cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 серпня 2013 року Справа № 910/5392/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І. (доповідач),
Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Орест"
на рішення господарського суду міста Києва
від 16.05.2013 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 03.07.2013 року
у справі № 910/5392/13
господарського суду міста Києва
за позовом Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Дніпровського району
міста Києва
до Приватного підприємства "Орест"
за участю третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача Дніпровської районної у місті Києві державної
адміністрації
про усунення перешкод у користуванні майном
шляхом виселення
та зустрічним позовом Приватного підприємства "Орест"
до Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Дніпровського району
міста Києва
про усунення перешкод у користуванні майном
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 111 3 цього ж Кодексу.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 4 статті 111 цього ж Кодексу передбачений обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги додавати до неї докази сплати судового збору.
Згідно підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
В силу підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 цього ж Закону із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 2 пункту 2.15. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Скаржником у касаційній скарзі оспорюються рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів, якими задоволено первісний позов про усунення відповідачем перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення та відмовлено у задоволенні зустрічного позову про усунення відповідачем перешкод у користуванні приміщенням шляхом заборони вчинення дій щодо його виселення .
Відтак, квитанція № 6081.646.1 від 19.07.2013р. про сплату судового збору у розмірі 805 грн., як за одну вимогу немайнового характеру, не є доказом його сплати у належному розмірі, оскільки оспорюються дві позовні вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 цього Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам цього Кодексу, підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду у касаційному порядку не вбачається, а тому скарга підлягає поверненню.
Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана повторно. Таке подання має здійснюватись з клопотанням про відновлення строку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Орест" на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 910/5392/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська
Судді Н.І. Мележик
С.С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2013 |
Оприлюднено | 14.08.2013 |
Номер документу | 32945844 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мележик Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні