Ухвала

від 21.06.2013 по справі 5011-55/4413-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2013 року Справа № 5011-55/4413-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А. суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Липки-2" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.02.2013 у справі№5011-55/4413-2012 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Липки-2" доКиївської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Закрите акціонерне товариство "НВКП ЛІТА"; 2) Тінус Тамара Миколаївна; 3) Максименко Лариса Володимирівна; 4) Король Дар'я Петрівна; 5) Лазарєв Дмитро Ігорович; 6) Печерська районна в місті Києві державна адміністрація; 7) Коротка Валентина Миколаївна; 8) Безкоровайний Максим Володимирович; 9) Колесніков Юрій Дементійович; 10) Сінченко Павло Григорович; 11) Должикова Ірина Василівна; провизнання незаконним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Липки-2" подано позов до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 119 додатку 7 рішення Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 "Про формування комунальної власності територіальної громади міста Києва", пункту 1 додатку №2 рішення Печерської районної у місті Києві ради №49 від 20.12.2005 та пункту 5 додатку №2 рішення Печерської районної у місті Києві ради №101 від 28.02.2006 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва"; заборону Сінченку Павлу Григоровичу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії в підвальних приміщеннях площею 183,1 кв. м., а саме відчужувати, проводити будь-які будівельні та/або ремонтні роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі №5011-55/4413-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 у справі №5011 55/4413 2012 рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 залишено без змін.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Липки-2" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2013 у справі №5011-55/4413-2012, в якій заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 та вказану постанову Вищого господарського суду України, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заяву обґрунтовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції положень статей 261, 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На підтвердження неоднакового застосування статті 261 ЦК України, заявником надано постанови Вищого господарського суду України від 24.06.2010 у справі №14/93(1/1113-5/217), від 07.04.2009 у справі №36/97(37/114), від 03.11.2009 у справі №6/7-100(10/106-2723), а на підтвердження неоднакового застосування статті 382 ЦК України, статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" - постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі №57/173-10, від 20.07.2010 у справі №38/131, від 24.03.2011 у справі №40/25, від 11.12.2012 у справі №31/73пн, від 15.07.2008 у справі №21/562, від 06.02.2008 у справі №2 5/8442-2007, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2012 №6-21281св12, від 20.04.2011 у справі №6-754св11, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.03.2012 у справі №К-49/09, від 06.02.2013 у справі №К/9991/70107/12, від 05.04.2012 у справі №К-22830/10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №5011-55/4413-2012 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Так, з постанови від 18.02.2013 у справі №5011-55/4413-2012, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання незаконними та скасування рішень міської ради в частині приватизації підвальних приміщень житлового будинку по вулиці Богомольця, 7/14 в місті Києві, з огляду на відсутність у позивача підстав стверджувати про виникнення у нього права на спірні нежитлові приміщення в розумінні статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", оскільки ним не доведено, що відчужені приміщення складаються з допоміжних приміщень та технічного обладнання будинку і забезпечують його належне функціонування.

Проте, в постанові від 18.01.2012 у справі №57/173-10, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, зазначив, що позов про визнання недійсним розпорядження Харківського міського голови щодо передачі у власність відповідача-3 приміщень підвалу та цоколю багатоквартирного будинку 77, літера "18-А" по проспекту Леніна у місті Харкові (в частині, що стосується доводів заявника) підлягає задоволенню в частині позовної вимоги щодо видачі відповідачу-3 свідоцтва на право власності на спірні приміщення підвалу №№ 3, 3а, 3б, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 6б, цоколю №№ 21, 22, 77-81, 81а, 87, 89, 93, 1-го поверху №№ 24, 54 у зазначеному будинку, які є допоміжними приміщеннями, оскільки в цій частині розпорядження є незаконним та порушує право власності власників квартир вказаного житлового будинку. Також суд касаційної інстанції зазначив, що оспорюване розпорядження в частині решти спірних нежитлових приміщень вказаного житлового будинку задоволенню не підлягає, оскільки вони за функціональним призначенням запроектовані як кафе-кондитерська і не можуть визнаватись допоміжними.

Постановами від 20.07.2010 у справі №38/131 та від 24.03.2011 у справі №40/25 Вищий господарський суд України погодився з правомірністю задоволення судами першої та апеляційної інстанцій позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про визнання недійсними рішень районних в місті Києві рад в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади жилого будинку по вулиці Межигірській в місті Києві (справа №38/131), наказу відповідача про оформлення права власності на зазначений будинок за відповідачем-2 (справа №40/25) з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення спірний будинок вже йому не належав, перебуваючи у спільний власності фізичних осіб - власників квартир, а відтак спірним рішенням відповідач розпорядився майном, яке не належало йому та перебувало у чужій власності.

У постанові від 11.12.2012 у справі №31/73пн Вищий господарський суд України погодився з правомірністю задоволення позову щодо визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині видання територіальній громаді свідоцтв про право власності на підвальні нежитлові приміщення, розташовані в житловому будинку, оскільки воно порушує права членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як співвласників зазначених приміщень, виходячи з встановлених обставин справи про те, що спірні нежитлові приміщення входять до складу неподільного майна житлового комплексу, є технічним підпіллям та знаходяться в спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку та не підлягають відчуженню.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2012 №6-21281св12 суд касаційної інстанції вказав про обґрунтованість позову щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині віднесення до комунальної власності, що підлягають приватизації, спірних приміщень та визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що спірні нежитлові приміщення є допоміжними і належать на праві сумісної власності мешканцям жилого будинку та не можуть передаватись у власність третім особам без згоди власників будинку.

В ухвалах від 01.03.2012 у справі №К-49/09, від 06.02.2013 у справі №К/9991/70107/12, від 05.04.2012 у справі №К-22830/10, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності задоволення позовів про визнання неправомірними рішень органів місцевого самоврядування в частині віднесення до комунальної власності територіальних громад спірних підвальних приміщень у житлових будинках, власниками квартир у яких є позивачі, виходячи з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи про те, що:

- приймаючи оскаржувані рішення відповідач порушив права позивачів як співвласників допоміжних приміщень будинку, зокрема, підвальних, які були закріплені за ними рішенням виконавчого комітету відповідача (справа №К-49/09);

- на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач був власником квартири у вказаному житловому будинку, тому міська рада була не вправі без його згоди розпоряджатися допоміжними приміщеннями (справа №К/9991/70107/12);

- власники квартир спірного будинку є співвласниками підвального приміщення №4, в той час як відповідачем не доведено право комунальної власності на зазначене підвальне приміщення (справа №К-22830/10).

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних встановлених фактичних обставин.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанову Вищого господарського суду України від 15.07.2008 у справі №21/562, оскільки предмети позовів у вказаній справі та у справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі №5011 55/4413-2012, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення місцевої ради, тоді як у справі №21/562 предметом позову є визнання права власності. Таким чином спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 24.06.2010 у справі №14/93(1/1113-5/217), від 07.04.2009 у справі №36/97(37/114), від 03.11.2009 у справі №6/7 100(10/106-2723), від 06.02.2008 у справі №2-5/842-2007 і ухвала Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2011 у справі №6-754св11 не можуть бути прийняті як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даними постановами і ухвалою скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Липки-2" у допуску справи №5011-55/4413-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко СуддіС.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко С.Шевчук