листом 12.04.2013 року, разом з позовною заявою, однак, відповідачем залишені без належного реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанції про часткове задоволення позовних вимог в сумі 11 093, 62 грн. з огляду на те, що відповідачем не спростовано розміру позовних вимог (основного боргу), як і не спростовано обґрунтованості заявлених вимог.

Також, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 731, 88 грн. та 544, 74 грн. - 3 % річних, оскільки докази того, що представник відповідача отримав виставлені позивачем для оплати рахунки-фактури № СФ-0000003 від 31.03.2010 року, № СФ-0000008 від 31.05.2010 року, № СФ-0000018 від 31.12.2010 року, № СФ-00000121 від 31.12.2011 року, № СФ-0000008 від 31.03.2012 року, № СФ-0000017 від 31.07.2012 року, № СФ-0000026 від 28.09.2012 року, № СФ-0000033 від 30.11.2012 року, № СФ-0000035 від 31.12.2012 року в той же день, дата якого вказана на відповідному рахунку - відсутні, у зв'язку з чим не підлягають застосуванню норми ст. ст. 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Всі інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 111 7 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 910/7873/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 910/7873/13 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко