Постанова

від 17.06.2013 по справі 810/1980/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року 810/1980/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Демченка Г.М., представника відповідача Сахно А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Модуль» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2013 до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Модуль» (далі - Позивач, Товариство) до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 13.11.2012 №0001492301, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 45327,00 грн., в тому числі за основним платежем - 45326,00 грн. і за штрафними санкціями - 1,00 грн., та від 13.11.2012 №0001502301, яким збільшено податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 43382,00 грн., у тому числі за основним платежем - 43381,00 грн. та за штрафними санкціями - 1,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Позивач вважає безпідставними та незаконними оскаржувані податкові повідомлення-рішення з огляду на помилковість і необґрунтованість висновків податкової перевірки про недійсність, фіктивність та нікчемність угод укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДК «Трейд». Позивач не погоджується з висновками Акту №440/64/2200-33438253 від 26.10.2012, складеного Податковим органом за результатами документальної позапланової перевірки невиїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємодіям з ТОВ «ТДК «Трейд» за березень та травень 2011 року, вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №099911 від 26.08.2005 та Довідки з Єдиного реєстру підприємств та організацій України АБ№470860 від 22.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Модуль», код за ЄДРПОУ 33438253, зареєстровано 26.08.2005 виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області; основними видами діяльності за КВЕД є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг консультативного характеру в цих сферах (71.12), інша професійна, наукова та технічна діяльність (74.90), діяльність у сфері архітектури (71.11).

На підставі наказу Фастівської ОДПІ у Київської області ДПС № 392 від 18.10.2012, відповідно до пп. 20.1.4, п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «ТДК «Трейд» за період березень, травень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки Податковим органом 26.10.2012 складено Акт №440/64/2200-33438253, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення з боку Товариства: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 43381 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 ПК України - занижено податок на прибуток на загальну суму 45326 грн.

До зазначених висновків, викладених у Акті перевірки, Податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що ним було отримано акти перевірок Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 20.05.2011 року 409/7/23-1/37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК «Трейд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з лютого по квітень 2011 року, яким встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, та від 11.07.2011 №491/23-1/37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК «Трейд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період квітень травень 2011 року, яким встановлено відсутність поставок товару та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Крім того, в даному акті встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Також від Бориспільської ОДПІ надано висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 13.04.2011 №95, згідно якого підписи в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою. Зважаючи на зазначене, Податковий орган вважає, що взаємовідносини між ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» та ТОВ «ТДК «Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків.

За підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 13.11.2012 №0001492301, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 45327,00 грн., в тому числі за основним платежем - 45326,00 грн. і за штрафними санкціями - 1,00 грн., та від 13.11.2012 №0001502301, яким збільшено податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 43382,00 грн., у тому числі за основним платежем - 43381,00 грн. та за штрафними санкціями - 1,00 грн.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» та ТОВ «ТДК Трейд» при укладанні та виконанні договору, які на переконання відповідача є протиправними, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт виконання умов договору може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.08.1999 № 996-XIV бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТДК «Трейд» та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» було укладено договір №01/03 від 01.03.2011, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «ТДК « Трейд») зобов'язується виконати роботи з розробки розділу «Інженерно-технічні заходи з цивільного захисту (цивільної оборони)» до проекту об'єкта: термінальний комплекс по вул. Київський шлях, 2/1-а, м. Бориспіль, Київська обл., а Замовник (ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль») зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку і на умовах, встановленими цим договором.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору Позивачем надано копії наступних документів: рахунки-фактури №19/05-2 від 19.05.2012, №03/03-2 від 03.03.2011, акт здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №ТТ-51902 від 19.05.2011, податкові накладні №30401 від 04.03.2011, №51902 від 19.05.2011.

Оплата за послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ «ТДК «Трейд», що підтверджено виписками за особовим рахунком ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» за 04.03.2011 та за 27.05.2011.

Крім того, на підтвердження подальшого використання зазначених у договорі №01/03 від 01.03.2011 робіт Позивачем надано наступні документи: договір №03/03 від 31.01.2011, укладений між Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль», відповідно умов якого Виконавець (ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль») зобов'язується виконати роботи з розробки розділу «Інженерно-технічні заходи з цивільного захисту (цивільної оборони)» до проекту об'єкта: термінальний комплекс по вул. Київський шлях, 2/1-а, м. Бориспіль, Київська обл., а Замовник (Державне підприємство «Зал офіційних делегацій») зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку і на умовах, встановленими цим договором; податкові накладні №1 від 01.03.2011 та №6 від 24.05.2011 та відповідні реєстри отриманих та виданих податкових накладних; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 24.05.2011; виписки за особовим рахунком ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль» за 01.03.2011 та за 26.05.2011; том №16 «Інженерно-технічні заходи з цивільного захисту (цивільної оборони)», узгоджений Територіальним органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки у Київській області.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність мети у Позивача та його контрагента щодо реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків не приймається судом до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В Актах перевірок Бориспільської ОДПІ у Київської області ДПС від 20.05.2011 № 409/7/23-1/37391130 та від 11.07.2011 № 491/23-1/37391130, на які Податковий орган посилається в Акті перевірки, немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТДК «Трейд» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору та суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Також суд не бере до уваги посилання відповідача а Акті перевірки на висновок спеціаліста, оскільки документи, які складалися під час виконання господарських операцій конкретно між ТОВ «ТДК «Трейд» та позивачем, експерту не надавалися і предметом дослідження не були, крім того, відповідно до вимог КПК України ці документи містять лише попередньо встановлену дослідчою перевіркою інформацію, відомості щодо порушення кримінальної справи та результатів її розслідування відсутні, за цим фактом вироку суду, який набрав законної сили, немає, а тому зазначений висновок не є належними і допустимим доказом і не можуть використовуватися як безперечне підтвердження нібито фіктивної діяльності ТОВ «ТДК «Трейд».

Таким чином, у зв'язку з наявністю у Позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «ТДК «Трейд».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що Позивач знав або міг дізнатися про те, що його контрагент, можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо. А, також, доказів того, що Позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність Відповідачем порушень законодавства з боку ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Модуль»; доведеність обґрунтованості включення Позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від ТОВ «ТДК «Трейд» первинних документах сум ПДВ, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 13 листопада 2012 року №0001492301 та № 0001502301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Модуль» судовий збір у розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.