Постанова

від 20.11.2013 по справі 106/4046/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 106/4046/13-а

20.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Горошко Н.П. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат" - Моргуненко Микола Володимирович, довіреність № б/н від 02.11.13,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат" - Карпенков Павло Анатолійович на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №31743026,

представник відповідача, Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради - Шейхіслямова Сусана Раїповна, довіреність № 01-13/277 від 14.03.11 ,

прокурор, Степаненко Тетяна Олексіївна - на підставі службового посвідчення 005771 від 25.09.12,

представник третьої особи, Департаменту по розвитку території Євпаторійської міської ради - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат"

до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради

третя особа: Департамент по розвитку території Євпаторійської міської ради

за участю : Прокуратури м. Євпаторія

про визнання частково протиправним та скасування рішення.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Абзатова Г.Г.) від 09.07.13 у справі № 106/4046/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат" (вул. Набережна, 7,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр. Леніна 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

третя особа: Департамент по розвитку території Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

за участю: Прокуратури м. Євпаторія (вул. Гоголя, б. 5/8, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання частково протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року у справі №106/4046/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат" до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, третя особа: Департамент по розвитку території Євпаторійської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 17 травня 2013 року № 326 в частині, що стосується ТОВ "Магнат".

Не погодившись з даною постановою, прокурор м. Євпаторії в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Мотивуючи доводи апеляційної скарги не відповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача - Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради підтримали доводи своїх апеляційних скарг з підстав, зазначених в них.

Представники позивача в судовому засіданні вважають рішення суду законним та обґрунтованим і в задоволенні апеляційних скарг просили відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 326 від 17.05.2013 року "Про виконання подання прокурора м. Євпаторії про усунення порушень Конституції України, Земельного кодексу. Водного кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»", яке було прийняте на виконання подання прокурора м. Євпаторії від 13.05.2013 року з метою забезпечення вільного доступу громадян на пляжі та проходу вздовж берега моря, було доручено управлінню міського господарства Євпаторійської міської ради виконати роботи по зносу огорож та самочинно встановлених споруд, що розміщені на переданих в оренду земельних ділянках суб'єктам господарювання, організувати їх вивіз та зберігання. Зокрема, ТОВ «Магнат». Дане рішення було прийнято на виконання подання прокурора міста Євпаторія від 13.05.2013 року про усунення порушень Конституції України, Земельного та Водного кодексів України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на території земельної ділянки, переданої в оренду позивачу, розміщено причал, який у відповідності до п. 2.6 Постанови Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 року має бути огородженим та п. 1.3 робочого проекту на пляж на Мойнакському пересипу м. Євпаторія № 102 А 06 АС передбачено огородження території і рішення відповідача не може вважатися таким, що здійснено на підставі закону, в межах повноважень, безстороннім та добросовісним і з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Так, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до п."б" частини 1 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Частиною другою цієї статі передбачено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Статтею 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Згідно статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги (ч.1 ст.88 ВК України).

Частиною 9 статті 88 Водного кодексу України встановлено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори (ч.13 ст.88 ВК України).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду, розташований об'єкт, зазначений у ч.13 ст.88 Водного кодексу України, наявність якого не передбачає забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу громадян для загального водокористування, позивачем не надано та судовим розглядом не добуто.

Згідно з частиною 10 статті 88 Водного кодексу України у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона.

Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства (ч.11 ст.88 ВК України).

У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов'язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману (ч.14 ст.88 ВК України).

За правилами ст.61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до частини 3 статті 62 Земельного кодексу України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Статтею 90 Водного кодексу України встановлено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно матеріалів справи, 17.08.2007 року між Євпаторійською міською радою та ТОВ «Магнат" був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої в м. Євпаторія. (а.с.15-19). Відповідно до п.12, п.13 даного Договору в оренду була передана земельна ділянка площею 3732 кв. м кадастровий № 0110900000:01:007:0002 в м. Євпаторія, вул. Набережна, 7. Цільове призначення даної земельної ділянки - рекреаційне. З пункту 3 договору вбачається, що на даній ділянці розташовано елінг - кліматопавільйон, душова, санвузол, інженерні мережі. Згідно п.20 Договору оренди на орендовану земельну ділянку площею 3732кв.м. встановлено обмеження (обтяження) згідно зі ст.ст. 61, 62, 112, 113, 115 (1-а санітарна зона). Крім того, даним договором на орендаря були покладені обов'язки забезпечити безперешкодний прохід до пляжу згідно статті 111 п. а, в,г,д,е,ж.

Відповідно до Постанови КМУ № 1269 від 14.07.1999 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю - курорт Євпаторія». Перша зона (зона суворого режиму) охоплює пляжі. Прибережну захисну смугу, а також прилеглу до пляжів територію завширшки не менше100 метрів. На цій території дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів на основі науково обґрунтованих висновків та екологічної експертизи, виконувати берегоукріплювальні, протизсувні та протиерозійні роботи, будувати хвилеломи, буни та інші гідротехнічні споруди.

Перевіркою було встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розміщено самовільні об'єкти - металева огорожа з північної сторони пляжної території орієнтовною довжиною 71 м, з боку пляжу ПП «Буревісник» орієнтовною довжиною 59 м. розміщення яких не відповідає генеральному плану пляжу № Е-ПМ-06-ДП, погодженому в управлінні архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради.

Пунктом 26 договору оренди також передбачено, що позивач зобов'язується, якщо на орендованій земельній ділянці встановлено тимчасовий обєкт, його демонтувати, або відшкодувати витрати на демонтаж.

Однак дані обставини не була прийняті до уваги судом першої інстанції та їм не дана належна оцінка.

Висновок суду першої інстанції стосовно того, що законом розрізняється обов'язок користувача пляжної зони забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря від загального поняття забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу громадян для загального водокористування у межах пляжної зони, виключно тієї, яка не надана у користування, є хибним та не відповідає змісту ст. 88 Водного кодексу України. Виключення з цього правилу стосується лише гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд, а також санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, дитячих оздоровчих таборів, належність до яких у встановленому законом порядку позивачем не доведена.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що доводи позивача щодо належності йому металевої огорожі не підтверджені належними доказами. Зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач є власником на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 04.12.2006 року елінг-кліматопавільону літ. А, душових літ Б та санвузлу літ В. Право власності на дані об'єкти зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно та проведено технічну інвентаризацію об'єкта БТІ. У відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127, огорожа підлягає інвентаризації. Зокрема, в технічному паспорті паркани та огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення - римськими. У технічному паспорті на об'єкти за адресою м. Євпаторія, вул. Набережна, 7 металева огорожа відсутня, що спростовує доводи позивача про її встановлення у відповідності до Архітектурно-планувального завдання.

Висновок про оціночну вартість об'єкта, що оцінюється (а.с. 38), на який посилається позивач в обгрунтування доводів про належність йому огорожі, свідчить тільки про вартість об'єкта і не є документом, який підтверджує належність позивачу.

За змістом статті 6 КАСУ за захистом не будь-якого, а саме свого порушеного права.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на момент прийняття спірного рішення, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради діяв на підставі, у межах повноважень та в спосіб, передбачений Конституцією і законами України, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтями 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури м. Євпаторія на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 у справі № 106/4046/13-а - задовольнити.

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 у справі № 106/4046/13-а - задовольнити.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 у справі № 106/4046/13-а - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак