Постанова

від 03.07.2013 по справі 910/5392/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 910/5392/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ПП «Орест» на рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2013 року № 910/5392/13 (суддя Сівакова В.В)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Дніпровського району м. Києва

до Приватного підприємства "Орест"

третя особа Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом

виселення

за зустрічним

позовом Приватного підприємства "Орест"

до Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Дніпровського району м. Києва

про усунення перешкод у користуванні майном

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/5392/13 від 16.05.2013р. задоволений позов КП УЖГ Дніпровського району м. Києва до ПП «Орест» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В судовому засіданні, представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення є таким що не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причина суду не відома. Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність у матеріалах справи поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до слухання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 16.02.2009 між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" (орендодавець) та Приватним підприємством "Орест" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 922 , за умовами якого орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 та виданого у встановленому порядку розпорядження № 31-Р від 16.01.2009 Дніпровської районної у м. Києві ради передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Райдужна, буд. 23, а саме: нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 234 кв.м., в т.ч. перший поверх - 15,9 кв.м., другий поверх - 57,72 кв.м., підвальне приміщення - 129,3 кв.м., місця загального користування - 31,08 кв.м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та знаходиться на балансі Дніпровського районної у м. Києві ради та в оперативному управлінні Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради (балансоутримувач)

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про усуненні перешкод у користуванні майном шляхом виселення, мотивуючи вимоги тим, що по закінченню строку дії договору оренди, відповідачу не наданий дозвіл на продовження строку дії договору оренди, приміщення відповідачем не звільняється, тому вирішення питань надання майна в оренду за зверненням суб'єктів господарювання не може розглядатись. Крім того, відповідач повідомлявся про те, що позивач має намір використовувати приміщення для власних потреб, а саме для розміщення ремонтної групи.

В свою чергу відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном, обґрунтовуючи вимоги тим, що приміщення орендується вже 18 років, за час оренди стан приміщення значно покращений , а саме здійснено прибудову за згодою районної ради, також на клопотання орендаря приміщення включено в перелік приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу ПП "Орест". На земельну ділянку, на якій знаходиться орендоване приміщення розроблено документацію по земле відводу. В діючий та пролонгований договір оренди змін по заміні сторони орендодавця не вносились. Договір оренди добросовісно виконувався сторонами після закінчення строку його дії упродовж 8 місяців без ніяких претензій. На заяву орендаря від 05.12.2011 про пролонгацію договору заперечення не надходило, а навпаки орендні відносини продовжувались з орендодавцем, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Крім того зазначає, що позивач є неналежним позивачем, оскільки договір оренди укладено з КП Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський". ПП "Орест" з претензії КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" від 21.09.2012 дізналося, що згідно розпоряджень Дніпровської в м. Києві держадміністрації № 236 від 30.05.2012 та № 343 від 07.08.2012 балансоутримувачем об'єктів нежитлового фонду Дніпровського району м. Києва стало КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Доказів того, що приміщенні передані позивачу на баланс позивачем не подано. Звертає увагу на те, що у листі Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.01.2013 № 5-11/27-6571/4 вказано, що Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація доручає балансоутримувачу нерухомого майна - КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" прийняти орендоване майно у користування, оформивши акти приймання-передачі. Тобто, даним листом підтверджується, що станом на 09.01.2013 спірне приміщення знаходиться на балансі КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Відповідач наполягає на відсутні у позивача будь-яких прав на спірне приміщення, а отже його права та законні інтереси не порушені. Крім цього, зазначає, що договір є пролонгованим, а тому відповідач користується приміщеннями на законних підставах. Так, орендодавець за договором продовжував нараховувати орендну плату та виставляти ПП "Орест" рахунки, що свідчить про те, що орендодавець визнав факт автоматичної пролонгації договору.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарський суд виходив з того, що відповідно до діючого законодавства після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю. Умовами договору не передбачена можливість автоматичної пролонгації договору, проте передбачено порядок за умови дотримання якого можливе продовження дії договору. Судом посилання ПП "Орест" на те, що він звертався листом № 27 від 05.12.2011 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням продовжити договір оренди на нежитлове приміщення , але воно залишено без відповіді не прийняти до уваги, оскільки лист орендаря адресований не орендодавцю та в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження надіслання або вручення цього листа адміністрації. Відмітка наступного змісту "вх. 5799/4 від 08.12.2011" не є доказом вручення адміністрації вказаного листа, оскільки відсутній підпис та не зазначено прізвища особи, яка прийняла його, а також не проставлена печатка юридичної особи. Матеріали справи свідчать про те, що відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було.

Щодо заперечень відповідача про те, що позивач не є належним, зазначив, що розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 514 від 20.11.2012 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 343 від 07.08.2012 (зі змінами та доповненнями)" за КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва закріплено на праві господарського відання нежитлові приміщення згідно з додатком 2, до переліку якого входять приміщення площею 234 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Райдужна, 23. До захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що підстави для задоволення первісного позову відсутні, оскільки Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва не є належним позивачем у розумінні ст.ст. 1,21 ГПК України, оскільки не вказано яке відношення воно має до орендованого ПП «Орест» приміщення, а відтак не обґрунтувало порушення своїх прав чи законних інтересів, відтак рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а відтак суду потрібно було витребувати та дослідити документи, які підтверджують, що приміщення знаходяться на балансі позивача. Докази фактичної передачі спірних приміщень позивача на баланс в матеріалах справи відсутні.

Щодо суті первісних позовних вимог, то вони також не обґрунтовані. Так, підстави для виселення ПП „Орест" з орендованого нежитлового приміщення відсутні, оскільки договір оренди є пролонгованим. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою користування ПП „Орест" спірним приміщенням є договір оренди укладений з КП Дніпровського району м. Києва „Фінансово-розрахунковий центр ,Дніпровський", строком до 16.01.2012 року. Підприємство зверталося в установленому законом порядку з проханням продовжити строк дії договору оренди на 5 років, отже, в силу вимог ст. 764 ЦК України, оскільки ПП „Орест" не отримував жодного повідомлення про припинення дії договору чи заперечення щодо продовження дії договору та використовує дане приміщення по даний час, своєчасно сплачуючи орендну плату та виконуючи інші умови договору, відтак даний договір оренди є пролонгованим.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

З постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» вбачається, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на той самий строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 03.06.2008 р. N 2-11/9948-2007, від 18.08.2009 р. N 2/385, постанові ВГСУ № 16/5026/1384/11 від 28.03.12).

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що лист відповідача № 27 від 05.12.2011 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням продовжити договір оренди на нежитлове приміщення, не є належним доказом, оскільки адресований не орендодавцю та в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження надіслання або вручення цього листа адміністрації.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем з 2011 року і до закінчення строку дії договору оренди, не здійснено жодних дій щодо отримання відповіді та позитивного висновку про можливість подальшого використовування приміщення на законних підставах.

В той же час, апеляційним судом береться до уваги лист-відповідь позивача у справі на звернення відповідача про відмову у продовженні орендних правовідносин з метою використання приміщення для власних потреб (а.с. 41), який в свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що позов заявлений неналежним позивачем. Даний факт також підтверджується листом від 09.01.2013 № 5-11/27-6571/4 Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яким повідомлено ПП "Орест" про те, що орендаря було неодноразово повідомлено про відсутність наміру продовження договірних відносин у зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов договору в частині здійснення орендних платежів, проведення будівельних робіт без узгодження з відповідними службами та звернення балансоутримувача - КП по УЖГ Дніпровського району про необхідність використання зазначеного приміщення для власних потреб.

Враховуючи, що позивач висловив своє заперечення проти продовження дії договору оренди до закінчення терміну його дії, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди припинив свою дію.

Згідно із ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, а також усунення перешкод у користуванні майном.

Також відповідно до ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні ним, відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном. Таким органом Дніпровська районна у місті Києві рада визначила Комунальне підприємство по УЖГ Дніпровського району.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про усунення перешкод в користуванні орендованим майном шляхом звільнення відповідачем спірних нежитлових приміщень.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП «Орест» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/5392/13 від 16.05.2013 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.