Ухвала

від 03.07.2013 по справі 5016/3660/2011(12/205)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"03" липня 2013 р. Справа № 5016/3660/2011(12/205)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області 16.12.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ", вул. Декабристів, 23-А, кв. 79, м. Миколаїв, 54017

до відповідача Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Березнегуватський райавтодор", вул. Галини Петрової 2-А, м. Миколаїв, 54029

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача (стягувача за наказом) Шамрай Василь Ярославович, довіреність б/н від 14.09.2012 року;

від відповідача (боржника за наказом) представник не з'явився;

від Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Бурлакова Вікторія Миколаївна, довіреність № 115 від 26.10.2012 року

До господарського суду Миколаївської області 17.09.2012 року надійшла скарга Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області 16.12.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.12.2012 року (суддя Семенов А.К.) було частково задоволено скаргу Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області 16.12.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року ухвалу господарського суду Миколаївської області було частково скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.12.2012 року у справі № 5016/3660/2011(12/205) скасовано повністю та справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 16.05.13 року відповідно до п.п. 3.1.13 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.05.2013 року прийнято справу № 5016/3660/2011(12/205) до провадження та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 04.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.06.2013 року розгляд скарги відкладено на 03.07.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача (боржника за наказом).

Судом встановлено наступне.

До господарського суду Миколаївської області 17.09.2012 року надійшла скарга Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області 16.12.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205), в якій боржник просив:

1. Визнати причини пропуску процесуальних строків оскарження постанов поважними та відновити строк оскарження.

2. Визнати дії Заводського Відділу ДВС ММУЮ щодо арешту спец-рахунків неправомірними.

3. Скасувати повністю Постанову Заводського Відділу ДВС ММУЮ про арешт коштів боржника від 15.06.2012 року ВП 32894488.

4. Скасувати Постанови Заводського Відділу ДВС ММУЮ по зведеному провадженню від 27.06.2012 року; від 17.07.2012 року відносно арештів рахунків філій боржника (21 постанова), від 30.07.2012 року; від 23.08.2012 року в частині накладення арешту по примусовому виконанню наказу № 5016/3660/2011(12/205).

5. Зобов'язати Заводський відділ ДВС ММУЮ зняти арешт зі спеціальних рахунків боржника, а саме з:

- с/р № 2604918487 в Баштанському відділенні МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, Філія "Баштанській райавтодор"(Код ЄДРПОУ 26174364);

- с/р № 2604624058 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Березанський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174358);

- с/р №26042306203207 в ТВБВ № 10014/048 філії-Миколаївське облуправління ПАТ "Державний Ощадний банк України", Філія "Березнегуватський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174341);

- с/р 260471047 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182, Філія "Братський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174335);

- с/р 26042059743001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Вознесенський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174312);

- с/р 26041060092066 в Миколаївській філії ПАТ Комерційний банк "Приват Банк", МФО 326610, Філія "Врадієвський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174306);

- с/р 26042209003087 в ТВБВ № 10014/015 філії МОУ АТ "Ощадбанк", Філія "Доманівський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174298);

- с/р 26041000158001 в Миколаївській філії ПАТ "Укрінбанк"МФО 326580, Філія "Єланецький райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174281);

- с/р 26049059423001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Жовтневий райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174275);

- с/р 260481095 в Кривоозерській філії МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Кривоозерський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174252);

- с/р 26042059583001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Миколаївський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174246);

- с/р 2604517934 в АТ "Райффайзен Банк Аваль"МФО 380805, Філія "Новобузький райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174235);

- с/р 260471050 в Новоодеському відділенні МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Новоодеський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174223);

- с/р 26047314001537 в ТВБВ №10014/02 філії-Миколаївського облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 326461, Філія "Очаківський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174217);

- с/р 26045003065001 в ПВ МФ ПАТ "Укрінбанк"МФО 326580, Філія "Первомайський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174200);

- с/р 26042059529 в Снігурівському відділенні ОФ АБ "Експрес-Банк", Філія "Снігурівський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174192);

- с/р 26049110022270 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Миколаївська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174170);

- с/р 26040059530001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Варварівська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174186);

- с/р 26041060092044 в ПАТ КБ "ПриватБанк", Філія "Южноукраїнська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174163);

- с/р 260400059273001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Тернівська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 33682861);

- с/р 26001059041001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", ДП "Миколаївський облавтодор"(Код ЄДРПОУ 31159920);

- с/р 26045059041001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", ДП "Миколаївський облавтодор" (Код ЄДРПОУ 31159920).

15.10.2012 року на адресу господарського суду Миколаївської області від боржника ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в порядку ст. 22 ГПК України надійшли письмові пояснення та уточнення до скарги на дії органу ДВС (том ІІІ, арк. справи 70-76).

28.11.2012 року на адресу господарського суду Миколаївської області від боржника ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшли уточнення предмету скарги на дії органу ДВС (том ІV, арк. справи 15-16), в яких боржник просить:

1. Визнати причини пропущення процесуальних строків оскарження постанов поважними.

2. Поновити строк оскарження.

3. Визнати дії Заводського Відділу ДВС ММУЮ щодо арешту коштів, що містяться на спецрахунках боржника, неправомірними.

4. Скасувати повністю Постанову Заводського Відділу ДВС ММУЮ про арешт коштів боржника від 15.06.2012 року ВП 32894488.

5. Скасувати усі Постанови Заводського Відділу ДВС ММУЮ від 17.07.2012 року відносно арештів коштів філій боржника в частині накладення арешту по примусовому виконанню наказу № 5016/3660/2011(12/205), а саме:

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Баштанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Березанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Березнегуватський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Братський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Вознесенський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Врадієвський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Доманівський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Єланецький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Жовтневий райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Кривоозерський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Миколаївський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Новобузький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Новоодеський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Очаківський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Первомайсьский райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Снігурівський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Миколаївська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Варварівська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Южноукраїнська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.12 року про арешт коштів Філії "Тернівська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор".

6. Скасувати Постанову Заводського Відділу ДВС ММУЮ від 23.08.12 року по зведеному провадженню в частині накладення арешту на кошти боржника по примусовому виконанню наказу № 5016/3660/2011(12/205).

7. Зобов'язати Заводський відділ ДВС ММУЮ зняти арешт із коштів, що містяться на спеціальних рахунках боржника, накладений постановами Заводського відділу ДВС ММУЮ, а саме з:

- с/р № 2604918487 в Баштанському відділенні МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, Філія "Баштанській райавтодор"(Код ЄДРПОУ 26174364);

- с/р № 2604624058 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Березанський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174358);

- с/р №26042306203207 в ТВБВ № 10014/048 філії-Миколаївське облуправління ПАТ "Державний Ощадний банк України", Філія "Березнегуватський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174341);

- с/р 260471047 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182, Філія "Братський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174335);

- с/р 26042059743001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Вознесенський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174312);

- с/р 26041060092066 в Миколаївській філії ПАТ Комерційний банк "Приват Банк", МФО 326610, Філія "Врадієвський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174306);

- с/р 26042209003087 в ТВБВ № 10014/015 філії МОУ АТ "Ощадбанк", Філія "Доманівський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174298);

- с/р 26041000158001 в Миколаївській філії ПАТ "Укрінбанк"МФО 326580, Філія "Єланецький райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174281);

- с/р 26049059423001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Жовтневий райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174275);

- с/р 260481095 в Кривоозерській філії МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Кривоозерський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174252);

- с/р 26042059583001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Миколаївський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174246);

- с/р 2604517934 в АТ "Райффайзен Банк Аваль"МФО 380805, Філія "Новобузький райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174235);

- с/р 260471050 в Новоодеському відділенні МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", Філія "Новоодеський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174223);

- с/р 26047314001537 в ТВБВ №10014/02 філії-Миколаївського облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 326461, Філія "Очаківський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174217);

- с/р 26045003065001 в ПВ МФ ПАТ "Укрінбанк"МФО 326580, Філія "Первомайський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174200);

- с/р 26042059529 в Снігурівському відділенні ОФ АБ "Експрес-Банк", Філія "Снігурівський райавтодор" (Код ЄДРПОУ 26174192);

- с/р 26049110022270 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Миколаївська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174170);

- с/р 26040059530001 в Миколаївській філії АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Варварівська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174186);

- с/р 26041060092044 в ПАТ КБ "ПриватБанк", Філія "Южноукраїнська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 26174163);

- с/р 260400059273001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", Філія "Тернівська ДЕД" (Код ЄДРПОУ 33682861);

- с/р 26045059041001 в МФ АТ "Брокбізнесбанк", ДП "Миколаївський облавтодор" (Код ЄДРПОУ 31159920).

При цьому, судом враховано наступне.

Приписи ст. 22 ГПК України застосовуються і при розгляді скарг, поданих в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктами 3.11, 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 29.05.13 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

Господарсько-процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. (п. 3.12)

Вказані заяви боржника є заявами про зміну предмета скарги.

Враховуючи викладене, судом розглядається клопотання про визнання причин пропуску процесуальних строків оскарження постанов поважними та поновлення строку оскарження, скарга на дії ДВС з урахуванням поданої останньої заяви від 28.11.2012 року.

Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження дій ДВС, то слід зазначити наступне.

В поданій суду скарзі боржник ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить суд поновити строк на оскарження дій ДВС, зазначивши в скарзі наступне.

Ч. 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Арешт на рахунки було накладено державним виконавцем з порушенням порядку його накладення. Виявивши ці порушення, начальник Заводського відділу ДВС своєю постановою мав зняти арешт з відповідних рахунків.

03.08.12 року та 08.08.12 року ДП "Миколаївський облавтодор" звернувся із заявою про зняття арешту із коштів, що містяться на окремих рахункахх до Заводського відділу ДВС, до управління ДВС в ГУЮ в Миколаївській області та до ДВС України.

В письмових поясненнях та уточненнях до скарги від 15.10.12 року зазначено, що таким чином боржник намагався уникнути судового спору та зняти арешт постановою начальника відділу ДВС в порядку ч. 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, строк пропущено лише з тієї причини, що боржник намагався реалізувати своє право в порядку виконавчого провадження, але в цьому боржнику було відмовлено та стало відомо лише 14.09.12 року (вх. № канцелярії 1753), коли отримано відповідь на заяву від 31.07.12 року № Юр/1314 від Заводського відділу ДВС, в якій повідомив, що дане питання вирішувати самостійно не збирається та запропонував звернутись до суду.

Отже, лише 14.09.12 року боржнику стало відомо про неможливість вирішення питання в порядку виконавчого провадження. Зі скаргою до суду боржник звернувся 17.09.12 року.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник стягувача ТзОВ "ДОРПРОМ" просив суд відмовити в поновленні строку на оскарження дій ДВС, зазначивши наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121-2, ч. 2 ст. 82 ГПК України боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Представник стягувача вказав, що незнання боржником права на оскарження рішень, дії або бездіяльності державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно у судовому порядку, не є поважною причиною пропуску такого строку. Тобто, жодних поважних причин для пропуску строку оскарження дій державного виконавця немає.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник Заводського відділу ДВС просив суд відмовити в поновленні строку на оскарження дій ДВС, зазначивши наступне.

Посилання боржника на звернення до Заводського відділу ДВС, до управління ДВС в ГУЮ в Миколаївській області та до ДВС України з заявою про зняття арешту з коштів, що містяться на окремих рахунках, не є поважною причиною для поновлення строку для оскарження вказаних постанов, оскільки звернення до органів ДВС не позбавляло боржника своєчасно звернутись до суду.

Розглянувши в судовому засіданні 03.07.2013 року подане суду клопотання, заслухавши пояснення представника стягувача та органу ДВС, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи боржник ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Миколаївської області в порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії органу ДВС 17.09.12 року, що підтверджується штампом канцелярії суду (том ІІІ, арк. справи 1-4).

Предметом скарги є оскарження дій органу ДВС щодо винесення постанов від 15.06.2012 року, від 17.07.2012 року, від 23.08.2012 року про накладення арешту на кошти.

31.07.12 року боржник ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до Заводського відділу ДВС та до управління ДВС в ГУЮ в Миколаївській області із заявою вих. № Юр/1314 від 31.07.2012 року про скасування постанов про накладення арешту на рахунки ДП "Миколаївський облавтодор" та його відокремлених підрозділів, а також просив вказані органи повідомити про результати розгляду його заяви в найкоротший термін з метою вжиття подальших дій щодо скасування постанов (том ІІІ, арк. справи 42-43).

Тобто, боржник ДП "Миколаївський облавтодор" вживав заходи щодо відновлення своїх порушених прав шляхом безпосереднього звернення до органів державної виконавчої служби, які мають право здійснювати контроль за законністю виконавчого провадження відповідно до ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження".

Матеріалами справи підтверджується, що відповіді на подану заяву вих. № Юр/1314 від 31.07.2012 року, в яких зазначено про необхідність вирішення вказаного питання лише в судовому порядку, боржник отримав лише 28.08.2012 року, 03.09.2012 року та 14.09.2012 року. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи листами-відповідями управління ДВС в ГУЮ в Миколаївській області та ДВС України (том ІІІ, арк. справи 40-41), а також листом-відповіддю Заводського відділу ДВС та витягом з Книги реєстрації вхідної кореспонденції боржника за 2012 рік (том ІІІ, арк. справи 146).

За таких обставин боржником було пропущено строк на звернення до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби щодо скасування постанов від 15.06.2012 року, від 17.07.2012 року, від 23.08.2012 року про накладення арешту на кошти боржника, в тому числі й на страхові кошти, які обліковуються на відкритих йому окремих поточних спецрахунках в установах банку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку на оскарження дій органу ДВС внаслідок того, що ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" намагалось відновити свої права у позасудовому порядку шляхом звернення до посадових осіб органу державної виконавчої служби, які відповідно до ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють контроль за законністю дій державних виконавців, не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність поважних підстав для визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та можливість відновлення пропущеного строку. Отже, пропущений боржником процесуальний строк на оскарження дій органу державної виконавчої служби - Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції підлягає відновленню.

Судом також враховано наступне.

14.11.12 року представником стягувача ТзОВ «Дорпром» подано суду заяву про припинення провадження у даній справі (том ІІІ, арк. справи 159-161), мотивовану тим, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.12 року по справі № 5016/2496/2011(13/163) вирішено спір про той же предмет і з тих же підстав , що розглядається по даній справі в частині визнання дій Заводського ВДВС щодо арешту спецрахунків неправомірними та зобов'язання органу державної виконавчої служби зняти арешт зі спецрахунків боржника.

В поданій заяві зазначено, що господарський суд Миколаївської області ухвалою від 28.09.2012 року задовольнив скаргу ДП "Миколаївський облавтодор " на дії Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції щодо арешту рахунків боржника у виконавчому провадженні по виконанню наказу того ж суду по справі № 5016/2496/2011(13/163).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року по справі №5016/2496/2011(13/163) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.09.2012 року залишено без змін. Таким чином, ухвала вступила в силу.

Предмет скарг боржника по справі № 5016/3660/2011(12/205) та по справі № 5016/2496/2011(13/163) є однаковим - накладення органами ДВС арешту на кошти на балансових рахунках боржника 2604 зі спеціальним режимом використання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.12 року по справі № 5016/2496/2011(13/163) визнано неправомірними дії Заводського ВДВС щодо накладення арешту на кошти на рахунках 2604 стосовно 21 рахунку (належних юридичній особі та усім філіям боржника) та зобов'язано Заводський ВДВС зняти накладений арешт на кошти на усіх вказаних рахунках.

В обґрунтування поданого клопотання стягувач посилається на приписи п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, зазначаючи, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

Розглянувши подане суду клопотання, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з останніми змінами та доповненнями від 29.05.2013 року за змістом ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції , тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Відповідно до п. 9.3 вищевказаної Постанови виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу , тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 9.12 Постанови за змістом ст. 121-2 ГПК України судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами .

Крім того, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (абз. 1 п. 9.13 Постанови).

Проте, предмет скарги (вимоги, заявлені скаржником) на дії органу ДВС при примусовому виконанні рішення господарського суду Миколаївської області по справі №5016/2496/2011(13/163) інший, ніж предмет скарги на дії органу ДВС при примусовому виконанні рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 5016/3660/2011(12/205). Відсутні також підстави стверджувати про наявність підстав для припинення провадження по даній скарзі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того, скарги на дії органів державної виконавчої служби є формою контролю за виконанням судового рішення та розглядаються судом окремо за різними справами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення провадження у справі. В задоволенні клопотання про припинення провадження відмовлено.

В судовому засіданні 03.07.13 року розпочато розгляд скарги на дії ДВС по суті.

Відповідач (боржник за наказом) явку повноважного представника у судове засідання 03.07.2013 року не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення від 11.06.2013 року про вручення ухвали суду від 04.06.2013 року, яке наявне в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

В обґрунтування поданої скарги відповідачем ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зазначено наступне.

Рішенням від 29.11.2011 року у справі № 5016/3660/2011(12/205) господарський суд Миколаївської області позов задовольнив та стягнув з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової 2-А, ідентифікаційний код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ", (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв.79, ідентифікаційний код 33730050) 802935 грн. 96 коп., у тому числі: 678 070 грн. 27 коп. - сума основного боргу, 78 656 грн. 12 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 26 917 грн. 59 коп. - 3% річних, 19 291 грн. 98 коп. -пеня, а також 8 029 грн. 36 коп. - держмита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 16.12.2011 року видано наказ.

Постановою від 06.06.2012 року органом ДВС відкрито виконавче провадження.

На підставі винесених Заводським Відділом ДВС Миколаївського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2011 року по даній справі постанов арештовано грошові кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для зарахування страхових коштів, відкритих у порядку ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ". Цє є порушенням вимог частини другої цієї статті Закону, якою встановлено заборону щодо задоволення вимог кредиторів за рахунок таких коштів та їх стягнення на підставі виконавчих й інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Боржник в своїх поясненнях та уточненнях зазначає, що Заводським Відділом ДВС Миколаївского міського управління юстиції були винесені постанови, якими накладено арешт на окремі поточні спец-рахунки, які відкрито у порядку ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням і податків з цієї допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою встановлено порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів, Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Кошти, які знаходяться на окремих рахунках, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, по яким відкрито виконавче провадження Заводським Відділом ДВС та на стягнення на підставі виконавчих документів, а арешт цих рахунків суперечить приписам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та порушує законні права працівників підприємства, яким належать до виплати, згідно листків непрацездатності, кошти, нараховані у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, пологами та похованням.

Боржник зазначає, що Заводським Відділом ДВС накладено арешт на окремий рахунок ДП "Миколаївський облавтодор" та усі окремі рахунки усіх філій ДП "Миколаївський облавтодор", хоча державний виконавець своєю постановою повинен був конкретно визначити рахунки на які накладається арешт.

Із посиланням на вищевикладене та норми Закону України «Про виконавче провадження», Закону україни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Ук-раїни" просить суд скаргу задовольнити.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник стягувача ТзОВ «Дорпром» вимоги скарги заперечив в повному обсязі та просив суд в задоволенні скарги відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Стягувачем вказано, що зазначено норма не значить, що на кошти на вказаних рахунках не може бути накладено арешт державним виконавцем. Не підлягають стягненню в порядку встановленому законом (ч. 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження") кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Інших підстав неможливості накладення арешту на кошти на рахунку чинне законодавство не містить.

Таким чином, твердження ДП "Миколаївський облавтодор" про те, що державний виконавець не має права виносити постанову про арешт коштів на всіх рахунках боржника, не відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник стягувача зазначив, що станом на день розгляду скарги всі арешти зняті, проте доказів цього не подав.

Враховуючи викладене, стягувач просить відмовити у задоволенні скарги.

Представник Заводського відділу ДВС ММУЮ у судовому засіданні 03.07.2013 року проти задоволення скарги заперечив та просив суд в задоволенні скарги відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

На виконанні у Відділі перебувало зведене виконавче провадження № 32590442 з примусового стягнення коштів з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь юридичних осіб на загальну суму 6 102 263, 29 грн.

На виконання приписів ст.ст. 1, 11, 32, ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до заяви стягувача на кошти боржника, що знаходяться на рахунках накладено арешт 17.07.2012 року. При накладенні арешту державний виконавець не знав і не міг знати, які рахунки відкрито боржником для цільового використання згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Інших підстав неможливості накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку боржника, чинне законодавство не містить.

Таким чином, посилання боржника на те, що державний виконавець не має права виносити постанову про арешт коштів на всіх рахунках боржника, не відповідає вимогам і нормам закону.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 11, 52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець законно та обґрунтовано виніс вказані постанови з метою виконання рішень судів, що перебувають на виконанні.

Заводським відділом ДВС ММУЮ також зазначено, що відповідно до постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Голотребчука Ю.А. від 05.10.2012 року зведене виконавче провадження передано на виконання до підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Миколаївській області. А тому в разі винесення судом рішення про задоволення скарги боржника та зобов'язання відділу вчинити певні дії, виконати рішення буде не можливо.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник ДВС зазначив, що станом на день розгляду скарги всі арешти зняті, проте доказів цього не подав.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників стягувача та органу ДВС, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням від 29.11.2011 року у справі № 5016/3660/2011(12/205) господарський суд Миколаївської області позов задовольнив та стягнув з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової 2-А, ідентифікаційний код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ", (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв.79, ідентифікаційний код 33730050) 802 935 грн. 96 коп., у тому числі: 678 070 грн. 27 коп. - сума основного боргу, 78 656 грн. 12 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 26 917 грн. 59 коп. - 3% річних, 19 291 грн. 98 коп. -пеня, а також 8 029 грн. 36 коп. - держмита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року вказане рішення залишено без змін.

16.12.2011 року господарським судом Миколаївської області на виконання вказаного рішення видано наказ.

Органом ДВС - Заводським Відділом ДВС Миколаївського міського управління юстиції для примусовому виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.11.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205), яке проводилось на підставі наказу господарського суду Миколаївської області від 16.12.2011 року, було відкрито виконавче провадження ВП № 32894488.

При проведенні цього виконавчого провадження вказаним органом ДВС були винесені постанови від 15.06.2012 року, від 23.08.2012 року та від 17.07.2012 року, якими накладений арешт на кошти, що належать боржнику - ДП "Миколаївський облавтодор" та містяться на всіх його рахунках в банківських установах.

Так, Постановою від 15.06.2012 року накладений арешт на кошти, що належать боржнику - ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" «Автомобільні дороги України» в межах суми 811 201 грн. 32 коп. та містяться:

- в філії АТ "Брокбізнесбанк", МФО 326922;

- в Миколаївській ФПАТ "Укрінбанк", МФО 326580;

- ГУ ДКСУ у Миколаївській області, розрахункові рахунки 37122004002075, 35246001002075, МФО 826013.

Постановою від 23.08.2012 року накладений арешт на кошти, що належать боржнику - ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в сумі 3 900 056 грн. 13 коп., у тому числі на виконання наказу №5016/3660/2011(12/205), виданого 16.12.2011 року в сумі 802 935 грн. 96 коп., та містяться в:

- Філії АТ "Імексбанк"у м. Миколаєві , МФО 2326825;

- АТ "Брокбізнесбанк", МФО 300249.

Постановами від 17.07.2012 року (всього 21 постанова) на виконання наказу №5016/3660/2011(12/205), виданого 16.12.2011 року, накладений арешт на кошти, що нале-жать боржнику - ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в сумі 802 935 грн. 96 коп. та містяться в:

- АТ "Райффай-зенбанк Банк Аваль", МФО 380805;

- Миколаївському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 326461;

- філії Березнегуватського відділення АТ "Ощадбанк", МФО 386122;

- МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль"МФО 326182;

- Миколаївському РУ ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 326610;

- Одеській Філії АБ "ЕКСПРЕС-БАНК", МФО 328801;

- філії АТ "Брокбізнесбанк", МФО 326922;

- філії Кривоозерського відділення АТ "Ощадбанк", МФО 381218;

- АКБ "Трансбанк", МФО 300089;

- Миколаївській ФПАТ "Укрінбанк", МФО 326580;

- філії Очаківського відділення АТ "Ощадбанк", МФО 386252;

- ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023;

- АКБ "Банк Національний кредит", МФО 326665.

Скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частиною 2 статті 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З матеріалів справи вбачається, що боржником у встановлений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було.

За таких обставин, дії виконавчої служби щодо винесення постанов про арешт коштів боржника є законними та обґрунтованими, спрямованими на виконання наказу господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Положення ст. 21 вищевказаного Закону передбачають порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів, при цьому, зазначена стаття не забороняє державному виконавцю вчиняти відповідні дії щодо накладення арешту на відповідні рахунки боржника, а лише вказує про те, що зараховані страхлві кошти не можуть бути спрямовані на стягнення згідно виконавчих та інших документів, тобто кошти використовуються виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Слід зазначити, що боржником не було надано доказів того, що на дані рахунки боржника надходять виключно кошти зі спеціальним режимом використання, передбаченим ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно з ч. 4 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України 02.04.12 року № 512/5 ( в редакції, що була чинна на момент винесення оскаржуваних постанов) на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Національного Банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 22 від 21.01.04 року ( в редакції, що була чинна на момент винесення оскаржуваних постанов) арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Спеціальні рахунки, вказані в вищезазначених постановах Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ відкрито для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про що свідчать довідки банківських установ.

Положеннями ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів, зазначена стаття не забороняє державному виконавцю вчиняти відповідні дії, а лише вказує про те, що зараховані страхові кошти не можуть бути спрямовані на стягнення згідно виконавчих та інших документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що була чинна на момент винесення оскаржуваних постанов) не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Інших підстав неможливості накладення арешту на кошти на рахунках боржника чинне законодавство не містить.

Таким чином, посилання боржника на те, що державний виконавець не мав права виносити постанови про арешт коштів на всіх рахунках боржника не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги на дії ДВС, оскільки боржником не наведено суду в чому саме полягає неправомірність дій Заводського Відділу ДВС ММУЮ щодо арешту коштів на рахунках боржника. Відтак, відсутні підстави для скасування постанов Заводського Відділу ДВС ММУЮ про арешт коштів боржника, які є предметом скарги, а також для зобов'язання органу ДВС арешт зі спеціальних рахунків боржника.

Виходячи з вищевикладеного, скарга є необґрунтованою та безпідставною. В задоволенні скарги відмовити.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні скарги ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області 16.12.2011 року по справі № 5016/3660/2011(12/205).

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.

Копію даної ухвали направити Заводському відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029.

Суддя Е. М. Олейняш