Постанова

від 02.07.2013 по справі 17/906/52/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 17/906/52/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу В.о. Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 року у справі № 17/906/52/13-г (суддя Шніт А.В.)

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Олевської міської ради

про стягнення 206262,28 грн.

за участю представників:

позивача - Улітко В.Г., за довіреністю (в судовому засіданні від 11.06.2013 року)

відповідача - Сачок А.В., за довіреністю (в судовому засіданні від 11.06.2013 року)

Харчук С.В., за довіреністю (в судовому засіданні від 11.06.2013 року)

Повар Л.П. - керівник (в судовому засіданні від 11.06.2013 року)

третьої особи - Колбасюк В.В., за довіреністю (в судовому засіданні від 11.06.2013 року)

прокуратури - Прищепа О.М.

Постанова приймається 02.07.2013, оскільки в судовому засіданні від 11.06.2013 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 02.07.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 року у справі № 17/906/52/13-г позов Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області до ТзОВ "Меркурій" про стягнення 206262,28 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Меркурій" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області 499,00 грн., які перераховано до Державного бюджету України, бюджету Житомирської обласної ради та бюджету Олевської міської ради Житомирської області. В решті позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, В.о. Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду зі апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 року в частині відмови в позові та прийняти нове, яким позов в цій частині задоволити, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального права.

Відповідачем надано суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області у справі - без змін.

Олевська міська рада надала суду письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги, в яких зазначила про необґрунтованість поданої апеляційної скарги та спростовувала доводи останньої.

Прокурор, представник позивача підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просили суд задоволити останню.

В судовому засіданні представники відповідача, третя особа просили суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2010 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Житомирській області, згідно наказу Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 року, (позивач у справі) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ "Меркурій" (відповідач у справі), за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.04.2010 року та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ "Меркурій" від 01.04.2010 року). Даною перевіркою встановлено факт складування твердих відходів у несанкціонованих місцях, чим допущено засмічення 8 земельних ділянок загальною площею 0,06га в межах території ТзОВ "Меркурій", а саме: "Виявлено ряд засмічених ділянок в межах території ТзОВ "Меркурій":

І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні пляшки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см розміщено на відкритому ґрунті;

ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см;

ІІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи, тирса, порубкові рештки дерев (гілля) розміром земельної ділянки 1м х 2м і висотою 10см;

ІV - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса) розміром земельної ділянки 6м х 8м і висотою 20см;

V - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса, кора дерев, відходи деревини) розміром земельної ділянки 19м х 3м і висотою 15см;

VI - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (зола від спалювання деревини в котлі толочному (котельні) розміром земельної ділянки 5м х 6м і висота 40см;

VII - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 5м 40см х 3м 50см і висотою 40см;

VIIІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 30м х 16м і висотою до 10см".

За розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ твердих відходів та засмічення відповідачем земельних ділянок площею 0,06га позивачем був здійснений розрахунок розміру шкоди, що склала 206262,28 грн.

За виявлені порушення постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Барановського В.І. від 13.04.2010 року № 002561 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось у порушенні ним ст.ст. 17, 42 Закону України "Про відходи" та ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" майстра ТзОВ "Меркурій" Іщенка В.А. з накладенням штрафу в розмірі 850,00 грн.

За результатами розгляду Олевським районним судом Житомирської області справи № 2-а-1447/10 за позовом Іщенка В.А. до державного інспектора Державної екологічної інспекції в Житомирській області, Державної екологічної інспекції в Житомирській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, Олевським районним судом 21.12.2010 року винесено постанову, якою позов Іщенка В.А. задоволено частково; постанову державного інспектора Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 13.04.2010 року про накладення на Іщенка В.А. адміністративного стягнення скасовано в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 850,00 грн. за порушення ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення правил розміщення, зберігання, перевезення, утилізації та використання відходів; застосовано до Іщенка В.А. ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнено його від адміністративної відповідальності; в задоволенні решти позовних вимог Іщенка В.А. відмовлено за безпідставністю.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо встановленого належними та допустимими доказами факту вчинення порушення вимог земельного законодавства, що виразилось у розміщенні несанкціонованих сміттєзвалищ твердих відходів та засміченні відповідачем земельних ділянок. Разом з тим, місцевим господарським судом здійснено розрахунок розміру завданої шкоди, враховуючи при цьому встановлену технічною документацією нормативну грошову оцінку засмічених земельних ділянок в межах території ТзОВ "Меркурій", кількість ділянок на яких встановлено засмічення відходами. Апеляційний господарський суд з цього приводу зазначає наступне.

Вимоги щодо зберігання відходів визначені ст. 33 Закону України "Про відходи" (в редакції чинній, станом на день проведення перевірки). Згідно з даною нормою зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно з ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають: встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення відходів і розміщення відходів, встановлення ставок екологічного податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та екологічних норм.

Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (п. 3 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218, в редакції станом на день проведення перевірки).

Відповідно до п."а" ч.1 ст.32 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно п. 7 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218 (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), власникам відходів, які здійснюють лише їх розміщення, затверджується ліміт на розміщення відходів.

15.02.2010 року ТзОВ "Меркурій" встановлені ліміти на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, погоджені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та затверджені Житомирською обласною державною адміністрацією, на визначених власником ділянках згідно план-схеми.

12.01.2010 року, між ТзОВ "Меркурій" та Олевським орендним підприємством теплових мереж укладений договір про надання послуг, відповідно до якого Олевське орендне підприємство теплових мереж надало відповідачу послуги по вивезенню відходів від переробки деревини (тирси) з метою утилізації, що свідчить про утилізацію відходів тирси.

З урахуванням вищенаведеного законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо засмічення відходами лише двох земельних ділянок в межах території ТзОВ "Меркурій", а саме: ділянки І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см. розміщено на відкритому ґрунті та ділянки ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту України № 89 від 29.02.1996 року, зола не є відходами в розумінні абз. 2 ст.1 Закону України "Про відходи".

Розрахунок збитків, завданих навколишньому природному середовищу здійснено за Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 року (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 року № 149 (надалі - Методика). Відповідно до п. 2 Методики, засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Згідно п. 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Згідно п. 3.5. Методики, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Відповідно до п. 5.5. Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6, однією з складових якої є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погоджується із правильністю здійсненого господарським судом Житомирської області розрахунку завданої шкоди від забруднення земель на ділянці № 1, який становить 399,00 грн., від забруднення земель на ділянці № 2, який становить 100,00 грн., при цьому беручи до уваги нормативну грошову оцінку визначену технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Олевськ, вул. Промислова 41 А Житомирської області базова вартість одного квадратного метра на якій становить 15,94 грн./кв.м.

Правомірним також є розподіл стягнених коштів, внаслідок забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів відповідних рад, Державного бюджету України, з урахуванням приписів п. 1 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", ст. 29 Бюджетного кодексу України.

Апеляційний господарський суд вважає, що посилання прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, прокурор, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний господарський суд вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу В.о. Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013 року у справі № 17/906/52/13-г - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.