Постанова

від 02.07.2013 по справі 2а/0470/5382/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р. Справа № 2а/0470/5382/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Ковальчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогою щодо скасування повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 30 грудня 2010 року №0023291502/0.

Судом встановлено, що у зв'язку з проведенням реорганізації органів Державної податкової служби та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» шляхом перетворення було утворено Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, з урахуванням цих підстав, суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій ДПІ, податкова звітність у вигляді податкової декларації по податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010р. не була визнана відповідачем. Позивач вважає дії ДПІ протиправними, в зв'язку з чим просив скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 30 грудня 2010 року №0023291502/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), суд розглядає справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло на час винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Макротекс» (код ЄДРПОУ 31124353) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та позивачу видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №04412041.

20.10.2010 року позивачем було направлено відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з додатками № 2, 5 та дискетою, що підтверджується поштовим чеком № 4900083629741 та описом кур'єрської доставки. Дана декларація була отримана відповідачем 20.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем було направлено позивачу лист від 21.10.2010 року № 23325/10/28-221, яким відповідач повідомив позивача про невизнання даної податкової декларації з тих обґрунтувань, що при заповненні графи «звітний період, за який виправляються помилки», відсутні дані про коригування показників декларацій та додаток № 1 «Розрахунок коригування до податкової декларації з ПДВ».

15.11.2010 року позивачем було направлено відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатком № 2, 5 та дискетою, що підтверджується поштовим чеком № 4900088109770 та описом кур'єрської доставки. Дана декларація була отримана відповідачем 15.11.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем було направлено позивачу лист від 19.11.2010 року № 26288/10/28- 221, яким відповідач повідомив позивача про невизнання даної податкової декларації з тих обґрунтувань, що звітні податкові документи оформлені та надіслані всупереч п.п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, а саме відсутній відповідний додаток до декларації.

28 грудня 2010 року ТОВ «Макротекс» було отримано акт № 4679/152/31124353 від 16 грудня 2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності.

Згідно даного акту, була проведена документальна невиїзна перевірка в приміщенні відповідача з питання не подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року. Актом встановлено, що позивачем не надано звітність по податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року по строку надання 20.10.2010 року та 20.11.2010 року відповідно.

30 грудня 2010 року відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення №0023291502/0, яким позивача було повідомлено про те, що на підставі Акту перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість триста сорок гривень.

Позивачем в порядку статті 56 Податкового кодексу України було здійснено адміністративне оскарження даного рішення до податкових органів різних рівнів. Рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 11.04.2011 року № 6926/6/25-0215, яким було залишено без змін оскаржуване повідомлення рішення, було отримано позивачем 14.04.2011 року.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», (який був чинним на час правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року, (який був чинним на час правовідносин) передбачає, що платник податків - юридичні особи, їх філії, відділення, і відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із закон покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню, штрафні санкції.

Відповідно до п. 4.1.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, даною нормою Закону визначено виключний перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом.

Проте, суд зазначає, що дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання податкової звітності позивача з ПДВ за вересень, жовтень 2010р. вже було предметом розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а/0470/853/11 (суддя Чорна В.В.).

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року провадження в адміністративній справі 2а/0470/5382/11 було зупинено до набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а/0470/853/11 (суддя Чорна В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року по справі №2а/0470/853/11 (Суддя Чорна В.В.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська в якому позивач просив: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що полягають у невизнанні в Акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 16.12.2010 р. № 4679/152/31124353, в листі від 21.10.2010р. № 23325/10/28-221, в листі від 19.11.2010 р. № 26288/10/28-221, декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, поданих ТОВ «Макротекс», як податкових декларацій; зобов'язати відповідача врахувати як податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, подані ТОВ «Макротекс», та внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України в частині: внесення показників декларації ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року; скасування статусу «Не визнано як податкова декларація» щодо декларацій ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року - задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийняти декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкову звітність. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Таким чином, з листа ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 19.11.2010 року № 26288/10/28-221, не вбачається наявність жодної з підстави, для не визнання контролюючим органом, як податкову декларацію податкову звітність ТОВ «Макротекс» за жовтень 2010 року. Окрім цього, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували обставини, викладені у листі від 19.11.2010 року № 26288/10/28-221.

Суд перевіряє, відповідно до п.1,2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 162 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи те, що судом по справі №2а/0470/853/11, (Суддя Чорна В.В.) не було визнано поданою до ДПІ податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень 2010 року як податкову звітність, тому суд вважає, що в частині позовної вимоги щодо нарахованого податкового зобов'язання, (податкове повідомлення-рішення №0023291502/0 від 30.12.2010р.) за не подання податкової декларації по податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2010р. слід відмовити, а в частині нарахованого податкового зобов'язання, (податкове повідомлення-рішення №0023291502/0 від 30.12.2010р.) за не подання податкової декларації по податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2010р. - задовольнити.

Відповідно до п.п. 60.1.5., п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, стосовно безпідставного невизнання ДПІ податкової звітності лише за жовтень 2010р., а тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0023291502/0 від 30.12.2010р. Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в частині нарахованого податкового зобов'язання за не подання податкової декларації по податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2010р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 08.07.2013р.

Суддя Е.О. Юрков