Постанова

від 02.07.2013 по справі 2а-843.1/11/0170/22

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-843.1/11/0170/22

02.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу № 2а-843.1/11/0170/22 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Радчук А.А. ) від 01.08.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор" ОРГ" (вул. Кірова 5 кв.10, с. Уютне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96555)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим, Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

треті особи:

Сакська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (вул. Курортна, буд. 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки від 01.08.2012 у справі №2а-843.1/11/0170/22 задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Чорномор» ОРГ» до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0001852302/0 від 11.10.2010 про визначення суми податкового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 346056,80 грн., в тому числі за основним платежем - 282332 грн. та за фінансовими санкціями 63725 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0001862302/0 від 11.10.2010 про визначення суми податкового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 89184 грн., в тому числі за основним платежем - 61637 грн. та за фінансовими санкціями - 27547 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не врахований факт відсутність зв`язку з власною господарською діяльністю витрат за договорами на надання маркетингових та консультаційних послуг. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив, що позивачем в результаті невиключення запасів, використаних не у господарській діяльності та невірного відображення залишків запасів на кінець періодів у розрахунку приросту запасів на складах, в незавершеному виробництві та у залишках товарів, занижено значення приросту запасів на суму 266101 грн. Доводи відповідача стосовно завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг базуються на непідтверджені пов`язаності витрат з господарською діяльності. Також заявник зазначив, що позивачем двічі у березні 2010 року були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними №293184 від 25.03.2010, №18247 від 22.03.2010 на суму 1714 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 02.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.07.2009 по 30.06.2010, за наслідками перевірки складено акт №1715/23-2/36598500 від 30.09.2010р.

За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0001862302/0 від 11.10.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 346 056,80 грн., в тому числі за основним платежем - 282 332грн. та за фінансовими санкціями - 63 725 грн., а також №0001852302/0 від 11.10.2010 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 89 184 грн., в тому числі за основним платежем - 61 637 грн. та за фінансовими санкціями - 27 547 грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

З акту відповідача вбачається порушення позивачем ст.. 1.32.ст.1, пп. 4.1.1. п.4.1 п.5.1 пп.5.2.5 п.5.2 пп.5.3.9, 5.4.7, 5.5.1., 5.6.1, 5.7.1, 5.9, 7.3.3., 7.3.5, п.7.3., ст..7 пп.11.2.1, п.11.2, пп.11.3.1, п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 282332 грн. у тому числі у тому числі за 1 квартал 2010р. в розмірі - 72584 грн., за 1 півріччя в розмірі - 282332 грн.

Згідно акту зазначене мало місце в результаті наступного, а саме: 1) заниження валових прибутків підприємства на загальну суму 265965 грн., в т.ч. 136 грн. - завищення валового доходу за результатами зіставлення даних податкового і бухгалтерського обліку підприємства; 266101 грн. - необґрунтоване заниження валового доходу на величину балансової вартості ТМЦ, використаних не в господарській діяльності; 2) завищення валових витрат підприємства на загальну суму - 863363 грн., в т.ч. 39457 грн. - заниження валових витрат за результатами зіставлення даних податкового і бухгалтерського обліку підприємства; 902716 грн. - завищення валових витрат в результаті необґрунтованого включення до складу валових витрат на придбання маркетингових і консультаційних послуг; 104 грн. - завищення валових витрат в результаті невірного віддзеркалення в стор. 04.6 Декларацій за 1 півріччя 2010 р. суми по податках і зборах. Разом занижений об'єкт оподаткування на суму 1129328грн. (265965+863363), і відповідно занижений податок на прибуток на суму 282332грн, що складає 25% від суми в розмірі 1129328грн.

Так в ході перевірки встановлено, що валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) по рядку 01.1 Декларацій дорівнює дебетовому обороту по рахунку 36 в кореспонденції з кредитовими оборотами по рахунках 70, 71 плюс різниця між кредитовим сальдо на кінець і початок звітного періоду по рахунку 36 за вирахуванням податку на додану вартість. Сума валового доходу, визначеного таким чином, складає 15774408 грн.. Сума валового доходу, вказана в рядку 01.1 декларацій про прибуток підприємства, складає 15774544. Розбіжність склала в сумі 136 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.10.2011 по справі призначена судово-економічна експертиза.

В ході проведення судово-економічної експертизи досліджувались акт перевірки позивача, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Судом першої інстанції вказаний висновок судово-економічної експертизи був прийнятий у якості доказу. Апеляційна скарга відповідача не містить доводів, які б спростовували повністю висновки експерта.

Відповідно до ч.5 ст.82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов`язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Висновком №55 судово-економічної експертизи підтверджені висновки акту перевірки податкового органу стосовно завищення позивачем суми валового доходу за 1 півріччя 2010 в розмірі 136 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що відповідно до зведених даних бухгалтерського обліку у ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" на 01.01.2010 р. відсутні власні основні фонди. У зв'язку з із чим, на початок звітного періоду, підприємство не має 10% ліміту для віднесення витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів до складу валових витрат.

Якщо запаси в звітному періоді були використані на цілі, не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), то їх балансова вартість знімається із залишку на початок періоду.

В акті перевірки також зазначено, що у періоді який перевіряється позивач придбавав будівельні матеріали, запчастини (Д-т 205, 207 / К-т 372, 631), які надалі були використані на ремонт орендованих основних засобів і орендованого транспорту, що відбито в бухгалтерському обліку проводкою Дт 93, 977 Кт 205, 207. При цьому списані запаси на ремонт не були виключені з розрахунку приросту (збитків) через графу 4 "Запаси, використані не в господарській діяльності" таблиці 1 розрахунку приросту (збитків) балансової вартості запасів додатку К1/1 до Декларації по податку на прибуток підприємства.

Крім того, позивачем були придбані будівельні матеріали в II кварталі 2010 р. у неплатника ПДВ - дорожні плити (розміром 1,7х1,5 м у кількості 113 шт. х 2000 грн.) на суму 226000 грн. без ПДВ і списані бухгалтерською проводкою Дт 93 Кд 205 в сумі 226000 грн. Документи, які підтверджують списання будівельних матеріалів, не надані.

Таким чином, порушуючи п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами і доповненнями, ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" в результаті не виключення запасів, використаних в негосподарській діяльності і невірного віддзеркалення залишків запасів на кінець періодів, в розрахунку приросту (збитків) запасів на складах, в незавершеному виробництві і в залишках товарів, а також в рядку 01.2 Декларацій "Приріст балансової вартості" занижено значення приросту запасів на суму 266101 грн., в т.ч. по періодах: - 1 кв. 2010 р. - 17062 грн.; - 1 півріччя 2010 р. - 266101 грн. (стор. 5-6 акту ДПІ).

Як вбачається з декларацій по податку на прибуток, а також додатку К1/1 до декларації за 1 кв. - 1 півріччя 2010 р. ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" в рядку 01.2 відображено значення приросту балансової вартості запасів у розмірі 3150166 грн. За даними бухгалтерського обліку (головна книга, відомості з рахунків) ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" за станом на 01.01.2010 залишків запасів немає. За станом на 01.07.2010 за даними бухгалтерського обліку відбиті залишки запасів ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" на загальну суму 3105687,27 грн.

Розбіжності з даними декларації за 1 півріччя 2010 р. склали у розмірі 122 (3105565 - 3105687) грн. у бік збільшення суми приросту балансової вартості запасів, яке утворилось в результаті арифметичних підрахунків виведених підсумків, що також відображено в акті перевірки.

Що ж стосується факту заниження рядку 01.2 декларацій на суму 265979 грн., то висновком експертизи встановлено, що позивачем на підставі актів на списання, списано ТМЦ на суму 252734,16грн. (Д-т сч93 -к-т сч205).

Як вбачається із наданих актів на списання, списувались будівельні матеріали на технічне обслуговування, ремонт орендованих основних засобів, а саме на приміщення офісу (акти № 76,77,78,14,15,33,61) і майданчика (укладання плитки акт №101), який проводився господарським способом.

Станом на 01.01.2010 за даними головної книги ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" власні основні фонди на рахунку № 10, 15 відсутні, на 30.06.2010 р. - сальдо по дебету рахунку 10 у розмірі 895862,43 грн. На збалансованому рахунку № 01 "Орендовані необоротні активи" станом на 01.01.2010 р. сальдо не значиться, станом на 01.04.2010 р. і на 30.06.2010 р. відбита наявність орендованих основних засобів на загальну суму 1494193,13 грн.

Відповідно із наданими документами ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" у період з 01.03.2010р. орендувало основні засоби, в т.ч. нежитлове приміщення під офісне приміщення, навантажувально-розвантажувальний майданчик, склад-магазин з підвальним приміщенням, транспортні засоби на підставі договорів оренди від 01.03.2010 року укладеного із ПП ОСОБА_3, та від 01.03.2010 року укладеного із ТОВ «Фірма Югмаркет ЛТД».

Як вбачається із умов вищезгаданих договорів, орендар зобов'язаний здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних засобів (будівлі, приміщення, транспортні засоби) за рахунок власних засобів. При цьому невід'ємні поліпшення будівель, приміщень і інших орендованих будов здійснюються тільки з письмового дозволу Орендодавця.

При оренді транспортних засобів Орендар зобов'язаний нести витрати по утриманню транспорту, тобто підтримувати транспортні засоби, що орендуються, в належному технічному стані, здійснювати переобладнання, поточний ремонт, технічне оснащення, обслуговування, поліпшення і страхування. Забезпечувати збереження і нормальне функціонування транспортних засобів.

Вищезгадані договори підписані від імені представників сторін і скріплені печатками господарюючих суб'єктів.

Згідно із п.8.8.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 від 28.12.1994р. (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли договір оперативного лізингу (оренда) зобов'язав або дозволяє орендареві здійснювати поліпшення об'єкту оперативного лізингу (оренда), частину вартості таких поліпшень у складі витрат, які перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря враховується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренда); створеною таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не враховується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренда). При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкту оперативного лізингу (оренди), за якою він враховується на балансі орендодавця.

Відповідно до пп. 8.7.1 вказаного Закону №334, платники мають право віднести на валові витрати будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням орендованих основних фондів, в сумі, 10% сукупної балансової вартості усіх груп ОФ, що не перевищує, за станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334 із змінами і доповненнями:

п. 5.1 ст. 5 Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;

п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 до складу валових витрат включаються Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті;

ч.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку;

Відповідно до п5.2.10 до валових витрат відносяться суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

З огляду на викладене вище, Законом №334 не передбачено обмежень не лише в частині власних або орендованих основних фондів, але і по терміну, впродовж якого такі витрати включаються до складу валових витрат (рівномірно протягом року або в якомусь одному звітному кварталі і так далі).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, які базуються на висновках судово-економічної експертизи, стосовно необґрунтованості доводів акту перевірки податкового органу в частині збільшення приросту балансової вартості запасів на суму 252734 грн. як «невиробничі фонди».

Списання по р.д-т93 к-т 207 не є поліпшенням основних фондів оскільки відноситься в підтримку технічного стану транспорту, передбаченого вищезгаданим договором від 01.03.10 і не є поліпшенням орендованих основних засобів на суму 13245,10грн., тому висновки ДПІ в частині збільшення приросту в сумі 13245,10 грн. є необґрунтованими.

Судова колегія зазначає, що податковим органом необґрунтовано не прийняті до уваги ті обставини, що списання товаро-матеріальних цінностей по рахунку д-т 93 к-т 205 на суму 252734,16 відноситься до господарської діяльності позивача, та по рахунку д-т 93 к-т 207 на суму 13245,1 грн. не є поліпшенням орендованого транспорту, а відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включається до складу валових витрат платника податку.

Також із акту перевірки вбачається, що в період який перевірявся, мало місце необґрунтоване завищення валових витрат підприємства на загальну суму 863363 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за даними стор. 04.1 декларацій по податку на прибуток позивача за 1 півріччя 2010 р. відображено розмір валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг): за 1 кв. 2010 р. - 5860007 грн.; за 1 півріччя 2010 р. - 18753740грн.

Відповідно до ст. 5 Закону № 334 передбачено наступне: валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2. ст.5); датою збільшення валових витрат виробництва (звернення) вважається дата, яка доводиться на податковий період, упродовж якого відбувається будь-яка з подій, яке сталося раніше: чи дата списання засобів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; чи дата оприбутковування платником податків товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11).

На підставі даних бухгалтерського обліку (головна книга, облікові регістри по рахунках 631, 372 і ін.) позивача за 1 півріччя 2010 р. зазначені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 18806547 грн.

Розбіжність з даними, відбитими в стор. 04.1 декларацій по податку на прибуток позивача за 1 півріччя 2010 р., склала 52807 грн. у бік збільшення (18806547 грн. - 18753740 грн.).

На підставі викладеного суд вважає, що висновки акту ДПІ від 30.09.2010 № 1715/23-2/336598500 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.07.09 по 30.06.10 в частині заниження валових витрат платником податків по рядку 04.1 декларацій по податку на прибуток на суму 39457 грн. є не обґрунтованими.

За досліджуваний період заниження по рядку 04.1 склали в сумі 52807,14 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що договори з придбання організаційно-консультаційних та маркетингових послуг, укладені позивачем не пов`язані з господарською діяльністю, з чого податковий орган робить висновок про необґрунтованість включення витрат за цими договорами до складу валових витрат в сумі 902716 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2010 р. між ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" (замовник) і ЧП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір б/н про надання послуг, згідно з яким Замовник доручає, а виконавець переймає на себе зобов'язання здійснювати організаційно-консультаційні послуги з обслуговування покупців.

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов'язаний: інформувати покупців про наявність асортименту товарів; збирати заявки на постачання товарів; складати реєстр замовлених товарів і передавати їх в експедицію; нести витрати по збору заявок і ризики за розрахунками.

П. 2.3 по виконанню послуг виконавець зобов'язаний надати акт виконаних послуг, який підписується обома сторонами.

Згідно з розділом 3 Договору вартість послуг складає 5% від вартості відвантаженого товару за цінами реалізації з ПДВ по контрагентах. Замовник оплачує роботу згідно виставленого виконавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця або готівковими засобами через касу підприємства.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р. з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Вказаний договір підписаний від імені представників сторін і скріплений печатками суб'єктів господарювання.

31.03.2010 між вказаними сторонами за договором підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно з яким ПП ОСОБА_2 були зроблені організаційно-консультативні послуги з роботи з покупцями. Загальна вартість робіт склала 120000,00 грн. (без ПДВ). Сторони претензій один до одного не мають.

Вказаний акт підписаний від імені представників сторін і скріплений печатками суб'єктів господарювання.

Зазначена операція відображена в бухгалтерському обліку позивача проводкою Дт р. 93 - Кт р. 631 в повному об'ємі на суму 120000,00 грн.

Крім того, 27.02.2010 р. між ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" (замовник) і ПП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір б/н про надання послуг, згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати організаційно-консультаційні послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець надає замовникові наступні послуги: інформує замовника про наявність постачальників, їх ціни на окремі види товарів; погоджує із замовником і оформляє договори постачання продукції; робить замовлення на закупівлю товару.

Згідно з розділом 3 Договору, вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання за результатами кожного календарного місяця і фіксується в актах про надані послуги.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Вказаний договір підписаний від імені представників сторін і скріплений печатками суб'єктів господарювання.

31.03.2010 між зазначеними вище сторонами за договором підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно з яким ПП ОСОБА_3 були зроблені організаційно-консультативні послуги із закупівель товарів і роботи з постачальниками. Загальна вартість робіт склала 180000,00 грн. (без ПДВ). Сторони претензій один до одного не мають.

Вказаний акт підписаний від імені представників сторін і скріплений печатками суб'єктів господарювання.

Зазначена операція відбита в бухгалтерському обліку ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" проводкою Дт р. 93 - Кт р. 631 на суму 180000,00 грн. в повному об'ємі.

Згідно з даними картки рахунку 631 ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" по контрагенту ПП ОСОБА_3 оплата придбаних організаційно-консультативних послуг здійснена в сумі 300грн. по витратному-касовому ордеру №ЧО-0000360 сума, що залишилася, у розмірі 179000грн була віднесена на Д-та 631 в к-т 6851 оплату в сумі 160000грн. було зроблено через касу за період до 30.06.2010р. за розхідними касовими ордерами, які маються в матеріалах справи. Сальдо розрахунків за станом на 01.07.2010р. в сумі 19700 грн. було погашене за період з липня по вересень 2010года за готівковий розрахунок.

Крім того, між ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" (замовник) і ПП "Консалтингова компанія "Крок" (виконавець) укладені ряд договорів про надання послуг організаційно-консультаційного характеру, а саме:

1. Договір №1 від 01.03.2010 з предметом договору - організація робіт по переміщенню товару із складу покупцеві з ціною договору - 3,3% від обороту відвантаженої продукції із складу;

2. Договір №2 від 01.03.2010 з предметом договору - надання організаційно-консультаційних послуг з ціною договору -1,8% від вартості закупленого товару;

3. Договір №3 від 01.03.2010 з предметом договору - Підготовка і організація роботи магазину "Закрома" з ціною договору -3,2% від товарообігу магазину.

У досліджуваний період за 1 півріччя 2010 р. між вказаними сторонами за договорами підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 723259,20 грн. з урахуванням ПДВ.

Вищезазначені операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" проводкою Дт р. 93 - Кт р. 631 в повному об'ємі за 2 кв. 2010 р.

Оплата придбаних послуг від ПП "КК "Крок" здійснена ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" за безготівковим розрахунком за період червень - серпень 2010 р. в повному об'ємі на суму 723259,20 грн. з ПДВ.

Згідно з даними картки рахунку 631 ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" по контрагентові ПП "КК "Крок" за станом на 10.08.2010 сальдо за розрахунками між сторонами не значиться.

Як вже зазначало вище, валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуватимуться (виготовлятися) таким платником податку для їх наступного використання у власній господарській діяльності (п. 5.1. ст. 5 Закону № 334). Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень п.5.3 - 5.8 статей 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", як за національну так і за іноземну валюту.

Нормами п. 1.32 ст. 1 Закону № 334 встановлено, що: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і істотною. Під безпосередньою участю слід розуміти вказану діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші окремі підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-якої іншої особи, яка діє від імені і в інтересах першої особи.

При цьому пункти 5.3. - 5.7. Закону не містять посилання про те, що включення до складу витрат понесених витрат за отримані маркетингові послуги, послуги з моніторингу, послуги з підготовки організації роботи, інформаційно-консультаційні послуги і так далі є неправомірним.

Відповідно до п. 5.11 Закону № 283 встановлення додаткових обмежень витрат, що стосуються віднесення, до складу валових витрат платника податку, окрім тих, які вказані в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрат", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248 (далі ПСБО-16), витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі: оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут; витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг); і так далі.

Маркетинг - це аналіз кон'юнктури товарного ринку, спрямований на виявлення потенційних ринків збуту, з урахуванням виявлених і передбачуваних потреб, а також перспектив підприємства в області досліджень і оптимізації виробництва в руслі існуючих вимог.

Маркетингові дослідження є комплексом заходів, що припускають збір і аналіз інформації в цілях дослідження ринку і збуту продукції і виявлення чинників попиту споживача з метою мінімізації ризику при ухваленні стратегічних рішень в ході господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону № 283/97-ВР валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі викладеного вбачається, що чинним законодавством не встановлений конкретний перелік документів для підтвердження витрат на маркетинг, послуг з підготовки організації роботи, інформаційно-консультаційні послуг.

Ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996 (із відповідними змінами та доповненнями, далі - Закон №996) передбачено, що основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи мають бути складені у момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Для контролю і впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися звідні облікові документи. Первинні і звідні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документу (форми); дату і місце складання; найменування підприємства, від імені якого складений документ; зміст і об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь в здійсненні господарської операції.

Надані акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані з контрагентами ПП ОСОБА_2, ПЧП ОСОБА_3, ПЧП "КК "Крок" по наданню: організаційно-консультаційних послуг, послуг з підготовки організації роботи, інформаційно-консультаційних послуг, оформлені відповідно до вимог "Закону про бухгалтерський облік", підтверджені платіжними документами, мають усі необхідні реквізити, розрахунки та ін. і таким чином, суми відбиті, у вищезгаданих актах, обґрунтовано включені до складу валових витрат ТОВ "Чорномор ОРГ".

