Рішення

від 27.06.2013 по справі 5008/583/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2013 Справа № 5008/583/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", м. Виноградів Закарпатської області за участю приватного акціонерного товариства „Виноградівський комбінат хлібопродуктів", м. Виноградів Закарпатської області як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про відшкодування шкоди на суму 1253196 грн., в т.ч. 270000,00 грн. - упущеної вигоди, 983196,00 грн. - для відновлення складів під літ. Д-1 та Д-6

представники сторін:

позивача -Шерегі В.М., представник за довіреністю;

відповідача -Митровцій В.І., представник за довіреністю;

третьої особи - Довганич В.Д., директор

Позивач звернувся до суду з даним позовом про відшкодування шкоди завданої йому в результаті пожежі, що сталася 26.08.11 у належних йому на праві власності приміщеннях складів (приміщення під літ. Д-1, Д-6 по вул. Лейзмана у м. Виноградові), які на той час використовувалися за відсутності правових підстав відповідачем у власній господарській діяльності для зберігання відходів виробництва, самозаймання яких і спричинило пожежу. Наполягає, що відповідач не забезпечив безпечного володіння власними відходами виробництва і наведене призвело до пожежі та заподіяння збитків позивачеві, якими вважає витрати, які змушений зробити для відновлення складів, на суму 983196,00 грн. та упущену вигоду на суму 270000,00 грн., яку міг отримати як орендну плату, здаючи в оренду ці склади. Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами та на приписи ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Відповідач письмовими відзивом, поясненнями та його представник у ході судового розгляду справи проти позову заперечують. Вважають, що використання відповідачем приміщень складів здійснювалося правомірно - на підставі договору оренди з ПрАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів", який останній уклав, зазначивши себе власником складів і у зв'язку з пожежею також пред'явив вимогу до відповідача про відшкодування шкоди. Наполягають на відсутності вини відповідача у призведенні до пожежі, а відтак - і до завдання збитків позивачеві, посилаючись на Технічний висновок по дослідженню пожежі та відсутність будь-яких інших висновків, які свідчили б про порушення відповідачем правил пожежної безпеки. Вважають також відсутнім причинний зв'язок між діями відповідача та фактом пожежі. Заперечують наведений позивачем розмір збитків, пов'язаних з відновленням пошкоджених складів, посилаючись на експертний висновок. Вимоги щодо упущеної вигоди вважають необґрунтованими та недоведеними у встановленому порядку.

ПрАТ „Виноградівський комбінат хлібопродуктів" залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по суті спірних відносин підтримує позицію позивача. Зокрема, третя особа пояснила суду (а.с. 42-53), що на протязі деякого часу нею були самовільно зайняті для власних потреб склади, які належать на праві власності позивачеві, а згодом - на підставі договору від 19.03.09 були передані в оренду відповідачеві для складування полімерних відходів виробництва. У результаті спеки 26.08.11 сталося самозагорання зазначених відходів та виникла пожежа, що спричинила збитки власнику складів, які повинен відшкодувати відповідач.

У ході судового розгляду справи було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи правильно визначено позивачем розмір збитків на суму 983196,00 грн., що пов'язані з відновленням пошкоджених внаслідок пожежі складів;

- яка вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів, необхідних для відновлення складів;

- чи є потреба здійснення заміни несучих конструкцій приміщень складів через їх пошкодження пожежею, яких саме та якою вартістю?

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3317 від 10.04.13 встановлено, що розмір збитків пов'язаних з відновленням пошкоджених внаслідок пожежі складів складає 930 003, 00 грн., до даної суми входять вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів та інших ресурсів, необхідних для відновлення складів (додатки до висновку №№ 3, 4, 5, 6); встановлено також необхідність заміни всіх 20 залізобетонних колон складу №7 (літера Д-6), які втратили несучу спроможність внаслідок пожежі, що становитиме 17155,00 грн. і також включено до загального розміру збитків.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про право власності, витягом про реєстрацію права власності, договором оренди, Технічним висновком по дослідженню пожежі, локальними кошторисами на капітальний ремонт даху складів, висновком судово-будівельної експертизи, встановлено та визнано у ході судового розгляду учасниками процесу такі обставини:

- 26.08.11 внаслідок самозаймання (як найімовірнішої причини) полімерних відходів виробництва ТОВ „ВЕТ Аутомотив Україне" виникла пожежа у приміщеннях складів (під літерами Д-1 та Д-6 згідно інвентарної справи або №№ 2, 8 згідно нумерації на підприємстві ), що знаходяться у м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 (далі - склади );

- склади належать на праві власності позивачу; на протязі певного періоду самовільно використовувалися третьою особою у справі, в т.ч. передавалися нею як власником в оренду. Зокрема, станом на час виникнення пожежі склади використовувалися відповідачем як орендарем на підставі договору оренди з ПрАТ „Виноградівський комбінат хлібопродуктів" від 21.02.11;

- внаслідок пожежі знищено дахи складів, для відновлення яких необхідно здійснити робіт на загальну суму 930003,00 грн., включаючи вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів та інших ресурсів.

Спірні відносини у даній справі є цивільно-правовим спором про відшкодування завданої шкоди, тому підлягають вирішенню за приписами Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Відповідно до ст. 16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Ст. 22 ЦКУ передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Під збитками розуміється грошове вираження майнової шкоди, завданої порушенням майновому благу.

За приписами ст. 1166 ЦКУ загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Перші три складові є об'єктивними умовами відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора); четверта складова правопорушення - вина - є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, що завдала шкоди (боржника). Тому на кредитора покладається тягар доказування розміру збитків, факт правопорушення боржника та причинний зв'язок між порушенням та шкодою, а боржник повинен довести відсутність своєї вини у правопорушенні.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми 983196,00 грн. як витрат необхідних для відновлення дахів складів знищених внаслідок пожежі, посилаючись на кошториси, які на його замовлення виготовлені ТОВ „Карат Буд". У ході судового розгляду позивачем доведено об'єктивні умови відповідальності відповідача за завдану майнову шкоду. Так, матеріалами справи доведено та не спростовано відповідачем, що приміщення складів використовувалися останнім без дозволу позивача як власника, а пожежа на складах сталася внаслідок самозаймання (як найімовірнішої причини) розміщених у великій кількості (приблизно 100 тонн) полімерних відходів виробництва відповідача.

У ході судового розгляду справи висновком судово-будівельної експертизи, з яким погодилися сторони, встановлено, що збитки позивача, пов'язані з відновленням складів становлять суму 930003,00 грн., наявність яких є результатом вищенаведеної протиправної поведінки відповідача, який не забезпечив безпечного володіння власними відходами виробництва. Відповідачем не доведено відсутності власної вини у правопорушенні, яке призвело до завдання позивачеві зазначених збитків.

За таких фактичних обставин та з огляду на вищенаведені приписи законодавства доведеними у даній справі є протиправність поведінки відповідача, майнова шкода у розмірі 930003,00 грн. та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і шкодою, відповідачем не доведено відсутності вини, позовні вимоги позивача щодо відшкодування збитків в частині витрат необхідних для відновлення складів підлягають задоволенню частково на суму 930003,00 грн.. В іншій частині даних вимог належить відмовити за їх безпідставністю та недоведеністю.

Позовні вимоги у частині збитків як упущеної вигоди на суму 270000,00 грн. позивач мотивує можливістю передачі складів в оренду та отримання орендної плати за період з 1.09.11 по 1.05.12 щомісячно по 30000,00 грн. Посилається при цьому на попередній договір щодо оренди цих складів з ТОВ „Торговий дім „Тиса" від 20.08.11 як на підтвердження власних намірів щодо майбутнього використання складів та на договір від 25.01.12 укладений з ТОВ „Торговий дім „Тиса" іншим суб'єктом господарювання щодо інших складів за цією ж адресою як на підтвердження можливої суми орендної плати, оскільки за цим договором щомісячна орендна плата за кожний склад становить 15000,00 грн.

Дані вимоги позивача з огляду на їх документальне обгрунтування та приписи вищенаведеного законодавства не підлягають задоволенню судом. При цьому, суд виходить з того, що позивач не надав вищезгаданого договору від 25.01.12, на який посилається як на єдиний доказ суми упущеної вигоди. Відтак, не є доведеною шкода як елемент складу цивільного правопорушення за змістом ст. 1166 ЦКУ, тягар доказування якого покладається на позивача і відсутність якого унеможливлює застосування до відповідача у даній справі відповідальності за упущену вигоду позивача.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі належить сума 930003,00 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судововий збір сплачений позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

1.1 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", м. Виноградів (90300 м. Виноградів Закарпатської області, вул. Вакарова, 13, код ЄДРПОУ 33285430) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж„ (88009 м. Ужгород, вул. Грушевського, 78 „А", код ЄДРПОУ 05528259) у відшкодування шкоди суму 930003,00 грн. (дев"ятсот тридцять тисяч три грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат - 18600,06 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот грн. 06 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 05.07.13.

Суддя Ушак І.Г.