Постанова

від 24.09.2013 по справі 5008/583/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 5008/583/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Краєвської М.В.,

суддів Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", б/н від 12.07.2013р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р.

у справі № 5008/583/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", м. Виноградів Закарпатської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства „Виноградівський комбінат хлібопродуктів", м. Виноградів Закарпатської області

про відшкодування шкоди на суму 1253196 грн., в т.ч. 270000,00 грн. - упущеної вигоди, 983196,00 грн. - для відновлення складів під літ. Д-1 та Д-6,

за участю представників сторін:

- від позивача - Шерегі В.М. (представник, довіреність №109 від 20.08.2013р.);

- від відповідача - Митровцій В.І. (представник, довіреність №264/05 від 23.05.2011р.);

- від третьої особи - не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №5008/583/2012 (суддя Ушак І.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 930003,00 грн. відшкодування шкоди та 18600,06 грн. відшкодування судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за безпідставністю (Т.1, а.с. 164-167).

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з нього 930003,00 грн. В іншій частині скаржник просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою. Так, у Технічному висновку по дослідженню пожежі №33 від 02.05.2011р. відсутні посилання про порушення відповідачем правил техніки безпеки; в постанові Виноградівського РВ УМВС України у Закарпатській області від 03.11.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи констатовано про відсутність порушень пожежної безпеки відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" у своєму відзиві на апеляційну скаргу №юр-40/13 від 30.07.2013р. заперечило доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №5008/583/2012 замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. введено суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. з підстав, зазначених у розпорядженні.

Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 24.09.2013р. з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №5008/583/2012 замість суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. з підстав, зазначених у розпорядженні.

Заяв про відвід суддів не поступало.

В судовому засіданні 24.09.2013р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Третя особа участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні повторно. не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомила.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 27.08.2013р. явку уповноваженого представника третьої особи в судовому засіданні не визначено обов'язковою, третю особу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вирішила, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" - без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.11.2004р. ( Т.1, а.с.7), Товариству з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" належить на праві власності комплекс будівель за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27, в тому числі, склад №2, Д-1, 1228,1 кв.м. та склад №7, Д-6, 1267, 9 кв.м.

Згідно довідки Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" №43 від 21.08.2012р. (Т.1,а.с.72) зазначені вище склади Д1 та Д6 (згідно інвентарної справи) на комбінаті нумеруються як склад №2 та №8.

21 лютого 2011 року, на підставі договору оренди №1 (приміщення) (Т.1, а.с.25-26), Приватне акціонерне товариство "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" (орендодавець згідно договору та третя особа у справі) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" (орендар згідно договору та відповідач у справі) прийняло зазначені вище склади у строкове платне володіння та користування для розміщення та зберігання виробничих відходів орендаря.

26 серпня 2011р. у приміщеннях складів (під літерами Д-1 та Д-6 згідно інвентарної справи або №№ 2, 8 згідно нумерації на підприємстві), що знаходяться у м. Виноградів по вул. Лейзмана, 27, виникла пожежа.

Згідно довідки СНПД Виноградівського РВ У МНС України в Закарпатській області №1446 від 07.10.2011р. в результаті пожежі знищено дахи складів №№2,8 та відходи виробництва Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", а також пошкоджено дві робочі зернові вежі Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів". Причина пожежі - самозаймання складуємих матеріалів (Т.1, а.с.33).

З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж", звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" завданої йому, як власнику майна, в результаті пожежі шкоди в розмірі 983 196, 00 грн. та 270 000 грн. упущеної вигоди.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" в частині стягнення з відповідача на користь позивача 930003, 00 грн. шкоди та безпідставність та необґрунтованість інших позовних вимог.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" використовувало приміщення складів під літ. Д-1 та Д-6 на підставі договору оренди №1 (приміщення) від 21 лютого 2011 року, укладеним з Приватним акціонерним товариством "Виноградівський комбінат хлібопродуктів".

Як вбачається з письмових пояснень третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів", наданих під час розгляду справи місцевим господарським судом (Т.1, а.с. 42-53), Приватним акціонерним товариством "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" на протязі деякого часу були самовільно зайняті для власних потреб зазначені вище склади, які належать на праві власності позивачеві, а згодом без належних на це правових підстав були передані в оренду відповідачеві для складування полімерних відходів виробництва.

Як вже зазначалось вище, 26 серпня 2011р. у приміщеннях складів (під літерами Д-1 та Д-6 згідно інвентарної справи або №№ 2, 8 згідно нумерації на підприємстві), що знаходяться у м. Виноградів по вул. Лейзмана, 27 виникла пожежа.

Згідно довідки СНПД Виноградівського РВ У МНС України в Закарпатській області №1446 від 07.10.2011р. в результаті пожежі знищено дахи складів №№2,8 та відходи виробництва Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне", а також пошкоджено дві робочі зернові вежі Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів". Причина пожежі - самозаймання складуємих матеріалів (Т.1, а.с.33).

Окрім того, відповідно до технічного висновку по дослідженню пожежі №33 від 02.09.2013р. дослідно-випробувальної лабораторії УМНС України у Закарпатській області, найімовірніша причина виникнення пожежі на складах - самозаймання складуємих матеріалів, а саме полімерних відходів виробництва ТОВ „ВЕТ Аутомотив Україне" (Т.1, а.с. 46-48).

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" обов'язок по забезпеченню пожежної безпеки покладається на власника або орендаря відповідних приміщень або майна .

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян , інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" повинно було забезпечити належне дотримання правил пожежної безпеки на орендованих ним складах та вжити усіх заходів для безпечного зберігання відходів власного виробництва на таких складах.

Як вбачається з технічного висновку по дослідженню пожежі №33 від 02.09.2013р. дослідно-випробувальної лабораторії УМНС України у Закарпатській області та пояснень апелянта, заповнення складу №8, в якому розпочалась пожежа, відходами виробництва ТОВ „ВЕТ Аутомотив України" почалось у березні 2009 року та закінчилось 1 липня 2009 року, після чого до моменту пожежі 26 серпня 2011 року в приміщення ніхто не заходив.

При цьому, як вбачається з постанови Виноградівського РВ УМВС України у Закарпатській області від 03.11.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи (Т.1, а.с.69-70) в складах зберігалось біля 100 тон полімерних та синтетичних відходів виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне".

Вивезення відходів з інших орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" складів розпочалось лише в 2011 році, що вбачається, зокрема, зі змін від 01.11.2011р. до договору оренди №1 від 21.02.2011р. та змін від 01.12.2011р. до договору оренди №1 від 21.02.2011р. (Т.1, а.с.28-29).

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що відповідач не вживав жодних заходів для безпечного зберігання своїх виробничих відходів або їх утилізації, що і стало причиною виникнення пожежі у належних позивачу складах в результаті самозаймання складуємих матеріалів.

Твердження ж скаржника про те, що питанням вивезення з території підприємства відходів та їх складування займалось Приватне акціонерне товариство "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" на підставі укладених договорів оренди складів матеріалами справи не підтверджено, оскільки в жодному з договорів оренди приміщення такого обов'язку третьої особи не передбачено.

Не відповідає дійсності і твердження скаржника про те, що в постанові Виноградівського РВ УМВС України у Закарпатській області від 03.11.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи констатовано про відсутність порушень пожежної безпеки відповідачем, оскільки у зазначеній постанові (Т.1, а.с.69-70) таких фактів не встановлено, а лише відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.194 КК України та ч.1 ст. 270 КК України.

Проте, відмова у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину не свідчить про відсутність вини для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст. 35 ГПУК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, а не постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" та його вина у виникненні 26.11.2011р. пожежі на належних позивачу складах №№2,8 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не спростована відповідачем.

З приводу ж заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми завданої останнім шкоди в розмірі 983196,00 грн., ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2012р. (Т.1, а.с. 105-107) у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи правильно визначено позивачем розмір збитків на суму 983196,00 грн., що пов'язані з відновленням пошкоджених внаслідок пожежі складів;

- яка вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів, необхідних для відновлення складів;

- чи є потреба здійснення заміни несучих конструкцій приміщень складів через їх пошкодження пожежею, яких саме та якою вартістю?

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 317 від 10.04.2013р. встановлено, що розмір збитків пов'язаних з відновленням пошкоджених внаслідок пожежі складів складає 930 003, 00 грн., до даної суми входять вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів та інших ресурсів, необхідних для відновлення складів (додатки до висновку №№ 3, 4, 5, 6); встановлено також необхідність заміни всіх 20 залізобетонних колон складу №7 (літера Д-6), які втратили несучу спроможність внаслідок пожежі, що становитиме 17155,00 грн. і також включено до загального розміру збитків (Т.1, а.с.110-113).

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" 983196,00 грн. відшкодування збитків в частині витрат необхідних для відновлення складів підлягають задоволенню частково на суму 930003,00 грн., а в іншій частині даних вимог належить відмовити за їх безпідставністю та недоведеністю.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується і з висновками місцевого господарського суду про безпідставні та необгрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовоч-Уж" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" упущеної вигоди на суму 270000,00 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, вимоги у вказаній частині позивач мотивує можливістю передачі складів в оренду та отримання орендної плати за період з 01.09.2011р. по 01.05.2012р. щомісячно по 30000,00 грн. При цьому позивач посилається на попередній договір щодо оренди цих складів з ТОВ „Торговий дім „Тиса" від 20.08.2011р. як на підтвердження власних намірів щодо майбутнього використання складів та на договір від 25.01.2012р. укладений з ТОВ „Торговий дім „Тиса" іншим суб'єктом господарювання щодо інших складів за цією ж адресою як на підтвердження можливої суми орендної плати, оскільки за цим договором щомісячна орендна плата за кожний склад становить 15000,00 грн.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, позивач не надав вищезгаданого договору від 25.01.2012р., на який посилається як на єдиний доказ суми упущеної вигоди. Отже, шкода як елемент складу цивільного правопорушення за змістом ст. 1166 ЦК України, тягар доказування якого покладається на позивача і відсутність якого унеможливлює застосування до відповідача у даній справі відповідальності за упущену вигоду позивача не є доведеною.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 270000,00 грн. упущеної вимоги.

Окрім того, слід зазначити, що у вказаній частині рішення місцевого господарського суду не оскаржується ні позивачем, ні відповідачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у даній справі.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №5008/583/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕТ Аутомотив Україне" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 30 вересня 2013р.

Головуючий суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.