Постанова

від 23.09.2013 по справі 17/906/52/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 17/906/52/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі) суддів:Кролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від прокуратури:Гудименко Ю.В. - за посв. від 21.01.2013р. № 014715 від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:Сачок А.В. - за дов. від 20.02.2013р. Харчук С.В. - за дов. від 29.01.2013р. від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області на рішеннягосподарського суду Житомирської області від 01.04.2013р. та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі№ 17/906/52/13-г господарського суду Житомирської області за позовомЖитомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Олевська міська рада Житомирської області простягнення 206 262,28 грн. шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про стягнення 206 262,28 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.04.2013р. (суддя Шніт А.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. (головуючий суддя Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.), позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь держави 499,00 грн., з яких 149,70 грн. зараховано до Державного бюджету України, 99,80 грн. - до бюджету Житомирської обласної ради, 249,50 грн. - до бюджету Олевської міської ради. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення шкоди в розмірі 499,00 грн. обґрунтовані приписами статей 1, 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", статей 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, з огляду на встановлення факту засмічення відповідачем земельних ділянок твердими відходами (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара, уламки, бита облицювальна кахельна плитка). При цьому при розрахунку заподіяної шкоди судами було взято до уваги базову вартість одного квадратного метра землі в місті Олевськ. Відмовляючи у решті позовних вимог, суди виходили з того, що тверді відходи у вигляді тирси були розміщені відповідачем на земельній ділянці з урахуванням і в межах лімітів на утворення та розміщення відходів, погоджених Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та затверджені Житомирською обласною державною адміністрацією.

Не погодившись з рішенням та постановою, перший заступника прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх змінити та задовольнити позов на суму 197 754,28 грн., з яких 59 326,28 грн. перерахувати до Державного бюджету України, 39 550,86 грн. - до бюджету Житомирської обласної ради та 98 877,14 грн. - до бюджету Олевської міської ради Житомирської області.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1, 33 Закону України "Про відходи", статті 46 Закону України "Про охорону земель", пунктів 3.2., 4.2. Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерством аграрної політики України, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11. При цьому скаржник посилається на те, що факт укладення договору на вивіз сміття не спростовує наявність забруднюючих речовин на земельних ділянках. Також скаржник зазначає на безпідставності покладення в основу розрахунку розміру шкоди базової вартості землі, а не її нормативно-грошової оцінки.

Від ТОВ "Меркурій" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач заперечив проти вимог скаржника та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, 01.04.2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Житомирській області, проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "Меркурій" вимог природоохоронного законодавства, у результаті якої встановлено факт складування твердих відходів у несанкціонованих місцях, чим допущено засмічення 8 земельних ділянок загальною площею 0,06 га за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а, а саме: земельна ділянка № 1 - несанкціоноване сміттєзвалище на відкритому ґрунті твердих відходів (резина, скляні пляшки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2 м х 2 м і висотою 10 см; земельна ділянка № 2 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром 1 м х 1 м і висотою 10 см; земельна ділянка № 3 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи, тирса, порубкові рештки дерев (гілля) розміром 1 м х 2 м і висотою 10 см; земельна ділянка № 4 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса) розміром 6 м х 8 м і висотою 20 см; земельна ділянка № 5 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса, кора дерев, відходи деревини) розміром 19 м х 3 м і висотою 15 см; земельна ділянка № 6 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (зола від спалювання деревини в котлі толочному (котельні) розміром 5 м х 6 м і висота 40 см; земельна ділянка № 7 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром 5 м 40 см х 3 м 50 см і висотою 40 см; земельна ділянка № 8 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром 30 м х 16 м і висотою до 10 см.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Житомирській області складено акт від 01.04.2010р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, акт від 01.04.2010р. обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства), припис від 01.04.2010 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, постанову від 13.04.2010р. № 002561 про накладення адміністративного стягнення відносно посадової особи відповідача - майстра Іщенка В.А. у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 21.12.2010р. у справі № 2-а-1447/10 постанову державного інспектора Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 13.04.2010р. скасовано в частині накладення на Іщенка В.А. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., звільнено вказану особу від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.

На підставі матеріалів проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Житомирській області згідно положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149), здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок твердими відходами на території ТОВ "Меркурій", який дорівнює 206 262,28 грн., а саме: 709,00 грн. по земельній ділянці № 1; 177,25 грн. по земельній ділянці № 2; 354,50 грн. по земельній ділянці № 3; 10 209,60 грн. по земельній ділянці № 4; 12 123,90 грн. по земельній ділянці № 5; 8 508,00 грн. по земельній ділянці № 6; 4 020,03 грн. по земельній ділянці № 7; 170 160,00 грн. по земельній ділянці № 8.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

У статтях 17, 33, 34, 35 1 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.

Відповідно до пунктів 2, 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149), засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами;

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів з'ясовано, що розміщення відходів від переробки деревини (тирси) на земельних ділянках №№ 3 - 8 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а було здійснено відповідачем з дотримання вимог законодавства про відходи та з урахуванням і в межах лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, погоджених 15.02.2010р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та затверджені Житомирською обласною державною адміністрацією. Також судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. № 89, зола від спалювання деревини не є відходами в розумінні абзацу 2 статті 1 Закону України "Про відходи".

Отже, прокурором та позивачем не доведено факт порушення відповідачем вимог законодавства про відходи та про охорону навколишнього природного середовища при розміщенні відходів на земельних ділянках №№ 3 - 8 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені місцевим та апеляційним судами обставини, касаційна інстанція погоджується з обґрунтованими висновками судів, які не спростовані належним чином прокурором та позивачем, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення шкоди у розмірі 205 376,03 грн., у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають залишенню без змін.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок №№ 1, 2 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а, судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач в порушення вимог природоохоронного законодавства здійснив засмічення твердими відходами двох земельних ділянок в межах території ТОВ "Меркурій", а саме: земельна ділянка № 1 - несанкціоноване сміттєзвалище на відкритому ґрунті твердих відходів (резина, скляні пляшки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2 м х 2 м і висотою 10 см та земельна ділянка № 2 - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром 1 м х 1 м і висотою 10 см, що відповідачем належним чином не спростовано.

У відповідності до пункту 5.1. Методики розміри шкоди внаслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з пунктом 5.5. Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ , де: РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2 ; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2 ; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

За приписами пункту 5.2. Методики основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

У свою чергу нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок, згідно з пунктом 2 Методики, є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Пунктом 5.6. та підпунктами 5.6.1., 5.6.2. Методики передбачено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики. Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ ).

Здійснюючи розрахунок заподіяної шкоди, суди попередніх інстанцій в порушення вимог розділу 5 Методики замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосували базову вартість одного квадратного метра земель у місті Олевськ.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили та не спростували доводи прокурора і позивача, що нормативна грошова спірної земельної ділянки становить 28,36 грн.

Отже, місцевий та апеляційний суд, встановивши належним чином факт засмічення відповідачем земельних ділянок №№ 1, 2 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а, не з'ясували в порушення вимог чинного законодавства дійсного розміру заподіяної відповідачем шкоди.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів в частині позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок №№ 1, 2 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а, вказаним вимогам не відповідають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків в частині задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 499,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 111 7 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 886,25 грн., заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок №№ 1, 2 на території ТОВ "Меркурій" за адресою: м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а, як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі № 17/906/52/13-г залишити без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про стягнення 205 376,03 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі.

В іншій частині рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі № 17/906/52/13-г скасувати.

Справу № 17/906/52/13-г в частині позовних вимог Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про стягнення 886,25 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі, передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк