Рішення

від 01.07.2013 по справі 5011-51/14524-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/14524-2012 01.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер"

про стягнення 415 242, 62 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер"

про визнання договору недійним

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Чинчин О.В.

Чебикіна С.О.

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер": Шипілов О.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М.": не з'явились

від Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер": Шипілов О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." про стягнення боргу у розмірі 415 242, 62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки оплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" товару та монтажних робіт, право вимоги щодо виконання яких позивач за первісним позовом одержав за договором про відступлення права вимоги № 1-0807 від 07.08.2012 р., укладеного з третьою особою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер", призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2012 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі третя особа надала письмові пояснення по справі, у яких зазначає про підтримку вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер".

У процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." в порядку ст. 63 Господарського процесуального кодексу України подало клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", підписаної адвокатом Шипіловим О.В., без розгляду, яке обґрунтовує тим, що договір про надання юридичної допомоги № 133 від 03.08.2012 р. між Шипіловим О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" не містить такої істотної умови як ціна, а відтак - договір є неукладеним, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М.", свідчить про відсутність у особи, якою підписана позовна заява, відповідних повноважень.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає, що нормами процесуального законодавства не передбачено можливості повертати без розгляду позовні заяви без розгляду після порушення провадження у справі, а тому суд відмовляє у його задоволенні.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." подало клопотання в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", підписаного адвокатом Шипіловим О.В., без розгляду, яке обґрунтовує тим, що договір про надання юридичної допомоги № 133 від 03.08.2012 р. між Шипіловим О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" не містить такої істотної умови як ціна, а відтак - договір є неукладеним, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М.", свідчить про відсутність у особи, якою підписана позовна заява, відповідних повноважень.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

У даному випадку повноваження адвоката Шипілова О.В. посвідчуються договором про надання юридичної допомоги № 133 від 03.08.2012 р., укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", який є чинним, сторонами не оспорений та не визнаний недійсним у судовому порядку, а також свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю № 3366 від 29.05.2008 р. та у суду не виникає сумнівів щодо повноважень Шипілова О.В. представляти інтереси Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", в тому числі підписувати позовну заяву.

Крім того, в матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору про надання юридичної допомоги № 133 від 03.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" та адвокатом Шипіловим О.В., у якому визначено вартість послуг адвоката.

За таких обставин, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." у задоволенні клопотання про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." подало відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечило, мотивуючи свої заперечення тим, що відповідач за первісним позовом належно і повністю виконав зобов'язання за договором № 14.12.2007 р. № 14-12/07 щодо поставки товару для об'єкту «Дельта» перед замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль», яке відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", у тому числі щодо поставки та монтажу матеріалів, оплачених третьою особою згідно з платіжними дорученнями № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р. та № 5 від 09.12.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." подало письмові пояснення по справі, у яких відзначає, що перелік матеріалів і робіт за договором № 17-07/07 від 17.07.2007 р., вказаних в актах №№ б/н, 4, 6 та в рахунках-фактурах №№ СФ0000267, СФ0000270, СФ0000277 повністю ідентичний найменуванню товару та роботам щодо яких, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер", укладено договір у спрощений спосіб шляхом перерахування оплати платіжними дорученнями № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р. та № 5 від 09.12.2009 р.

Тож, відповідач за первісним позовом стверджує, що кошти, щодо яких заявлено вимоги про стягнення у даній справі, перераховані на виконання договору підряду № 17-07/07 від 17.07.2007 р., зобов'язання за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." виконало у повному обсязі, у зв'язку з чим вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" необґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/14524-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/14524-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Чебикіна С.О. та Картавцева Ю.В.

28.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «П.Т.М.» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1-0807 від 07.08.2012 р., обґрунтовуючи заявлений позов відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" права вимоги на момент укладення оспорюваного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 р. зустрічну позовну заяву . Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Т.М.» прийнято до розгляду з первісним позовом у справі № 5011-51/14524-2012.

Відповідач за зустрічним позовом та третя особа надали відзиви на зустрічну позовну заяву, у яких відзначають, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" правомірно передало Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." за зобов'язанням поставки продукції та виконання робіт та відсутні будь-які підстави пов'язувати зобов'язання, що виникли на підставі здійснення третьою особою попередньої оплати згідно з платіжними дорученнями № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р. та № 5 від 09.12.2009 р. з договорами, укладеними з іншими юридичними особами.

26.03.13р. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва дана справа передана на розгляд колегії у наступному складі суду: Пргунова А.Б. (головуча), Чебикіна С.О., Гулевець О.В.

01.04.13 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" подало пояснення по справі, у яких зазначає, що договір про поставку товарів та виконання робіт, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" та Товариством з обмеженою відповідальністю «П.Т.М.» у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, припинено, а відтак - відповідач за первісним позовом має повернути отримані на виконання такого договору кошти в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Проаналізувавши зміст наведеної норми, а також приймаючи до уваги наведені у поясненнях Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом частково змінює підставу первісного позову, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України можливо лише до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

При цьому, пунктом 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

За приписами п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Тож, приймаючи до уваги, що розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. змінено склад суду у справі № 5011-51/14524-2012, що свідчить про розгляд даної справи спочатку, приймаючи до уваги, що зміна підстав первісного позову не суперечить нормам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає таку зміну та задовольняє її,. Тож, судом розглядає первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" з урахуванням викладених у поясненнях обставин.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. колегіальний склад суду у справі № 5011-51/14524-2012 змінено наступним чином: Пригунова А.Б. (головуюча), Блажівська О.Є. та Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.13р. розгляд даної справи призначений на 01.07.13р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. колегіальний склад суду у справі № 5011-51/14524-2012 змінено наступним чином: Пригунова А.Б. (головуюча), Чинчин О.В. та Чебикіна С.О.

У даному судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" підтримали свої правові позиції.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду від 17.06.13р. направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та з урахуванням термінів поштового перебігу, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009 р.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасинками провадження у справі, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у п'ятиденний строк відповідно до ч. 4 ст. ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" рахунки № СФ0000270 від 23.11.2009 р. та № СФ0000277 від 09.12.2009 р. на оплату товару та виконання робіт на загальну суму 410 590, 75 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." 391 613, 59 грн. у якості оплати за товар згідно рахунків № СФ0000270 від 23.11.2009 р. та № СФ0000277 від 09.12.2009 р. та 23 629, 03 грн. у якості оплати матеріалів згідно рахунків, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р., № 5 від 09.12.2009 р. та № 183 від 16.12.2009 р.

10.04.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." з претензією № 6/04-01 від 06.04.2012 р. про повернення коштів, сплачених на підставі платіжного доручення № 2 від 24.11.2009 р. у сумі 266 613, 59 грн. та платіжного доручення № 5 від 09.12.2009 р. у сумі 125 000, 00 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо поставки товарів та виконання робіт.

07.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-0807, за умовами якого третя особа передала належне останній право вимоги згідно з документами, викладеними у додатку №1 до вищезазначеного договору за договором, а позивач прийняв вказане право. При цьому сторони договору обумовили, що боржником за основним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М.".

Відповідно до п.1 додатку № 1 до договору № 1-0807 від 07.08.2012 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." за основним договором підтверджується рахунками-фактурами № СФ0000270 від 23.11.2009 р. та № СФ0000277 від 09.12.2009 р. та платіжними дорученнями № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р., № 5 від 09.12.2009 р. та № 183 від 16.12.2009 р.

П. 2 додатку №1 до договору узгоджено, що третя особа передала належне їй право вимоги згідно з документами, викладеними у п.1 додатку №1 до вищезазначеного договору за договором, а позивач прийняв вказане право вимоги.

07.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" передало, а Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» прийняло документи, що підтверджують право вимоги, передане за договором № 1-0807 від 07.08.2012 р., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі наявним у матеріалах даної справи.

04.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." повідомлення про відступлення права вимоги від 27.09.2012 р. за зобов'язаннями, що виникли у зв'язку із здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" оплати вартості товару та виконання робіт згідно платіжних доручень № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р., № 5 від 09.12.2009 р. та № 183 від 16.12.2009 р. та повідомило відповідача за первісним позовом про необхідність перерахування 415 242, 62 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» у семиденний строк з дня отримання повідомлення.

04.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." повідомлення про відступлення права вимоги від 04.10.2012 р., у якому зазначає про необхідність виконання робіт, зазначених у рахунках-фактурах № СФ0000270 від 23.11.2009 р. та № СФ0000277 від 09.12.2009 р. у семиденний строк з дня отримання повідомлення.

Також 04.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." повідомлення про відступлення права вимоги від 28.09.2012 р., у якому також повідомило останнього про необхідність перерахування 415 242, 62 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» у семиденний строк з дня отримання повідомлення.

Як встановлено судом, 26.11.2012 р. позивач за первісним позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." з вимогою № 3-1126 від 26.11.2012 р. про поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» товару та виконання робіт, зазначених у рахунках-фактурах № СФ0000270 від 23.11.2009 р. та № СФ0000277 від 09.12.2009 р., право вимоги виконання яких Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» набуло на підставі договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р., у семиденний строк з дня отримання відповідної вимоги.

04.12.2012 р. позивач за первісним позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." з вимогою № 3-1204 від 04.12.2012 р., у якій зазначає про відмову від договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, право вимоги виконання яких Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» набуло на підставі договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р., у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." зобов'язань та вимагає сплатити борг у сумі 415 242, 62 грн.

27.03.13р. позивач за первісним позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." з вимогою № 0327/1, у якій, посилаючись на ч.2 ст.849, ч.3 ст. 651, ст.1212 Цивільного кодексу України та зазначає про необхідність перерахувати йому кошти сумі 415 242, 62 грн.

Обґрунтовуючи первісний позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." у визначений законодавством України строк не виконало зобов'язання щодо поставки товарів та виконання робіт, позивач за первісним позовом відмовився від договору, право вимоги за яким він набув на підставі договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р., а відтак - Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." зобов'язане повернути грошові кошти, сплачені на виконання договору відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За приписами ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

В силу положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проаналізувавши зміст господарських відносин, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер", виходячи із дефініцій, що наведені в актах цивільного законодавства України, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою відносини відповідача за первісним позовом та третьої особи фактично є правочином, що містить в собі ознаки договорів поставки та підряду, особливості укладення та викання яких визначені параграфами 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 61 54 Цивільного кодексу України та параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, тобто між Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" укладено договір у спрощений спосіб, передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України шляхом вчинення фактичних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як зазначається у ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов'язанні, відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» дотримано норм ст.ст. 513, 517 Цивільного кодексу України щодо дотримання письмової форми правочину та повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні.

Тож, виходячи із вищенаведених встановлених судом обставин, враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що у зв'язку із укладенням між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р. до позивача за первісним позовом перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." щодо виконання останнім зобов'язання щодо поставки товару та виконання робіт, вартість яких оплачена згідно платіжних доручень № 171 від 11.11.2009 р., № 2 від 24.11.2009 р., № 5 від 09.12.2009 р. та № 183 від 16.12.2009 р.

Тобто, внаслідок відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" права вимоги до відповідача за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» набуло прав та обов'язків сторони за договором поставки товару та виконання робіт, укладених у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України.

В той же час, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» відмовилось від договору, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." своїх договірних зобов'язань, про що повідомило листом № 3-12.04 від 04.12.2012 р., а відтак - вищевказаний договір є розірваним в силу ст. 651 Цивільного кодексу України.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

У своїх вимогах позивач повідомляв, що відмовляється від договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, та вимагав сплати коштів в сумі 415242,62 грн.

В той же час, як встановлено судом, між третьої особою та відповідачем у спрощений спосіб укладені договори поставки та підряду. До договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин сторін (ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У процесі розгляду справи представник позивача за первісним позовом пояснив суду, що інших договорів, об'єктом яких є роботи та продукція, зазначена у спірних рахунках та накладних, між учасниками провадження укладено не було. Зазначені пояснення приймаються судом до розгляду в порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує ту обставину, що у своїх вимогах позивач за первісним позовом посилався на документи та правові підстави, за якими він набув прав вчиняти відповідні дії. Тобто, хоча позивач за первісним позовом і зазначав про відмову лише від договору купівлі-продажу, фактично зі змісту вказаних листів вбачається, що позивач за первісним позовом обґрунтовував свою відмову від договірних правовідносин саме невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки продукції та підряду.

Стосовно тверджень відповідача за первісним позовом про те, що кошти, стосовно яких заявлено вимоги про стягнення, фактично перераховувались на виконання договору № 14-12/07 від 14.12.2007 р. щодо поставки товару для об'єкту «Дельта», суд відзначає, що на підставі наявних у справі документів суд дійшов висновку про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." договору про поставку товару та підряду у спрощений спосіб.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." зазначає, що спірні кошти сплачені за товари та роботи, що вказані в рахунках-фактурах №№ СФ0000270, СФ0000277 та прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." за актами №№ б/н, 4, 6.

Разом з тим, суд відзначає, що акти, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." датовані жовтнем 2009 року, тоді як рахунки-фактури, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" перераховані відповідачу за первісним позовом кошти, виставлені в листопаді 2009 року.

Між тим, договором підряду № 14-12/07 від 14.12.2007 р. не передбачено виставлення рахунків на оплату виконаних робіт, а зобов'язання з їх оплати пов'язано з фактичним виконанням відповідних робіт.

Що ж до тверджень відповідача за первісним позовом про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» за договором № 14.12.2007 р. № 14-12/07, щодо поставки товару для об'єкту «Дельта» у зв'язку з відступленням останнім права вимоги, суд відзначає, що за приписами ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в той час як у даному випадку не було дотримано форми правочину, про що, зокрема, зазначає сам відповідач за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного, суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." як необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними у справі доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тож, положення наведеної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, приймаючи до уваги, що договір підряду, укладений у спрощений спосіб, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." грошові кошти та право вимоги за яким відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «МК Партнер», припинив свою дію у зв'язку з відмовою Товариству з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» від нього, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом коштів, перерахованих третьою особою на виконання договору підряду, укладеного з відповідачем за первісним позовом.

Крім того, оскільки позивачем за первісним позовом в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України було повідомлено відповідача за первісним позовом як про необхідність поставки товару, так і про повернення коштів через неналежне виконання зобов'язань з поставки товару, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом коштів, що були перераховані третьою особою відповідачеві за первісним позовом на виконання договору поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із наведених учасниками провадження у справі обґрунтувань та встановлених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." 415 242, 62 грн. у повному обсязі.

Що ж до зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Партнер» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р. суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.

Первісний кредитор у зобов'язанні, відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За загальним правилом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 215 Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." відзначає відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." на момент укладення оспорюваного договору, тобто позивач за зустрічним позовом стверджує про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" недійсної вимоги.

В той же час, розглядаючи даний спір по суті, судом на підставі наявних у справі доказів встановлено виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" за договором про поставку товарів та підряду, укладених у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, право вимоги за яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р.

При цьому суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що право вимоги не обмежується лише грошовими коштами, а може бути застосовано й щодо певного зобов'язання.

В свою чергу, як вже зазначалось вище, на момент укладення договору про відступлення права вимоги № 1-0807 від 07.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." не виконало свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер".

Решта доводів позивача за зустрічним позовом - щодо виконання зобов'язань з поставки спірної продукції та виконання підрядних робіт в межах інших господарських правовідносин та, у зв'язку з цим, відсутність зобов'язань перед відповідачем за зустрічним позовом, спростовуються висновками суду та обставинами, встановленими судом в межах розгляду даної справи.

Тож, враховуючи, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." стосовно передання недійсної вимоги за оспорюваним правочином спростовуються встановленими судом обставинами, а інших доводів, з якими закон пов'язує недійсність правочину, позивачем за зустрічним позовом не наведено, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." у задоволенні зустрічного позову про визнання договору про відступлення права вимоги (цесія) № 1-0807 від 07.08.2012 р. недійсним.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються за первісним та зустрічним позовом - на Товариство з обмеженою відповідальністю "П.Т.М."

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 12, кв. 4, код ЄДРПОУ 35551393), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Партнер" (01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 38292259) заборгованість у розмірі 415 242, 62 (чотириста п'ятнадцять тисяч двісті сорок дві грн. 62 коп.) грн. та 8 304, 86 (вісім тисяч триста чотири грн. 86 коп.) грн. - судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.М." відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Чинчин О.В.

Чебикіна С.О.