Постанова

від 03.07.2013 по справі 822/1414/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1414/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

представника позивача (апелянта): Шестопал В.В.

представників відповідача: Горобець І.В., Іщенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Славутської об"єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Елеватор» (ТОВ «Поділля Елеватор») звернулось в суд з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Славутська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001001501 від 20 грудня 2012 року.

17 квітня 2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представники відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Славутською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Поділля Елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування прибутку підприємств за І квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 листопада 2012 року №13-15-35291996.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від всіх видів діяльності на суму 1164084 грн.

На підставі акта перевірки, 20 грудня 2012 року Славутською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001001501.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, а також те, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового Кодексу України (ПК України) будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього кодексу.

Згідно пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування належать інші витрати, зокрема і фінансові витрати, до яких, у свою чергу належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Пунктом 151.1 ст.151 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто право самостійно зменшувати суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платників податків реалізується з дотриманням вимог Податкового кодексу України, тобто за умови встановлення за результатами перевірок платника податків фактів завищення вказаної суми.

При цьому, відповідно до п.141 ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 141.2 ст. 141 ПК України для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Як встановлено з матеріалів справи та судом першої інстанції, ТОВ «Поділля Елеватор» згідно договорів №LA-6-07 від 03.12.2007 року та №LA-17-08 від 07.04.2008 року отримано фінансовий кредит від компанії з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед» в сумі 5026500,00 доларів США.

На підставі вказаних кредитних договорів ТОВ «Поділля Елеватор» у І кварталі 2012 року виплачено відсотки за користування кредитом в сумі 1164084 грн. кредитору компанії з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед».

При цьому, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем п. 141.2 ПК України, оскільки компанією з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед» здійснюється опосередковане управління ТОВ «Поділля Елеватор» через іншу пов'язану особу - ТОВ «Латагро», в якому його частка статутного фонду складає 66,67%, тобто в управлінні нерезидента, компанії з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед» (Кіпр) через пов'язану особу - ТОВ «Латагро», знаходиться більше 50% статутного фонду ТОВ «Поділля Елеватор», а відтак відсотки за користування кредитами, сплачені нерезиденту - компанії з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед» (Кіпр) відносяться до витрат з врахуванням обмежень, встановлених п.п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно статуту ТОВ «Поділля Елеватор» учасниками (засновниками) товариства є:

- ТОВ «Латагро», юридична особа, зареєстрована 13.06.2007 року Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією, код 35134323, частка у статутному фонді - 99,9%;

- ТОВ «Центр Дар», юридична особа, зареєстрована 26.04.2007 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, код 35057967, частка в статутному фонді - 0,1%.

При цьому, учасниками (засновниками) ТОВ «Латагро» згідно статуту є :

- компанія з обмеженою відповідальністю "ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед" (Кіпр), юридична особа, що створена та існує за законодавством Республіки Кіпр, зареєстрована 24.05.2007 року, свідоцтво про реєстрацію №НЕ200310, частка в статутному фонді - 66,67 %

- ТОВ «Украгро», юридична особа, що створена та існує за законодавством Латвійської Республіки, дата реєстрації в реєстрі підприємств 24.04.2007 року, Єдиний реєстраційний № 43603030888 з місцезнаходженням: Латвійська республіка, Бауський район, Ієцавський край , СО "КАЛТЕ", частка в статутному фонді 33,37 %.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку 50 та більше відсотків статутного фонду (корпоративних прав) ТОВ «Поділля Елеватор» перебуває у власності резидентів, а відтак викладені в акті перевірки обставини щодо порушення позивачем вимог п. 141.2 ст. 141 ПК України не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладено ці висновки, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлені колегією суддів порушення судом першої інстанції норм права, вбачаються підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою необхідно задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від , - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Славутської об"єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №0001001501 від 20 грудня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "08" липня 2013 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.