На підставі вищевикладеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно необґрунтованості доводів відповідача про завищення позивачем суми валових витрат в розмірі 902716 грн.

Далі, в акті ДПІ зазначено, що при перевірці показників, відбитих в рядку 04.4 Декларацій "Витрати на страхові внески до фондів державного загальнообов'язкового страхування" встановлено заниження ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" валових витрат за 1 кв. 2010 р. на суму 5664 грн., яке утворилося в результаті не віддзеркалення сум страхових зборів.

Дослідивши зазначене судом встановлено наступне.

За даними рядка 04.4 декларацій по податку на прибуток ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" за 1 кв. 2010 р. витрати на оплату страхових внесків не відбиті. При цьому за даними бухгалтерського обліку (головна книга, облікові регістри з р. 651, 652, 653, 656, 82 та ін.) відбиті витрати на відрахування до фондів державного загальнообов'язкового страхування на загальну суму 5665 грн.

Розбіжність з даними декларації ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" по стор. 04.4 за 1 кв. 2010 р. склало 5665 грн. у бік збільшення.

Відповідно до норм Закону № 334, а саме пп. 5.7.1 до складу валових витрат платника податків відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, вказані в підпункті 5.6.1 цієї статті, в розмірах і порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту ДПІ в частині заниження валових витрат за 1 квартал 2010года на суму 5665 грн. нормативно обґрунтовані та заниження за 1 півріччя 2010года також не встановлене.

Також з висновків судово-економічної експертизи вбачається, що платник до складу валових витрат надмірно включив нараховані суми податків і зборів на загальну суму 104 грн., у тому числі: комунальний податок, збір за забруднення довкілля, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, пенсійний збір по купівлі валюти.

Відповідно до пп. 5.2.5 пп. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат відносяться суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів) визначених Законом України "Про систему оподаткування".

ТОВ "Чорномор ОРГ" порушуючи п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат не був включений збір за забруднення довкілля, комунальний податок, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і витрати по сплаті пенсійного збору при купівлі іноземної валюти, що привело до завищення значень показника по рядку 04.6 Декларацій за 1 півріччя 2010года на загальну суму 104 грн.

Висновком судово-економічної експертизи встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді недонарахований податок на прибуток в сумі 12649 грн.

Тому адміністративний позов в цієї частині задоволенню не підлягає. Штрафні санкції, які застосовані у зв`язку з визначенням заниження податку на прибуток визначаються відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 2529,8 грн. (10% х 2 податкових періода).

Актом перевірки встановлено що позивачем порушені п.3.1.1, п.3.1, ст..3 п.4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі-Закон №168) внаслідок чого занижений податок на додану вартість в сумі 61637грн. у тому числі: в квітні 2010р. на суму 702 грн., в травні 2010р. на суму 27513грн., в червні 2010р. на суму 33422 грн.

Зазначені порушення утворились в результаті: подвійного включення до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних на загальну суму 1714 грн. за березень 2010 р.; необґрунтованого включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях придбання організаційно-консультаційних послуг від ЧП "КК "Крок" в сумі 26786 грн. за травень 2010 р. і 33137 грн. за червень 2010 р.

За даними декларації з ПДВ позивача за березень 2010р. у строчці 17 відображено значення податкового кредиту в розмірі 478689 грн. с урахуванням уточнюючого розрахунку.

Згідно з реєстром отриманих податкових накладних позивачем за березень 2010 р. відображений ПДВ на загальну суму 478689 грн., при цьому до складу податкового кредиту двічі включені наступні податкові накладні: п/н № 293184 від 25.03.10 р. на загальну суму 8143,20 грн. в т.ч. ПДВ 1357,20 грн., отримана від ТОВ "Максимус Трейд" і зареєстрована в реєстрі під № 521 і № 522 та п/н № 18247 від 22.03.10 р. на загальну суму 2138,10 грн. в т.ч. ПДВ 356,34 грн., отримана від ТОВ "Гранд Вистрибьюшн Крим" і зареєстрована в реєстрі під № 409 і № 419.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Згідно з нормами п.п. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох екземплярах. Оригінал податкової накладної надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що позивачем необґрунтовано двічі включено до складу податкового кредиту березня 2010 суми податку на додану вартість за податковими накладними, які виписані ТОВ «Максимус Трейд», ТОВ «Гранд Вистрибьюшн Крим» на суму 1713,54 грн.

Але судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що оскільки в березні 2010 позивачем не була включена до складу податкового кредиту сума податку на додану вартість за податковою накладною №37 від 22.03.2010 на суму 1994,78 грн., виписаною ЗАТ «Магазин №60» то податковий орган мав врахувати цю суму у відповідному податковому періоді, оскільки тільки платникові податків надано право на формування податкового кредиту за податковими накладними, які визначені самим платником. Податковому органу не надано повноважень по самостійному включенню та врахуванню сум ПДВ до податкового кредиту платника податків за податковими накладними, які ним самостійно не враховані.

Крім зазначеного, з акту ДПІ вбачається, що за 1 півріччя 2010 р. до складу податкового кредиту ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" необґрунтовано включений ПДВ по операціях придбання організаційно-консультаційних послуг від ПП "КК "Крок" на загальну суму 59923 грн., у тому числі: за травень 2010 р. - в сумі 26786 грн.; за червень 2010 р. - в сумі 33137 грн.

В зазначений період, як вже зазначалось вище, між ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" (Замовник) і ЧП "Консалтингова компанія "Крок" (Виконавець) були укладені ряд договорів на надання послуг організаційно-консультаційного характеру. Як встановлено та вище вже зазначалось, в період 1 півріччя 2010 р. між сторонами були підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 723259,20 грн. з урахуванням ПДВ - 120543,20 грн.

За даними розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації по ПДВ за травень 2010 р. до складу податкового кредиту включений ПДВ по операціях з ПП "КК "Крок" в загальній сумі 26786,00 грн., у тому числі по наступних податкових накладних: № 120 від 30.04.2010 р. на загальну суму 45540,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7590 грн.; № 121 від 30.04.2010 р. на загальну суму 49896,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8316 грн.; № 122 від 30.04.2010 р. на загальну суму 65280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10880 грн.

За червень 2010 р. за даними розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації по ПДВ за вказаний звітний період до складу податкового кредиту включений ПДВ по операціях з ПП "КК "Крок" в загальній сумі 33137,20 грн., у тому числі по наступних податкових накладних: № 171 від 31.05.2010 р. на загальну суму 68472,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11412,00 грн.; № 172 від 31.05.2010 р. на загальну суму 59004,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9834,00 грн.; № 173 від 31.05.2010 р. на загальну суму 71347,20 грн., в т.ч. ПДВ - 11891,20 грн.

Уважно дослідивши зазначені вище докази колегія суддів дійшла до висновку, що виключення працівниками ДПІ в акті перевірки податкового кредиту по організаційно-консультаційних послугах, зроблених ПП "КК "Крок" усього на суму ПДВ 59923,00 є необґрунтованим оскільки, як вже зазначалось вище, чинним законодавством не встановлений конкретний перелік документів для підтвердження витрат на маркетинг, послуг з підготовки організації роботи, інформаційно-консультаційних послуг.

Надані ж акти здачі - приймання виконаних робіт між ТОВ "ТД "Чорномор" і ПП "КК "Крок" по наданню організаційно-консультаційних послуг оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", підтверджені платіжними документами, мають усі реквізити та розрахунки.

З огляду на викладене, суми відбиті у вищезгаданих актах обґрунтовано включені до складу валових витрат ТОВ "Торговий дім "Чорномор".

Таким чином, в результаті дослідження наданих документів встановлено, що включення ТОВ "ТД "Чорномор ОРГ" в податковий кредит за травень 2010 р. ПДВ в сумі 26786 грн. і за червень 2010 р. ПДВ в сумі 33137 грн. на підставі представлених податкових накладних, отриманих від ПП "КК "Крок", відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду стосовно задоволення адміністративного позову у повному обсязі, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та частково спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки від 01.08.2012 у справі №2а-843.1/11/0170/22 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0001852302/0 від 11.10.2010 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток з основного платежу в розмірі 269683 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 61195,2 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0001862302/0 від 11.10.2010 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 59923 грн., та за фінансовими санкціями - 26648,3 грн.

В іншій частині у задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко