Рішення

від 02.07.2013 по справі 902/740/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2013 р. Справа № 902/740/13

Провадження № 11/902/21/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «Енергоспецсервіс», м. Калинівка Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси»,

м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства «Приладсервіс Технолоджі»,

м. Калинівка Вінницької області

про стягнення 237 293 грн.

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників сторін :

позивача : В. Адаменко за довіреністю № 485 від 21.05.2013 р.;

І відповідача : не з'явився;

ІІ відповідача: В. Котлуш - керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Енергоспецсервіс» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за договором постачання № 76 від 23.06.2011р. в загальному розмірі 237 293 грн., з яких: 230 000 грн. - основний борг, 6143 грн. - 3% річних та 1150 грн. - втрати від інфляції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 23.06.2011р. між приватним підприємством «Енергоспецсервіс» (надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (надалі відповідач 1) договору постачання № 76, позивачем поставлено відповідачеві 1 силовий трансформатор ТДН - 10000/110/6,6, заводський № 141039 вартістю 1 430 000 грн. та проведено його монтаж.

Розділом 3 договору сторони погодили строки та порядок проведення розрахунків, згідно з яким відповідач 1 зобов'язався в якості передоплати перерахувати на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 40% загальної вартості товару протягом 3 банківських днів з дати підписання договору. Наступних 40% відповідач 1 зобов'язався перерахувати протягом 2 банківських днів після ревізії трансформатора на складі позивача. Решту 20% - протягом 4 банківських днів після монтажу і підписання акту прийому-передачі трансформатора. Граничний строк остаточного розрахунку за договором - до 01.07.2012 року.

Однак, відповідачем порушено строки проведення розрахунків. Станом на 21.05.2013р. несплаченою залишається сума основного платежу за договором 230 000 грн..

З метою врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача 1 з претензіями про погашення боргу, на які останній зобов'язувався провести повний розрахунок у певні строки, проте, станом на день звернення до суду з позовом зобов'язань за договором відповідач 1 не виконав, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Крім того позивач вказує, що 24.12.2012р. між приватним підприємством «Енергоспецсервіс» (надалі позивач) та приватним підприємством «Приладсервіс Технолоджі» (надалі відповідач 2) укладено договір поруки № 6 за яким відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором постачання № 76 в сумі 1000 грн. Станом на день подання позову відповідач 2 зобов'язань за договором поруки не виконав.

Ухвалою суду від 27.05.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/740/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.06.2013р. розгляд справи відкладено на 02.07.2013р. та зобов'язано відповідача 1 виконати вимоги ухвали суду від 27.05.2013р. в частині надання доказів необхідних для розгляду даної справи.

01.07.2013р. до суду надійшло клопотання за підписом директора ТОВ «Проско Ресурси» про відкладення розгляду справи на більш пізню дату та повторного зобов'язання позивача надіслати копію позовної заяви на поштову адресу ТОВ «Проско Ресурси», а саме: 53610, Дніпропетровська область. Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників процесу щодо останнього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З аналізу наведеної норми випливає, що представником юридичної особи в суді може бути керівник чи представник за дорученням. Отже, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку керівника товариства чи іншого представника.

Щодо направлення копії позовної заяви на поштову адресу відповідача 1 слід зазначити, що в матеріалах справи міститься опис вкладення у цінний лист від 23.05.2013 року та фіскальний чек № 3612 від 23.05.2013 року, які підтверджують направлення копії позовної заяви № 486 від 21.05.2013 року та додатків до неї на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підпрємців, а саме: вул. Рогальова, 21-А, м. Дніпропетровськ, 49044. Крім того, позивачем надано докази про направлення копії позовної заяви на поштову адресу відповідача 1, а саме: 53610, Дніпропетровська область. Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2, та отримання її останнім 13.06.2013р.. Саме ж клопотання відповідача 1 подано на бланку в якому місцезнаходженням останнього зазначена адреса: вул. Рогальова, 21-А, м. Дніпропетровськ, 49044.

До того ж суд зважає, що аналогічне клопотання відповідачем 1 вже подавалось до суду, результати розгляду якого містяться в ухвалі від 11.06.2013р..

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання в тому, що дії відповідача 1 направлені на затягування розгляду справи та є прямим зловживанням правами наданими йому статтею 22 ГПК України.

Відповідач 2 в листі № 4 від 05.06.2013р. не заперечує проти позовних вимог та вказує, що виконає свої зобов'язання, визначені договором поруки.

В судове засідання 02.03.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача 2. Відповідач 1 правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень та визначених судом документів не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23 червня 2011 року між приватним підприємством «Енергоспецсервіс» (за договором Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (за договором Покупець) укладено договір постачання за № 76.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, здійснити його монтаж, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: трансформатор ТДН - 100000/110/6,6, завод виробник - ВАТ «Запоріжтрансформатор», 1989 року випуску (п. 1.2. договору). Кількість та комплектність товару повинна відповідати ГОСТу 12965-85 (п. 1.3. договору). Загальна вартість товару складає 1 430 000 грн. (п. 1.4. договору).

Постачальник має право здійснити дострокову поставку товару, а Покупець зобов'язаний прийняти дострокову поставку та оплатити її на умовах, визначених даним договором (п. 2.1. договору).

Приймання товару за кількістю, якістю і комплектністю здійснюється на складі Покупця (п. 2.3. договору).

Разом з поставкою товару Постачальник здійснює його монтаж на підприємстві Покупця (п. 2.6. договору).

Строк поставки товару та монтаж товару складає 45 (сорок п'ять) робочих днів з моменту передоплати вказаної в п. 3.3. даного договору (п. 2.7. договору).

Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою в п. 1.4. даного договору. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі. Валюта розрахунків - гривня. Покупець в якості передоплати перераховує на поточний рахунок Постачальника грошові кошти у розмірі 40% загальної вартості товару, яка зазначається в п. 1.4. даного договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами договору. Наступних 40% Покупець перераховує грошові кошти Постачальнику протягом 2 (двох) банківських днів після ревізії трансформатора на складі Покупця. Решту 20% Покупець перераховує грошові кошти Постачальнику протягом 4 (чотирьох) банківських днів після монтажу і підписання акту прийому-передачі трансформатора ( п.п. 3.1.-3.5. договору).

Судом встановлено, що позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за договором передано відповідачеві 1 силовий трансформатор загальною вартістю 1 430 000 грн., про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі № 2 від 26.06.2012р..

Відповідач 1 свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі та з порушенням строків, визначених договором. Так, останнім перераховано на рахунок позивача 1 200 000 грн., а саме: 04.08.2011р. - 400 000 грн., 19.09.2011р. - 600 000 грн., 21.10.2011р. - 200 000 грн..

З метою проведення розрахунків за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача 1 з претензією за № 48 від 21.01.2013р. у відповідь на яку відповідач 1 листом № 2801-юр від 28.01.2013р. повідомив, що не заперечує проти зобов'язань за договором в розмірі 230 000 грн. та гарантував виконати їх у строк до 01.04.2013р..

До вказаного строку відповідач 1 зобов'язань не виконав та повторно підтвердив наявність заборгованості за договором в розмірі 230 000 грн., яку зобов'язався погасити у строк до 15.05.2013р..

Як свідчать матеріали справи, станом на день розгляду справи, вказані зобов'язання відповідачем 1 не виконі. Таким чином, сума заборгованості за договором постачання № 76 від 23.06.2011р. становить 230 000 грн..

Судом також встановлено, що 24 грудня 2012 року між приватним підприємством «Приладсервіс технолоджі» (відповідач 2, за договором Поручитель) та приватним підприємством «Енергоспецсервіс» (позивач, за договором Кредитор) укладено договір поруки за № 6.

У відповідності до цього договору Поручитель зобов'язується частково відповідати перед Кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» ( за договором Боржник) зобов'язань, що виникли в результаті укладання між Боржником та Кредитором договору постачання № 76 від 23.06.2011р. (п. 1.1. договору).

Обсяг відповідальності Поручителя в разі невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. (п. 1.2. договору).

В разі невиконання чи прострочення виконання Боржником зобов'язання, що виникло в результаті укладення основного договору, Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього перед Кредитором, в розмірах суми зазначеної в п. 1.2. договору, на умовах, в порядку та в терміни, визначені в основному договорі.

Як свідчать матеріали справи та пояснення учасників процесу, відповідачем 2 зобов'язання за договором поруки, станом на день розгляду справи, не виконані.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами статті 692 даного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем 1 грошового зобов'язання за договором постачання № 76від 23.06.2011р.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 1.2 договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сумою 1000 грн. основного боргу.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачами зобов'язань в частині проведення розрахунків за договором постачання, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором в розмірі 230 000 грн. є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи, а відтак підлягають задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань позивачем заявлено до стягнення 6143 - 3% річних та 1150 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку 3% річних судом не виявлено помилок в зв'язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених до стягнення 1150 грн. інфляційних втрат за період з 01 липня 2012 року по 21 травня 2013 року суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги виходячи з наступного.

Згідно величини індексів інфляції за даними Державної служби статистики України індекс інфляції у визначений позивачем період становив: липень - 99,8; серпень - 99,7; вересень - 100,1; жовтень - 100,0; листопад - 99,9; грудень - 100,2; січень - 100,2; лютий - 99,9; березень - 100,0; квітень - 100,0; травень - 100,1. Середній рівень інфляції за вказаний період становив 0,999 грн., тобто існувала дефляція. Отже, при проведенні розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано дефляцію, що потягло за собою безпідставність нарахування втрат від інфляції.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач 1 не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Також суд зважає на те, що у п. 3.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки як стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК).

Відповідачем 1 - товариством з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» не виконані вимоги ухвал 27.05.2013р. та від 11.06.2013р., чим допущені порушення вимог процесуального законодавства, а саме ст.22 ГПК України, направлені на затягування судового процесу, які суд розцінює як зловживання процесуальними правами. Невиконання відповідачем 1 вимог суду відповідно до ст. 83 ч.1 п. 5 ГПК України є підставою для стягнення з останнього в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1000 гривень.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, п. 5 ч. 1 ст. 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 21 - А, код ЄДРПОУ 35202094, поштова адреса: 53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2) на користь приватного підприємства «Енергоспецсервіс» (22401, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Коцюбинського, 73-Б, код ЄДРПОУ 33221141) 229 000 (двісті двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - боргу; 6 143 (шість тисяч сто сорок три) грн. 00 коп. - 3% річних; 4 722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 86 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 21 - А, код ЄДРПОУ 35202094, поштова адреса: 53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2) та приватного підприємства «Приладсервіс Технолоджі» (22400, Вінницька область. м. Калинівка, вул. Лесі Українки, 4, код ЄДРПОУ 36657885) на користь приватного підприємства «Енергоспецсервіс» (22401, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Коцюбинського, 73-Б, код ЄДРПОУ 33221141) 1 000 (одну тисячу) грн. - боргу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 21 - А, код ЄДРПОУ 35202094, поштова адреса: 53610, Дніпропетровська область. Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2) до спеціального фонду Державного бюджету України 1 000 (одну тисячу) грн. - штрафу.

5. В позові в частині стягнення 1 150 грн. втрат від інфляції відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення направити відповідачу 1 рекомендованим листом

Повне рішення складено 04.07.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-3 - ТОВ «Проско Ресурси» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 21 - А)

( 53610, Дніпропетровська область. Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2)