Рішення

від 01.07.2013 по справі 910/4778/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4778/13 01.07.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД", Київ

до: Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс

"АЙВАЗОВСЬКЕ", м.Київ

про: стягнення 256394,47 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Леонтьєв Г.Є., Турінський Б.О. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "АЙВАЗОВСЬКЕ" на підставі Договору №0211112 від 02.11.2012 року 256 394,47 грн., з яких 254 511,78 грн. - сума основного боргу та 1882,69 грн. - сума пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору №0211112 від 02.11.2012 року, укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 254 511,78 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню в сумі 1882,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.13р. порушено провадження у справі №910/4778/13 та призначено розгляд справи на 15.04.13р.

У судове засідання 15.04.13р. з'явився представник позивача, долучив до матеріалів справи додаткові документи, подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2013р. та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.13р. продовжено строк розгляду спору у справі № 910/4778/13 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 27.05.2013р.

Представник відповідача у судове засідання 15.04.13р. не з'явився, проте, через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

27.05.13р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.13р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. справу передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.13р. справу №5910/4778/13 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи на 01.07.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.13р. справу №910/4778/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено до розгляду на 01.07.13 р.

У судове засідання 01.07.13р. представник позивача з'явився та підтримав раніше подане клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2013р., відповідно до якого позивач зменшив розмір позовних вимог в частині суми основного боргу до 200 000,00 грн. та клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.13р., відповідно до якого позивач просив суд зменшити розмірних позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу до 150 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, клопотання представника позивача від 12.04.2013р. та від 27.05.13р. прийняті Господарським судом міста Києва.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься поданий відповідачем 24.05.13р. до суду відзив, в якому відповідач вказує про зменшення суми основного боргу, у зв'язку з частковою оплатою, до 150 000,00 грн. та, посилаючись на ч.3 ст.551 ЦК України, просить суд зменшити розмір неустойки і розглядати справу за відсутності його представника. За таких підстав, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

01.07.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 01.07.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчий комплекс «АЙВАЗОВСЬКЕ» (замовник) укладено Договір №021112 від 02.11.12р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, підрядник, керуючись будівельними нормами, згідно робочої документації, наданої замовником, взяв на себе зобов'язання на свій ризик власними силами якісно виконати комплекс робіт по будівництву Об'єкта у відповідності з Додатками №2-6 до даного Договору (Додаток №2, 3, 4, та 6 - по будівництву Японського саду; Додаток №5 - по будівництву сходин «Мистецтв», що знаходить за адресою: АР Крим, м.Алушта, пгт.Партенит, вул.Васильченко, 1-А.

Згідно з п.1.2. Договору, замовник зобов'язується передати підряднику затверджену робочу документацію, надати фронт робіт, здійснити контроль над виконанням підрядником робіт, прийняти та оплатити згідно Договору виконані підрядником роботи.

Відповідно до п.3.1. Договору, Договірна вартість (Додаток №1 до даного Договору) складає суму вартості робіт згідно підписаних сторонами Додатків №2-6 і складає 2 550195,11 грн., в т.ч. ПДВ - 425 032,52 грн.

Згідно з п.3.3. Договору, остаточна вартість робіт, яку повинен оплатити замовник на користь підрядника визначається на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в), Довідок про вартість підрядних робіт КБ-3 підписаних сторонами.

Відповідно до підпункту 3.5.1. пункту 3.5. Договору, розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових грошових сум на поточні рахунки сторін в наступній послідовності (якщо інше не передбачено відповідними додатками до даного договору):

- сторони домовились, що авансування виконаних робіт здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у відповідних Додатках.

- сторони домовились, що оплату виконаних робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами актів (форма №КБ-2в), на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання актів сторонами.

- сторони домовились, що остаточний розрахунок в розмірі 10 % від загальної вартості даного Договору здійснюється після проведення пуско-налагоджувальних робіт і підписання Актів здачі виконаних робіт у відповідності з умовами даного Договору.

Згідно з п.2.1. Договору, роботи виконуються підрядником з матеріалів замовника і механізмами замовника, якщо інше не передбачено підписаними сторонами додатками до даного Договору.

Відповідно до п.12.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 724 511,78 грн., а саме:

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.12р. позивачем виконано роботи на суму 29 967,54 грн. (103356,62 грн. - 73389,08 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 29 967,54 грн.);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року № 2 від 30.11.12р. позивачем виконано роботи на суму 22 270,22 грн. (23579,83 грн. - 1309,61 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 22 270,22 грн.);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року №3.1 від 31.12.12р. позивачем виконано роботи на суму 41673,13 грн. (353005,28 грн. - 311332,15 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 41673,13 грн.);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року №3.2 від 31.12.12р. позивачем виконано роботи на суму 12254,96 грн. (16272,67 грн. - 4017,71 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 12254,96 грн.);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року №4 від 30.01.13р. позивачем виконано роботи на суму 421556,11 грн. (428706,30 грн. - 7150,19 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 421556,11 грн.);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року №5 від 31.01.13р. позивачем виконано роботи на суму 196 789,82 грн. (400207,29 грн. - 203417,47 грн. зворотні суми, що складають вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі = 196 789,82 грн.); що, також, підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 574 511,78 грн., а саме: 15.11.12р. відповідачем сплачено 166 000,00 грн., 07.12.12р. відповідачем сплачено 107 000,00 грн., 10.12.12р. сплачено 127 000,00 грн., 08.01.13р. сплачено 70 000,00 грн., 29.04.13р. сплачено 50 000,00 грн., 02.04.13р. сплачено 54 511,78 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 724 511,78 грн. , відповідачем оплачено 574 511,78 грн. , на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 150 000,00 грн. , а відтак, суд приходить до висновку, що частково неоплаченим залишився Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року №5 від 31.01.13р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір №021112 від 02.11.12р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту 3.5.1. пункту 3.5. Договору, сторони домовились, що оплату виконаних робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами актів (форма №КБ-2в), на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання актів сторонами.

За таких підстав, роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року №5 від 31.01.13р. відповідач повинен був оплатити в термін до 15.02.13р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 3.5. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 150 000,00 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1882,69 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.5. Договору, у випадку порушення строків оплати фактично виконаних робіт, замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 5 % від суми Договору на дату порушення умов Договору.

Виходячи з вищевикладеного, суд перевірив розрахунок пені.

За перерахунком суду, за заявлений позивачем період з 15.02.13р. по 04.03.13р., в межах шестимісячного строку для нарахування пені, розмір пені з суми боргу 254 511,78 грн., яка існувала станом на 15.02.13р., становить 1882,69 грн.

У відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд зменшити розмір пені.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені з підстав часткової оплати відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Неналежним виконанням зобов'язання, відповідач порушує майнові права позивача, інтереси якого, суд також має враховувати при вирішенні справи; заборгованість відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, погашена не була; відповідачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які б мали істотне значення та були б підставою для зменшення розміру пені; зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду, а тому, оскільки розмір нарахованих штрафних санкцій є співрозмірним із розміром основної заборгованості, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим, клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1882,69 грн. підлягають задоволенню судом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 150 000,00 грн. та пені у розмірі 1882,69 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 256394,47 грн.

При зверненні до Господарського суду м.Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення №49 від 11.03.2013 р. сплачено судовий збір у розмірі 5 127,89 грн.

27.05.13р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.13р., відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача 151882,69 грн. з урахуванням пені.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви про стягнення 151882,69 грн. становить 3037,65 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 2090,24 грн., сплачена на підставі платіжного доручення №49 від 11.03.2013 р. підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "АЙВАЗОВСЬКЕ" (01030, м.Київ, вул.Івана Франка, буд.40-Б, код ЄДРПОУ 32425924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД" (04073, м.Київ, проспект Московський, буд.16-Б, код ЄДРПОУ 38398315) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 1882 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 69 коп. - пені та 3 037 (три тисячі тридцять сім) грн. 65 коп. - суми судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД" (04073, м.Київ, проспект Московський, буд.16-Б, код ЄДРПОУ 38398315) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 2090 (дві тисячі дев'яносто) грн. 24 коп., сплачену на підставі платіжного доручення №49 від 11.03.2013р.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.07.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.