ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.07.13р. Справа № 33/5005/7463/2012
За позовом Приватного підприємства "ЗОЛОДАР", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ГРЕЙН", м. Дніпропетровськ
про стягнення 250 000 грн. 00 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Москаленко М.А. - довіреність від 11.03.2013р. б/н
Від відповідача: Лелеко Ю.О. - довіреність №20\02\13 від 20.02.2013 року
Суть спору:
Приватне підприємство "ЗОЛОДАР" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ГРЕЙН" (далі - відповідач) про стягнення суми боргу частково 250 000 грн. та судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання своїх договірних зобов'язань за договором купівлі - продажу №07/04СХ від 07.04.2010р. позивач в період з 22.04.2010 р. по 30.04.2010 р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 3 670 001,00 грн., але відповідач своїх зобов'язань щодо постачання товару в строк до 30.10.2010 р., обумовлений за договором купівлі-продажу №07/04СХ від 07.04.2010 р. не виконав, станом на 28.08.2012р. поставку товару не здійснив чим порушив законні інтереси позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012р. провадження у справі № 33/5005/7463/2012 зупинено до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи № 7/5005/9027/2012 за позовом Махарини Ю.В. до Приватного підприємства "ЗОЛОДАР" про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 07/04СХО від 07.04.2010 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 р. у справі № 7/5005/9027/2012 в позові про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 07/04СХО від 07.04.2010 р. відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. у справі № 7/5005/9027/2012 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року по справі № 33/5005/7463/2012 поновлено провадження і справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2013 р.
04.07.2013 р. позивачем подано заяву про збільшення суми позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 6 349, 31 грн. - 3% річні та 2000, 75 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач відзив на позов не надав.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
07 квітня 2012 року між Приватним підприємством "ЗОЛОДАР" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ГРЕЙН" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №07/04СХ (далі- Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплати пшеницю 3 класу 2973,335 тонн, на загальну суму 3670001,00 гривень, в обумовлені договором строки, а покупець прийняти товар та оплатити його.
Зазначений договір поставки був укладений на умовах попередньої оплати товару. Так, згідно до п. 5.1 Договору покупець зобов'язався здійснити попередню оплату товару в 100% від вартості товару не пізніше 10 банківських днів з моменту укладення зазначеного Договору.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору продавець зобов'язався поставити - товар на умовах DDР (ВАТ "Дніпромлин", м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 10/14) в строк до 30 жовтня 2010 року.
На виконання зазначеного обов'язку позивач в період з 22 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 3670001,00 рн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2424 від 22 квітня 2010 року, № 278 від 22 квітня 2010 року, № 279 від 30 квітня 2010 року (а.с. 14-16).
Відповідач своєчасно не здійснив поставку товару, кошти не повернув , у зв'язку з чим у нього виникла часткова заборгованість у сумі 250 000 грн. що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на приписи п. 4.2 Договору, строк поставки товару, є таким, що настав.
Доказів поставки товару або повернення коштів у розмірі 250 000 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача частини основного боргу в сумі 250 000 грн.
Позивач надав заяву від 04.07.2013 р. про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 6 349, 31 грн. - 3% річні та 2000, 75 грн. - інфляційні втрати.
Позивач вважає дану заяву збільшенням розміру позовних вимог, однак суд не може з вказаним погодитися в зв'язку з наступним.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.97 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 р. N 04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України") зазначав: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. У п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу.
При таких обставинах, суд не приймає до розгляду вказану заяву в частині стягнення з відповідача 6 349, 31 грн. - 3% річні та 2000, 75 грн. - інфляційні втрати, оскільки ці вимоги є додатковими по відношенню до тих, що були заявлені з початку.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі відноситься на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ГРЕЙН" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 10 приміщення 4, код ЄДРПОУ 34563282) на користь Приватного підприємства "ЗОЛОДАР" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 2А кімн. 20, код ЄДРПОУ 33516535) 250 000 грн. 00 коп. (двісті п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) - основного боргу, 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України " 08" липня 2013 р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2013 |
Оприлюднено | 09.07.2013 |
Номер документу | 32248539 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні