Постанова

від 03.07.2013 по справі 19/17-3712-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 19/17-3712-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Мачульського Г.М., суддів: Бакуліної С.В., Полянського А.Г. розглянувши касаційну скаргуфермерського господарства "Кулевча" на рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі№ 19/17-3712-2011 господарського суду Одеської області за позовомторгового дому "Червона калина" досільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" простягнення 160 974,24 грн. за участю представників сторін:

позивача - Куманов В.В. дов. від 18.04.2013 р.,

відповідача - не з"явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.07.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А.., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Мачульський Г.М., судді - Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2011 р. (суддя - Петренко Н.Д.) позов задоволено. Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" на користь торгівельного дому "Червона калина" 160 974 грн. 24 коп. основного боргу, 1 609 грн. 74 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. (судді - Лавренюк О.Т., Савицька Я.Ф., Гладишева Т.Я.) рішення господарського Одеської області від 14.10.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, фермерське господарство "Кулевча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2011 р. між ТД "Червона калина" (Продавець) та СВК "Росія" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 44 від 10.03.2011 р.

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язався передати ГСМ (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити на умовах даного договору.

Пунктами 1.2., 2.1. Договору передбачено, що кінцева кількість, асортимент та ціна за товар встановлюється у видатковій накладній. Продавець здійснює відпуск нафтопродуктів згідно виписаним накладним.

Згідно пункту 2.2. договору, покупець здійснює оплату товару згідно виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця через відділення банку у вигляді передплати або за фактом поставки протягом 2-х банківських днів, датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

Продавець поставив покупцю товар - дизпаливо у кількості - 16 664 літрів за видатковою накладною № 57 від 11.03.2011 року на загальну суму 160 974,24 грн. (з урахуванням ПДВ), підписаною належними представниками позивача та відповідача

Відповідач отримав товар на загальну суму 160 974,24 грн. на підставі довіреності серії 12 ААБ № 056483 від 11 березня 2011 року на отримання від ТД "Червона калина" 16 664 літрів дизпалива. Отримання товару покупцем підтверджено підписом уповноваженої ним особи - Сулакова Валентина Михайловича на зазначеній видатковій накладній.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару у строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 160 974,24 грн.

ТД "Червона калина" направив на адресу СВК "Росія" акт звірки взаєморозрахунків та претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 160 974,24 грн., однак відповідь на претензію відповідач не надав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, ТД "Червона калина" поставило товар на загальну суму 160 974,24 грн., що підтверджується видатковою накладною № 57 від 11.03.2011 року, підписана належними представниками позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вказані вимоги процесуального законодавства позивачем було доведено належним чином факт поставки товару, натомість відповідачем безпідставно не було виконано умову договору по оплаті поставленого товару.

Твердження скаржника - ФГ "Кулевча", що після реорганізації СВК "Росія", йому як правонаступнику відповідач не надав ніяких документів та не повідомив про борг перед ТД "Червона калина", не може бути підставою для невиконання зобов'язання правонаступником.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства "Кулевча" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі № 19/17-3712-2011 залишити без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2011 року у справі № 19/17-3712-2011.

Головуючий суддя Мачульський Г.М.

Судді Бакуліна С.В.

Полянський А.Г.