Рішення

від 01.07.2013 по справі 650-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2013Справа №5002-17/ 650-2012 За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління»

до відповідачів:

1. Приморської селищної ради

2. Фізичної особи-підприємця Деркач А.М.

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Деркач О.Д.

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим

3. Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з будівництва та архітектури

4. Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Гайворонський В.І.

Представники:

Від позивача - Єгоров В.С. посвідчення № 36, представник

Від Фізичної особи-підприємця Деркач А.М. - Полікарпов І.Д. довіреність № 060613, представник

Від прокуратури - Коноваленко А.В. посвідчення № 009332

Від Верховної Ради Автономної Республіки Крим - Спіліоті І.І., довіреність № 28-43/312 від 30.05.2011, представник

СУТЬ СПОРУ: Позивач згідно з позовом просить визнати незаконним та скасувати рішення 10-ї сесії 5-го скликання Приморської селищної ради від 30 листопада 2006 року № 261 «Про передачу СПД Деркачу А.М. земельної ділянки для обслуговування кафе «Лагуна» в оренду строком на 10 років, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/д, укладеного між Приморською селищною радою та СПД Деркачем А.М. строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2006 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «Лагуна», у зв'язку з тим, що на земельній ділянці знаходяться його берегоукріплюючі споруди.

Відповідачі щодо позовних вимог заперечують у зв'язку з тим, що накладення земельної ділянки на берегоукріплюючі споруди не існує.

Відповідач Фізична особа-підприємець Деркач А.М. також у відзиві просить провадження по справі припинити, у зв'язку з тим, що спірний договір розірваний за згодою сторін, а процесуальне правонаступництво на Деркач О.Д. не передбачене.

Згідно ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в описовій частині рішення суд вказує про заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині підстави з яких він їх відхиляє.

Зазначений відповідач також посилається на те, що берегоукріплюючі споруди знаходяться на землях Приморської селищної ради, та вважає, що позивач не має прав на спірні берегоукріплюючі споруди.

Третя особа Деркач О.Д. у відзиві проти позовних вимог заперечує, та вказує, що Деркач Анатолій Миколайович, який є відповідачем по справі № 5002-17/650-2012 не має відношення до кафе «Лагуна» та до земельної ділянки, на якій воно розташоване, оскільки рішенням 23 сесії Приморської селищної ради 6-го скликання від 27.06.2012 № 518 була затверджена технічна документація по землеустрою по оформленню документів, удостовіряючих право оренди на земельну ділянку для обслуговування кафе «Лагуна» площею 0,0307 га, та дана ділянка була передана в оренду Деркач О.Д. строком на 19 років. Прокурорська перевірка, проведена 29.05.2013 порушень законодавства не виявила.

Третя особа Верховна Рада Автономної Республіки Крим у відзиві просить позов задовольнити повністю, та вказує, що берегоукріплюючі споруди смт. Приморський (м. Феодосія) загальною довжиною 1800 км., які включають в себе хвилягасящу споруду продольного типу з відкісною частиною, підводний хвильолом, штучний пляж, 7 бун, гідротехнічну стіну 10-го ярусу, набережну, підпірну стіну 2-го ярусу, свайний причал, є власністю Автономної Республіки Крим, та знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» на праві господарського відання.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 10-ї сесії 5-го скликання Приморської селищної ради від 30.11.2006 № 261 «Про передачу СПД Деркачу А.М. земельної ділянки для обслуговування кафе «Лагуна» в оренду строком на 10 років», затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю Деркач А.М., згідно УКЦИЗ - 1.11.6 - іншої комерційної діяльності (під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 (кафе «Лагуна»), та передано в оренду строком на 10 років до 30.11.2016 земельну ділянку (кадастровий номер 0111646000:01:002:0773), розташовану в м. Феодосія, смт. Приморський, набережна , площею 0,0307 га.

На підставі рішення Приморскьої селищної ради від 30.11.2006 між Приморською селищною радою і Фізичною особою-підприємцем Деркачем А.М. укладеного договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0307 га, розташованої у м. Феодосії, смт. Приморський, набережна, строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2016 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «Лагуна».

Відповідно до п. 15 договору оренди земельну ділянку передано в оренду під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 (кафе «Лагуна»).

Згідно п. 16 договору цільовим призначенням земельної ділянки є УКЦИЗ - 1.11.6 - інша комерційна діяльність.

Суд вважає, що прийняте Приморською селищною радою рішення від 30.11.2006 № 261 «Про передачу СПД Деркачу А.М. земельної ділянки для обслуговування кафе «Лагуна» та укладений між відповідачами договір земельної ділянки б/н строком на 10 років є такими, що порушують майнові права та інтереси Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у

господарській діяльності.

Відповідно до діючих будівельних норм та правил - БНіП 2.06.01-86 «Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування», БНіП 2.01.15-90 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування», та Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-3-97 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення», ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення», Інструкції щодо заповнення форми звітності №1-изт (річна) «Звіт про інженерний захист територій населених пунктів", затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, берегоукріплювальні споруди, у тому числі штучно створені хвильогасящі пляжі, є основними гідротехнічними спорудами.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що гідротехнічні споруди є спорудами загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації та відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди у спірному випадку.

Однак, знаходження торгової точки на гідротехнічній споруді є фактичним користуванням нею.

Згідно висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 13.03.2013 спірна земельна ділянка площею 0,0307 га, розташована у м. Феодосії смт. Приморський, набережна, кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:0773, займає берегоукріплюючу споруду повністю.

Таким чином, спірне рішення органу місцевого самоврядування прийняте в порушення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 393 Цивільного кодексу визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Ст. 21 Цивільного кодексу України також передбачене визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування.

Таким чином, вимога про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради від 26 жовтня 2011 р. № 431 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» є законною, та підлягає задоволенню.

При цьому також необхідно відмітити, що не може вважатись законним рішення органу місцевого самоврядування, якщо воно порушує права та інтереси певної особи, про що прямо вказується в ст. 393 Цивільного кодексу України, якою є позивач.

Також необхідно відмітити, що вибір способу захисту порушеного права - це є право позивача.

Аналогічної правової позиції щодо підстав визнання незаконним та скасування спірного рішення дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд (постанова від 14.11.2012 по справі № 5002-17/652-2012), та Віщій господарський суд України (постанова від 14.03.2013 по справі № 5002-17/652-2012).

Твердження відповідачів про те, що накладення земельної ділянки на берегоукріплюючі споруди не існує, спростовуються висновком № 118-10/04 комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 13.05.2013, згідно з якою спірна земельна ділянка, площею 0,0307 га, розташована у м. Феодосія, смт.Приморський, набережна, кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:0773, повністю займає берегоукріплюючу споруду.

Оскільки спірний договір укладений в порушення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», він підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 215 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позов є законним, та підлягає задоволенню.

Посилання на те, що спірний договір на цей час розірваний, не має правового значення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України визнаний недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних насідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю, та, відповідно, позивач вправі реалізувати свої права.

Відповідно, клопотання про припинення провадження по справі суд відхиляє.

Оскільки стороною по договору є Деркач А.М., то відповідно, у правонаступництві на Деркач О.Д. потреби немає.

Посилання на те, що позивач не має прав на берегоукріплюючу споруду, суд не може прийняти до уваги з наступних обставин:

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

При цьому необхідно зазначити, що будь-якої іншої особи, яка б претендувала на зазначені берегоукріплюючі споруди не встановлено.

Також необхідно відміитити, що згідно ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України передача Феодосійським виробничим об'єднанням «Море» позивачу майна є правочином, який відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України є правомірним.

Окрім цього, право позивача підтверджується постановою Ради Міністрів Української РСР від 09 травня 1963 року № 569 «Про способи боротьби із зсувами на ПБК», розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 20 травня 1965 року № 937-р, п. 6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986 № 238 «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань». Додатком № 1 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992 № 110-1 «Про розмежування майна державної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць», прийнятої у відповідності до постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» № 885-ХІІ від 26.03.1991.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Посилання на те, що берегоукріплюючі споруди знаходяться на земельній ділянці Приморської селищної ради також не може бути прийняте до уваги, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду комунального та державного майна» заборона оренди берегоукріплюючих споруд не ставиться в залежність від земельних відносин.

Окрім цього, законом - ст. 58 Земельного кодексу України визначене, що гідротехнічні споруди належать до земель водного фонду.

Ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України не передбачена оренда у даному випадку.

Необхідно також відмітити, що спірне рішення та договір від 2006 року. Однак, заява щодо застосування позовної давності не заявлялась.

Також необхідно відмітити, що відсутні докази того, що позивач своєчасно повідомлявся про зазначені рішення та договір.

Судові витрати по оплаті судового збору згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню відповідачами позивачу у рівних частинах, та судові витрати за проведену експертизу також покладаються на відповідачів в рівних частинах.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складене 08.07.2013.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 10-ї сесії 5-го скликання Приморської селищної ради від 30 листопада 2006 року № 261 «Про передачу СПД Деркачу А.М. земельної ділянки для обслуговування кафе «Лагуна» в оренду строком на 10 років.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/д, укладений між Приморською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Деркачем А.М. строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2006 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «Лагуна».

Стягнути з Приморської селищної ради на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» 536,5 грн. судового збору.

Стягнути з Приморської селищної ради користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» судові витрат за проведення експертизи в сумі 7 509,25 грн. (висновок № 11-10/04 від 13.03.2013).

Стягнути з Фізичною особою-підприємцем Деркач А.М. на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» 536,5 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичною особою-підприємцем Деркач А.М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» судові витрат за проведення експертизи в сумі 7 509,25 грн. (висновок № 11-10/04 від 13.03.2013).

Видати накази.

Суддя В.І. Гайворонський