Рішення

від 01.04.2013 по справі 17/906/52/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" квітня 2013 р. Справа № 17/906/52/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Мошківській В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №7016/8 від 01.08.2012р., ОСОБА_2 дов. №452/11-16 від 26.02.2013р. (брав участь в судових засіданнях 27.02.2013р., 19.03.2013р., 28.03.2013р.);

від відповідача: ОСОБА_3 директор; ОСОБА_4 дов. від 29.01.2013р.; ОСОБА_5 дов. від 20.02.2013р.; ОСОБА_6 дов. від 26.02.2013р. (брав участь в судовому засіданні 27.02.2013р.); ОСОБА_7 дов. від 20.02.2013р. (брав участь в судовому засіданні 27.02.2013р.),

від третьої особи: ОСОБА_8 дов. №149 від 20.02.2013р.;

прокурор: Михальчук О. О. посв. №003088 від 07.09.2012р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (м.Олевськ, Житомирської області)

Третя особа, на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Олевська міська рада (м. Олевськ, Житомирської області)

про стягнення 206262,28грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 21.02.2013р. оголошувалась перерва до 27.02.2013р., 27.02.2013р. оголошувалась перерва до 19.03.2013р., 19.03.2013р. оголошувалась перерва до 28.03.2013р., 28.03.2013р. оголошувалась перерва до 01.04.2013р.

Житомирським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про стягнення 206262,28грн. шкоди за засмічення земельних ділянок.

29.01.2013р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представник позивача подав письмові пояснення за вих. №153/11-08 від 28.01.2013р. в яких надав обґрунтування щодо залучення до участі у справі Олевської міської ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судовому засіданні 29.01.2013р. прокурор подав письмові пояснення за вх. №1494/13 в яких надав пояснення щодо залучення до участі у справі Олевської міської ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Так як сплата оспорюваних коштів здійснюється на розрахунковий рахунок Олевської міської ради та у зв'язку з тим, що прийняття рішення у справі може вплинути на права та інтереси Олевської міської ради, суд залучає до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Олевську міську раду (10014, Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Володимирська, 2).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.01.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Олевську міську раду.

12.02.2013р. та 17.02.2013р. прокурором подано суду заяви про забезпечення позову, в яких просить накласти арешт на майно ТОВ "Меркурій" (код ЄДРПОУ 20419729, розташованого за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Промислова, 41-а), а саме транспортні засоби, що зареєстровані УДАІ УМВС України в Житомирській області: ГКБ 8535, (1980), зелений, № шас. ВN, ДНЗ-11609 ВА; МАЗ 5551, (1989), синій, № шас. ХТМ 55510000011273 ДНЗ - 16891ОВ; МАЗ 5334, (1979), синій, № дв.504135, № шас.10469 ДНЗ - 3650ЖИУ; ЗИЛ 131, (1972), зелений, № дв.134811, № шас.063634 ДНЗ-38201ОВ; ЗИЛ 131, (1977), зелений, № дв.480939, № шас.269231 ДНЗ -38221ОВ; ЗИЛ 131, (1977), зелений, № дв.473404, № шас.267437 ДНЗ -38231ОВ; ЗИЛ 131, (1977), зелений, № дв.457292, № шас.267272 ДНЗ-АМ4601ВА, заборонивши вчиняти будь - які правочини щодо вказаного майна та проводити будь - які реєстраційні дії пов'язані зі зміною права власності на нього.

В судовому засіданні 21.02.2013р. прокурор та представник позивача заяви про забезпечення позову підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 21.02.2013р. заперечили щодо заяв прокурора про забезпечення позову.

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяв прокурора щодо забезпечення позову з наступних підстав:

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р., у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Проте, прокурором не подано обґрунтування необхідності забезпечення позову та відповідних доказів на його підтвердження.

Слід також зазначити, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 ч.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р.).

В заявах про забезпечення позову прокурором не вказано вартість транспортних засобів на які просить накласти арешт.

Крім того, вищезазначені транспортні засоби не стосуються предмету спору.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяв прокурора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

21.02.2013р. представник відповідача подав суду клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі, в якому просить суд залучити до участі у справі Комітет Верховної Ради України з питань бюджету та Житомирську обласну раду, в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд відмовив в задоволені клопотання відповідача щодо залучення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Житомирську обласну раду, в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення з господарського спору не вплине на їх права або обв`язки.

21.02.2013р. представник відповідача подав суду клопотання про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів, в якому просить суд:

1. Призначити в справі судову екологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. Винести наступні питання для роз'яснення судовим експертом:

- Чи є на конкретній земельній ділянці ознаки негативного антропогенного впливу господарської діяльності людини? Якщо так, то які саме, коли такі виникли та яка їх природа (що саме призвело до їх виникнення)?

- Чи може засмічення земельної ділянки стружкою деревини призвести до забруднення земельних ресурсів?

- Чи є на об'єктах, наданих на експертизу (проба ґрунту), сліди забруднення стружкою деревини?

- Чи може стружка деревини негативно впливати на екологічний стан навколишнього середовища? Якщо так, то як?

- Чи належить стружка деревини до групи потенційно небезпечних для екологічного стану навколишнього середовища?

- Які екологічні ризики негативної зміни Ґрунтового покриву могли виникнути при попадання стружки деревини на відкритий ґрунтовий покрив?

- Чи є прибирання стружки з ґрунтового покрову достатнім для усунення виявлених ознак негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище (ґрунтовий покрив)?

- Який період часу потрібен для відновлення екологічної рівноваги, порушеної внаслідок засмічення земельної ділянки стружкою деревини?

- Яка екологічна шкода могла бути заподіяна в результаті засмічення земельної стружкою деревини, її можливі наслідки?

- Чи призвело засмічення земельної ділянки стружкою деревини до забруднення земельних ресурсів?

3. Провадження у справі зупинити на час проведення судової експертизи.

4. Для проведення експертизи направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали справи.

5. Витрати на оплату попередньої вартості експертного дослідження покласти на позивача.

6. Попередити судового експерта про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу".

7. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) по закінченню експертизи, висновки та матеріали справи, а також документи, що підтверджують витрати на проведення експертизи, направити до господарського суду Житомирської області.

8. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) надіслати копії експертних висновків сторонам, згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

9. Копію ухвали направити сторонам у справі та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

В судовому засіданні 21.02.2013р. представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи та надав усні пояснення щодо призначення експертизи.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 21.02.2013р. заперечили щодо клопотання відповідача про призначення екологічної судової експертизи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення екологічної експертизи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні зазначеного клопотання у даній стадії провадження у справі, оскільки, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Факт складування твердих відходів у несанкціонованих місцях, чим допущено засмічення 8 земельних ділянок загальною площею 0,06 га підтверджується ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.04.2010р. (а.с. 13 - 14) та ОСОБА_7 обстеження засміченої земельної ділянки (а.с. 15).

Крім того, згідно п.23 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Виходячи з клопотання, відповідач є заінтересованою стороною у проведенні екологічної експертизи тому і зобов`язання щодо сплати витрат за проведення екологічної експертизи мають покладатись на нього.

Представник третьої особи в судовому засіданні 21.02.2013р. подав письмові пояснення за вх. №2944/13 від 21.02.2013р. (вих. №20.02.2013р. №150), в яких з позовом не погоджується.

27.02.2013р. за вх. №3271 представник відповідача подав суду клопотання від 27.02.2013р. про витребування доказів (а.с. 118,119), в якому просить суд витребувати у позивача наступні належні, допустимі, достовірні та достатні докази: що відповідач був ознайомлений з підставою проведення позапланової перевірки 01.04.2010р.; що перевірка 01.04.2010р. проведена в присутності уповноваженої особи відповідача; що перевіряючими вжито всіх необхідні засобів для встановлення розмірів засмічення та особи винної в такому; що матеріали, якими було засмічено земельну ділянку могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища; що матеріали засмічення призвели до забруднення навколишнього природного середовища; яким чином встановлено розміри засмічення; що неможливо відновлення земельних ресурсів відповідача власними силами відповідача від засмічень; що є достатні підстави вважати земельну ділянку в місцях засмічення, як таку, що не підлягає відновленню; що матеріали, якими буцімто здійснено засмічення є небезпечними для навколишнього природного середовища.

27.02.2013р. за вх. №3272 представник відповідача подав суду клопотання від 27.02.2013р. (а.с. 120, 121) про залучення третіх осіб до участі в справі, в якому просить суд залучити до участі в справі Комітет Верховної Ради України з питань бюджету та Житомирську обласну раду, в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог.

Представник відповідача підтримав дане клопотання, надав усні пояснення та послався на п. 4.3 Роз'яснення ВАСУ від 27.06.2001р. за №02-5/744, зазначивши, що дані установи можуть звільнити відповідача від сплати грошових коштів за шкоду.

Прокурор заперечив щодо поданого клопотання, посилаючись на п.1 ст.11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

Представник позивача заперечив щодо клопотання про залучення третіх осіб зазначивши, що немає підстав для залучення до участі в справі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Житомирську обласну раду, в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог.

Представник третьої особи дане клопотання залишив на розсуд суду.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб, оскільки рішення з господарського спору не вплине на їх права та обов'язки.

27.02.2013р. за вх. №3273 представник відповідача подав суду клопотання від 27.02.2013р. (а.с. 122, 123) про залучення співвідповідача, в якому просить суд залучити до участі в справі ТОВ "Житомирекопроект", в якості співвідповідача. Вказує, що ліміти на утворення та розміщення відходів є документом дозвільного характеру, що видається підприємству в результаті оформлення певної проектної документації, розробкою якої займалось ТОВ "Житомирекопроект".

Представник відповідача надав усні пояснення щодо залучення співвідповідача.

Прокурор заперечив щодо даного клопотання, зазначивши, що відповідачем було здійснено засмічення земельної ділянки.

Представник позивача в своїх усних запереченнях щодо клопотання про залучення співвідповідача посилається на пункт "з" ст.17 Закону України "Про відходи".

Представник третьої особи не заперечив щодо клопотання про залучення співвідповідача.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача.

27.02.2013р. за вх. №3274 представник відповідача подав суду клопотання від 27.02.2013р. (а.с. 128-131) про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів, в якому просить суд:

1. Призначити в справі судову екологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. Винести наступні питання для роз'яснення судовим експертом:

Чи є на конкретній земельній ділянці ознаки негативного антропогенного впливу господарської діяльності людини? Якщо так, то які саме, коли такі виникли та яка їх природа (що саме призвело до їх виникнення)?

Чи може засмічення земельної ділянки стружкою деревини призвести до забруднення земельних ресурсів?

Чи є на об'єктах, наданих на експертизу (проба ґрунту), сліди забруднення стружкою деревини?

Чи може стружка деревини негативно впливати на екологічний стан навколишнього середовища? Якщо так, то як?

Чи належить стружка деревини до групи потенційно небезпечних для екологічного стану навколишнього середовища?

Які екологічні ризики негативної зміни ґрунтового покриву могли виникнути при попадання стружки деревини на відкритий ґрунтовий покрив?

Чи є прибирання стружки з ґрунтового покрову достатнім для усунення виявлених ознак негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище (ґрунтовий покрив)?

Який період часу потрібен для відновлення екологічної рівноваги, порушеної внаслідок засмічення земельної ділянки стружкою деревини?

Яка екологічна шкода могла бути заподіяна в результаті засмічення земельної стружкою деревини, її можливі наслідки?

Чи призвело засмічення земельної ділянки стружкою деревини до забруднення земельних ресурсів?

3. Провадження у справі зупинити на час проведення судової експертизи.

4. Для проведення експертизи направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали справи.

5. Витрати на оплату попередньої вартості експертного дослідження покласти на відповідача.

6. Попередити судового експерта про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу".

7. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м.Київ, вул. Смоленська, 6) по закінченню експертизи, висновки та матеріали справи, а також документи, що підтверджують витрати на проведення експертизи, направити до господарського суду Житомирської області.

8. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м.Київ, вул. Смоленська, 6) надіслати копії експертних висновків сторонам, згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

9. Копію ухвали направити сторонам у справі та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Представник відповідача надав усні пояснення до вищезазначеного клопотання.

Прокурор заперечив щодо клопотання відповідача про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів.

Представник позивача заперечив щодо поданого клопотання, оскільки факт засмічення земельної ділянки встановлений у 2010 році і вже пройшов досить тривалий час.

Представник третьої особи залишив дане клопотання на розсуд суду.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2013р. подав клопотання від 27.02.2013р. (а.с. 134), в якому просить залучити, в якості третьої особи ТОВ "Житомирекопроект", на стороні відповідача.

Прокурор та представник позивача заперечили, що залучення в якості третьої особи ТОВ Житомирекопроект" на стороні відповідача.

Представник третьої особи залишив клопотання відповідача на розсуд суду.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи ТОВ "Житомирекопроект" на стороні відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення щодо проведення виробничого процесу підприємства відповідача зазначивши, що у відповідності зі ст.1 Закону України "Про відходи" стружка не є відходами; подав суду відзив на позовну заяву вх. №3345/13 від 27.02.2013р. (а.с. 135-139), в якому заперечив щодо позовних вимог; подав клопотання від 27.02.2013р. вх. №3348/13 про долучення до матеріалів справи документів.

Представник відповідача ОСОБА_6 заявив усне клопотання, просить суд не призначати експертизи, оскільки вважає, що всі факти по перевірці зазначені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.04.2010р. (а.с. 13,14) та в акті обстеження засміченої земельної ділянки (а.с. 15).

Прокурор в судовому засіданні 27.02.2013р. надав усні пояснення щодо прохальної частини позовної заяви, послався на главу 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131.

В судовому засіданні 27.02.2013р. представник відповідача заявив усне клопотання, просить суд витребувати у позивача оригінал наказу Державної екологічної інспекції в Житомирській області за №28-В від 31.03.2010р. та оригінал журналу вихідної кореспонденції.

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки оригінал наказу Державної екологічної інспекції в Житомирській області за №28-В від 31.03.2010р. (а.с. 72) вже був оглянутий в судовому засіданні 29.01.2013р. про що свідчить печатка суду на копії вказаного наказу та даний факт зафіксовано у протоколі судового засідання від 29.01.2013р. (а.с. 91) та ухвалі суду від 29.01.2013р. (а.с. 92).

Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 надала усні пояснення щодо проведення позапланової перевірки, зазначив, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.04.2010р. надісланий поштою на адресу відповідача та не був оскаржений відповідачем.

Крім того, представник позивача наголосив, що не має потреби брати проби ґрунту, оскільки був встановлений факт засмічення, а не забруднення земельної ділянки на підприємстві відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 надав усні пояснення щодо розрахунку суми шкоди, зазначивши, що даний розрахунок проведено на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 27.10.1997р. №171 та надав усні пояснення щодо коефіцієнту небезпеки який встановлений, а саме встановлений самий менший в ліміті клас небезпеки.

Представник відповідача вважав, що в розумінні ст. 22 ЦК України не вважається шкодою нарахування за засмічення земельної ділянки та наголошує, що засмічення земельної ділянки не призвело до забруднення і не має підстав для нарахування шкоди.

Крім того, повідомив суд, що дані відходи (тирса) передається для переробки Олевському орендному підприємству теплових мереж на підставі договору про надання послуг від 12.01.2010р. (а.с. 87).

Представник відповідача заперечив щодо позовних вимог, наголосив, що проведена перевірка здійснена за відсутністю направлення інспектора позивача для проведення перевірки та за відсутністю листа прокуратури щодо здійснення позапланової перевірки підприємства відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_3 повідомив суд про встановлення лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік (а.с. 86) та взяття проб ґрунту санепідемстанцією та вказує, що є дозвіл на утилізацію та зберігання відходів (тирси).

Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що майстер ОСОБА_9 не був уповноваженою особою на присутність при проведенні позапланової перевірки.

Представник третьої особи заперечив щодо позивних вимог обґрунтовуючи тим, що позапланова перевірка проведена з порушенням абз.4 п.3.6, п.4.9, п.4.15 Порядку організації та проведення перевірки, а саме перевірку проведено без уповноважених представників відповідача за відсутністю схеми визначення та встановлення місць для зберігання відходів, не було складено акту замірів засмічення земельної ділянки та без врахування факту утилізації відходів на котельні.

Розглянувши клопотання представника відповідача від 27.02.2013р. про витребування доказів, суд частково задовольнив дане клопотання, а саме в частині 1 клопотання щодо витребування у позивача доказів, що відповідач був ознайомлений з підставою проведення позапланової перевірки 01.04.2010р.

Розгляд клопотання представника відповідача від 27.02.2013р. про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів суд відклав на наступне судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2013р. подав суду письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.03.2013р. представник відповідача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Крім того, подав суду письмові пояснення по справі, в яких заперечив щодо позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні 19.03.2013р. подав суду відповідь Відділу Держземагенства в Олевському районі за №314 від 14.03.2013р. щодо допущення технічної помилки у витягу №313 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ТОВ "Меркурій".

Прокурор в судовому засіданні 19.03.2013р. подав суду факсограму відповіді Відділу Держземагенства в Олевському районі за №326 від 19.03.2013р. щодо допущення технічної помилки у витягу №313 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ТОВ "Меркурій".

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2013р. підтримав клопотання про призначення експертизи, зазначив, що відходи були розміщені на відповідних місцях згідно з планом-схемою місць утворення відходів ТОВ "Меркурій".

Крім того, представник відповідача наголосив, що у 2010 році всі відходи були утилізовані відповідачем, станом на день проведення перевірки уповноважена особа за екологічний стан на території підприємства відповідача - ОСОБА_3 згідно наказу №3 від 09.02.2010р.

Представник позивача повідомив суд, що клас небезпеки визначається санепідемстанцією.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення по справі судової комплексної екологічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів як необґрунтоване.

27.03.2013р. представник відповідача подав суду письмове клопотання від 27.03.2013р., в якому просить суд витребувати у Державної екологічної інспекції у Житомирській області вимогу прокурора Олевського району №527 від 01.03.2010р. направлення про проведення позапланової перевірки та для огляду сторонам по справі оригінал наказу №28-в від 31.03.2010р.

Суд частково відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача щодо витребування у позивача оригінал наказу №28-в від 31.03.2010р., оскільки оригінал наказу №28-в від 31.03.2010р. був оглянутий в судовому засіданні 29.01.2013р., про що свідчить відмітка суду на копії зазначеного наказу (а.с. 72).

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2013р. надав суду копію наказу №136 від 02.12.2011р. "Про затвердження Положень про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції"; копію Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області, копію вимоги Прокуратури Олевського району від 01.03.2010р. №527 щодо проведення перевірки додержання вимог законодавства, що регулює питання щодо складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації промислових і побутових відходів на підприємстві відповідача; копію направлення №43 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Меркурій".

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.03.2013р. надав для огляду: схему економіко-планувального зонування територій м.Олевськ (нормативно-грошова оцінка міста); оригінал технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Олевськ Житомирської області, частково копію до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.04.2013р. представник третьої особи подав суду копію схеми економіко-планувального зонування територій м.Олевськ (нормативно-грошова оцінка міста).

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2013р. подав суду довідку №51 від 29.03.2013р. Олевського орендного підприємства теплових мереж та фотографію місцевості.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2013р. надав суду оригінал наказу №2 від 05.01.2010р. для огляду, копію до справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Житомирській області, згідно наказу Державної кологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. (а.с. 209-216), (позивач у справі) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (відповідач у справі), за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.04.2010р. та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Меркурій" від 01.04.2010р.) (а.с. 13-15).

Даною перевіркою встановлено факт складування твердих відходів у несанкціонованих місцях, чим допущено засмічення 8 земельних ділянок загальною площею 0,06га в межах території ТОВ "Меркурій", а саме: "Виявлено ряд засмічених ділянок в межах території ТОВ "Меркурій":

І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см розміщено на відкритому ґрунті;

ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см;

ІІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи, тирса, порубкові рештки дерев (гілля) розміром земельної ділянки 1м х 2м і висотою 10см;

ІV - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса) розміром земельної ділянки 6м х 8м і висотою 20см;

V - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса, кора дерев, відходи деревини) розміром земельної ділянки 19м х 3м і висотою 15см;

VI - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (зола від спалювання деревини в котлі толочному (котельні) розміром земельної ділянки 5м х 6м і висота 40см;

VII - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 5м 40см х 3м 50см і висотою 40см;

VIIІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 30м х 16м і висотою до 10см".

За розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ твердих відходів та засмічення відповідачем земельних ділянок площею 0,06га позивачем був здійснений розрахунок розміру шкоди, що склала 206262,28грн. (а.с. 17-19).

Як вбачається з матеріалів справи, за виявлені порушення постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області ОСОБА_10 від 13.04.2010р. №002561 (а.с. 21) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось у порушенні ним ст.ст. 17, 42 Закону України "Про відходи" та ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" майстра ТОВ "Меркурій" ОСОБА_9 з накладенням штрафу в розмірі 850,00грн.

За результатами розгляду Олевським районним судом Житомирської області справи №2-а-1447/10 за позовом ОСОБА_9 до державного інспектора Державної екологічної інспекції в Житомирській області, Державної екологічної інспекції в Житомирській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, Олевським районним судом 21.12.2010 року винесено постанову від 21.12.2010р. (а.с. 22), якою позов ОСОБА_9 задоволено частково; постанову державного інспектора Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 13.04.2010р. про накладення на ОСОБА_9 адміністративного стягнення скасовано в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 850,00грн. за порушення ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення правил розміщення, зберігання, перевезення, утилізації та використання відходів; застосовано до ОСОБА_9 ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнено його від адміністративної відповідальності; в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено за безпідставністю.

У вищевказаній постанові Олевського районного суду від 21.12.2010р. зазначено, що протокол складено правильно та особою, яка має право на складання зазначеного протоколу. Судом встановлено обставини порушення вимог ст.ст. 17, 42 Закону України "Про відходи" та вимог ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у ТОВ "Меркурій".

Суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон), відповідно до якого спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій (ч.3 ст.16 Закону в редакції, чинній станом на день здійснення перевірки).

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, в тому числі, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (пункт "б" частини першої статті 20 Закону в редакції чинній станом на день здійснення перевірки), подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт "з" частини першої статті 20 Закону в редакції чинній станом на день здійснення перевірки), складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (пункт "и" частини першої статті 20 Закону в редакції, чинній станом на день здійснення перевірки).

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України (далі -Положення), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001р. №1520 (в редакції чинній станом на день проведення перевірки), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Як передбачено Положенням (в редакції чинній, станом на день проведення перевірки), Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу.

Згідно з ч.1,5 п. 5 Положенням (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), Держекоінспекція має право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку; складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 13 Положення (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань утворює свої територіальні органи - державні екологічні інспекції в областях, мм. Києві та Севастополі, Державну екологічну інспекцію Азовського моря, Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Положення про зазначені територіальні органи затверджує начальник Держекоінспекції за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища.

На територію Житомирської області поширюються повноваження Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Таким чином, проведення 01.04.2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області перевірки відповідача мало місце відповідно до повноважень та компетенції позивача.

Законодавчим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляджу (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В розумінні даного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (стаття 1 "Визначення термінів" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки).

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія поширена на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Виключний перелік відносин, на які не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", передбачений ч.2 ст.2 даного Закону, серед яких відсутні відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Дана норма носить імперативний характер, а тому не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, оскільки як органи виконавчої влади, так і органи місцевого самоврядування є органами державного нагляду (контролю), і господарська діяльність в сфері природоохоронного законодавства є предметом державного нагляду (контролю), на який поширюється дія Закону, оцінка наявних у справі акту обстеження від 01.04.2010р. та акту перевірки від цієї ж дати повинна здійснюватись на відповідність встановленій Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" процедурі проведення заходів державного нагляду (контролю) та складання розпорядчих документів.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст. 1 Закону). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання (ч. 11 ст. 4 Закону).

Проведення перевірки відповідача 01.04.2010р. носило позаплановий характер, підставою для проведення якої стала вимога прокуратури Олевського району за №557 від 01.03.2010р.

Підставами для здійснення позапланових заходів, в силу ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки) є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Частиною 2 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища, є предметом прокурорського нагляду (ст.19 Закону України "Про прокуратуру"), здійснюючи який прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз (пункт 3 частини першої статті 20 Закону України "Про прокуратуру").

Отже, проведення перевірки 01.04.2010р. як позапланового заходу здійснювалось з підстав, передбачених Законом України "Про прокуратуру", що допускається ч.2 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення якого не потрібна згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Вищевказані вимоги при проведені перевірки 01.04.2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області були додержані, дані про порушення процедури проведення перевірки суду не надані. Зокрема, позивачем були оформлені вищевказані розпорядчі документи (наказ №28-В від 31.03.2010р. (а.с. 72) та направлення №43 (а.с.219)), які за змістом та формою відповідають вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", перевірка проводилась в присутності майстра відповідача ОСОБА_9, за результатами перевірки складено акт, який містить відомості, визначені п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Підсумовуючи викладене, суд приймає акт обстеження та акт перевірки від 01.04.2010р. як допустимі докази, у розумінні ст. 34 ГПК України, що фіксують засмічення земельної ділянки.

Крім того, слід зазначити, Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 1 Земельного кодексу України).

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначає Закон України "Про відходи".

Відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України "Про відходи", в редакції чинній станом на день проведення перевірки).

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів (п. "а" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи", в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах (п. "з" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України (п."л" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", в редакції, чинній станом на день проведення перевірки).

Вимоги щодо зберігання відходів визначені ст.33 Закону України "Про відходи" (в редакції чинній, станом на день проведення перевірки). Згідно з даною нормою зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно з абзацами 2, 11 статті 1 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього середовища та здоров'я людей.

Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (п.3 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218, в редакції станом на день проведення перевірки).

Відповідно до п."а" ч.1 ст.32 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно п.7 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (в редакції, чинній станом на день проведення перевірки), власникам відходів, які здійснюють лише їх розміщення, затверджується ліміт на розміщення відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010р. відповідачу встановлені ліміти на утворення та розміщення відходів на 2010 рік ТОВ "Меркурій", погоджені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та затверджені Житомирською обласною держаною адміністрацією (а.с. 86), на визначених власником ділянках згідно план-схеми (а.с. 170).

Як зазначено вище, під час перевірки виявлені тверді відходи на земельних ділянках, а саме: "Виявлено ряд засмічених ділянок в межах території ТОВ "Меркурій":

І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см. розміщено на відкритому ґрунті;

ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см;

ІІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи, тирса, порубкові рештки дерев (гілля) розміром земельної ділянки 1м х 2м і висотою 10см;

ІV - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса) розміром земельної ділянки 6м х 8м і висотою 20см;

V - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (відходи виробництва - тирса, кора дерев, відходи деревини) розміром земельної ділянки 19м х 3м і висотою 15см;

VI - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (зола від спалювання деревини в котлі толочному (котельні) розміром земельної ділянки 5м х 6м і висота 40см;

VII - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 5м 40см х 3м 50см і висотою 40см;

VIIІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (тирса) розміром земельної ділянки 30м х 16м і висотою до 10см".

Відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту України №89 від 29.02.1996р., зола не є відходами в розумінні абз. 2 ст.1 Закону України "Про відходи".

В матеріалах справи міститься договір про надання послуг від 12.01.2010р., укладений між ТОВ "Меркурій" та Олевським орендним підприємством теплових мереж (а.с. 87), відповідно до якого Олевське орендне підприємство теплових мереж надало відповідачу послуги по вивезенню відходів від переробки деревини (тирси) з метою утилізації, що свідчить про утилізацію відходів тирси.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив вимоги природоохоронного законодавства щодо засмічення двох ділянок в межах території ТОВ "Меркурій":

І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см. розміщено на відкритому ґрунті;

ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище, допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції чинній станом на день проведення перевірки) шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.2007р. №149 (далі - Методика).

Як вбачається з розрахунку розміру відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок твердими відходами території ТОВ "Меркурій" через порушення природоохоронного законодавства (а.с. 17-19), позивач здійснював нарахування шкоди застосувавши нормативно грошову оцінку земельної ділянки в сумі 28,36грн. згідно листа №541 від 07.06.2010р. відділу Держкомзему у Олевському районі.

В листі №541 від 07.06.2010р. відділу Держкомзему у Олевському районі (а.с. 24) зазначено, що згідно нормативно-грошової оцінки міста Олевська нормативно-грошова вартість 1кв.м де розташована земельна ділянка ТОВ "Меркурій" по вул. Промислова, 41А становить 28,36грн. Вартість 1кв.м засмічених ділянок становить 28,36грн.

Разом з тим, як вбачається з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Олевськ, вул. Промислова 41А Житомирської області (а.с. 25, 220-226) базова вартість одного квадратного метра земель м.Олевськ становить 15,94грн./кв.м.

Враховуючи викладене, суд самостійно здійснює розрахунок розміру відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок твердими відходами території ТОВ "Меркурій" через порушення природоохоронного законодавства, а саме щодо засмічення ділянок в межах території ТОВ "Меркурій":

І - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів (резина, скляні плашки, бите скло, використані металеві банки, використана поліетиленова тара) розміром 2м х 2м і висотою 10см. розміщено на відкритому ґрунті;

ІІ - несанкціоноване сміттєзвалище твердих відходів на відкритому ґрунті (уламки, бита облицювальна кахельна плитка) розміром земельної ділянки 1м х 1м і висотою 10см.

Відповідно до п. 5.5. Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

де

РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2;

ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м2;

КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Розмір відшкодування шкоди від забруднення земель на ділянці №1 становить 399,00грн. із розрахунку: РШЗ = 0,5 х 10 х 15,94 х 4 х 1,25 х 1,0 х = 399,00грн.

Розмір відшкодування шкоди від забруднення земель на ділянці №2 становить 100,00грн. із розрахунку: РШЗ = 0,5 х 10 х 15,94 х 1 х 1,0 х 1,0 х = 100,00грн.

Таким чином, загальний розмір відшкодування шкоди складає 499,00грн.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України); до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків (п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України).

У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю (глава 2 пункт 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р., № 43).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 499,00грн. шкоди за засмічення земельних ділянок. В решті позову необхідно відмовити.

Сплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В»МеркурійВ» , 11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул. Промислова, 41-а, ідентифікаційний код 20419729 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області 499грн., які перерахувати до Державного бюджету України (149,70грн.), бюджету Житомирської обласної ради (99,80грн.) та бюджету Олевської міської ради Житомирської області (249,50грн.), зарахувавши кошти на аналітичний рахунок 33110331700461, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Житомирській області за балансовим рахунком 3311 В»Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетамиВ» Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В»МеркурійВ» , 11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул. Промислова, 41-а, ідентифікаційний код 20419729 в дохід Державного бюджету України - 9,98грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_3 рішення складено: 08.04.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи.