Постанова

від 09.07.2013 по справі 106/4046/13-а

ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 106/4046/13-а

№ 2а/106/162/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 м. Євпаторія

Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.

при секретарі - ПОВАРЧУК Я.О.

з участю прокурора - КУТУРОВОЇ Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Євпаторії адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» до виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент по розвитку території Євпаторійської міської Ради про визнання частково протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат» звернулось до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент по розвитку території Євпаторійської міської Ради про визнання частково протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року. Свої вимоги мотивують тим, що рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року яким Комунальному підприємству Євпаторійської міської Ради «Благоустрій» доручено виконати роботи по зносу огородження та самовільно встановлених споруд, розташованих на земельної ділянці ТОВ «Магнат», є безпідставним та таким, що підлягає скасування, оскільки позбавлення права власності без відповідного рішення суду, зніс майна є протиправним. Просить визнати недійсним частково та скасувати рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року в частині, що стосується Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі і просили задовольнити їх у повному обсязі

Представник відповідача - виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради з позовними вимогами не погодилася та пояснила, що рішення прийнято в межах компетенції виконавчого комітету , на підставі діючого законодавства, є законним і обґрунтованим, не порушує прав позивача, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департаменту по розвитку території Євпаторійської міської Ради у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач на відведеної у користуванні земельної ділянці здійснив самочинне будівництво, яке не передбачено генеральним планом.

Представник прокуратури м. Євпаторія, Кутурова Ю.В., яка вступила до участі у справі відповідно до вимог ст.60 КАС України для представництва та захисту інтересів держави в сфері земельних відносин, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого Закону.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами доказі, прийшов до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Судом встановлено, що 17.08.2007р. між Євпаторійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Магнат» був укладений договір оренди земельної ділянки № 0110900000:01:007:0002, площею 3732,00 кв.м., розташованої в м. Євпаторія, на вулиці Набережна 7.

Відповідно до п. 12 даного Договору в оренду була передана земельна ділянка площею для обслуговування пляжу.

Цільове призначення даної земельної ділянки - рекреаційне. На орендовану земельну ділянку площею 3732,00 кв.м. договором оренди встановлено обмеження згідно ст. 61 ,62,112,113,115 ЗК України ( 1а- санітарна зона ).

Судом встановлено, що позивач є орендарем земельної ділянки площею 3732,00 кв.м., для обслуговування пляжу, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, що підтверджується договором оренди на строк 10 років, до 25 травня 2017 року.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Встановлено, що 17 травня 2013 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської Ради прийнято рішення № 326 «Про виконання подання прокурора м. Євпаторія про усунення порушень Конституції України, Земельного Кодексу України, Водного Кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього середовища». У пункті першому рішення, відповідач розпорядився доручити Комунальному підприємству Євпаторійської міської Ради «Благоустрій» виконати роботи по зносу огороджень та самовільно встановлених будівель, розташованих на земельних ділянках, переданих в оренду суб'єктам господарювання - юридичним особам та організувати їх вивіз та збереження - товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» вул. набережна 7, згідно рішення міської Ради від 25.05.2007 року № 5-17/48.

Оскаржуване рішення, яким фактично покладений обов'язок на третю особу провести зніс огороджень та споруд, не відповідає вимогам діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, як незаконне, з таких підстав .

Суд також зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб на підставі вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

Встановлено, що виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради при прийнятті рішення № 326 від 17 травня 2013 діяв не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

У відповідності із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

У відповідності із постановою Ради Міністрів АР Крим № 348 від 10 липня 2009 року «Про заходи щодо впорядкування відвідування місць масового відпочинку, пляжів, територій та об'єктів природно-заповідного та лісного фонду в Автономній Республіці Крим» виконавчим комітетам селищних рад доручено сформувати та надати до Ради Міністрів АР Крим переліки комунальних пляжів, туристичних маршрутів та стоянок, місць масового відпочинку, територій та об'єктів природно-заповідного і лісного фонду, розташованих на відповідних територіях, які використовуються для відвідування відпочиваючими, зокрема, на безоплатній основі; не допускати встановлення шлагбаумів та інших споруд, які обмежують доступ до зазначених об'єктів; забезпечити вільний та безоплатний доступ відпочиваючих та мешканців АР Крим на комунальні пляжі.

П. 1 постанови Ради Міністрів АР Крим № 159 від 27 квітня 2010 року «Про деякі заходи із забезпечення законності при використанні пляжів загального користування та організації пляжного відпочинку» передбачене встановлення безоплатного та вільного доступу відпочиваючих та жителів АР Крим на пляжі загального користування як гарантоване державою право громадян України на задоволення їх нужд шляхом безоплатного загального водокористування.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта протиправним є невідповідність його вимогами діючого законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Досліджуючи оскаржене рішення відповідача, надаючи оцінку доводам і запереченням представників відповідача та третьої особи щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходив з того, що відповідачем у своїй діяльності не дотримано конституційних приписів щодо обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З тексту спірного рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради вбачається, що підставою для його прийняття стало подання прокурора м. Євпаторія.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 14 Закону України «Про містобудування» до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу.

Відповідно до п.п. б) п. 1) ст.. 33 Закону до делегованих повноважень виконавчого комітету у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відноситься здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про містобудування» державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.

Таким чином, з приведених вище норм закону випливає, що виконавчому комітету міської Ради не надані повноваження щодо прийняття рішень про зніс будь яких споруд. Питання щодо зносу самовільних будов вирішується на підставі цивільного законодавства України.

Згідно п. 17, 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (правовий режим самочинного будівництва), позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, ст.. 103 Земельного кодексу України. Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Таким чином, якщо самовільними будови вважає тільки третя особа, то така особа може лише вимагати знесення самочинно збудованого нерухомого майна у відповідності із ст.396 ЦК України, а не приймати рішення про їх зніс самостійно. Такі дії має бути застосовані лише за рішенням суду. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд приймати рішення про зніс будь - яких споруд, будов, без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів звернення власника земельної ділянки до суду з позовом про знесення самовільних будов суду не надано. Не надано суду також доказів, що у порушення діючого законодавства та умов договору, згідно умов якого ТОВ «Магнат», зобов'язався забезпечити вільний та безоплатний прохід вдовж берега моря та доступ громадян для загального водокористування, позивачем створюються перешкоди громадянам у здійсненні у безоплатного та безперешкодного проходу вдовж берега моря та доступу для загального водокористування.

Посилання представника відповідача на те, що виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради діяв у межах повноважень, наданих ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд вважає, безпідставними, оскільки повноваження виконавчого комітету регламентовані ст..31,33 Закону, а ні статтею 59 Закону.

Безпідставними суд також вважає посилання представника відповідача на те, що виконавчий комітет приймав рішення на підставі подання прокурора м. Євпаторія, оскільки у зазначеному поданні прокурор м. Євпаторія вимагав розглянути подання та вжити заходи щодо усунення порушень вимог Закону .

Також, з матеріалів справи убачається, згідно Постанови Ради міністрів АР Крим № 249 від 24 квітня 2007 року, якою було затверджено перелік місць дислокації пристані та причалів, баз та пунктів базування маломірних суден на водних об'єктах АР Крим, на території земельної ділянки переданої в оренду ТОВ «Магнат», розташовано причал для плавзасобів № 39а.

Згідно п.2.6 Постанови Верховної Ради АР Крим від 21 квітня 1999 року «Про затвердження правил користування маломірними судами на водних об'єктах АР Крим та здійсненні внутрішніх перевезень пасажирів та вантажів маломірними судами та водних об'єктах АР Крим» (із послідуючими змінами та доповненнями) територія бази-стоянки повинна забезпечувати будівництво передбачених проектом пирсів, службових приміщень та інших споруд, їх технічну стійкість при тривалій експлуатації, а також наявність доріг та під'їзних шляхів для під'їзду пожежних автомашин к місцям забору водним, стоянки судів та об'єктам на березі. Територія бази-стоянки, повинна бути огорожена (акваторія огороджується дамбами, понтонами, бонами плаваючими та іншими знаками су доходної обстановки ), утримується в чистоті.

Крім того, як убачається з п.1.3 робочого проекту на пляж на Мойнакськой пересипі м. Євпаторія № 102-А-06-АС, проектом передбачено, що земельна ділянка, відведена юридичній особі ТОВ «Магнат» огороджена металевим забором.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, рішення відповідача не може вважатися таким, що здійснено на підставі закону в межах повноважень, безстороннім та добросовісним, а також з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача.

Рішення відповідача про зобов'язання КП «Благоустрій» виконати роботи по зносу огороджень та самовільно встановлених споруд, розташованих на земельної ділянці, переданої в оренду ТОВ «Магнат» вул. Набережена 7 в частині, що стосується ТОВ «Магнат», вимогам закону не відповідає, оскільки виконавчий комітет Євпаторійської міської ради вийшов за межі своїх повноважень, діяв з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання його протиправними та скасування та відповідного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 51,52 Земельного кодексу України, ст. 10, 30, 31, 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в України ", ст .ст. 2, 4, 6, 9- 11, 47 , 58 , 60 , 69,71,72 94 , 98 , 99 , 102,122, 128,133 , 158, 159 161 - 163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» до виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент по розвитку території Євпаторійської міської Ради про визнання частково протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року,задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 326 від 17 травня 2013 року, в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» .

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Абзатова Г.Г.